Провадження № 2/537/2438/2025
Справа № 537/5820/24
05.11.2025 Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:
головуючого судді Фадєєвої С.О.,
з участю секретаря судових засідань Супруненко О.О.,
представника позивача адвоката Лазоренка Р.В.,
представника відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 адвоката Ковальчука О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кременчуці цивільну справу № 537/5820/24 за позовом релігійної організації «Ставропігійна релігійна громада Свято-Успенська парафія Української Православної Церкви (Православної Церкви України) міста Кременчук Кременчуцького району Полтавської області» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зобов'язання повернути об'єкт нерухомого майна,
21.10.2025 ОСОБА_4 звернулася до Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області як третя особа із самостійними вимогами у справі № 537/5820/24 за позовом релігійної організації «Ставропігійна релігійна громада Свято-Успенська парафія Української Православної Церкви (Православної Церкви України) міста Кременчук Кременчуцького району Полтавської області» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зобов'язання повернути об'єкт нерухомого майна. У позовній заяві просила суд прийняти її позов як третьої особи із самостійними вимогами для захисту її особистих прав та допустити її до судового розгляду справи, визнати ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 неналежними відповідачами, позов релігійної організації «Ставропігійна релігійна громада Свято-Успенська парафія Української Православної Церкви (Православної Церкви України) міста Кременчук Кременчуцького району Полтавської області» визнати неконституційним втручанням у іншу релігію, що не має жодних законних прав вимоги у цивільно-правових стосунках з її Українською православною церквою та відмовити у задоволення первісного позову. 23.10.2025 ОСОБА_4 подано «Доповнення до позовної заяви від 21.10.2025», де вона повідомила, що предметом позову у прохальній частині є : «Застосувати ефективний захист моїх прав щодо свободи совісті у віросповіданні, який намагаються порушити шляхом «незаконного» відібрання майна Крюківської церкви незнайомою мені релігією».
У судовому засіданні представник позивача релігійної організації «Ставропігійна релігійна громада Свято-Успенська парафія Української Православної Церкви (Православної Церкви України) міста Кременчук Кременчуцького району Полтавської області» адвокат Лазоренко Р.В. проти прийняття до розгляду заяви ОСОБА_4 та залучення її до участі у справі як третьої особи заперечив, просив суд прийняти рішення щодо її позову під час вирішення по суті спору між позивачем та відповідачами. Вказав, що ухвалою суду ОСОБА_4 вже роз'яснено строки звернення з позовом третьої особи із самостійними вимогами, незважаючи на це вона повторно звернулася до суду. Вважав за можливе застосувати до ОСОБА_4 штраф через зловживання нею процесуальними правами.
Представник відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 адвокат Ковальчук О.М. вважав, що питання прийняття позовної заяви повинно бути вирішене судом без врахування думки учасників процесу, оскільки це компетенція суду. Погодився з думкою представника позивача щодо доцільності прийняття рішення щодо позову ОСОБА_4 під час вирішення по суті спору між позивачем та відповідачами, оскільки повторна подача позову ОСОБА_4 призводить до втрати процесуального часу.
Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_6 до судового засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Суд, вислухавши думку учасників процесу, ознайомившись із поданими документами, дійшов наступних висновків.
Частиною1 ст. 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. ОСОБА_4 вже зверталася до Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області 29.09.2025 з позовною заявою як третя особа із самостійними вимогами у цій справі. Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 20.10.2025 постановлено повернути заявнику ОСОБА_4 позовну заяву із самостійними вимогами у справі № 537/5820/24 за позовом релігійної організації «Ставропігійна релігійна громада Свято-Успенська парафія Української Православної Церкви (Православної Церкви України) міста Кременчук Кременчуцького району Полтавської області» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зобов'язання повернути об'єкт нерухомого майна. У мотивувальній частині ухвали судом докладно роз'яснено підстави повернення позовної заяви ОСОБА_4 , а саме пред'явлення до суду позовної заяви після закриття підготовчого судового засідання у справі та після закінчення строку для подання відзиву, на стадії судового провадження (дослідження доказів) та роз'яснено норми ст. 195, ч.1 ст. 193, ч.3 ст. 194, ч.1 ст. 52 ЦПК України щодо строків звернення з позовом третьої особи із самостійними вимогами. В ухвалі також роз'яснено строк і порядок набрання нею законної сили та її оскарження.
Згідно з ч.1, ч.2 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається; залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства. Суд зазначає, що зловживання процесуальними правами полягає в недобросовісному використанні наданих законом процесуальних можливостей для досягнення неправомірних цілей, що призводить до спотворення суті правосуддя, затягування розгляду справи, порушення прав інших учасників процесу. Це форма умисних, несумлінних дій, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ чи встановлення явної неповаги до суду чи учасників справи (постанова ВС від 03 березня 2021 року у справі № 761/27076/19).
У постанові від 24 травня 2023 року у справі № 761/14952/21 Верховний Суд вказав, що наведений у частині другій статті 44 ЦПК України перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним, суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер. Вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання віднесено на розсуд суду, що розглядає справу.
Зловживання процесуальними правами є підставою для застосування судом процесуальних санкцій (позбавлення права на процесуальну дію або застосування судом інших негативних юридичних наслідків, передбачених законом). Ключовим питанням у кваліфікації дій особи на предмет зловживання процесуальними правами є намір та спрямованість - такі дії не пов'язані із захистом прав по суті, а спрямовані на затягування процесу або створення перешкод.
Зі змісту поданої ОСОБА_4 21.10.2025 заяви вбачається, що їй були зрозумілі строки звернення з позовом третьої особи із самостійними вимогами та підстави повернення позовної заяви, поданої нею суду 29.09.2025. Крім того, у вказаній заяві ОСОБА_4 містяться вислови неповаги до суду. Таку поведінку суд розцінює як зловживання своїми правами на подачу позову з метою затягування розгляду справи, порушення прав інших учасників процесу, встановлення неповаги до суду.
В силу ч. 3 ст. 44 ЦПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами, у випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (ч.4 цієї статті). На підставі викладеного суд вважає за необхідне повернути ОСОБА_4 її позовну заяву.
Підстави і порядок застосування заходів процесуального примусу регулюються главою 9 ЦПК України. В силу ст. 148 цього Кодексу суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у тому числі у випадку зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству. Суд вважає на даний час достатнім заходом для запобігання зловживанню процесуальними правами повернення позовної заяви ОСОБА_4 та не вбачає підстав для застосування щодо неї заходу процесуального примусу у виді штрафу.
Керуючись ст.ст. 258, 260 ЦПК України, суд
Повернути заявнику ОСОБА_4 позовну заяву із самостійними вимогами у справі № 537/5820/24 за позовом релігійної організації «Ставропігійна релігійна громада Свято-Успенська парафія Української Православної Церкви (Православної Церкви України) міста Кременчук Кременчуцького району Полтавської області» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зобов'язання повернути об'єкт нерухомого майна.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення.
Суддя: С.О.Фадєєва
Повна ухвала складена 10.11.2025