07.11.2025
Справа № 401/3674/25
Провадження № 2-з/401/17/25
07 листопада 2025 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Волошиної Н.Л., розглянувши в порядку письмового провадження заяву адвоката Охріменка Валерія Броніславовича, який діє як представник ОСОБА_1 , про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -
05 листопада 2025 року представник ОСОБА_1 адвокат Охріменко В.Б. звернувся до суду з позовом ОСОБА_2 та просить ухвалити рішення, яким визнати автомобіль марки MITSUBISHI LANCER, державний номерний знак НОМЕР_1 , спільною сумісною власністю сторін; стягнути з відповідача на користь позивачки вартість 1/ 2 частини вказаного транспортного засобу у сумі 97070 грн 00 к.
Одночасно представник позивача також подав суду заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 шляхом накладення арешту на спірний автомобіль. Представник позивача стверджує , що є підстави вважати, що автомобіль, який є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 , може бути відчужений відповідачем на користь третіх осіб без згоди позивачки, оскільки саме відповідач зазначений власником транспортного засобу у правовстановлюючих документах, які перебувають у відповідача.
З підстав ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява розглядається судом без повідомлення учасників справи.
Вивчивши матеріали заяви, суд дійшов висновку про необхідність її повернення заявникові, зважаючи на таке.
Ч. 1, ч. 2 ст. 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Ч. 3 ст. 150 ЦПК України визначено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову повинна містити:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності;
3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;
4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;
6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;
7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 р. № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд бере до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Проте позивач залишив поза увагою наведені норми процесуального права та подав заяву про забезпечення позову без дотримання вимог ч. 1 ст. 151 ЦПК України, не зазначивши відомості, які в силу дії вказаної норми є обов'язковими.
Зокрема, до позову та заяви про його забезпечення не додано доказів на підтвердження того, хто є власником транспортного засобу, на який представник позивача просить накласти арешт, що позбавляє суд можливості вирішити питання про забезпечення позову по суті.
За таких обставин в силу дії ч. 9 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову підлягає поверненню.
Керуючись ст. ст. 149-154, 258-261, 353 ЦПК України, суд, -
Заяву адвоката Охріменка Валерія Броніславовича, який діє як представник ОСОБА_1 , про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - повернути заявнику.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів шляхом подання апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 261 ЦПК України.
Суддя Світловодського міськрайонного суду
Кіровоградської області Н.Л. Волошина