Справа №: 398/4122/25
провадження №: 2/398/2600/25
Іменем України
"10" листопада 2025 р. м. Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:головуючого судді Шинкаренко І.П.,розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 18 липня 2024 року ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 уклали договір позики № 79126513, зобов'язання за яким позичальник не виконував. 14 червня 2021 року ТОВ «Фінансова компанія «1БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» уклали договір факторингу №14/06/21, за умовами якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до витягу з реєстру боржників № 38 від 26 листопада 2024 року до договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача, з яких: 6000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2700,0 грн - сума заборгованості за відсотками; 11988,00 грн - сума заборгованості за пенею.
У зв'язку з чим просить стягнути з відповідача суму заборгованості та понесені судові витрати.
Ухвалою судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 серпня 2025 відкрито провадження та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, пред'явлення зустрічного позову. Також позивачу встановлено п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у відповідності до положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України до суду не надійшло.
16 вересня 2025 року до суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким відповідач не визнає позовні вимоги в частині стягнення з нього заборгованості за відсотками та пенею, вважає такі вимоги необґрунтованими та безпідставними. Зазначає, що відповідач є військовослужбовцем, що підтверджується довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21 серпня 2025 року, відтак вважає, що має пільги, визначені ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо не нарахування штрафних санкцій, пені за невиконання зобов'язання за кредитним договором. Зазначає, що ця пільга поширюється та діє для військовослужбовців з початку і до закінчення особливого періоду, для резервістів і військовозобов'язаних - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, отже, банки не мають права нараховувати відсотки. Також вказує, що відповідач неодноразово звертався до позивача щодо незастосування штрафних санкцій, посилаючись на статус військовослужбовця, однак позивач цей факт не брав не уваги. Крім того, ОСОБА_1 , посилаючись на п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, вважає, що нарахована пеня за договором позики підлягає списанню і не може бути стягнута з позичальника.
19 вересня 2025 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій серед іншого зазначено, що в обов'язки позичальника входить надання Товариству повної, точної і достовірної інформації, необхідної для укладення договору, а також письмово повідомляти Товариство про зміну будь-якої інформації. При укладенні договору відповідач не повідомив кредитора про свій статус. Також зазначає, надана відповідачем довідка не містить дати, з якої він перебуває на військовій службі, з довідки Пенсійного Фонду України також неможливо встановити з якого числа ОСОБА_1 працює в ТЦК та СП. Крім того, зазначає, що на пільги мають право лише мобілізовані позичальники. Враховуючи те, що заборгованість за договорами була нарахована Первісними кредиторами на підставі умов кредитного договору, та в подальшому дані нарахування було відступлено ТОВ «ФК «ЄАПБ» за договором факторингу - проценти за кредитними договорами є правомірно нарахованими відповідно до істотних умов кредитних договорів. Згідно із роз'ясненнями Національного банку України у листі від 02.09.2014 №18 112/48620 для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21.08.2014 №322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов'язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. Доказів звернення відповідача до первісного кредитора матеріали справи не містять. Отже в даному випадку відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин п. 15 ст. 14 ЗУ ««Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими, а відповідач намагається уникнути виконання взятих на себе зобов'язань.
Справа призначена до судового розгляду.
З врахуванням вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані сторонами докази, заяви по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 14 червня 2021 року ТОВ «Фінансова компанія «1БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» уклали договір факторингу №14/06/21, за умовами якого ТОВ«1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Строк дії сторонами неодноразово продовжувався.
18 липня 2024 року ТОВ «1БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВОНЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 уклали договір позики № 791126513, за умовами якого сума позики - 6000грн, строк позики (первісний строк кредитування) 30 днів, денна процентна ставка 1,5 %, процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) 2,7% за кожен день користування кредитом, дата надання позики 18 липня 2024 , дата повернення позики 16 серпня 2024 року, орієнтовна загальна вартість позики 8700,00 грн.
Відповідно до витягу з реєстру боржників № 38 від 26 листопада 2024 року до договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року (з подальшими змінами та доповненнями), ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором позики №79126513 в сумі 20688,00 грн, з яких: 6000,00грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2700,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 11988,00 грн - сума заборгованості за пенею.
Відповідач ОСОБА_1 надав до суду довідку, видану 21 серпня 2025 року за № 8/20759 ІНФОРМАЦІЯ_2 про те, що солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З довідки форми ОК-5 Пенсійного фонду України вбачається, що ОСОБА_1 отримує дохід від страхувальника - ІНФОРМАЦІЯ_3 з лютого 2025 року.
Надаючи оцінку фактичним обставинам справи та доводам, викладеним сторонами у письмових заявах по суті справи, суд виходить з таких норм права.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно якої договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Частиною 1 ст. 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
При цьому відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Особа діє у цивільних відносинах вільно, здійснює свої права на власний розсуд, а також виконує цивільні обов'язки у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства і повинна діяти добросовісно, розумно, передбачаючи наслідки; при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди, зловживання цивільними і процесуальними правами не допускається; цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які на свій розсуд розпоряджаються цивільними та процесуальними правами, реалізують право на судовий захист (ст.ст.3,12,13,20ЦК України, ст.ст.12,13,44 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідач не заперечує факт укладення договору позики та наявність заборгованості перед позивачем щодо суми основного боргу. Разом з тим, вважає, що у зв'язку з наявністю статусу військовослужбовця має пільги щодо не нарахування кредитором відсотків за договором позики, а також заперечує правомірність нарахування пені.
Згідно з ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» ( у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
З аналізу вказаної норми права вбачається, що пільги щодо нарахування відсотків та штрафних санкцій за договорами кредиту мають такі категорії військовослужбовців, зокрема, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову; інші військовослужбовці, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції або у відсічі збройної агресії рф проти України.
Позивач у відповіді на відзив на позовну заяву зазначає, що для звільнення військовослужбовців, від нарахування штрафів, пені та процентів за користування кредитом відповідно до вимог пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», такі позичальники мають надати до Банку документи, що підтверджують їх призов під час мобілізації та проходження військової служби та відповідають переліку документів, зазначеним в листі Міністерства оборони України від 21.08.2014 № 322/2/7142.
Документом, який підтверджує призив та проходження військової служби військовослужбовцем у особливий період, а також підтверджує призов під час мобілізації резервістів та військовозобов'язаних, є військовий квиток, в якому в відповідних розділах здійснюються службові відмітки. Також документами, які підтверджують призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, можуть бути довідка про призов військовозобов'язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.
На підтвердження можливості звільнення ОСОБА_1 від сплати відсотків та штрафних санкцій сторона відповідача надала наступні письмові докази: довідку від 21 серпня 2025 року за № 8/20759, видану ІНФОРМАЦІЯ_2 , довідку форми ОК-5 Пенсійного фонду України за період з 2018 року по червень 2025 року.
При цьому, суд зазначає, що у довідці не зазначено дату, з якої ОСОБА_1 перебуває на військовій службі. З довідки форми ОК-5 встановлено, що дохід від ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 отримує з лютого 2025 року. Отже, за наявних відомостей, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 набув статусу військо службовця з лютого 2025 року.
Суд зауважує, що договір позики № 79126513 відповідач уклав з первісним кредитором 18 липня 2024 року строком на 30 днів, тобто до 18 серпня 2024 року.
Отже, за таких обставин, ОСОБА_1 набув статусу військовослужбовця після укладення договору позики та після закінчення його строку, а відтак приписи ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо заборони нарахування відсотків, комісії та неустойки (штрафу, пені) по кредиту не поширюються на спірні правовідносини.
Підсумовуючи викладене та враховуючи, що в ході судового розгляду знайшов підтвердження факт користування кредитними коштами та невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором позики щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за їх користування, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити в частині стягнення основної суми заборгованості в розмірі 6000,00 грн, та заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами в межах узгодженого сторонами строку, а саме 2700,00 грн (6000,00 грн/ 100 * 1,5 *30), отже стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики від 18 липня 2024 року №79126513 на загальну суму 8700,00 грн.
Щодо стягнення заборгованості за пенею суд зазначає наступне.
Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан. Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і на даний час його дію не припинено.
Як передбачено п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
На підставі зазначеного суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення заборгованості за пенею, нарахованою після 24 лютого 2022 року є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог 1273,27 грн (42,05 % від 3028,00 грн).
Керуючись ст.ст.12,13,81,133,141,263-265,280-282 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30) заборгованість за договором позики від 18 липня 2024 року № 79126513 в розмірі 8700 (вісім тисяч сімсот) грн 00 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1273 (одна тисяча двісті сімдесят три) грн 27 коп.
На рішення може бути подана апеляція до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 10 листопада 2025 року.
Суддя І.П. Шинкаренко