Справа № 212/10683/25
2/212/5715/25
10 листопада 2025 року місто Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі головуючого судді Козлова Д. О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії, -
Представник позивача звернувся до суду із даним позовом, в обґрунтування якого вказував, що ДП «Криворізька теплоцентраль» перетворено у ПАТ «Криворізька теплоцентраль», а потім перейменовано на Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль», що здійснює постачання теплової енергії. Так за рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради № 343 від 12.10.2011 року позивачу передані об'єкти теплопостачання, зокрема, у Жовтневому районі міста Кривого Рогу. Таким чином з 01.10.2013 року виконавцем послуги з теплопостачання для будинку АДРЕСА_1 є Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль». Оскільки відповідач є споживачем послуг позивача по АДРЕСА_2 , то повинен сплачувати позивачу за надану теплову енергію на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, оскільки житлове приміщення відповідача відключене від централізованого опалення. Проте споживач такого приміщення, обладнаного індивідуальними джерелами опалення, зобов'язаний здійснювати оплату на постачання теплової енергії, яка складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньо будинкових систем опалення. Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (далі - Типовий договір) затверджено постановою КМУ «Про затвердження правил надання послуги з постачання теплової енергії та типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» від 21.08.2019 р. № 830 (далі - Правила № 830). АТ «Криворізька теплоцентраль», як виконавцем послуги з постачання теплової енергії, 01.10.2021 року на своєму офіційному сайті розмістило Типовий індивідуальний договір, який с публічним договором приєднання. Оскільки протягом 30 днів з дня опублікування Типового договору на адресу позивача не надходило документів про рішення власників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 про обрання моделі договірних відносин, то з 1 листопада 2021 року з ОСОБА_1 було фактично укладено Типовий індивідуальний договір про падання послуги з постачання теплової енергії. Обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 року № 315 (далі - Методика №315). Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал) (п. 11 Типового договору). Визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку обсяг спожитої у будівлі теплової енергії включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об'єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання, забезпечення функціонування внутрішньо будинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) та розподіляється між споживачами в порядку, визначеному ст. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання». Однак обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньо будинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання або відокремлені (відключені) від системи (мережі) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води. Факт поставки теплової енергії у період з 01.11.2021 р. по 30.06.2025 р. підтверджується актами подачі та припинення подачі теплоносія на житловий будинок АДРЕСА_1 на виконання рішень виконкому Криворізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону. Зазначав, що в буд. АДРЕСА_1 встановлено комерційний прилад обліку теплової енергії. Оскільки ОСОБА_1 споживач приміщення по АДРЕСА_2 , то вона заборгувала позивачу 12598,40 грн. Також за адресою: АДРЕСА_2 , відповідачеві за період з листопада 2021 року по червень 2025 року нарахована плата з абонентського обслуговування в сумі 355,68 грн. Однак відповідач не виконував свої грошові зобов'язання перед позивачем, внаслідок чого у ОСОБА_1 утворилась заборгованість за порушення строків оплати за надану послугу з постачання теплової енергії за ст. 625 ЦК з інфляційних втрат у розмірі 1834,58 грн., 3% річних у сумі 480,45 грн. Таким чином просив стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Криворізька теплоцентраль» борг в сумі 12598,40 грн., 3% річних у розмірі 480,45 грн., інфляційні втрати у розмірі 1834,58 грн., плату за абонентське обслуговування в розмірі 355,68 грн., а всього - 15844,91 грн., а також витрати зі сплати судового збору в сумі 3028 грн.
Ухвалою суду від 26 вересня 2025 року було відкрито провадження за позовом Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Представник позивача, Ющенко В. В., не висловила заперечень проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач, Ковальчук Н. О., будучи про час та місце розгляду справи повідомленою належним чином, не висловила заперечень проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та не скористалась правом на подання відзиву на позов.
Суд, дослідивши письмові докази, дійшов висновку про можливість часткового задоволення поданого АТ «Криворізька теплоцентраль» позову, виходячи з наступного вмотивування.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) за договором надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується надати послугу, яка споживається у процесі здійснення певної дії або здійснення певної діяльності, а інша сторона зобов'язується сплатити виконавцю дану послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно із ч. 1, 3 ст. 714 ЦК за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
На підставі ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплову енергію та інші послуги) береться крім квартирної плати згідно затверджених у встановленому законом порядку тарифам.
Згідно із ст. 9, 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції з 1 травня 2019 року) споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Ціни (тарифи) відповідно до закону встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції з 1 травня 2019 року) до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.
За ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції з 1 травня 2019 року) до комунальних послуг відносяться послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води.
На підставі ч. 5 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції з 1 травня 2019 року) ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Відповідно до ч. 4 ст. 22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції з 1 травня 2019 року) послуга з постачання гарячої води надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання гарячої води, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
За п. 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» визначає, що плата за теплову енергію повинна вноситися щомісячно.
Державне підприємство «Криворізька теплоцентраль» 16.03.2017 року було перетворено у Публічне акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль», а потім змінено тип товариства з Публічного акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» на Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль», яке є теплопостачальною організацією та постачає споживачам теплову енергію.
Встановлено, що згідно із рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради № 343 від 12.10.2011 року було надано згоду на передачу окремих об'єктів теплопостачання від КПТМ «Криворіжтепломережа» до ДП «Криворізька теплоцентраль», зокрема, об'єкти теплопостачання у Жовтневому (Покровському) районі міста Кривого Рогу.
Таким чином виконавцем послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання для будинку АДРЕСА_1 є Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль».
Відповідно до витягу з протоколу засідання від 30.05.2006 року комісії з розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання вбачається, що споживачу кв. АДРЕСА_3 надано згоду на влаштування індивідуального опалення такої квартири, що підтверджується актом від 22.08.2006 року про відключення приміщення квартири АДРЕСА_3 від внутрішньо будинкових мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання.
Отже, судом встановлено, що відключення приміщення квартири по АДРЕСА_2 від систем централізованого опалення було проведено не самовільно.
Факт поставки теплової енергії у спірний період на житловий будинок АДРЕСА_1 підтверджується актами подачі та припинення подачі теплоносія, складених представниками Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» в присутності представників житлової організації, від 28.10.2021 року, 01.04.2022 року, 04.11.2022 року, 23.03.2023 року, 14.11.2023 року, 28.03.2024 року, 02.11.2024 року, 27.03.2025 року відповідно, а подача та припинення подачі такого теплоносія здійснювалась на виконання рішень виконкому Криворізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону від 22.09.2021 р., 23.03.2022 р., 28.09.2022 р., 22.03.2023 р., 20.09.2023 р., 18.03.2024 р., 20.09.2024 року, 24.03.2025 р.
Суд встановив, що у буд. АДРЕСА_1 встановлено комерційний прилад обліку теплової енергії, що підтверджується актом проведення технічного огляду приладів обліку теплової енергії від 14.06.2023 року.
При цьому судом було досліджено детальний розрахунок обсягу споживання постачання теплової енергії ОСОБА_1 щодо приміщення кв. АДРЕСА_3 за період з листопада 2021 року по червень 2025 року включно, де вказані: загальна спожита теплова енергія за показника приладу обліку, загальна площа житлового будинку, площа спірного приміщення, частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будинку для визначення обсягу теплової енергії, витраченої на загально будинкові потреби, обсяг теплової енергії на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, зокрема, для житлового приміщення, обсяг теплової енергії на опалення на загально будинкові потреби, зокрема, для житлового приміщення, загальний обсяг спожитої теплової енергії на опалення такого житлового приміщення з вказівкою тарифів та визначенням загальної суми витрат на опалення вказаного приміщення, що підтверджується інформацією щодо житлового будинку АДРЕСА_1 , зафіксованою у актах від 21.04.2021 року, 22.11.2021 року, 23.12.2021 року, 21.01.2022 року, 17.02.2022 року, 15.04.2022 року, 20.11.2022 року, 27.12.2022 року, 17.01.2023 року, 01.02.2023 року, 23.03.2023 року, 21.11.2023 року, 16.12.2023 року, 16.01.2024 року, 15.02.2024 року, 01.03.2024 року, 28.03.2024 року, 25.11.2024 року, 27.12.2024 року, 23.01.2025 року, 24.02.2025 року, 01.03.2025 року, 27.03.2025 року, 03.04.2025 року - щодо фіксації показів комерційного засобу обліку теплової енергії, внаслідок чого заборгованість за надані позивачем послуги у відповідачки становить 12598,40 грн.
За п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Згідно із ч. 2 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньо будинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).
На підставі ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. Публічні договори приєднання про надання комунальних послуг з власниками індивідуальних (садибних) житлових будинків вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги такий власник не вчинив дій щодо відключення (відмови) від комунальної послуги.
При цьому за ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.
Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії затверджено постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження правил надання послуги з постачання теплової енергії та типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» від 21.08.2019 року № 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 року № 1022) (далі - Правила № 830).
Акціонерним товариством «Криворізька теплоцентраль», як виконавцем послуг, 01.10.2021 року на своєму офіційному сайті було розміщено Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії (далі - Типовий договір), який є публічним договором приєднання.
Отже, надання теплової енергії на потреби опалення приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , з 01.11.2021 року здійснюється на підставі Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії (далі - Типовий договір).
За п. 4 Типового договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема, надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунку за надані послуги, факт отримання послуг.
Відповідно до п. 5 Типового договору, виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, визначеними цим договором.
Також згідно із п. 5 Типового договору обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», та складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загально будинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньо будинкових систем опалення. Обсяг теплової енергії на задоволення загально будинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.
Згідно із п. 30 Типового договору плата за послуги постачання теплової енергії складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 р. № 830, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022, та Методики розрахунку, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом та обсягу її споживання; а також плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця.
На підставі пп. 11 п. 41 Типового договору споживач зобов'язаний у разі відключення його приміщення від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) в установленому законодавством порядку відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загально будинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньо будинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції).
Суд погоджується із тим, що матеріали справи не містять доказів які б підтверджували вчинення відповідачкою будь-яких дій, які свідчать про бажання укласти договір із АТ «Криворізька теплоцентраль» на теплопостачання, зокрема, надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, чи сплата рахунка за надану послугу.
Однак згідно із п. 3 ч. 2 ст. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 цього Закону, - за розрахунковим або середнім споживанням) обсяг спожитої у будівлі теплової енергії включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об'єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньо будинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) та розподіляється між споживачами в такому порядку:
1) загальний обсяг теплової енергії, що надходить до індивідуального теплового пункту, зменшується на обсяг теплової енергії, витраченої на приготування гарячої води, визначений на підставі показань відповідних вузлів обліку, а в разі їх відсутності - за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства;
2) обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, визначається та розподіляється між споживачами пропорційно до площі (об'єму) квартири (іншого приміщення) за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства;
3) загальний обсяг теплової енергії (крім обсягу теплової енергії, витраченого на приготування гарячої води, забезпечення функціонування внутрішньо будинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також приміщень, де встановлені вузли розподільного обліку теплової енергії/прилади - розподілювачі теплової енергії) розподіляється між споживачами, приміщення/опалювальні прилади яких не оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії/приладами - розподілювачами теплової енергії, пропорційно до опалюваної площі (об'єму) таких споживачів.
6) обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньо будинкових систем опалення та гарячого водопостачання, визначається за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, та розподіляється між споживачами пропорційно до площі (об'єму) квартири (іншого нежитлового приміщення, яке є самостійним об'єктом нерухомого майна) або за рішенням співвласників будівлі - за іншим принципом, визначеним цією методикою.
Відповідно до ч. 6 ст. 10 Закону «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньо будинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил, встановлених цією статтею, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання.
Відповідно до абз. 6 п. 14 «Правил надання послуги з постачання теплової енергії», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 (далі - Правила № 830), відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов'язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньо будинкових систем опалення будівлі/будинку. Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315 (далі - Методика розподілу).
Згідно із абз. 4 п. 24 Правил № 830 обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньо будинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання або відокремлені (відключені) від системи (мережі) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води.
Відповідно до п. 38 Правил № 830 споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загально будинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньо будинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).
Згідно із пп. 12 п. 42 Правил № 830 споживач має право відключитися від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання); однак це право не звільняє споживача від зобов'язання відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загально будинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньо будинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції).
За пп. 13 п. 45 Правил № 830 індивідуальний споживач зобов'язаний у разі відключення його приміщення від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) в установленому законодавством порядку відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загально будинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньо будинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції).
Згідно із Розділу IV п. 8 «Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг», затвердженої Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22 листопада 2018 року № 315 (далі - Методика № 315) (у редакції від 28 грудня 2021 р.) у разі відсутності у виконавця розподілу комунальних послуг даних щодо площ МЗК та допоміжних приміщень та/або даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення у підвалах, техпідпіллях та на горищах, то обсяг теплової енергії, витрачений на загально будинкові потреби опалення (Qз.б.поп.проект), може бути визначений спрощено: як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі/будинку (Qопбуд): для 1-5 поверхової будівлі/будинку - 25 %;
Відповідно до Розділу IV п. 12 Методики № 315 обсяг теплової енергії, витрачений на загально будинкові потреби опалення будівлі/будинку, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалюваних площ/об'ємів їх житлових/нежитлових приміщень.
Обсяг спожитої теплової енергії на опалення приміщення з індивідуальним опаленням або окремого приміщення з транзитними мережами опалення, через яке прокладені транзитні трубопроводи внутрішньобудинкової системи опалення розраховується за формулою відповідно до Розділу II п. 2 Методики №315.
Відповідно до п. 2 Розділу І Методики № 315 загально будинкові потреби на опалення - витрати на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньо будинкових систем опалення будівлі/будинку, без врахування обсягу теплової енергії, витраченої на функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, та обсягу теплової енергії, який надходить від ділянок транзитних трубопроводів до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення.
За п. 2 Розділу І Методики № 315 приміщення з індивідуальним опаленням - приміщення, що забезпечується тепловою енергією від індивідуального джерела, встановленого у ньому, та що на законних підставах від'єднано від внутрішньобудинкової системи опалення, у якому забезпечується нормативна температура повітря.
Згідно із п. 3 Розділу І Методики № 315 розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об'єктами нерухомого майна, не є самостійними об'єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг, та власниками майнових прав на об'єкти нерухомого майна у завершеній будівництвом будівлі, право власності на які не зареєстровано.
Отже, на підставі аналізу викладених нормативно-правових актів можна зробити висновок, що загальний обсяг спожитої енергії на опалення розподіляється безпосередньо на опалення житлових і нежитлових приміщень, забезпечення загально будинкових потреб на опалення і сумарний обсяг теплової енергії, що надходить до приміщень з індивідуальним опаленням та окремих приміщень з транзитними мережами опалення.
При цьому обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньо будинкових систем опалення розподіляється на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення; а власники нежитлових вбудовано-прибудованих приміщень багатоквартирних будинків, які у встановленому порядку відключені від системи централізованого опалення, є співвласниками багатоквартирних будинків, тому несуть зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, у тому числі й витрати на теплову енергію, витрачену для опалення місць загального користування та функціонування внутрішньо будинкових систем опалення.
Так спільним майном багатоквартирного, будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Внутрішньо будинкові мережі централізованого опалення належать до інженерного (технічного) обладнання житлового будинку та є його невід 'ємною частиною.
Отже, співвласники квартир та нежитлових приміщень повинні брати участь у витратах на утримання будинку пропорційно займаній площі житла, а відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання не є підставою для звільнення мешканців від такої участі.
Внутрішньо будинкові мережі централізованого опалення належать до інженерного (технічного) обладнання житлового будинку та є його невід'ємною частиною.
Власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками усіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і зобов'язанні брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку та прибудинкових територій відповідно до своєї частки у майні будинку. Відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення мешканців від такої участі.
Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 22 грудня 2020 року по справі № 311/3489/18.
Таким чином чинними нормативно-правовими актами не передбачено звільнення споживачів від їх обов'язку оплати теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та функціонування внутрішньо будинкових систем опалення, у разі обладнання таких приміщень індивідуальними системами опалення чи відключення від централізованого опалення, оскільки система опалення складається не лише з приладів опалення, а також з трубопроводів та арматури. При цьому обсяги споживання теплової енергії за опалення місць загального користування та за забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення є складовими загально спожитого будівлею обсягу теплової енергії і не є додатково визначеними обсягами споживання теплової енергії.
Суд також вказує, що за п. 1.5 «Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання», затвердженого постановою НКРЕКП від 25.06.2019 року № 1174, тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії формуються для таких категорій споживачів: населення; бюджетні установи; релігійні організації (крім обсягів, що використовуються для провадження виробничо-комерційної діяльності); інші споживачі.
Згідно наказів АТ «Криворізька теплоцентраль» від 24.10.2022 року, від 08.11.2021 року визначено тарифи на теплову енергію та послуги з постання теплової енергії.
Встановлено, що позивач у період з листопада 2021 року по червень 2025 року включно надав відповідачці, як споживачу квартири АДРЕСА_3 послугу на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи індивідуального (автономного) та централізованого опалення, яка має оплатити надані послуги.
Так згідно із інформацією від 12.09.2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована в приміщенні квартири по АДРЕСА_2 .
Суд зауважує, що за ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції з 1 травня 2019 року) споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач; а індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, (або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції з 1 травня 2019 року) індивідуальний споживач зобов'язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; а також оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Натомість, за ч. 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції з 1 травня 2019 року) дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Таким чином відповідач, ОСОБА_1 , будучи зареєстрованою по АДРЕСА_2 та користуючись житлово-комунальними послугами за такою адресою, несе відповідальність за зобов'язаннями з їх оплати, отже повинна відповідати за пред'явленим АТ «Криворізька теплоцентраль» до неї позовом в цій частині.
Також відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за абонентське обслуговування це платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг, що включає витрати виконавця, пов'язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов'язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами.
Тариф на послугу з абонентського обслуговування встановлюється наказом АТ «Криворізька теплоцентраль» відповідно до постанови КМУ № 808 від 21.08.2019 року «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньо будинкових систем про надання комунальних послуг».
Згідно із п. 32 Типового договору плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
За наказами АТ «Криворізька теплоцентраль» від 07.10.2021 року, 03.11.2021 року, 20.01.2022 року, 31.03.2022 року, 26.05.2022 року, 01.03.2023 року визначено плату за абонентське обслуговування.
Так відповідно до розрахунку боргу позивача вбачається, що ОСОБА_1 з абонентського обслуговування заборгувала позивачу за період з 01.11.2021 р. по 30.06.2025 р. загалом 355,68 грн.
Таким чином через неналежне проведення оплат за теплову енергію відповідачем суд дійшов висновку, що позов АТ «Криворізька теплоцентраль» підлягає задоволенню в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості з послуги з опалення за період з 01.11.2021 р. по 30.06.2025 р. в сумі 12598,40 грн., а також за абонентське обслуговування в сумі 355,68 грн., що повною мірою підтверджується розрахунками АТ «Криворізька теплоцентраль».
Суд зазначає, що згідно із п. 45 Типового договору у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01% від суми боргу за кожен день прострочення.
Так ОСОБА_1 , як споживачу приміщення кв. АДРЕСА_3 , нараховано пеню за період з 30.12.2023 року по 15.08.2025 року в сумі 575,80 грн.
В той же час суд вказує, що представники АТ «Криворізька теплоцентраль» в позовній заяві, поданій до суду, не заявляли взагалі вимоги до відповідачки про стягнення з ОСОБА_1 пені в сумі 575,80 грн., тому суд позбавлений можливості стягувати нараховані ОСОБА_1 суми пені в такому розмірі.
Також суд вказує, що за ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за увесь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлено договором або законом.
Так на підставі розрахунків представника позивача 3% річних та інфляційних витрат відповідно до ст. 625 ЦК за період прострочення погашення заборгованості ОСОБА_1 за період з 01.01.2024 року по 08.08.2025 року відповідачу було нараховано заборгованість з 3% річних в розмірі 480,45 грн. та з інфляційних втрат у розмірі 1834,58 грн.
Суд зазначає, що за змістом п. 1, 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 5 березня 2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» (в редакції до 29 грудня 2023 року, тобто на момент виникнення спірних правовідносин) було встановлено, що з 24 лютого 2022 року та до припинення чи скасування воєнного стану в Україні було заборонено, зокрема, нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» запроваджено воєнний стан на всій території України, у тому числі на території Дніпропетровської області, який триває до теперішнього часу.
Тобто заборона нарахування та стягнення, зокрема, пені, інфляційних нарахувань, процентів річних на заборгованість з житлово-комунальні послуги населення припадала на період з 24.02.2022 року по 29.12.2023 року.
Таким чином суд дійшов переконання, що заявлені та підтвердженні в судовому засіданні позовні вимоги АТ «Криворізька теплоцентраль» до відповідача підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача боргу з теплової енергії в сумі 12598,40 грн., за абонентське обслуговування в сумі 355,68 грн., з 3% річних в сумі 480,45 грн., з інфляційних втрат в сумі 1834,58 грн., а загалом - 15269,11 грн.
Враховуючи, що заявлені вимоги АТ «Криворізька теплоцентраль» були задоволені частково, то відповідно до ст. 141 ЦПК суд стягує з ОСОБА_1 на користь АТ «Криворізька теплоцентраль» витрати позивача з оплати судового збору в сумі 3028 грн. відповідно до частки задоволених судом вимог, тобто в розмірі 2917,96 грн. (15269,11 / 15844,91 х 3028 = 2917,96).
Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 223, 259, 263-265 ЦПК, -
Позов Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за постачання теплової енергії - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» заборгованість за постачання теплової енергії в сумі 12598,40 грн., за абонентське обслуговування в сумі 355,68 грн., з 3% річних в сумі 480,45 грн., з інфляційних втрат в сумі 1834,58 грн., а загалом - 15269 (п'ятнадцять тисяч двісті шістдесят девять) грн. 11 коп.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» витрати з оплати судового збору в сумі 2917,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду складено та підписано 10 листопада 2025 року.
Позивач: Акціонерне товариства «Криворізька теплоцентраль», ЄДРПОУ: 00130850, юридична адреса: м. Кривий Ріг, вул. Електрична 1.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , зареєстрована в АДРЕСА_2 .
Суддя: Д. О. Козлов