Справа № 465/2413/23
Провадження 2/465/1676/25
Іменем України
04.11.2025 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Величка О.В.,
з участю секретаря судового засідання Венгринюк О.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами, -
Представник позивача звернулася в суд із позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором № 3662305936/397582 від 23.03.2021 року в розмірі 23 730,00 грн., за договором позики № 0986437886 від 23.03.2021 року в розмірі 52 702,70 грн., за кредитним договором № 15080-03/2021 від 19.03.2021 року в розмірі 32 000,00 грн., за кредитним договором № 3662305936/645375 від 06.03.2021 року в розмірі 11 955,00 грн., за кредитним договором № 1607327 від 23.02.2021 року в розмірі 13 120,00 грн., за договором позики № 1421954 від 20.02.2021 року в розмірі 20 068,60 грн.
В обґрунтування своєї позиції зазначає, що 23.03.2021 року між ТОВ «Гоуфінгоу» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №3662305936/397582. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п. 7 Кредитного договору "Реквізити та підписи сторін".
08.12.2021 року між ТОВ «Гоуфінгоу» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 08122021, у відповідності до умов якого ТОВ «Гоуфінгоу» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Гоуфінгоу» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників від 08.12.2021 року до Договору факторингу № 08122021 від 08.12.2021 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 23 730,00 грн., з яких: 6000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 17 730,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Як зазначено у позовній заяві, всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 3662305936/397582 в розмірі 23 730,00 грн., з яких: 6 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 17 730,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Також 23.03.2021 року між ТОВ «Інфінанс» та відповідачем було укладено Договір позики № 0986437886. Договір позики підписано шляхом підписання Акцепту оферти від 23.03.2021 року на укладення Договору надання позики, в тому числі на умовах фінансового кредиту, № 0986437886 від 23.03.2021 року та отримання кредиту згідно Заявки-анкети, а також надано згоду на використання при укладенні цього правочину одноразового ідентифікатора в якості аналога власноручного підпису позичальника.
22.06.2022 року між ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 22/06-22, у відповідності до умов якого ТОВ «Інфінанс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Інфінанс» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників від 22.06.2022 року до Договору факторингу № 22/06-22 від 22.06.2022 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 52 702,70 грн., з яких: 4 289,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 48 413,70 грн. - сума заборгованості за відсотками.
У поданій позовній заяві стверджується, що всупереч умовам Договору позики, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за Договором позики № 0986437886 в розмірі 52 702,70 грн., з яких: 4 289,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 48 413,70 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Крім цього, 19.03.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та відповідачем було укладено кредитний договір № 15080-03/2021. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п. 7 Кредитного договору "Реквізити та підписи сторін".
В подальшому 30.11.2021 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 30112021-1, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Інвеструм» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «Інвеструм» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників від 30.11.2021 року до Договору факторингу № 30112021-1 від 30.11.2021 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 32 000,00 грн., з яких: 8 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 24 000,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Як стверджує представник позивача, всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 15080-03/2021 в розмірі 32 000,00 грн., з яких: 8 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 24 000,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Окрім цього, 06.03.2021 року між ТОВ «Кредитна Установа «Європейська Кредитна Група» та відповідачем було укладено кредитний договір № 3662305936/645375. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п. 7 Кредитного договору "Реквізити та підписи сторін".
09.12.2021 року між ТОВ «КУ «Європейська Кредитна Група» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»укладено Договір факторингу № 09122021, у відповідності до умов якого ТОВ «КУ «Європейська Кредитна Група» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, a ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «КУ «Європейська Кредитна Група» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників від 09.12.2021 року до Договору факторингу № 09122021 від 09.12.2021 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 11 955,00 грн., з яких: 3 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 8 955,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
За змістом пред'явленого позову, всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 3662305936/645375 в розмірі 11 955,00 грн., з яких: 3 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 8 955,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Також 23.02.2021 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем було укладено кредитний договір № 1607327. У відповідності до п. 1.1. Кредитного договору укладання Кредитного договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через веб-сайт або мобільний додаток. Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в особистий кабінет шляхом перевірки Товариством правильності введення одноразового ідентифікатора, направленого Товариством на номер мобільного телефону клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету.
27.06.2022 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №27062022, у відповідності до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Лінеура Україна» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників від 26.06.2022 року до Договору факторингу № 27062022 від 27.06.2022 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 13 120,00 грн., з яких: 4 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 9 120,00 грн. - сума заборгованості за процентами.
Всупереч умовам Договору позики, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. Таким чином, як стверджує позивач, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 1607327 в розмірі 13 120,00 грн., з яких: 4.000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 9 120,00 грн. - сума заборгованості за процентами.
Крім цього, 20.02.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та відповідачем було укладено Договір Позики № 1421954. Договір позики підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п. 11 Договору позики: "Реквізити та підписи сторін".
Надалі 14.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників №5 від 21.09.2021 року до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 20 068,60 грн., з яких: 6 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 14 068,60 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Однак, всупереч умовам Договору позики, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання. Як наголошується у позовній заяві, після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за Договором позики № 1421954 в розмірі 20 068,60 грн., з яких: 6 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 14 068,60 грн. - сума заборгованості за відсотками.
У зв'язку із наявною у відповідача ОСОБА_1 заборгованістю за кредитними договорами та договорами позики позивач, якому належить право вимоги за усіма шістьма такими договорами, просить стягнути на його користь з відповідача усю наявну в останнього заборгованість, враховуючи, що відповідач у добровільному порядку таку не погасив.
Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 04.09.2023року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі.
23.10.2024 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, за змістом якого ОСОБА_1 не заперечує той факт, що між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гоуфінгоу», Товариством з обмеженою відповідальністю «Інфінанс», Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвеструм», Товариством з обмеженою відповідальністю «Європейська кредитна група», Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» було укладено кредитні договори.
Втім, позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» відповідач не підтримує, оскільки позивачем не надано належних доказів на підтвердження відступлення права вимоги за вказаними договорами, а твердження позивача не ґрунтуються на фактичних обставинах справи. Разом із тим, із сумою заборгованості у розмірі 153 576,30 грн. ОСОБА_1 не погоджується, вважає її необґрунтованою, не підтвердженою належними та допустимими доказами і такою, вимоги по якій не підлягають задоволенню.
Згідно поданого відзиву надані позивачем кредитні договори, договори факторингу, реєстр боржників, розрахунок заборгованості, Акти прийому-передачі реєстру боржників відповідач вважає неналежними доказами, оскільки дані докази доводять перехід прав від первісного кредитора до позивача, однак, жодним чином не підтверджують наявність прав вимоги в кредиторів.
Також стороною відповідача звертається увага на те, що, як вбачається із матеріалів справи, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження сплати новим кредитором грошових коштів первісним кредиторам за передачу права грошової вимоги та зарахування їх на рахунок останніх.
У свою чергу, наявність роздрукованого розрахунку заборгованості за договором є, на переконання представника відповідача, неналежним та недостатнім доказом для задоволення позовних вимог, оскільки сам розрахунок, умови кредитування тощо, є внутрішніми документами установи та не містять відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи видавалися кредитні кошти, на який строк, правильність нарахування відсотків позивачем.
Також сторона відповідача вважає, що вказана позивачем сума заборгованості по відсотках нарахована з порушенням вимог закону, оскільки не відповідає вимогам чинного законодавства про захист прав споживачів. Крім того, передбачення в договорі такого високого розміру відсотків порушує принцип рівності сторін договору, учасником якого є відповідач як споживач, тим самим порушує його права споживача, тому вимога позивача про стягнення заявленої суми заборгованості за відсотками, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим ст. 3 п. 6, ст. 509 ч.3 та ст.627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності, є несправедливо непомірним тягарем для відповідача та джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків позивачем, а сама по собі наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення як засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання.
На переконання сторони відповідача, сума заборгованості за користування кредитними коштами нарахована поза межами користування кредитом, тому є безпідставною та не підлягає стягненню, оскільки після закінчення строку кредитування у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.
Окрім того, відповідач посилається на положення п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідно до якого військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються. Як зазначає представник відповідача, всупереч вимог закону такі відсотки протиправно нараховані відповідачу кредитором, як військовослужбовцю, тому його обов'язок зі сплати відсотків за користування кредитним коштами відсутній.
06.11.2024 року представником позивача подано відповідь на відзив. Зазначає, що кредитні договори були укладені з позичальником ОСОБА_1 в електронному вигляді із застосуванням електронного підпису. ОСОБА_1 через особистий кабінет на веб-сайті позикодавців подав заявки на отримання позики за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання позики, після чого позикодавець надіслав відповідачу за допомогою засобів зв'язку на вказаний ним номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який відповідач використав для підтвердження підписання договорів. Звертає увагу суду, що без здійснення вказаних дій відповідачем кредитні договори не були б укладені між сторонами
Також зазначає, що з метою надання вичерпної інформації по справі та у відповідності до умов Договорів факторингу позивачем ініційовано запит до первісних кредиторів щодо детального розрахунку заборгованості та представлення доказів, що підтверджують надання (перерахування) коштів відповідачу за укладеними договорами. Як наслідок, позивач отримав від первісного кредитора додаткові докази, які просить долучити до матеріалів справи, а саме: від ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів»: розрахунок заборгованості № 1421954 від 20.02.2021 року, з якого вбачається, що відсотки нараховано відповідачу відповідно до умов кредитного договору № 1421954, а саме згідно п. 2 Знижена процентна ставка/день, % - 0,49%, що становить 29,40 грн. в день. При цьому, з 23.04.2021 року відсотки нараховано відповідно до п.п. 2 Процентна ставка (базова) /день - 1,99% (фіксована), а саме 119,40 грн. в день. Крім того, міститься інформація про оплату боргу у сумі 291,30 грн. Вищевказана оплата є підтвердженням визнання відповідачем заборгованості за Кредитним договором, що узгоджується з правовим висновком, сформульованим у постанові Верховного Суду від 10.01.2019 року у справі № 526/405/13. Відповідно до умов кредитного договору № 1421954 від 20.02.2021 року кредитні кошти були перераховані відповідачу на банківську карту № НОМЕР_1 .
У свою чергу, від ТОВ «КУ «Європейська Кредитна Група» позивачем отримано інформаційну довідку № 1110/06 від 27.06.2023 року і розрахунок заборгованості №3662305936/645375 від 06.03.2021 року. Як вбачається з інформаційної довідки № 1110/06 від 27.06.2023 року, 06.03.2021 року о 12 год. відповідачу було перераховано кредитні кошти у сумі 3000,00 грн. на банківську карту № НОМЕР_1 . Також сторона позивача зазначає, що, як вбачається з наданого розрахунку заборгованості, відсотки нараховувалися відповідно до умов кредитного договору № 3662305936/645375, а саме відповідно до п.п. 1.3. (за користування кредитом клієнт сплачує Товариству 894,25% (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 2,45% (процентів) на добу, тобто 73,50 грн. в день), терміном 30 днів. 3 05.04.2021 року відсотки перейшли в «прострочені відсотки». Водночас відповідно до п.п. 4.3. у разі, якщо клієнт не повернув кредит в строк, зазначений в п. 1.2. цього Договору та/або в Додатку (ах) до цього Договору, проценти, передбачені в п. 1.3. цього Договору продовжують нараховуватися за кожний день користування кредитними коштами.
Від ТОВ «Інфінанс» позивач на свій запит отримав ?квитанцію про сплату від 23.03.2021 року та ?розрахунок заборгованості № 0986437886 від 23.03.2021 року. Відповідно до квитанції про сплату від 23.03.2021 року, 23.03.2021 року позичальником було перераховано кошти у сумі 4289,00 грн. на банківську карту № НОМЕР_2 . Також, як вбачається з розрахунку заборгованості №0986437886 від 23.03.2021, відсотки нараховувалися відповідно до умов пропозиції укласти Договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № №0986437886/3 від 23.03.2021 р. (оферта) та надання кредиту згідно Заявки-анкети №3547677 від 23.03.2021 року, а саме відсоткова ставка складає 1,225% за один день користування кредитом, застосовується за умови належного виконання умов Договору та відсутності пролонгації, тобто 52,54 грн. в день. З 24.04.2021 року відсотки нараховуються за максимальною відсотковою ставкою - 3,5% за один день користування кредитом, яка застосовується за умови неналежного виконання умов Договору, тобто 150,12 грн. в день. Всі інші умови по вищевказаному позики викладені у Правилах, з якими відповідач ознайомився до укладення Договору та які є невід'ємною частиною Договору (Оферти та Акцепту оферти), у тому числі: порядок укладення Договору фінансового кредиту, надання Фінансового кредиту потенційному позичальнику (п.6 Правил).
Від ТОВ «Гоуфінгоу» позивач за своїм зверненням одержав інформаційну довідку № 380/06 від 26.06.2023 року та розрахунок заборгованості № 3662305936/397582 від 23.03.2021 року. Як зафіксовано в інформаційній довідці № 380/06 від 26.06.2023 року, 23.03.2021 року о 12.20 год. на користь відповідача було перераховано кредитні кошти у сумі 6000,00 грн. на банківську карту НОМЕР_2 . За змістом згаданого розрахунку заборгованості відсотки нараховувалися відповідачу відповідно до умов кредитного договору № 3662305936/397582, а саме відповідно до п.п. 1.3. (за користування кредитом клієнт сплачує Товариству 857,75% (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 2,35% (процентів) на добу, тобто 141,00 грн. в день), терміном 30 днів. З 22.04.2021 року відсотки перейшли в «прострочені відсотки». Відповідно до п.п. 4.3. у разі, якщо клієнт не повернув кредит в строк, зазначений в п. 1.2. цього Договору та/або в Додатку (ах) до цього Договору, проценти, передбачені в п. 1.3. цього Договору, продовжують нараховуватися за кожний день користування кредитними коштами.
Від ТОВ «ФК «Інвеструм» позивачу надійшла інформаційна довідка № 1238/10 від 24.10.2024 року, а також розрахунок заборгованості № 15080-03/2021 від 19.03.2021 року. Як вбачається з інформаційної довідки № 1238/10 від 24.10.2024, 19.03.2021 року о 23.55 год. було перераховано відповідачу кредитні кошти у сумі 8000,00 грн. на банківську карту НОМЕР_1 . Як стверджує представник позивача з посиланням на згаданий розрахунок заборгованості № 15080-03/2021, відсотки нараховувалися відповідачу відповідно до умов кредитного договору № 15080-03/2021 від 19.03.2021 року та Правил надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «ФК «Інвеструм», а саме відповідно до п.п. 3.4 вказаних Правил - 2.5% на добу, тобто 200,00 грн. в день. Відповідно до п.п. 4.3. Договору у разі, якщо клієнт не повернув кредит в строк, зазначений в п. 1.2. цього Договору та/або в Додатку (ах) до цього Договору, проценти передбачені в п. 1.3. цього Договору, продовжують нараховуватися за кожний день користування кредитними коштами.
Від ТОВ «Лінеура Україна» позивач здобув лист № 1-0103 від 01.03.2024 року та розрахунок заборгованості № 1607327 від 23.02.2021 року. Як вбачається із вказаного листа № 1-0103 від 01.03.2024 року, 23.02.2021 року о 18.21 год. відповідачу було перераховано кредитні кошти у сумі 4000,00 грн. на банківську карту НОМЕР_2 . Що стосується зазначеного розрахунку заборгованості № 1607327, відсотки нараховувалися відповідно до умов кредитного договору № 1607327, а саме відповідно до п.п. 1.4.2. (знижена процентна ставка становить 0,86% в день, тобто 34,20 грн. в день). 23.03.2021 року відповідач здійснив оплату у сумі 991,80 грн. 3 24.03.2021 року відсотки нараховуються відповідно до п.п. 1.4.1. (стандартна процента ставка становить 1,90% в день, а саме 76,00 грн. в день).
Вищевказана оплата, як наголошує представник позивача, є підтвердженням визнання відповідачем заборгованості за кредитним договором, що узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 10.01.2019 року у справі № 526/405/13.
При цьому, підлягає врахуванню те, що жодних заперечень з приводу того, що відповідач не погодився з умовами та правилами надання кредиту під час укладення та підписання договорів чи про зарахування та розподілення сплачених коштів відповідачем висловлено не було.
Сторона позивача звертає увагу на те, що позивачем до позовної заяви надано саме витяги Договорів факторингу та реєстрів боржників за кредитними договорами, оскільки реєстр боржників по кожному кредитному договору містить інформацію щодо заборгованості інших фізичних осіб, що є персональними даними та не підлягають розголошенню відповідно до законодавства. Водночас позивач разом з позовною заявою надав суду належним чином завірені копії документів, що свідчать про належні правові підстави для переходу до позивача права вимоги за зобов'язаннями, по яких боржником є відповідач.
19.11.2024 року представником відповідача подано до суду заперечення на відповідь на відзив. Зазначає, що з наданих позивачем документів неможливо встановити ні власника рахунку/картки, ні даних про здійснені операції. Надані довідки, на переконання сторони відповідача, не є розрахунковими документами та не підтверджують переказу коштів, операцій по банківському рахунку, оскільки такі документи не містять відмітки про час їх прийняття та виконання банком, не містять повного номера картки, з чого можна було б встановити факт перерахування коштів на картковий рахунок саме відповідача. Крім того, як зазначається у запереченні на відповідь на відзив, з наданих суду документів слідує, що грошові кошти були перераховані через посередника. Також вказується, що у наданих позивачем кредитних договорах відсутні будь-які відомості про те, що кредитні кошти будуть перераховуватися іншою особою, яка не виступає стороною за кредитним договором. Крім того, зі справи стороні відповідача не зрозуміло, яке відношення ТОВ «Платежі Онлайн», ТОВ «УПР» має до даних кредитних договорів. Більш того, реквізити повного карткового рахунку позичальника (на який мало бути здійснено перерахування кредитних коштів) в матеріалах справи не містяться. Також представник відповідача просить взяти до уваги те, що номер платіжної картки є частково зашифрованим і всіх позначень 16-значного номеру картки не містить. Водночас банківські реквізити позичальника згідно матеріалів справи є невизначеними. У той же час, наявної у кредитора інформації щодо карткового рахунку позичальника свого часу було достатньо для виникнення спірних правовідносин та здійснення відповідних платіжних операції з переказу кредиту, докази про що вже мають існувати у кредитора згідно вимог Закону України «Про платіжні послуги». Тому сторона відповідача підтримує раніше висловлену позицію про відсутність підстав для задоволення позову.
В судове засідання представник позивача не з'явилася, подала клопотання про розгляд справи у відсутності сторони позивача, позовні вимоги просить задоволити.
Відповідач та його представник в судове засідання не з'явилися, належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи, про наявність поважних причин неприбуття до суду не заявляли.
За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому, відповідно до частини четвертої названої статті Кодексу у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
У відповідності до положень ч.2 ст.247 ЦПК України та у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
При цьому, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив, що 23.03.2021 року між ТОВ «Гоуфінгоу» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №3662305936/397582. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.
Як вбачається з інформаційної довідки № 380/06 від 26.06.2023 року, 23.03.2021 року о 12.20 год. за вищевказаним кредитним договором було перераховано кредитні кошти у сумі 6000,00 грн. на банківську карту НОМЕР_2 . При цьому, саме зазначений рахунок вказано відповідачем ОСОБА_1 у договорі (розділ 7) як власне його рахунок позичальника.
08.12.2021 року між ТОВ «Гоуфінгоу» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 08122021, у відповідності до умов якого ТОВ «Гоуфінгоу»передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Гоуфінгоу» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників від 08.12.2021 року до Договору факторингу № 08122021 від 08.12.2021 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 23 730,00 грн., з яких: 6000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 17 730,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Всупереч умовам Кредитного договору відповідач не виконав свого зобов'язання. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 3662305936/397582 в розмірі 23 730,00 грн., з яких: 6 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 17 730,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Також 23.03.2021 року між ТОВ «Інфінанс» та відповідачем було укладено Договір позики № 0986437886. Договір позики підписано шляхом підписання Акцепту оферти від 23.03.2021 року на укладення Договору надання позики, в тому числі на умовах фінансового кредиту №0986437886 від 23.03.2021 року та отримання кредиту згідно Заявки-анкети, та надано згоду на використання при укладенні цього правочину одноразового ідентифікатора в якості аналога власноручного підпису позичальника. Відповідно до квитанції про сплату від 23.03.2021 року, 23.03.2021 року позичальником було перераховано кошти у сумі 4289,00 грн. на банківську карту № НОМЕР_2 . При цьому, згідно оформленої Заявки-анкети на отримання кредиту №3547677 від 23.03.2021 року саме цей номер банківської картки зазначався відповідачем ОСОБА_1 як реквізит його банківської картки, на яку він бажає отримати кредитні кошти (номер картки в заявці зазначений НОМЕР_3 ).
22.06.2022 року між ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 22/06-22, у відповідності до умов якого ТОВ «Інфінанс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Інфінанс» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників від 22.06.2022 року до Договору факторингу № 22/06-22 від 22.06.2022 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 52 702,70 грн., з яких: 4 289,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 48 413,70 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Крім цього, 19.03.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та відповідачем було укладено кредитний договір № 15080-03/2021. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.
Як вбачається з інформаційної довідки № 1238/10 від 24.10.2024 року, 19.03.2021 року о 23.55 год. на виконання вказаного договору було перераховано кредитні кошти у сумі 8000,00 грн. на банківську карту НОМЕР_1 . Суд звертає увагу на те, що саме такий реквізит картки для отримання кредиту зазначався позичальником ОСОБА_1 в оформленому кредитному договорі (розділ 7) як його банківський рахунок.
30.11.2021 між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 30112021-1, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Інвеструм» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «Інвеструм» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників від 30.11.2021 року до Договору факторингу № 30112021-1 від 30.11.2021 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 32 000,00 грн., з яких: 8 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 24 000,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Всупереч умовам Кредитного договору Відповідач не виконав свого зобов'язання. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 15080-03/2021 в розмірі 32 000,00 грн., з яких: 8 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 24 000,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Також 06.03.2021 року між ТОВ «Кредитна Установа «Європейська Кредитна Група» та відповідачем було укладено кредитний договір № 3662305936/645375. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.
Як вбачається з інформаційної довідки № 1110/06 від 27.06.2023 року, 06.03.2021 року о 12 год. на виконання умов вищевказаного кредитного договору було перераховано кредитні кошти у сумі 3000,00 грн. на банківську карту № НОМЕР_1 . Суд наголошує на тому, що саме такий рахунок банківської картки для отримання кредитних коштів було зазначено відповідачем ОСОБА_1 в укладеному ним кредитному договорі (розділ 7 договору) як рахунок позичальника.
В подальшому 09.12.2021 року між ТОВ «КУ «Європейська Кредитна Група» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 09122021, у відповідності до умов якого ТОВ «КУ «Європейська Кредитна Група» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, a ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «КУ «Європейська Кредитна Група» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників від 09.12.2021 року до Договору факторингу № 09122021 від 09.12.2021 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 11 955,00 грн., з яких: 3 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 8 955,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Всупереч умовам Кредитного договору відповідач не виконав свого зобов'язання. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 3662305936/645375 в розмірі 11 955,00 грн., з яких: 3 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 8955,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Окрім цього, 23.02.2021 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем було укладено кредитний договір № 1607327.
У відповідності до п. 1.1. Кредитного договору укладання Кредитного договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через веб-сайт або мобільний додаток. Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в особистий кабінет шляхом перевірки Товариством правильності введення одноразового ідентифікатора, направленого Товариством на номер мобільного телефону клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету.
Як вбачається з листа № 1-0103 від 01.03.2024 року, 23.02.2021 року о 18.21 год. на виконання вищевказаного кредитного договору було перераховано кредитні кошти у сумі 4000,00 грн. на банківську карту НОМЕР_2 . Суд звертає увагу на те, що саме такий рахунок банківської картки для отримання кредитних коштів було зазначено відповідачем ОСОБА_1 в укладеному ним вищевказаному кредитному договорі (п.2.1 розділу 2 договору) як рахунок позичальника.
Надалі 27.06.2022 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу №27062022, у відповідності до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Лінеура Україна» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників від 26.06.2022 року до Договору факторингу № 27062022 від 27.06.2022 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 13 120,00 грн., з яких: 4 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 9 120,00 грн. - сума заборгованості за процентами.
Всупереч умовам Договору кредиту відповідач не виконав свого зобов'язання. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 1607327 в розмірі 13 120,00 грн., з яких: 4 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 9 120,00 грн. - сума заборгованості за процентами.
Також 20.02.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та відповідачем було укладено Договір Позики № 1421954. Договір позики підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису). Відповідно до умов кредитного договору № 1421954 від 20.02.2021 року кредитні кошти в сумі 6 000,00 грн. були перераховані відповідачу на банківську карту № НОМЕР_1 . Суд наголошує, що саме такий рахунок банківської картки для отримання кредитних коштів було зазначено відповідачем ОСОБА_1 в укладеному ним вищевказаному договорі позики (в реквізитах позичальника, які підписані одноразовим ідентифікатором) як рахунок позичальника.
В подальшому 14.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників №5 від 21.09.2021 року до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 20 068,60 грн., з яких: 6 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 14 068,60 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Однак, всупереч умовам Договору позики відповідач не виконав свого зобов'язання. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за Договором позики № 1421954 в розмірі 20 068,60 грн., з яких: 6 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 14 068,60 грн. - сума заборгованості за відсотками.
При аналізі усіх вищевказаних договорів, на підставі яких у відповідача виникли боргові зобов'язання, суд приймає до уваги те, що згідно ст.3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Положеннями ст.12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно із ч.2 ст.639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
За змістом ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша ст. 1048 ЦК України).
Частиною другою ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За змістом ч.2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Згідно з п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
У судовому засіданні було встановлено, що між сторонами виникли кредитні правовідносини на підставі кредитних договорів № 3662305936/397582 від 23.03.2021 року, № 0986437886 від 23.03.2021 року, № 15080-03/2021 від 19.03.2021 року, № 3662305936/645375 від 06.03.2021 року, № 1607327 від 23.02.2021 року та договору позики № 1421954 від 20.02.2021 року.
Зазначеними договорами були визначені предмет, розмір кредиту (позики), строки та умови повернення кредиту (позики), розміри плати за користування кредитними (позиковими) коштами та інші умови правовідношення. Спір стосується стягнення заборгованості за договорами, а саме заборгованості за кредитом та відсотками.
Разом із тим, щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором позики № 0986437886 від 23.03.2021 року в розмірі 52 702,70 грн., яка складається із: 4 289 грн. - заборгованість за основною сумою бору, 48 413 грн. 70 коп. - заборгованість за відсотками, суд зазначає наступне.
Як вбачається із змісту вказаного договору, порядок застосування та нарахування процентів за користування кредитом, умови взаєморозрахунків, а також порядок зміни та припинення договору викладені у Правилах, з якими відповідач ознайомився до укладення договору, та які є невід'ємною частиною Договору.
Проте, вказані правила представником позивача до позовної заяви не долучені, що позбавляє суд можливості надати їм належну оцінку. Зокрема, без додання до договору позики зазначених вище Правил неможливо встановити, які ж саме умови сторони договору погодили щодо пролонгації договору фінансового кредиту, застосування процентних ставок поза строком користування кредитом тощо. Наведене має важливе значення, адже номінальна річна відсоткова ставка, визначена договором, застосовується згідно положень укладеного договору у випадках, передбачених Правилами. До цих же Правил, які не долучені до договору і позовної заяви, відсилають також положення договору про особливості нарахування процентів у випадку пролонгації. Наведене свідчить, що обрахувати проценти і визначити їх розмір поза терміном користування кредитом 30 днів без достеменного ознайомлення із положеннями вказаних Правил неможливо.
Тому з урахуванням наведеного суд розраховує розмір процентів, які підлягають стягненню, виходячи із чітких умов кредитного договору, які не містять відсилань на Правила, що не додані до договору та не представлені суду разом з позовною заявою. Згідно основних умов кредиту розмір кредиту становить 4289 грн., строк кредитування - 30 днів, відсоткова ставка - 1,225 % за один день користування кредитом.
Відтак, розмір заборгованості за відсотками становить 1576 грн. 20 коп. та розраховується за формулою: 36,75 % ( розмір відсотків за весь строк кредитування, який розраховується за формулою 1,225% х 30 днів) х 4289 грн. - розмір кредиту. А тому, відсотки саме в такому розмірі підлягають стягненню за договором позики № 0986437886 від 23.03.2021 року. Підстав для стягнення відсотків по даному договору в розмірі, заявленому позивачем, немає, адже такий розмір не доведено в силу ненадання позивачем Правил кредитування, які є невід'ємною частиною зазначеного договору.
У всіх інших випадках (по решті кредитних договорів) суд погоджується з розрахунками заборгованості, наведеними позивачем, адже такі відповідають умовам укладених кредитних договорів (договорів позики) з урахуванням визначених відсоткових ставок та узгоджених сторонами положень про пролонгацію договорів і нарахування відсотків до часу повного погашення заборгованості (п.2.3 кредитного договору № 3662305936/397582 від 23.03.2021 року, п.2.4 кредитного договору № 15080-03/2021 від 19.03.2021 року, п.2.3 кредитного договору № 3662305936/645375 від 06.03.2021 року, п.п.3.2, 3.3, 4.1, 4.2, 5.1 кредитного договору № 1607327 від 23.02.2021 року та п.6 договору позики № 1421954 від 20.02.2021 року).
Що стосується доводів представника відповідача про відсутність доказів переходу та наявності в нового кредитора (позивача) права вимоги до ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.
Згідно з п.п. 1, 2 ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва.
Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
В ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.07.2014 року у справі № 6-14194св14 суд дійшов висновку, що підтвердженням суми заборгованості є кредитний договір, договір факторингу, який у встановленому порядку недійсним не визнаний та в якому визначено розмір відступленої заборгованості, а також розрахунок кредитної заборгованості, здійснений банком при відступленні права вимоги.
У даному випадку на підтвердження переходу права вимоги до відповідача ОСОБА_1 від первісних кредиторів до нового кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»представником позивача надано суду азом з поданням позовної заяви та відповіді на відзив: Договір факторингу № 27062022 від 27.06.2022 року та копію витягу з реєстру боржників; платіжне доручення № 18424 від 30.06.2022 року, яким підтверджується здійснення оплати за відступлення вимоги згідно Договору факторингу № 27062022 від 27.06.2022 року; Договір факторингу № 30112021-1 від 30.11.2021 року та копію витягу з реєстру боржників до нього; платіжне доручення № 17764 від 02.12.2021 року, яким підтверджується здійснення оплати за відступлення вимоги згідно Договору факторингу № 30112021-1 від 30.11.2021 року; Договір факторингу № 22/06-22 від 22.06.2022 року та копію витягу з реєстру боржників до нього; платіжне доручення № 18420 від 24.06.2022 року, яким підтверджується здійснення оплати за відступлення вимоги згідно Договору факторингу № 22/06-22 від 22.06.2022 року; Договір факторингу № 09122021 від 09.12.2021 року та копію витягу з реєстру боржників до нього; платіжне доручення № 17818 від 15.12.2021 року, яким підтверджується здійснення оплати за відступлення вимоги згідно Договору факторингу № 09122021 від 09.12.2021 року; Договір факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року та копію витягу з реєстру боржників до нього; платіжне доручення №17494 від 22.09.2021 року, яким підтверджується здійснення оплати за відступлення вимоги згідно Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року; договір факторингу № 08122021 від 08.12.2021 року та копію витягу з реєстру боржників до нього; платіжне доручення № 17802 від 13.12.2021 року, яким підтверджується здійснення оплати за відступлення вимоги згідно Договору факторингу № 08122021 від 08.12.2021 року.
Отже, на переконання суду, позивачем належним чином доведено факт переходу до ТОВ «ФК « ЄАПБ» права вимоги до боржника ОСОБА_1 від первісних кредиторів.
Окрім того, суд вважає за необхідне наголосити, що за змістом ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Згідно із ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 2 383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблено правовий висновок про те, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Суд приймає до уваги те, що відповідач не заперечує факт укладення ним з первісними кредиторами кредитних договорів № 3662305936/397582 від 23.03.2021 року, № 0986437886 від 23.03.2021 року, № 15080-03/2021 від 19.03.2021 року, № 3662305936/645375 від 06.03.2021 року, № 1607327 від 23.02.2021 року, № 1421954 від 20.02.2021 року. Як вбачається з матеріалів справи, укладені між сторонами договори підписані сторонами за допомогою електронно-цифрового підпису та з використанням ідентифікатора. Вказане свідчить про узгодження сторонами умов, прав та обов'язків, які передбачені вказаними договорами. Щодо доводів сторони відповідача про завищені відсотки за користування кредитом суд зазначає, що ОСОБА_1 погодився на визначені в договорах умови та прийняв на себе відповідні зобов'язання добровільно. Доказів протилежного відповідачем не надано.
Стосовно посилання відповідача на положення п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», як на підставу для звільнення його від сплати процентів за користування кредитними коштами, суд зазначає наступне.
Станом на момент укладення кредитних договорів п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» діяв в такій редакції: "Військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов'язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються".
Станом на момент звернення позивача до суду із позовом діяла редакція Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 23.12.2022 року. Згідно вказаної редакції п.15 ст.14 зазначеного Закону визначено, що військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
Суд зазначає, що у постанові Верховного Суду від 15.07.2020 року у справі № 199/3051/14 (провадження № 61-10861св18) сформульовано правовий висновок про перелік необхідних документів для доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21.08.2014 року № 322/2/7142.
Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов'язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. На вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники.
Матеріали справи не містять відповідних документів як доказів наявності підстав для звільнення ОСОБА_1 від нарахування процентів за користування кредитом в розумінні пункту 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей».
Водночас вказаний закон не містить норм, які б звільняли позичальника від нарахування штрафів, пені та процентів за користування кредитом протягом особливого періоду у зв'язку з наявністю у нього статусу учасника бойових дій.
Також положення Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не містять норм, які б звільняли позичальника від нарахування штрафів, пені та процентів за користування кредитом протягом особливого періоду у зв'язку з наявністю у нього статусу учасника бойових дій.
Окрім того, суд звертає увагу на надану відповідачем копію посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_4 , згідно якого таке видане ОСОБА_1 15.06.2023 року, тобто саме з цього часу відповідач набув статусу учасника бойових дій. Разом із тим, спірні кредитні договори укладені між сторонами в період лютий-березень 2021 року. Однак, жодних доказів правового статусу військовослужбовця або учасника бойових дій у вказаний період відповідачем ОСОБА_1 не надано.
Суд наголошує, що наявність обставин, визначених п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», покладається на сторону, яка про такі обставини заявляє. У даному випадку відповідач жодного документу, окрім копії посвідчення учасника бойових дій, суду не представив. Водночас не може залишатися поза увагою суду те, що згідно вказаного документа Татомир С.В. набув відповідний статус 15.06.2023 року, тобто значно пізніше як часу виникнення спірних правовідносин, так і часу звернення позивача з позовом до суду, що мало місце 04.04.2023 року (дата надходження позовної заяви).
А тому, проаналізувавши всі докази в сукупності, суд доходить висновку про те, що відповідачем були порушені зобов'язання стосовно своєчасного повернення сум отриманих кредитів, сплати нарахованих за користування кредитними коштами процентів, внаслідок чого відповідач має заборгованість за вказаними вище кредитними договорами в загальному розмірі 106 738 грн. 80 коп.
Беручи до уваги, що ТОВ «ФК «ЄАПБ», як новий кредитор, набуло права вимоги до відповідача ОСОБА_1 замість первісних кредиторів за кредитними договорами № 3662305936/397582 від 23.03.2021 року, № 0986437886 від 23.03.2021 року, № 15080-03/2021 від 19.03.2021 року, № 3662305936/645375 від 06.03.2021 року, № 1607327 від 23.02.2021 року, № 1421954 від 20.02.2021 року, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, з урахуванням встановлених фактичних обставин, підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі 106 738 грн. 80 коп.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за подання до суду позовної заяви сплачено 2684 грн. судового збору. Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З урахуванням наведеного та у зв'язку із частковим задоволенням позову у даному випадку витрати на сплату судового збору, які б підлягали стягненню з відповідача на користь позивача, становлять, пропорційно задоволеним позовним вимогам, 1865 грн. 43 коп. Однак, відповідно до посвідчення серії НОМЕР_4 від 15.06.2023 року, виданого Військовою частиною НОМЕР_5 , відповідач ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, а тому, в силу положень п.13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору. Отже, вищевказана сума, яка підлягала б стягненню з відповідача на користь позивача на відшкодування судового збору, повинна бути повернута позивачу з Державного бюджету.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 509, 512, 514, 525, 526, 546, 549, 626, 628, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 3662305936/397582 від 23.03.2021 року в розмірі 23 730 (двадцять три тисячі сімсот тридцять) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором позики № 0986437886 від 23.03.2021 року в розмірі 5 865 (п'ять тисяч вісімсот шістдесят п'ять) грн. 20 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 15080-03/2021 від 19.03.2021 року в розмірі 32 000 (тридцять дві тисячі) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 3662305936/645375 від 06.03.2021 року в розмірі 11 955 (одинадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 1607327 від 23.02.2021 року в розмірі 13 120 (тринадцять тисяч сто двадцять) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором позики № 1421954 від 20.02.2021 року в розмірі 20 068 (двадцять тисяч шістдесят вісім) грн. 60 коп.
В решті заявлених позовних вимог - відмовити.
Повернути з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» пропорційно розміру задоволених позовних вимог 1865 (одну тисячу вісімсот шістдесят п'ять) грн. 43 коп. - частину судового збору, сплаченого позивачем за подання позовної заяви згідно платіжної інструкції №35708 від 24.03.2023 року.
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ - 35625014.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_6 , АДРЕСА_1 .
Суддя Величко О.В.