справа № 753/7005/22
провадження № 22-з/824/1229/2025
07 листопада 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Кирилюк Г. М.,
суддів: Рейнарт І. М., Ящук Т. І.,
розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Рожиної Олени Григорівни про ухвалення додаткового рішення в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за аліментами,
встановив:
У липні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення пені за аліментами.
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 03 червня 2024 року вказаний позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню (неустойку) за прострочення сплати аліментів у розмірі 35 000 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Додатковим рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 11 грудня 2024 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в сумі 25 000 грн.
04.11.2024 представник ОСОБА_1 - адвокат Рожина О. Г. подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення Дарницького районного суду міста Києва від 03 червня 2024 року в частині відмови в задоволенні позову та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
04.11.2024 ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Дарницького районного суду міста Києва від 03 червня 2024 року та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
20.03.2025 ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу н а додаткове рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11 грудня 2024 року щодо судових витрат.
Постановою Київського апеляційного суду від 09 вересня 2025 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Рожиної О. Г. залишено без задоволення.
Апеляційні скарги ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 03 червня 2024 року та додаткове рішення Дарницького районного суду міста Києва від 11 грудня 2024 року задоволено частково.
Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 03 червня 2024 року та додаткове рішення Дарницького районного суду міста Києва від 11 грудня 2024 року змінено.
Зменшено суму пені, що підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 з 35 000 грн до 23 413 грн, а суму витрат на правничу допомогу з 25 000 грн до 2 075 грн.
Зменшено суму судового збору, що підлягає стягненню з ОСОБА_2 в дохід держави з 350 грн до 233, 29 грн.
В решті рішення Дарницького районного суду міста Києва від 03 червня 2024 року та додаткове рішення Дарницького районного суду міста Києва від 11 грудня 2024 року залишено без змін.
15.09.2025 представник ОСОБА_1 - адвокат Рожина О. Г. звернулась до Київського апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просила покласти судові витрати в частині витрат на професійну правничу допомогу адвоката Рожиної О. Г., понесених ОСОБА_1 у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, в частині витрат пов'язаних із розглядом апеляційних скарг ОСОБА_2 , стягнувши такі виходячи із загальної суми 21 250 грн з ОСОБА_2 пропорційно до частини, в якій було відмовлено у задоволенні його апеляційних скарг.
Вказана заява обґрунтована тим, що на виконання вимог ст. 134 ЦПК України, під час подання відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 03 червня 2024 року, ОСОБА_1 повідомила, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу), які понесла і які очікує понести ОСОБА_1 у зв'язку із розглядом справи у суді апеляційної інстанції, становить 10 000 грн. Докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи (договори, рахунки, детальний опис тощо), будуть подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Оскільки апеляційні скарги ОСОБА_2 задоволені лише частково, то ОСОБА_1 має право на часткове відшкодування витрат на правничу допомогу, понесених нею саме у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції.
Загальний розмір гонорару за Актом №4 прийому надання правової (правничої) допомоги від 09 вересня 2025 року складає 21 250 грн (без ПДВ).
На підтвердження понесення судових витрат до заяви надала: копію договору про надання правової допомоги №14-10/22 від 14.10.2022 та додаткової угоди №2 від 24.04.2023 р.; копію акту прийому надання правової (правничої) допомоги від 03 травня 2023 року.
01.10.2025 ОСОБА_2 направив на адресу суду заяву, в якій посилаючись на п. 9 ст. 141 ЦПК України просить відмовити стороні позивача у стягненні судових витрат на професійну правничу допомогу, так як це суперечить нормі права на захист для відповідача.
Зазначив, що пеня за період з вересня 2018 року по квітень 2021 року не могла бути нарахована, оскільки вини у ОСОБА_2 несплаті не могло бути, так як останній не знав і не міг знати у 2018 -2021 роках, що судом буде збільшено суми до виплат за попередні три роки. Адвокат Рожина О. Г., як фахівець з права, розуміла ситуацію, але в порушення норм ст. 21 Закону України «Про судоустрій» протягом трьох років своїми заявами та скаргами, маніпуляціями з доказами, втягувала відповідача в судові витрати на оскарження та послуги адвокатів, які він поніс, щоб відновити свої порушені права.
Відповідно до пункту третього частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи ( ч.3 ст. 270 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Рожиної О. Г. про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку про її часткове задоволення з наступних підстав.
Згідно із частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи. До витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Згідно із частиною 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п'ятої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до положень статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.
Згідно з частиною першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).
Відповідно до частин четвертої-шостої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137, частина восьма статті 141 ЦПК України).
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказано, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Як вбачається з матеріалів справи, 14.10.2022 між ОСОБА_1 та адвокатом Рожиною О. Г. укладено договір про надання адвокатом правової допомоги № 14-10/22.
01.11.2024 між ОСОБА_1 та адвокатом Рожиною О. Г. укладено додаткову угоду №4 до Договору про надання адвокатом правової допомоги № 14-10/22 від 14.10.2022, за умовами якого адвокат надає клієнту правову допомогу під час підготовки та апеляційного перегляду цивільної справи №753/7005/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментам у Київському апеляційному суді.
Розмір гонорару за правову допомогу, яка надається адвокатом, становить загальну суму грошових коштів за відпрацьований адвокатом час, що обліковується в годинах та хвилинах, виходячи з базової станки 2 500 грн (без ПДВ) за 1 год. роботи адвоката ( п. 6 додаткової угоди).
Клієнт здійснює оплату за фактично надані послуги відповідно до додаткової угоди №4 на підставі виставлених рахунків та компенсацію можливих витрат, пов'язаних з виконанням доручення (оплата роботи фахівців, чиї висновки запитуються адвокатом, транспортні витрати. оплата друкарських, копіювальних та інших технічних робіт, перекладу та нотаріального посвідчення документів, телефонних розмов, тощо) шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок адвоката протягом десяти днів і моменту підписання акту прийому надання правової (правничої) допомоги та виставлення рахунку адвокатом ( п. 8 додаткової угоди).
Згідно акту № 4 прийому надання правової (правничої) допомоги від 09.09.2025, у період з 01 листопада 2024 року по 17 червня 2025 року включно адвокат Рожина О. Г. надала, а ОСОБА_1 отримала правову допомогу відповідно до умов Договору про надання правової допомоги №14-10/22 від 14.10.2022 та додаткової угоди №4 від 01.11.2024, а саме:
- ознайомлення з матеріалами справи № 753/7005/22 26 лютого 2025 року в приміщенні Київського апеляційного суду з метою ознайомлення із апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 03 червня 2021 року у справі №753/7005/22 - 60 хв. (з урахуванням часу на дорогу та очікування);
- підготовка відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Дарницькою районного суду м. Києва від 03 червня 2024 року у справі № 753/7005/22 - 150 хв.;
- підготовка відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_4 на додаткове рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11 і рудня 2024 року у справі № 753/7005/22 - 150 хв.;
- участь адвоката у судовому засіданні 17 червня 2025 року у справі № 753/7005/22 - 60 хв. (із урахуванням часу на дорогу та очікування);
- участь адвоката у судовому засіданні 09 вересня 2025 року у справі № 753/7005/22 - 60 хв. (із урахуванням часу на дорогу та очікування);
- підготовка заяви про надання доказів витрат на правничу допомогу та ухвалення додаткового судового рішення - 30 хв.
Загальний розмір виплати гонорару за цим Актом становить 21 250 грн (8,5 год. х 2 500 грн).
На підтвердження понесених судових витрат до заяви також долучено інформаційні повідомлення АТ «ПУМБ» про зарахування коштів: 17.06.2025 - 1 000 грн; 11.05.2025 - 1 500 грн; 12.03.2025 - 500 грн; 10.03.2025 - 300 грн; 10.03.2025 - 1 200 грн; 03.11.2024 - 1 500 грн.
Колегія суддів звертає увагу, що не підлягають відшкодуванню витрати позивача на подання заяви про розподіл судових витрат, оскільки це фактично є дією, спрямованою на реалізацію стороною свого права лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені такою стороною, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.
Вказаний висновок викладено в постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 02 лютого 2024 року у справі №910/9714/22.
Апеляційний суд не вбачає підстав для висновку про зловживання представником позивача своїми процесуальними правами.
Враховуючи складність справи, суть спору, результат розгляду справи, підстави скасування судового рішення, характер наданих послуг, участь адвоката під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, витрачений час на відзиви на апеляційні скарги, заперечення відповідача щодо ухвалення додаткового рішення, а також з огляду на дотримання принципу пропорційності, колегія суддів дійшла висновку, що розмір судових витрат на професійну правничу допомогу позивача підлягає відшкодуванню в сумі 2 000 грн.
З огляду на наведене, заява представника ОСОБА_1 - адвоката Рожиної О. Г. про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 141, 246, 270, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд
постановив:
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Рожиної Олени Григорівни про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 гривень.
Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, установлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Суддя - доповідач Г. М. Кирилюк
Судді: І. М. Рейнарт
Т. І. Ящук