справа № 382/717/25 головуючий у суді І інстанції Кисіль О.А.
провадження № 22-ц/824/16110/2025 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.
Іменем України
05 листопада 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд
у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Фінагеєва В.О.,
суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,
за участю секретаря Надточий К.О.,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Яготинського районного суду Київської області від 27 травня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Кисіль О.А., у м. Яготин, Київської області, дата складення повного тексту рішення02 червня 2025 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У квітні 2025 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів»звернулося до суду з позовом, у якому просило суд стягнути з відповідача заборгованість:
за кредитним договором № 7563914 в розмірі 42 449,43 грн., з яких: 11 884,6 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 30 564,83 грн. - сума заборгованості за відсотками;
за кредитним договором № 44282-03/2024 в розмірі 39 000,00 грн., з яких: 12 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 27 000,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
за договором позики № 7062148 в розмірі 26 100,00 грн., з яких: 8 700,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 13 050,00 грн. - сума заборгованості за процентами за користування позикою; 4 350,00 грн. - сума заборгованості за процентами на прострочену позику.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08 лютого 2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 7563914. Кредитний договір підписано електронним підписом Позичальника, що відтворений шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону Відповідача, який зазначений п. 10 Кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін. 27 вересня 2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ», укладено Договір факторингу № 27092024, у відповідності до умов якого ТОВ «Авентус Україна» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Авентус Україна» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників від 27 вересня 2024 року до Договору факторингу № 27092024 від 27.09.2024 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 42 449,43 грн., з яких: 11 884,6 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 30 564,83 грн. - сума заборгованості за відсотками. Крім того, 26 березня 2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 44282-03/2024. Кредитний договір підписано електронним підписом Позичальника, що відтворений шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону Відповідача, який зазначений п. 8 Кредитного договору, реквізити та підписи сторін. 25 липня 2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ», укладено Договір факторингу № 25072024, у відповідності до умов якого ТОВ «Аванс Кредит» відступає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні «Аванс Кредит» права вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників від 25 липня 2024 року до Договору факторингу № 25072024, 25 липня 2024 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 39 000,00 грн., з яких; 12 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 27 000,00 грн. - сума заборгованості за відсотками. Також, 08 березня 2024 року між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики № 7062148. Договір позики підписано електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону Відповідача, про що свідчить п. 9 Договору позики, реквізити та підпис сторін. 11 січня 2024 року між ТОВ «Маніфою» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 11-01/2024, у відповідності до умов якого ТОВ «Маніфа» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Маніфі» Права Вимоги до Боржників, вказані у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників №7 від 18 вересня 2024 року до Договору факторингу № 11-01/2024 від 11 січня 2024 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 26 100,00 грн., з яких: 8 700,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 13 050,00 грн. - сума заборгованості за процентами за користування позикою; 4 350,00 грн. - сума заборгованості за процентами на прострочену позику.
Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 27 травня 2025 року позов ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» задоволено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 вказує, що судом першої інстанції не прийняті до уваги аргументи відповідача про наявність того факту, що в матеріалах справи відсутні первинні документи, які підтверджують надання ОСОБА_1 відповідних грошових коштів. В матеріалах справи наявний лист ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 30 січня 2025 року вих. №3466 250130182334, який є не належним, не допустимим і не достатнім доказом перерахунку грошових коштів згідно вимог Закону України «Про платіжні послуги». Зокрема, з вказаного листа неможливо встановити ні власника рахунку/картки, ні даних про здійснення операції. Такий лист не є розрахунковим документом та не підтверджує переказу коштів, операцій по банківському рахунку, оскільки такий документ не містить відмітки про час його прийняття та виконання банком, не містить повного номера картки, з чого можна було б встановити факт перерахування коштів на картковий рахунок саме ОСОБА_1 . Крім того, судом першої інстанції не було враховану ту обставину, що з наданого документа слідує, що грошові кошти були перераховані через невстановленого посередника, ТОВ «Універсальні платіжні рішення». У наданому позивачем кредитному договорі відсутні будь-які відомості про те, що кредитні кошти будуть перераховуватися іншою особою, яка не виступає стороною за кредитним договором. Тобто, є не зрозумілим, яке відношення ТОВ «Універсальні платіжні рішення» має до даного кредитного договору між ОСОБА_1 та ТОВ «Аванс Кредит», яке відповідно до договору факторингу від 10 листопада 2023 року, передало права вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ». При цьому, у наданому листі ТОВ «Універсальні платіжні рішення» не міститься відомостей про те, що кошти перераховуються па підставі відповідного договору, що не дає суду можливості застосувати до даних правовідносин умови кредитного договору. Відтак, вказане у сукупності унеможливлює встановлення факту перерахування коштів саме кредитодавцем на підставі відповідного договору, а не іншими особами за іншими правовідносинами.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «ФК «ЄАПБ»,вказує, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, не мають законодавчого обґрунтування. через шо скарга не може бути задоволена, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що 08 лютого 2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 7563914.
27 вересня 2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ»укладено Договір факторингу № 27092024 , у відповідності до умов якого ТОВ «Авентус Україна» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Авентус Україна» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників від 27 вересня 2024 року до Договору факторингу № 27092024 від 27 вересня 2024 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 42 449,43 грн., з яких: 11 884,6 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 30 564,83 грн. - сума заборгованості за відсотками.
26 березня 2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 44282-03/2024.
25 липня 2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 25072024, у відповідності до умов якого ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Аванс Кредит» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників від 25 липня 2024 року до Договору факторингу № 25072024 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 39 000,00 грн., з яких; 12 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 27 000,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
08 березня 2024 року між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики № 7062148.
11 січня 2024 року між ТОВ «Маніфою» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 11-01/2024, у відповідності до умов якого ТОВ «МАНІФОЮ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Маніфою» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників №7 від 18 вересня 2024 року до Договору факторингу № 11-01/2024 від 11 січня 2024 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 26 100,00 грн., з яких: 8 700,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 13 050,00 грн. - сума заборгованості за процентами за користування позикою; 4 350,00 грн. - сума заборгованості за процентами на прострочену позику.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач взятих на себе кредитних зобов'язань в строки, передбачені договором кредиту належним чином не виконав, кредитні договори між сторонами були укладені, що слідує з матеріалів справи та підписів сторін, таким чином відповідач усвідомлював свої зобов'язання за кредитним договором та не надав у підтвердження погашення повної чи часткової заборгованості за даними кредитними договорами.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У ст. 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За змістом частин 3, 4, 6 ст. 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За правилами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір від 08 лютого 2024 року № 7563914 підписаний електронним підписом позичальника ОСОБА_1 , відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, що був надісланий на номер мобільного телефону ОСОБА_1 НОМЕР_1 , про що свідчить п. 10 кредитного договору, в якому зазначені анкетні дані ОСОБА_1 , відомості щодо її паспортних даних, місце проживання, податковий номер, електронна адреса та номер телефону, електронний підпис НОМЕР_2 .
Крім того, 26 березня 2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту № 44282-03/2024, який підписаний електронним підписом позичальника ОСОБА_1 , відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, що був надісланий на номер мобільного телефону ОСОБА_1 НОМЕР_1 , про що свідчить п. 8 кредитного договору, в якому зазначені анкетні дані ОСОБА_1 , відомості щодо її паспортних даних, місце проживання, податковий номер, електронна адреса та номер телефону, електронний підпис НОМЕР_3 .
08 березня 2024 року між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 7062148 підписаний електронним підписом позичальника ОСОБА_1 , відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, що був надісланий на номер мобільного телефону ОСОБА_1 НОМЕР_1 , про що свідчить п. 11 кредитного договору, в якому зазначені анкетні дані ОСОБА_1 , відомості щодо її паспортних даних, місце проживання, податковий номер, електронна адреса та номер телефону.
Вказані обставини не були спростовані ОСОБА_1 , яка не заперечує належність вказаного номеру телефону їй, зазначивши його в своїй апеляційній скарзі.
Посилаючись на ненадання належних доказів підписання договорів, відсутність первинних документів про перерахування кредиту, відсутність повних реквізитів платіжної картки, відповідач в своїй апеляційній скарзі жодного разу не вказала, що договір вона не підписувала, що електронний одноразовий ідентифікатор для підписання договорів на її телефон не надходив, що кошти від зазначених кредиторів вона не отримувала.
За приписами ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Вказуючи на про відсутність доказів підписання договорів кредиту, відповідач, погоджуючись з належністю їй зазначеного позивачем номеру телефону, не надала суду доказів від оператора мобільного зв'язку, про те, що вказаний позивачем ідентифікатор на її номер телефону не надходив, що свідчило б про не укладення нею договорів.
Також відповідач вказуючи на відсутність доказів отримання нею кредитних коштів та не вказуючи при цьому, що вона їх не отримувала, не надала суду доказів з банківської установи, що кредитна картка НОМЕР_4 їй не належить, або якщо належить то кошти на неї в сумах, що зазначає позивач не надходили.
З урахуванням викладеного та відсутністю факту заперечення відповідачем отримання нею кредитних коштів, апеляційний суд відхиляє доводи ОСОБА_1 про відсутність доказів надання їй грошових коштів за договорами.
На підтвердження надання кредиту на підставі кредитного договору від 08 лютого 2024 року № 7563914 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» надало детальний розрахунок заборгованості, де висвітлені транзакції нарахування кредитних коштів на банківську карту клієнта ОСОБА_1 , відсотки та суми сплачених/повернутих коштів ОСОБА_1 .
Крім того, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» надало інформаційну довідку про переказ коштів згідно договору № 7563914 від 08 лютого 2024 року.
У вказаній інформаційній довідці зазначено про зарахування коштів на картку НОМЕР_4 .
На підтвердження надання кредиту на підставі кредитного договору від 26 березня 2024 року № 44282-03/2024 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» надало детальний розрахунок заборгованості, де висвітлені транзакції нарахування кредитних коштів на банківську карту клієнта ОСОБА_1 , відсотки та суми сплачених/повернутих коштів ОСОБА_1 .
Крім того, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» надало лист про переказ коштів згідно договору від 30 січня 2025 року вих. №3466_250130182334.
У вказаному листі зазначено про зарахування коштів на картку НОМЕР_4 .
На підтвердження надання кредиту на підставі договору позики від 08 березня 2024 року № 7062148 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» надало детальний розрахунок заборгованості, де висвітлені транзакції нарахування кредитних коштів на банківську карту клієнта ОСОБА_1 , відсотки та суми сплачених/повернутих коштів ОСОБА_1 .
Крім того, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» надало лист про переказ коштів згідно договору від 22 січня 2025 року вих. №2782_250122105829.
У вказаному листі зазначено про зарахування коштів на картку НОМЕР_4 .
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано вважав встановленим отримання ОСОБА_1 кредиту за кредитним договором від 08 лютого 2024 року № 7563914 в сумі 6 000,00 грн., за кредитним договором від 26 березня 2024 року № 44282-03/2024 в сумі 12 000,00 грн.та отримання ОСОБА_1 кредиту за договором позики від 08 березня 2024 року № 7062148 в сумі 8 700,00 грн.
Заперечуючи зарахування кредитних коштів на свій рахунок відповідач не звернув уваги, що саме вона має доступ до свого рахунку та телефону і мала можливість надати суду виписку з свого рахунку на підтвердження відсутності надходження коштів від кредиторів на виконання укладених договорів у відповідні дати, чого відповідач не зробила.
Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В ст. 530 ЦК України вказано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) зобов'язання його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього Кодексу, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Таким чином, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» мало право на стягнення відсотків з ОСОБА_1 за невиконання нею обов'язку з повернення кредитних коштів.
Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову, оскільки позивач довів належними та допустимими доказами порушення його прав, яке відбулось внаслідок невиконання боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Доводи відповідача про те, що матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження отримання нею грошових коштів за кредитними договорами, не заслуговують на увагу, оскільки нею особисто було підписано кредитні договори, а факт отримання відповідачем коштів, остання не заперечує.
Викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції.
Судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразова відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанції просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх».
За таких обставин, висновки суду першої інстанції про відсутність підстав до задоволення заяви відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на наявних у справі доказах та доводами апеляційної скарги не спростовуються, що у відповідності до вимог ст. 375 ЦПК України є підставою до залишення апеляційної скарги без задоволення а судового рішення без змін.
На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 375, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Яготинського районного суду Київської області від 27 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий Фінагеєв В.О.
Судді Кашперська Т.Ц.
Яворський М.А.