Справа №368/1323/24 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/4321/2025 Доповідач ОСОБА_2
Іменем України
04 листопада 2025 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 на вирок Кагарлицького районного суду Київської області від 04 квітня 2025 року,
Вироком у кримінальному провадженні №1202411123000131 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Степне Первомайського району Автономної Республіки Крим, громадянина України, освіта середня, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованогоза адресою: АДРЕСА_1 та проживаєючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України не судимого:
- визнано невинуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме: у незаконному придбанні та незаконному зберіганні особливо небезпечного наркотичного засобу з метою збуту та психотропних речовин з метою збуту, якщо предметом таких дій були психотропні речовини та наркотичні засоби у великих розмірах, вчинене повторно та виправдано.
- визнано винним у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 307 КК України і призначенойому покарання:
за ч. 1 ст. 307 КК України - у виді позбавлення волі на строк п'ять років;
за ч. 2 ст. 307 КК України - у виді позбавлення волі на строк восьми років з конфіскацією належного йому майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_8 до відбування покарання у виді восьми років позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу обвинуваченому ОСОБА_8 у виді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України залишено без змін.
Строк відбуття покарання ОСОБА_8 ухвалено рахувати з 12.06.2024 р., зарахувавши у строк відбуття покарання строк тримання під вартою з 12.06.2024 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку, що один день тримання під вартою дорівнює одному дню позбавлення волі.
Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному провадженні.
Як вбачається з вироку суду, ОСОБА_8 , за невстановлених судовим слідством обставин, незаконно придбав психотропну речовину - амфетамін з метою подальшого збуту, яку зберігав при собі з цією ж метою до 17 год. 40 хв. 26 квітня 2024 року.
Так, 26 квітня 2024 року близько 17 год. 40 год. ОСОБА_8 , знаходячись неподалік буд. № 15 по вул. Будівельників, в м. Кагарлик, Обухівського району, Київської області, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого збагачення, посягаючи на встановлений законом порядок обігу психотропних речовин та охорону здоров'я населення, всупереч положенням Закону незаконно збув шляхом передачі із рук в руки ОСОБА_9 , за грошові кошти в сумі 450 грн., порошкоподібну речовину білого кольору, яка містить в своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 0,204 грама, яку ОСОБА_8 незаконно придбав за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, незаконно зберігав при собі з метою подальшого збуту.
Речовина, яку придбав ОСОБА_9 26.04.2024 є психотропною речовиною, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 0,204 г.
Крім цього, ОСОБА_8 , за невстановлених судовим слідством обставин, повторно, незаконно придбав психотропну речовину - амфетамін з метою подальшого збуту, яку зберігав при собі з цією ж метою до 16 год. 10 хв. 12 червня 2024 року.
Так, 12 червня 2024 року близько 16 год. 10 год. ОСОБА_8 , знаходячись неподалік буд. № 15 по вул. Будівельників, в м. Кагарлик, Обухівського району, Київської області, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого збагачення, посягаючи на встановлений законом порядок обігу психотропних речовин та охорону здоров'я населення, всупереч положенням Закону повторно, незаконно збув шляхом передачі із рук в руки ОСОБА_9 , за грошові кошти в сумі 500 грн., порошкоподібну речовину, білого кольору, яка містить в своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 0,193 грама, яку ОСОБА_8 повторного, незаконно придбав за невстановлених судовим слідством обставин, незаконно зберігав при собі з метою подальшого збуту.
Речовина, яку придбав ОСОБА_9 12.06.2024 є психотропною речовиною, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 0,193 г.
Суд дії обвинуваченого ОСОБА_8 кваліфікував за:
- ч. 1 ст. 307 КК України - як незаконне придбання та зберігання з метою збуту, а також збуті психотропної речовини;
- ч. 2 ст. 307 КК України - як незаконне придбання, зберігання з метою збуту та незаконному збуті психотропних речовин, вчиненому повторно.
Суд, оцінюючи досліджені судом докази, які є належними, допустимими, достовірними в їх сукупності та взаємозв'язку, вважав їх достатніми для визнання винуватим ОСОБА_8 у вчиненні встановлених судом кримінальних правопорушень по епізодах від 26.04.2024 року та від 12.06.2024 року.
Крім того, згідно обвинувального акта ОСОБА_8 обвинувачується у тому, що за невстановлених досудовим слідством обставин, повторно, незаконно придбав психотропну речовину - амфетамін та особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, з метою подальшого збуту, які зберігав за місцем свого проживання, з цією ж метою до 16 год. 29 хв. 12 червня 2024 року.
Так, 12 червня 2024 року, в період часу з 16 год. 29 хв. до 18 год. 29 хв. в ході обшуку буд АДРЕСА_3 у ОСОБА_8 , виявлено та вилучено полімерні пакети з особливо небезпечним наркотичним засобом обіг якого заборонено - канабіс масами: 103,12 г; 683,76 г; 17,61 г; 164,22 г; 538,91 г, загальною масою 1507,62 г, полімерні пакети з психотропною речовиною, обіг якої обмежено - амфетамін масою 0,625 г; 0,226 г; 0,008 г; 0,066 г; 0,544 г; 0,464 г; 0,041 г загальною масою 1,974 г та полімерні пакети з нашаруваннями психотропної речовини амфетамін масою 0,081 г; 0,001 г; 0,004 г; 0,001 г; 0,027 г; 0,007 г; загальною масою 0,121 г, які ОСОБА_8 , незаконно повторно, придбав за невстановлених досудовим розслідуванням обставин та незаконно зберігав за місцем свого поживання з метою подальшого збуту.
Загальна маса психотропної речовини, обіг якої заборонено - амфетамін, яку ОСОБА_8 , повторно, незаконно придбав та незаконно зберігав при собі з метою подальшого збуту становить 2,095 г.
Загальна маса особливо небезпечного наркотичного засобу - канабіс, яку ОСОБА_8 повторно, незаконно придбав та незаконно зберігав при собі з метою подальшого збуту становить 1507,62 г.
Відповідно до Таблиці 2 психотропна речовина - амфетамін, вагою від 1,5 г із 15г становить великі розміри.
Відповідно до Таблиці 1 особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, вагою від 500 г до 2500 г становить великі розміри.
Таким чином, ОСОБА_8 обвинувачується у незаконному придбанні та незаконному зберіганні особливо небезпечного наркотичного засобу з метою збуту та психотропних речовин з метою збуту, якщо предметом таких дій були психотропні речовини та наркотичні засоби у великих розмірах, вчинені повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Суд, аналізуючи усі досліджені у судовому засіданні докази, дійшов до висновку про те, що стороною обвинувачення не доведена вина ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України (епізод від 12.06.2024 р. по проведеному обшуку), тому з огляду на це ОСОБА_8 має бути виправданий на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України.
Не погоджуючись з вказаним вироком, обвинувачений подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок скасувати.
Зазначає, що стороною обвинувачення були сфальсифіковані докази та отримані всупереч кримінального процесуального закону. Так, зазначає, що сфальсифікованим є доказ, а саме слідчий експеримент від 26.04.2024, який проводився за участі ОСОБА_9 , якому начебто вручили грошові кошти в розмірі 500 грн. для закупки наркотичних засобів, в присутності понятих ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які являються працівниками поліції, що свідчить про незаконність проведення такої слідчої дії та, які не були допитані в суді. В подальшому, ОСОБА_9 начебто придбав заборонену речовину у нього, однак факт вручення йому коштів, які заздалегідь були відскановані, відсутні.
Крім того вказує, що обшук, який проведено у будинку за адресою: АДРЕСА_3 , дозвіл на який надано 28.05.2024 ухвалою слідчого судді Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_12 є недопустимим доказом, оскільки проведений з порушенням вимог КПК України. У зв'язку з чим, усі подальші докази, які отримані (проведені) на підставі проведеного незаконного обшуку 12.06.2024 року у вказаному будинку, зокрема: аудіо-відео запис, всі предмети, які були вилучені незаконно, подальші висновки експертів, є недопустимими доказами. Також, незаконність обшуку будинку полягає в тому, що обшук проводився без участі захисника. Захисник прибув лише після проведення обшуку.
Вважає, що суд першої інстанції, ігноруючи недопустимість доказів прийняв рішення, яке не відповідає дійсності та порушив вимоги КПК України.
Також, зазначає, що при допиті ОСОБА_9 в суді, судом першої інстанції не було встановлено, чи останній не вживає наркотичні засоби по даний час та в якому стані давав покази на досудовому слідстві.
Захисник обвинуваченого подав апеляційну скаргу на вирок, в якій просить вирок скасувати та ухвалити новий вирок, яким виправдати ОСОБА_8 та визнати його невинуватим у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України у зв'язку з недоведеністю вчинення ним даних кримінальних правопорушень.
Зазначає, що рішення суду першої інстанції не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, за наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, та не зазначено чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші.
Вказує, що у ході судового розгляду було досліджено докази та допитано свідків, проте жоден із допитаних свідків не був свідком самої події, та не засвідчив про саму подію. Зібрані під час досудового слідства докази не містять інформації, що в діях ОСОБА_8 вбачається склад злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, а також що саме він вчиняв злочини.
Суд першої інстанції не відобразив у вироку, що відсутні відомості про особу, яка здійснювала оперативну закупку, а також відсутні відомості про кошти, які були отримані оперативними працівниками поліції, а саме кошти спеціального призначення на оперативну закупку, що є грубим порушенням ст.ст. 9, 92 КПК України.
Крім того, суд під час ухвалення вироку не врахував, що в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які факти збуту наркотичних речовин ОСОБА_8 . Також, суд залишив поза увагою, що жодного доказу збуту ОСОБА_8 заборонених речовин не зафіксовано, відеозапис слідчої дії (оперативна закупка) не містить інформації, що наркотичні речовини було придбано ОСОБА_8 . Аудіо записи телефонних розмов ОСОБА_8 не містять інформації щодо придбання будь-ким у нього заборонених речовин.
Заслухавши доповідь судді, думки обвинуваченого та його захисника, які підтримали апеляційні скарги, думку прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційних скарг, перевіривши доводи апеляційних скарг та матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступного.
На підставі ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції перевіряє судові рішення суду першої інстанції у межах апеляційних скарг.
Отже, вирок суду в частині визнання ОСОБА_8 невинуватим за епізодом вчинення злочину за ч. 2 ст. 307 КК України від 12.06.2024 в період часу з 16:29 до 18:29 не є предметом апеляційного розгляду.
Згідно із ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, які мають значення для кримінального провадження.
Обвинувачений та його захисник в апеляційних скаргах стверджують, що суд дійшов помилкового висновку про наявність належних та допустимих доказів, які б підтверджували винуватість обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.
Проте, такі апеляційні доводи є безпідставними.
Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, за які його засуджено, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються наявними в матеріалах кримінального провадження та викладеними у вироку доказами, які судом всебічно і повно досліджені та правильно і об'єктивно оцінені в їх сукупності та взаємозв'язку.
Як убачається зі змісту вироку, свій висновок про винуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень суд першої інстанції обґрунтував за епізодами від 26.04.2024 року, 12.06.2024 року близько 16:10 години: витягом з кримінального провадження №12024111230000131, відомості про яке внесено 03.01.2024 р., правова кваліфікація по ст. 307 ч. 1 КК України (т. 1 а.с. 98-99); витягом з кримінального провадження № 12024111230000131, відомості про яке внесено 13.06.2024 р., правова кваліфікація по ст. 307 ч. 2 КК України; витягом № 55 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 17.01.2024 р. (т. 1 а.с. 114); обстеженням депутата Кагарлицької міської ради ОСОБА_13 від 17.01.2024 (т. 1 а.с. 115); листом Кагарлицької міської ради Обухівського району Київської області від 17.01.2024 р. (т. 1 а.с. 116); згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстр прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 15.01.2024 р. (т. 1 а.с. 117); згідно інформації про місце реєстрації (т. 1 а.с. 118); згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстр прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 17.01.2024 р. (т. 1 а.с. 119); згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстр прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 05.01.2024 р. (т. 1 а.с. 120); згідно інформації депутата Кагарлицької міської ради ОСОБА_13 від 17.01.2024 (т. 1 а.с. 121); згідно витягу № 58 від 17.01.2024 р. про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб (т. 1 а.с. 122); рапортом оперуповноваженого СРЗО Обухівського РУП ГУ НП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_14 (т. 1 а.с. 124-125); постановою слідчого у кримінальному провадженні - начальника відділення СВ Обухівського РУП ГУ НП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_15 про перекваліфікацію складу злочину від 04.04.2024 р. (т. 1 а.с. 126-127) та витягом з ЄРДР (т.1 а.с. 128); протоколом попередження про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування начальника ВРЗЗС Обухівського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_15 від 04.04.2024 р. (т. 1 а.с. 129-130); клопотанням начальника ВРЗЗС Обухівського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_15 , яке погоджено прокурором Обухівського окружної прокуратури ОСОБА_16 про дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 04.04.2024 р., гриф секретності знято 07.08.2024 р. (т. 1 а.с. 131-135); ухвалою слідчого судді Київського апеляційного суду ОСОБА_17 від 16.04.2024 р., яка розсекречена (т. 3 а.с. 176-180); постановою прокурора Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_16 про розсекречення постанов щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 06.08.2024 (т. 1 а.с. 136-137); повідомленням Київського апеляційного суду від 07.02.2025 р. (т. 3 а.с. 173-175); постановою прокурора Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_16 про проведення негласних слідчих (розшукових) дій - контроль за вчиненням злочину від 19.04.2024, яка розсекречена (т. 1 а.с. 138-140); дорученням прокурора Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_16 про проведення негласних слідчих (розшукових) дій (у порядку ст. ст. 36, 41 КПК України) (т. 1 а.с. 141); дорученням начальника ВРЗЗС СВ Обухівського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_18 оперативному підрозділу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій (в порядку п. 3 ч. 2 ст. 40 КПК України) від 17.04.2024 (т. 1 а.с. 142); протоколом оперуповноваженої СРЗО ВКП Обухівського РУП ГУ НП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_14 про огляд покупця та вручення грошових коштів від 26.04.2024 р. (т. 1 а.с. 144-145); заявою ОСОБА_19 від 26.04.2024 р. (т. 1 а.с. 146),; заявою ОСОБА_9 від 26.04.2024 р. (т. 1 а.с. 147); протоколом оперуповноваженої СРЗО ВКП Обухівського РУП ГУ НП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_20 про роз'яснення особі-покупцю його прав та обов'язків від 26.04.2024 р. (т. 1 а.с. 148); протоколом оперуповноваженої СРЗО ВКП Обухівського РУП ГУ НП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_20 про огляд та ксерокопії грошових купюр від 26.04.2024 р. (т. 1 а.с. 149) та додатком до огляду та ксерокопії грошових купюр від 26.04.2024 р. (т. 1 а.с. 150-151); протоколом оперуповноваженої СРЗО ВКП Обухівського РУП ГУ НП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_20 про отримання речей (предметів) від 26.04.2024 р. (т. 1 а.с. 152-153), додатком до отримання речей (предметів) від 26.04.2024 р. (т. 1 а.с. 154) та конверт речовим доказом (т. 1 а.с. 155); протоколом оперуповноваженої СРЗО ВКП Обухівського РУП ГУ НП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_20 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчинення злочину у вигляді оперативної закупки від 29.04.2024 р. (т. 1 а.с. 157-158); протоколом оперуповноваженої СРЗО ВКП Обухівського РУП ГУ НП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_20 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 09.05.2024 р. (т. 1 а.с. 157-158) та додаток DVD - R диск (т. 2 а.с. 189); рапортом о/у ВКП Обухівського РУП ГУ НП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_14 (т. 1 а.с. 179); протоколом оперуповноваженої СРЗО ВКП Обухівського РУП ГУ НП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_20 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчинення злочину у вигляді оперативної закупки від 13.06.2024 р. (т. 1 а.с 189-190); протоколом оперуповноваженої ВКП Обухівського РУП ГУ НП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_20 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відео контроль особи від 04.07.2024 р. (т. 1 а.с. 191-192); протоколом оперуповноваженої ВКП Обухівського РУП ГУ НП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_20 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відео контроль особи від 04.07.2024 р. (т. 1 а.с. 193-194) та флеш накопичувач у виді карти пам'яті інв. № 517 т від 17.04.2024 року (т. 1 а.с. 195); протоколом оперуповноваженої СРЗО ВКП Обухівського РУП ГУ НП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_20 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 04.07.2024 р. (т. 1 а.с. 196-209) та додаток DVD - R диск (т. 1 а.с. 210); постановою про призначення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів від 29.04.2024 р. (т. 2 а.с. 47-48); висновком експерта № СЕ-19/111-24/26658-НЗПРАП від 06.05.2024 р. (т. 2 а.с. 49-54); квитанцією про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження №12024111230000131 (т. 2 а.с. 55); постановою про об'єднання матеріалів кримінального провадження від 13.06.2024 р. (т. 2 а.с. 99-100); постановою про призначення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів від 21.06.2024 р. (т. 2 а.с. 106-107); висновком експерта № СЕ-19/111-24/36927-НЗПРАП від 26.06.2024 р. (т. 2 а.с. 108-113); квитанцією про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження №12024111230000131 (т. 2 а.с. 114); квитанцією про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження № 12024111230000131 (т. 2 а.с. 120); квитанцією про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження № 12024111230000131 (т. 2 а.с. 121); протоколом огляду предметів від 09.07.2024 (т. 2 а.с. 115) та додатком до огляду речей (т. 2 а.с. 117-118); протоколом огляду предметів від 09.07.2024 (т. 2 а.с. 122) та додатком до огляду речей (т. 2 а.с. 123-124); протоколом огляду предметів від 09.07.2024 (т. 2 а.с. 125) та додатком до огляду речей (т. 2 а.с. 126); квитанцією про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження № 12024111230000131 (т. 2 а.с. 127); постановою прокурора Обухівської окружної прокуратури ОСОБА_21 про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчинення злочину від 14.05.2024 р. (т. 2 а.с. 183-185); дорученням прокурора Обухівської окружної прокуратури ОСОБА_21 про проведення негласних слідчих (розшукових) дій (у порядку ст.ст. 36, 41 КПК України) від 14.05.2024 р. (т. 2 а.с. 186); протоколом оперуповноваженої СРЗО ВКП Обухівського РУП ГУ НП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_20 про огляд та ксерокопії грошових купюр від 12.06.2024 р. (т. 2 а.с. 187) та додатком до огляду та ксерокопії грошових купюр від 12.06.2024 р. (т. 2 а.с. 188-189); протоколом оперуповноваженої СРЗО ВКП Обухівського РУП ГУ НП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_20 про роз'яснення особі-покупцю його прав та обов'язків від 12.06.2024 р. (т. 2 а.с. 190); протоколом оперуповноваженої СРЗО ВКП Обухівського РУП ГУ НП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_14 про огляд покупця та вручення грошових коштів від 12.06.2024 р. (т. 2 а.с. 191-192); заявою ОСОБА_19 від 12.06.2024 р. (т. 2 а.с. 193); заявою ОСОБА_9 від 12.06.2024 р. (т. 2 а.с. 194); протоколом оперуповноваженої СРЗО ВКП Обухівського РУП ГУ НП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_20 про отримання речей (предметів) від 12.06.2024 р. (т. 2 а.с. 195-195), додатком до отримання речей (предметів) від 26.04.2024 р. (т. 2 а.с. 197); показаннями свідків ОСОБА_22 , ОСОБА_10 , ОСОБА_23 , ОСОБА_19 , ОСОБА_11 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , а також показаннями залегендованого свідка під вигаданими даними ОСОБА_9 ..
При ухваленні вироку судом першої інстанції було враховано, що ці докази зібрані у встановленому законом порядку, є логічними та послідовними, узгоджуються між собою, а тому не викликають сумнівів у їх достовірності.
Таким чином, на переконання колегії суддів, вина ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, підтверджена сукупністю наведених у вироку доказів, які оцінені судом у відповідності до ст. 94 КПК України, та вірно покладено в основу ухваленого рішення.
Згідно матеріалів справи наведені в апеляційних скаргах обвинуваченого та його захисника доводи у заперечення доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, були предметом ретельної перевірки також місцевого суду, який не встановив підстав для визнання доказів вини ОСОБА_8 у вчиненні даних злочинів недопустимими.
З таким висновком місцевого суду погоджується і колегія суддів.
Так, посилаючись у апеляційній скарзі на недопустимість як доказу протоколу слідчих дій з підстав невідповідності положенням ч. 3 ст. 104 КПК України, обвинувачений не наводить переконливих доводів про те, яким саме чином присутність понятих працівників поліції призвело чи могло призвести до істотного порушення конституційних і конвенційних прав і свобод його як обвинуваченого та які саме права останнього в такому разі могло бути порушено.
Суд першої інстанції вірно встановив, що працівники поліції не належать до категорії осіб, виключених ст. 223 КПК України із ряду осіб, які можуть бути понятими. Особистої заінтересованості свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_10 в результатах кримінального провадження, об'єктивно і доказами, не встановлено.
Перевіряючи доводи сторони захисту про недопустимість доказу - слідчої дії від 26.04.2024 та всі подальші слідчі дії за участю ОСОБА_9 , то слід зазначити наступне.
Суд першої інстанції правильно визначив, що протоколи НСРД складені відповідно до вимог кримінального процесуального закону.
Так, у межах досудового розслідування слідчим 04.04.2024 внесене клопотання про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, аудіо - , відео контроль особи, візуального спостереження за особою.
Ухвалою слідчого судді Київського апеляційного суду 16.04.2024 року надано дозвіл слідчому на проведення негласних слідчих (розшукових) дій зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, аудіо-, відеоконтроль особи з використанням спеціальних технічних засобів та візуальне спостереження відносно ОСОБА_8 .
У подальшому, відповідно до протоколів вручення покупцю спецтехніки від 26.04.2024 та від 12.06.2024, старшим оперуповноваженим здійснено огляд особи з вигаданими анкетними даними, якій доручено проведення оперативної закупки психотропної речовини, - ОСОБА_9 , останньому видана спеціальна техніка для фіксації оперативної закупки, а саме: спеціальна техніка аудіо-, відеоконтролю особи.
Також, оглянуто грошові кошти, призначені для оперативної закупки, здійснені їх ксерокопії, зазначені номінали та серійні номери купюр.
Протоколом огляду покупця та вручення грошей, відповідно, зафіксовано вказану слідчу дію, із зазначенням ідентифікуючих ознак купюр, вручених ОСОБА_9 .
Отже, з урахуванням наведеного, колегія суддів не вбачає підстав для визнання протоколів НСРД недопустимими доказами.
Що стосується посилання обвинуваченого на незаконність обшуку будинку за адресою: АДРЕСА_3 , дозвіл на який наданий 28.05.2024 року ухвалою слідчого судді Обухівського районного суду Київської області, слід вказати наступне.
Дані обставини були предметом розгляді в суді першої інстанції та знайшли своє відображення за змістом вироку.
Зокрема, місцевим судом було встановлено, що розгляд клопотання слідчого про надання дозволу на обшук за адресою: АДРЕСА_3 , за місцем фактичного проживання ОСОБА_8 , було здійснено з істотним порушення КПК, без участі слідчого або прокурора і, у зв'язку з цим, без повної фіксації судового засідання. Оскільки ухвала слідчого судді винесена слідчим суддею без повної технічної фіксації засідання, тож докази, отримані під час виконання такої ухвали, є недопустимими.
Отже, колегія суддів відхиляє дані доводи апеляційної скарги з огляду на їх безпредметність та безпідставність.
Також судом вірно оцінено показання свідка ОСОБА_9 , які визнано належними та допустимими доказами.
У колегії суддів відсутні підстави ставити під сумнів показання даного свідка, оскільки вони фактично узгоджуються з письмовими доказами у кримінальному провадженні та дають можливість частково відтворити фактичні обставини кримінального провадження.
Всупереч тверджень обвинуваченого в апеляційній скарзі показання даного свідка було оцінено в сукупності з іншими письмовими доказами, а не окремо як самостійний доказ.
Щодо доводів захисника про відсутність відомостей про кошти, які виділені для проведення оперативної закупки необхідно зазначити таке.
Колегія суддів звертає увагу на те, що законодавство не встановлює вимог про ідентифікацію відповідним фінансовим органом чи установою грошових коштів за номіналами і номерами купюр до або під час передачі правоохоронному органу, як не встановлює вимог здійснювати такі дії в момент отримання грошей у фінансовій установі і для органу досудового розслідування.
Вказане виключає обґрунтовані сумніви в законності походження коштів для використання під час оперативної закупки. Той факт, що в матеріалах цієї справи відсутня довідка від відповідної фінансової установи про видачу працівникам правоохоронних органів грошових коштів як видатків спеціального призначення та авансові звіти про використання коштів, не дає переконливих підстав до сумнівів щодо походження грошових коштів, використаних під час проведення контролю за вчиненням злочину.
З метою реалізації уповноваженими особами приписів КПК України ухвалено й діють спеціальні нормативні акти, які встановлюють підстави та порядок отримання працівниками правоохоронних органів грошових коштів за рахунок видатків спеціального призначення у кримінальному провадженні.
Водночас за приписами ст. 91 КПК України джерело походження грошей, які використовуються під час оперативної закупки, не входить у предмет доказування у кримінальних правопорушеннях, передбачених ст. 307 КК України.
Приписи статей 103-105, 233, 252 КПК України стосовно фіксації ходу і результатів НСРД також не вимагають від органу досудового розслідування зазначати джерело походження грошей як платіжного засобу, який використовується під час проведення слідчих дій, спрямованих на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.
Не містять таких вимог і приписи статей 246, 271 КПК України.
У випадку проведення НСРД - контроль за вчиненням злочину, передбаченого ст. 307 КК України, законодавець дозволяє не припиняти виявлений злочин, а спостерігати за його вчиненням до завершення і допускати вчинення нових діянь, які виступають окремими ланками кримінального ланцюга й об'єднані єдиним злочинним наміром, з тим, щоб розкрити ті, що лежать в основі вже виявлених.
В своїй постанові про проведення контролю за вчиненням злочину прокурор вказував про вчинення оперативної закупки у ОСОБА_8 із залученням грошових коштів в сумі 500 гривень.
Дані протоколів огляду покупця та вручення грошових коштів містять суму коштів надану для контрольних закупок.
З матеріалів провадження вбачається, що в межах виділених грошових коштів, наданих працівниками поліції, такі використані на придбання психотропної речовини з дотриманням норм КПК України щодо такої процедури.
Доводи апеляційної скарги захисника про відсутність доказів збуту наркотичного засобу спростовуються наявними у кримінальному провадженні доказами, які покладені в основу обвинувачення ОСОБА_8 .
Одночасно з цим, місцевим судом спростовано твердження обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника адвоката ОСОБА_7 , що була вчинена провокація на вчинення злочину з боку правоохоронних органів.
Так, для визначення провокації злочину ЄСПЛ встановив, зокрема, такі критерії: чи були дії правоохоронних органів активними, чи мало місце з їх боку спонукання особи до вчинення злочину, наприклад, прояв ініціативи у контактах з особою, повторні пропозиції незважаючи на початкову відмову особи, наполегливі нагадування, підвищення ціни вище середньої; чи було би скоєно злочин без втручання правоохоронних органів; вагомість причин проведення оперативної закупівлі, чи були у правоохоронних органів об'єктивні дані про те, що особу було втягнуто у злочинну діяльність і чи була суттєвою ймовірність вчинення нею злочину.
Таким чином, згідно з усталеною практикою ЄСПЛ застосування особливих методів ведення слідства - зокрема, агентурних методів - саме по собі не може порушувати право особи на справедливий суд. Ризик провокації з боку працівників правоохоронних органів, викликаний указаними методами, означає, що їх використання повинно бути суворо регламентованим. Для застосування цих методів у правоохоронних органів мають бути докази на підтвердження аргументу про схильність особи до вчинення злочину.
Перевіривши доводи сторони захисту щодо провокації злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КПК України, з урахуванням зазначених критеріїв, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що встановлені судом обставини свідчать про те, що орган досудового розслідування діяв у пасивний спосіб, а тому доводи сторони захисту щодо провокації злочину розцінюються як стратегія захисту з метою уникнення обвинуваченим відповідальності за вчинене.
Таким чином є вірним та обґрунтованим висновок місцевого суду про те, що всі слідчі дії були проведені у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, та відсутні підстави для визнання зібраних у справі доказів недопустимими.
Виходячи із зазначеного, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин, апеляційний суд вважає, що висновки та мотиви суду першої інстанції, які стосуються законності оскаржуваного рішення щодо доведеності вини ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, є законними та належним чином мотивованими. Вважати ці висновки необґрунтованими чи такими, що не відповідають фактичним обставинам справи підстав немає.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції з належною повнотою дослідив усі представлені докази та дав їм належну правову оцінку. В оскаржуваному вироку наведено достатні та обґрунтовані висновки та мотиви, пов'язані з правовою оцінкою судом першої інстанції доказів, а також спростування доводів сторони захисту про визнання ряду доказів недопустимими.
З наведеною у вироку правовою оцінкою доказів колегія суддів погоджується та вважає таку правильною та обґрунтованою.
Відтак, апеляційні доводи сторони захисту про недоведеність вини ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень не знайшли свого підтвердження при апеляційному розгляді справи.
Колегія суддів враховує, що в силу вимог ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає у передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Згідно зі ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Призначаючи покарання у кримінальному провадженні, залежно від конкретних обставин справи, особи засудженого, дій, за які його засуджено, наслідків протиправної діяльності суд вправі призначити такий вид та розмір покарання, який у конкретному випадку буде необхідним, достатнім, справедливим, слугуватиме перевихованню засудженої особи та відповідатиме кінцевій меті покарання у цілому.
Згідно матеріалів справи, при призначенні ОСОБА_8 покарання місцевим судом у повній мірі враховано ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, дані про особу винного, який в силу ст. 89 КК України вважається не судимим, відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Підсумовуючи наведене колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_8 покарання за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України КК України, із застосуванням положень ч. 1 ст. 70 КК України, у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна у повній мірі відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України.
Підстави вважати, що призначене за оскаржуваним вироком обвинуваченому покарання є явно несправедливим внаслідок суворості відсутні.
Відтак колегія суддів вважає, що під час розгляду цього кримінального провадження суд першої інстанції не допустив істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, неповноти судового розгляду та невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, а тому колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційні скарги захисника та обвинуваченого необхідно залишити без задоволення, а оскаржуваний вирок - без змін.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Вирок Кагарлицького районного суду Київської області від 04 квітня 2025 року щодо ОСОБА_8 - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Суддя Суддя Суддя