Унікальний номер справи № 367/9481/24 Головуючий у суді першої інстанції - Лещенко О.В.
Апеляційне провадження № 22-ц/824/14068/2025 Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.
07 листопада 2025 року Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Нежура В.А.,
судді Верланов С.М., Невідома Т.О.,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк»на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 27 червня 2025 року про повернення позовної заяви по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
У вересні 2024 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду із вказаною позовною заявою.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 27 червня 2025 року позовну заяву повернуто позивачу.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, відповідно до вимог ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 30 жовтня 2024 року про залишення позову без руху.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, позивач АТ КБ «ПриватБанк» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 27 червня 2025 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
За правилами ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду про повернення заяви позивачеві (заявникові) (п.6 ч.1 ст.353 ЦПК) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Форма та зміст позовної заяви, яка подається до суду, визначені у ст.ст.175, 177 ЦПК України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Як вбачається з матеріалів справи, АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 30 жовтня 2024 рок позовну заяву АТ КБ «ПриватБанк» було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Ухвала про залишення позовної заяви без руху мотивована тим, що з відповіді Відділу реєстрації місця проживання управління ЦНАП Бучанської міської ради від 29 жовтня 2024 року, вбачається, що згідно реєстру Бучанської міської територіальної громади, проживання Мостофізадеха Араса не значиться.
Тому позивачеві необхідно надати до суду докази, що підтверджують таке місце проживання чи реєстрації відповідача з метою підтвердження подачі позовної заяви до суду саме за місцем його реєстрації.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 27 червня 2025 року позовну заяву повернуто позивачу.
Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції посилався на те, що позивач недоліки не усунув, тому відсутні підстави для відкриття провадження у справі.
Колегія суддів не погоджується з цими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Частиною 1 ст. 27 ЦПК України передбачено, що позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Як визначено у ч.6 ст. 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Відповідно до ч.8 ст. 187 ЦПК України суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Згідно з ч.9 ст. 187 ЦПК України якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 187 ЦПК України якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.
Як визначено ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Звертаючись до суду із позовною заявою, позивачем до матеріалів справи долучено копію посвідки на постійне проживання, згідно якої адресою місця проживання відповідача в Україні з 27.06.2017 року є: АДРЕСА_1 (а.с. 88).
У позовній заяві АТ КБ «Приватбанк» зазначено останню відому адресу реєстрації відповідача, яка вказана у долученій до матеріалів справи посвідці на постійне проживання. Відомості щодо іншого місця реєстрації або місця перебування відповідача у банка відсутні. Проте, залишаючи без руху та повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції не надав жодної оцінки посвідці на постійне проживання.
За таких обставин колегія суддів вважає, що підстав залишати позовну заяву без руху та, відповідно, повертати її, у суду не було.
Так, у позовній заяві позивач зазначив прізвище та ім'я відповідача, його номер телефону, відому позивачеві поштову адресу та РНОКПП, відповідно до копій документів, що посвідчують особу відповідача, доданих до позовної заяви.
Апеляційний суд також звертає увагу, що чинний ЦПК України не встановлює обов'язку для позивача встановлювати зареєстроване у встановленому порядку місце проживання відповідача та додавати до позовної заяви відповідні докази, тому в даному випадку суд першої інстанції не наділений повноваженнями щодо залишення позовної заяви без руху з підстав відсутності ідентифікуючих відомостей щодо відповідача у справі.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує на те, що при застосуванні процедурних правил національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (рішення від 26 липня 2007 року у справі «Walchli v. France», від 8 грудня 2016 року «ТОВ «Фріда» проти України»)
Згідно з вимогами ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
З урахуванням викладеного, ухвала суду підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 369, 374, 379 382, 383, 384 України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк»задовольнити.
Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 27 червня 2025 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: В.А. Нежура
Судді: С.М. Верланов
Т.О. Невідома