справа №757/15483/25-п головуючий у суді І інстанції Константінова К.Е.
провадження №33/824/4826/2025 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.
28 жовтня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді Березовенко Р.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Олійника Олександра Володимировича на постанову судді Печерського районного суду міста Києва від 15 серпня 2025 року, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,-
Постановою судді Печерського районного суду міста Києва від 15 серпня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік.
Не погоджуючись з даним судовим рішенням, адвокат Олійник Олександр Володимирович, діючи в інтересах ОСОБА_1 , 02 вересня 2025 року подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати постанову судді Печерського районного суду міста Києва від 15 серпня 2025 року та закрити провадження у справі за відсутності у його діях складу адміністративного правопорушення.
Зазначає, що суд першої інстанції не з'ясував чи мало місце вчинення адміністративного правопорушення та не надав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам, що призвело до ґрунтування висновків на припущеннях.
В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту керування ОСОБА_1 автомобілем та зупинки працівниками поліції, а долучене до протоколу відео не розкриває суті інкримінованого правопорушення.
Крім того, на відеозаписі не зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння, навпаки останній наполягав на проходженні огляду. Вважає, що поліцейські спонукали його до відмови від проходження огляду. Тим більше, що його неодноразові спроби проїхати на огляд зафіксовані належним чином. В подальшому поліцейські жодного разу не запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння ані на місці зупинки, ані у закладі охорони здоров'я.
Відразу після складання протоколу про адміністративне правопорушення 15 березня 2025 року о 22-50 год. ОСОБА_1 звернувся до КНП «Соціотерапія» для отримання висновку щодо перебування або неперебування в стані сп'яніння. Відповідно до висновку медичного огляду від 23 березня 2025 року ознак сп'яніння у нього не виявлено.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник - адвокат Олійник Олександр Володимирович доводи апеляційної скарги підтримали та просили її задовольнити.
Київська міська прокуратура про апеляційний розгляд справи повідомлена 23 вересня 2025 року, про що свідчить Звіт про направлення вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду, однак позицію щодо справи не висловила.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, проаналізувавши апеляційні доводи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, зважаючи на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 15.03.2025 року о 20 год. 45 хв. в м. Києві по вул. Хрещатик, 7/11, керував автомобілем БМВ, д.н.з. НОМЕР_2 , всупереч вимогам п. 2.5 Правил дорожнього руху, з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці, які не реагують на світло, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі у лікаря-нарколога відмовився, що зафіксовано на бодікамери № 472839, 472014, 472277 та 764993 працівників поліції, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст.130 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується достатніми, належними та допустимими доказами у справі, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №272552 від 15 березня 2025 року, з якого слідує, що того ж дня, ОСОБА_1 о 20 год. 45 хв. в м. Києві по вул. Хрещатик, 7/11, керував автомобілем БМВ, д.н.з. НОМЕР_2 , всупереч вимогам п. 2.5 Правил дорожнього руху, з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці, які не реагують на світло, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду для визначення стану сп'яніння, у встановленому законом порядку відмовився;
- відеозаписом з нагрудного реєстратора поліцейського, з місця події, з якого видно наступне: Відео - диск 1 «272552» від 15.03.2025: 21:09:45 - працівник поліції оформляє адміністративний протокол. (за порушення правил ПДР). 21:11:56 - працівник поліції підходить до транспортного засобу - автомобіля БМВ, за кермом, якого перебуває ОСОБА_1 . Працівник поліції: «Зараз вам посвітили в очі ліхтариком, я бачу у вас ознаки сп'яніння, а саме: червоні очі - ви вживаєте наркотичні засоби?». 21:16:36 - працівник поліції: «Пропонує ОСОБА_1 пройти огляд, оскільки вбачає ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці, які не реагують на світло, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. ОСОБА_1 : «Я не відмовляюсь, хочу скористатись допомогою адвоката». 21:16:57 - працівник поліції: «Я даю вам три хвилини - ви мені надаєте відповідь, якщо ні - я це буду розцінювати, як відмова від проходження огляду на стан сп'яніння». 21:21:26 - працівник поліції: «Їдемо?». ОСОБА_1 : «Да, давайте закончимо по постанові». 21:23:18 - працівник поліції: «Сідаєте до нас в автомобіль». ОСОБА_1 : «Я їду з вами». Працівник поліції: «Ви що, нам диктуєте правила?». 21:23:30 - працівник поліції: «Ви їдете разом з нами». ОСОБА_1 : «Я їду за вами, нет разници в чому ми їдемо». 21:24:24 - працівник поліції пояснює ОСОБА_1 , що він ухиляється від проходження огляду, внаслідок чого відносно нього буде складений протокол за відмову від огляду за ч. 1 ст. 130 КУпАП. ОСОБА_1 : «Я не відмовлявся». (але й не сідає). Працівник поліції: «Сідаєте до нас, і ми їдемо». 21:25:04 - працівник поліції: «Ми їдемо на нашому транспортному засобу, ми вас відвозимо для проходження огляду. ( ОСОБА_1 не висловлює погодження, висуває вимогу надати адресу, щоб їхати самостійно). 21:25:35 - працівник поліції повідомляє, що буде складений адміністративний протокол і каже ОСОБА_1 очікувати його складання. 21:26:35 - працівник поліції розпочинає складати адміністративний протокол. Відео - диск 2 «272552-2» від 15.03.2025: 21:09:43 - (інша боді-камера) - працівник поліції підходить до транспортного засобу, за кермом ОСОБА_1 . Працівник поліції: «Суть, що ми можемо знову проїхати до лікаря - нарколога. 21:16:35 - працівник поліції зазначає ознаки: розширені зіниці, які не реагують на світло, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. 21:43:25 - працівник поліції вручає ОСОБА_1 протокол і зазначає, що подальший рух йому заборонено;
- нереалізованим направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КМНКЛ «Соціотерапія» від 15 березня 2025 року.
Суд першої інстанції вважав, що відмова водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння не була вимушеною чи спровокованою з боку працівників поліції. Оскільки, водієві було роз'яснено його обов'язок пройти огляд на стан сп'яніння на вимогу інспектора патрульної поліції та наслідки відмови від проходження огляду, однак водій добровільно відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, що утворює склад правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП. ОСОБА_1 достовірно знаючи про обставини які викладені працівниками у протоколі відносно нього, протягом 2-х год. не пройшов самостійно огляд у лікаря-нарколога в належному медичному закладі КНП «КМНКЛ «Соціотерапія» і довідку суду не представив, доказів об'єктивних причин, які б унеможливили пройти ним огляд суду також не надано.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями статей 251 та 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Вивченням матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що суд, діючи у відповідності до вимог ст. ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, всебічно, повно та об'єктивно дослідив обставини вчиненого адміністративного правопорушення на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, а його висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 в порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є законним і обґрунтованим.
Так, частиною першою статті 130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, відповідальність особи, яка керує транспортним засобом виникає і в разі її відмови від проходження, відповідно до встановленого законом порядку, огляду на стан сп'яніння.
Таким чином, обов'язковими елементами об'єктивної сторони такого складу правопорушення як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є: факт керування транспортним засобом та факт відмови особи, яка керує таким засобом від проходження огляду на стан сп'яніння.
Слід зауважити, що під відмовою від проходження огляду на стан сп'яніння необхідно розуміти свідоме і категоричне не бажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд в силу існування певних мотивів відомих цій особі і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формі.
Процедура та порядок огляду на стан сп'яніння регламентуються ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року №1452/735.
Відповідно до частин першої, другої статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII встановлено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до абзацу другого частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-XII учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Положеннями абзацу п'ятого частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-XII встановлено, що водій зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Так, відповідно до пункту 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У пункті 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
З відеозапису з нагрудних камер працівників поліції встановлено, що 15 березня 2025 року на вул. Хрещатик працівники поліції склали постанову про порушення правил дорожнього руху щодо ОСОБА_1 . Під час спілкування з поліцейським останній перебував за водійським сидінням, вмикав двірники автомобіля у зв'язку з дощовою погодою. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення заперечуючи факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 не зазначив хто саме керував автомобілем до того як поліцейські його зупинили, яким чином автомобіль опинився посеред дороги на вул. Хрещатик, а тому доводи апеляційної скарги щодо непідтвердження факту керування транспортним засобом особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, судом відхиляються. Під час складення постанови ОСОБА_1 повідомив поліцейським, що його немає в базі «Оберіг». О 21-16 год. працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння, оскільки встановив ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці, які не реагують на світло, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. На таку пропозицію ОСОБА_1 відповів, що не відмовляється, однак з машини не вийшов, з поліцейськими до медичного закладу не прослідував.
Апеляційний суд звертає увагу, що відповідно до ст. 266 КУпАП та Інструкції №1452/735 доставку осіб до найближчого закладу охорони забезпечує поліцейський, тобто у зв'язку з виявленими ознаками сп'яніння та до їх спростування водій фактично не має права керувати транспортним засобом, а тому запропонований апелянтом спосіб «слідування до медичного закладу самостійно» правомірно був відхилений працівниками поліції.
Таким чином місцевий суд обґрунтовано розцінив бездіяльність ОСОБА_1 щодо невчинення активних дій, ненадання тривалий час на пропозиції працівників поліції пройти огляд, чіткої відповіді, як ухилення від проходження процедури огляду на стан сп'яніння.
Апеляційний суд звертає увагу, що фабула частини першої статті 130 КУпАП не передбачає виключень та поважних причин для відмови від огляду. За даної правої конструкції та складу інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення не має правового значення чи вживав останній алкоголь/ наркотичні засоби, адже склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП утворила саме відмова від проходження огляду у встановленому законом порядку.
При цьому, як зазначалося вище, для кваліфікації дій особи за ч. 1 ст. 130 КупАП як відмова від проходження огляду на стан сп'яніння не мають правового значення мотиви такої відмови, тобто чи боявся апелянт проїхати до ТЦК, бути мобілізованим, чи ін.
За таких обставин, оскільки відеозапис є одним із об'єктивних доказів у справі про адміністративне правопорушення, так як на ньому зафіксована подія правопорушення, апеляційний суд оцінює його в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в оскаржуваній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи захисника про неналежність та недопустимість наявних у матеріалах справи відеозаписів є необґрунтованими, долучені до протоколу відеозаписи суд вважає належними та допустимими доказами у справі. Відеозапис обставин події містить достовірні дані про дії ОСОБА_1 та поліцейських на момент зупинки транспортного засобу та складання протоколу про адміністративне правопорушення, має істотне значення для правильного вирішення даної справи та є допустимим доказом згідно положень ст. 251 КУпАП.
Досліджений апеляційним судом відеозапис інформативний, позбавлений упередженості та суб'єктивного ставлення, є послідовним, містить у хронологічній послідовності необхідні відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи. З переглянутих судом відеозаписів прослідковується чітка послідовність подій, які відбувались 15 березня 2025 року під час складення відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, які беззаперечно підтверджують відомості, викладені в протоколі та вину правопорушника.
Будь-яких фактичних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів достовірність вищевказаних відеозаписів стороною захисту не надано і не встановлено таких обставин і під час перегляду справи.
Додатково апеляційний суд зазначає, розділ ІІІ «Інструкції №1452/735 встановлює наступні правила огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я і оформлення його результатів.
Огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством.
Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи.
Лікар (фельдшер) повинен ознайомитися з документами особи, яку оглядає (паспорт, особисте посвідчення, посвідчення водія тощо) (за наявності).
Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове.
Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
Використання в закладах охорони здоров'я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів.
За збереження та транспортування ємностей з біологічним середовищем до іншого закладу охорони здоров'я, цілісність пломбування відповідає заклад охорони здоров'я, у якому проводився відбір біологічного середовища.
Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.
Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.
За результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.
Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду.
Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.
Усі записи в акті медичного огляду та висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повинні бути розбірливими, не допускається формулювання «Норма».
Акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров'я.
Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я.
Кожний випадок огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я реєструється в журналі реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
З огляду на викладені положення, медичний огляд в закладі охорони здоров'я може проводитись лише у присутності поліцейського, а тому огляд, проведений за відсутності співробітника патрульної поліції не може мати доказового значення у даній справі.
Таким чином, у даній справі мала місце належна правова процедура та законний алгоритм проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння, а посилання водія на порушення такого порядку є безпідставними.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що переглядом справи не встановлено порушень працівниками поліції Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, і могли стати підставою не виконувати водієм законних вимог поліції про проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Всі матеріали справи зібрані працівниками патрульної поліції, які діяли в межах своїх повноважень та протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 повністю відповідають вимогам ст. 256 КУпАП.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для скасування постанови та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Враховуючи викладене, за результатами апеляційного перегляду справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, висновки суду доводами апеляційної скарги не спростовані.
Оскільки судове рішення, яке оскаржується, є законним, обґрунтованим та вмотивованим, суд апеляційної інстанції залишає його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, Київський апеляційний суд
Постанову судді Печерського районного суду міста Києва від 15 серпня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №272552 від 15 березня 2025 року) та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Олійника Олександра Володимировича на постанову судді Печерського районного суду міста Києва від 15 серпня 2025 року - залишити без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 31 жовтня 2025 року.
Суддя: Р.В. Березовенко