Унікальний №757/948/21 Головуючий в 1 інстанції - Батрин О.В.
апеляційне провадження №22-з/824/1052/2025 Доповідач - Приходько К.П.
28 жовтня 2025 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Приходька К.П.,
суддів Писаної Т.О., Журби С.О.,
за участю секретаря Миголь А.А.,
розглянув заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про роз'яснення постанови Київського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінілон» про стягнення коштів,-
установив:
У січні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Печерського районного суду м. Києва із позовом до АТ «КБ «ПриватБанк», третя особа: ТОВ «ФК «Фінілон» про стягнення коштів.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 10 серпня 2022 року позов задоволено частково.
Стягнуто з АТ «КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 суму вкладів з нарахованими відсотками у розмірі 148628,22 доларів США, 3% річних у розмірі 3318 грн. 71 коп., без відрахування податків і зборів, які підлягатимуть у подальшому утриманню в установленому законом порядку, з яких:
-за договором №SAMDN80000730232081 від 02.11.2012: сума вкладу у розмірі 26930,00 доларів США, відсотки за вкладом у розмірі 16 023,23 доларів США, 3% в розмірі 33,11 доларів США, що еквівалентно 822 грн. 78 коп.;
-за договором № SAMDN80000736972771 від 06.08.2013: сума вкладу у розмірі 41195,00 доларів США, відсотки за вкладом у розмірі 12 420,15 доларів США, 3% в розмірі 50,64 доларів США, що еквівалентно 1 258 грн. 40 коп.;
-за договором №SAMDN80000736972750 від 06.08.2013: сума вкладу у розмірі 40000,00 доларів США, відсотки за вкладом у розмірі 12059,84 доларів США, 3% в розмірі 49,18 доларів США, що еквівалентно1237 грн. 53 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з ухваленим рішенням, АТ «КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу.
Постановою Київського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року апеляційну скаргу АТ «КБ «ПриватБанк» задоволено частково.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 10 серпня 2022 року в частині стягнення суми банківських вкладів залишено без змін.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 10 серпня 2022 року змінено в частині стягнення відсотків за вкладами, зменшено загальний розмір відсотків з 51281,59 доларів США до 3978,68 доларів США.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 10 серпня 2022 року змінено в частині стягнення 3% річних.
Резолютивну частину рішення в частині задоволених позовних вимог про стягнення відсотків за вкладами та 3% річних викладено в наступній редакції:
«Стягнути з Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 :
-за договором вкладу №SAMDN80000730232081 від 02 листопада 2012 року відсотки за вкладом в розмірі 193 (сто дев'яносто три) долари США 68 центів та 3% річних в розмірі 33 (тридцять три) долари США 11 центів;
-за договором №SAMDN80000736972771 від 06 серпня 2013 року відсотки за вкладом у розмірі 1920 (одна тисяча дев'ятсот двадцять) доларів США 45 центів та 3% в розмірі 50 (п'ятдесят) доларів США 64 центи;
-за договором №SAMDN80000736972750 від 06 серпня 2013 відсотки за вкладом у розмірі 1864 (одна тисяча вісімсот шістдесят чотири) долари США 55 центів та 3% в розмірі 49 (сорок дев'ять) доларів США 18 центів».
Постановою Верховного Суду від 21 червня 2023 року касаційну скаргу АТ «КБ «ПриватБанк» залишено без задоволення. Рішення Печерського районного суду м. Києва від 10 серпня 2022 року, в незміненій після апеляційного перегляду частині, та постанову Київського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року залишено без змін.
14 липня 2025 року на адресу Київського апеляційного суду надійшла заява АТ «КБ «ПриватБанк» про роз'яснення судового рішення у справі №757/948/21-ц.
В обґрунтування поданої заяви вказує, що суд апеляційної інстанції частково змінив рішення суду першої інстанції та ухвалив у зміненій частині нове рішення. Стягнуті за рішенням суду з банку відсотки за користування банківським вкладом за своєю природою є доходом позивача (фізичної особи), які відповідно до законодавства підлягають оподаткуванню. Однак, приймаючи вказане рішення Київський апеляційний суд не врахував положення Податкового Кодексу, які є імперативними і обов'язковими до виконання.
З посиланням на положення Податкового Кодексу України вказує, що суми нарахованих банком відсотків на депозитні кошти та неустойка (пеня, штрафи), стягнуті на підставі судового рішення, а також присудженні судом відшкодування будь-яких витрат платника податків, включаються до оподатковуваного доходу платника податку та, відповідно, підлягають оподаткуванню на загальних підставах за ставками, визначеними Податковим Кодексом України.
У цьому випадку, суд своїм рішенням захистив право позивача на стягнення грошових коштів з АТ «КБ «ПриватБанк», однак під час ухвалення рішення не врахував, що суми, які підлягають виплаті позивачу, є його доходом. Відповідно до імперативних норм ПК України, податки з цих сум АТ «КБ «ПриватБанк» (як податковий агент) зобов'язаний сплатити в момент виплати таких доходів, при цьому ці податки сплачуються за рахунок сум, які підлягають виплаті.
Просить суд, роз'яснити постанову Київського апеляційного суду від20 грудня 2022 року по справі №757/948/21-ц, а саме:
1) чи мають суми, зазначені у резолютивній частині рішення суду, бути виплачені АТ «КБ «ПриватБанк» позивачу з урахуванням податків та зборів, якщо такі суми підлягають обов'язковому оподаткуванню відповідно до вимог Податкового кодексу України;
2) за рахунок яких саме коштів АТ «КБ «ПриватБанк», як податковий агент, зобов'язане сплатити податки та збори до державного бюджету, якщо суми, зазначені в резолютивній частині рішення суду, підлягають обов'язковому оподаткуванню відповідно до вимог Податкового кодексу України.
Дослідивши зміст поданої заяви та матеріали цивільної справи, колегія суддів зазначає про таке.
Статтею 271 ЦПК України унормовано, що за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання.
Згідно із змістом цієї статті роз'ясненню підлягає судове рішення, якщо воно підлягає виконанню або в ньому є вказівка на те, як особа має діяти, але при цьому припускається кілька варіантів тлумачення судового рішення; при цьому роз'яснюються не висновки, яких дійшов суд, а ухвалене судове рішення.
Як свідчить тлумачення частин 1 та 2 ст. 271 ЦПК України, роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно є незрозумілим, і це ускладнює його реалізацію. При здійсненні роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду.
Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року у справі №233/3676/19 (провадження №14-65цс20) вказано, що «необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз'яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення. Разом із цим Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що відповідно до ч. 2 ст. 271 ЦПК України подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Зі змісту цієї норми убачається, що роз'ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, зокрема, у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».
За змістом ст. 271 ЦПК України, незрозумілим є рішення суду, в якому припускається декілька варіантів його тлумачення, що призводить до утруднення чи неможливості його виконання.
Роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
За своєю правовою суттю роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, які будуть здійснювати його виконання.
Незрозумілим є рішення суду, в якому припускається кілька варіантів тлумачення; роз'яснюються не висновки, яких дійшов суд, а ухвалене судове рішення; підставою для роз'яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання.
Зрозумілість судового рішення полягає у тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. Роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру для примусового виконання.
Із змісту постанови Київського апеляційного суду убачається, що рішення суду першої інстанції змінено лише в частині, щодо позовних вимог про стягнення з АТ «КБ «ПриватБанк на користь ОСОБА_1 за договором банківського вкладу №SAMDN80000730232081 від 02 листопада 2012 року відсотки за вкладом в розмірі 193 долари США 68 центів та 3% річних в розмірі 33 долари США 11 центів; а договором №SAMDN80000736972771 від 06 серпня 2013 року відсотки за вкладом у розмірі 1920 доларів США 45 центів та 3% в розмірі 50 доларів США 64 центи; за договором №SAMDN80000736972750 від 06 серпня 2013 відсотки за вкладом у розмірі 1 864 долари США 55 центів та 3% в розмірі 49 доларів США 18 центів, та в резолютивній частині постанови апеляційного суду чітко визначено суми, що підлягають стягненню на користь позивача.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Відтак, колегія суддів уважає, що судове рішення, про роз'яснення якого подана заява, викладено повно і чітко, резолютивна частина викладена конкретно та підстав для різночитання чи суперечностей ані у мотивувальній, ані у резолютивній частині рішення немає, обґрунтування заявника викладені у заяві не доводять наявності недоліків судового рішення, що підлягають усуненню в порядку, визначеному ст.271 ЦПК України.
Водночас, суд також враховує, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема встановлює вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до ст. 18 ПК України, податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.
Водночас, суд у цій справі вирішував питання виключно в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, судове рішення є цілком зрозумілим і підлягає виконанню.
Колегія суддів уважає, що у цьому випадку заявник фактично просить роз'яснити суд, яким чином йому слід виконувати вимоги податкового законодавства.
З цього приводу суд уважає за можливе відзначити, що вимоги податкового законодавства повинні виконуватись усіма суб'єктами на які вони поширюються, питання застосування податкового законодавства вирішуються за установленою чинним законодавством процедурою.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не убачає підстав для задоволення заяви про роз'яснення постанови апеляційного суду.
Керуючись ст. 271 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
у задоволенні заяви Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про роз'яснення постанови Київського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст ухвали складено 10 листопада 2025 року.
Суддя-доповідач К.П. Приходько
Судді С.О. Журба
Т.О. Писана