печерський районний суд міста києва
Справа № 757/5506/25-ц
пр. 2-5007/25
02 липня 2025 року Печерський районний суд м. Києва
у складі головуючого судді Головко Ю. Г.,
за участі секретаря судових засідань Сіренко С. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», третя особа: Головний сервісний центр МВС, про визнання права власності на рухоме майно,
У лютому 2025 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», третя особа: Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в м. Києві, про визнання права власності на рухоме майно.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що 07.08.2024 між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк» було укладено договір купівлі-продажу предмету лізингу № бн, надалі- Договір.
Цей Договір був укладений на виконання Договору фінансового лізингу № MRVPA00000471 від 06.11.2020 року, надалі - Договір Лізингу, щодо передачі права власності Покупцю - ОСОБА_1 на транспортний засіб - автомобіль Audi Q8 (VIN номер НОМЕР_1 , рік випуску - 2020), надалі - Предмет лізінгу, Товар.
Відповідно до п.1.1. Договору, у зв'язку з повним розрахунком між Покупцем ( ОСОБА_1 ) і Продавцем (АТ КБ «ПриватБанк») за Предмет лізингу до дати укладення цього Договору шляхом виплати покупцем усієї вартості предмету лізингу, продавець зобов'язується передати у власність покупцю предмет лізингу.
07.08.2024 року АТ КБ «ПриватБанк» складено Акт звірки взаєморозрахунків та переходу права власності по фінансовому лізингу, який підписано позивачем та довіреною особою Банку.
Даним актом підтверджено, що всі зобов'язання сторін по Договору фінансового лізингу № MRVPA-00000471 від 06.11.2020 року були виконані належним чином, претензії у сторін відсутні, лізингоодержувач повністю сплатив Лізингодавцю всі платежі за договором Лізингу, а предмет лізингу - автомобіль марки Audi Q8, 2020 року випуску, VIN номер НОМЕР_1 разом з відповідними документами передано у власність Лізингоодержувачу.
Разом з тим, 19.12.2024 року позивач звернувся із заявою до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС) в особі територіального сервісного центру МВС № 8047 (ТСЦ МВС № 8047) з питання перереєстрації автомобіля на своє ім'я, проте отримав відмову з посиланням на те, що в Єдиному реєстрі боржників міститься запис про боржника - АТ КБ «ПриватБанк» (попереднього власника).
У зв'язку із зазначеним позивач не має можливості оформити на своє ім'я документи (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу) про право власності на вказаний транспортний засіб, чим порушені його права, оскільки ним умови договору фінансового лізингу виконані у повному обсязі та своєчасно.
Ухвалою суду від 13.02.2025 позовну заяву залишено без руху, та надано позивачу час для усунення зазначених судом недоліків.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 10.03.2025 у справі відкрито провадження та призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження.
08.04.2025 через систему «Електронний суд» надійшов відзив від представника АТ КБ «ПриватБанк» в якому він просить суд відмовити в задоволенні позову. Банком не заперечується право власності позивача на транспортний засіб, всі документи, які були необхідні для перереєстрації автомобілів з боку Банку було підписано і передано позивачу. Судова практика стосовно моменту переходу права власності на автомобіль сформована в тій частині, що право власності на транспортний засіб виникає з моменту передачі майна від відчужувача до набувача, що в даній справі це мало місце і не заперечується сторонами у справі.
Як вбачається з позовної заяви, саме третьою особою відмовлено позивачу у перереєстрації права власності на транспортний засіб, таким чином державний орган не визнав право власності позивача на підставі поданих документів. Вказує, що в даному випадку, перереєстрація транспортного засобу мала відбутись на підставі Договору фінансового лізингу. Складові права власності, як право володіння і користування транспортним засобом з дня укладення договору знаходились в компетенції лізингоодержувача. І лише остання складова - право розпорядження майном, перейшло в момент підписання акту приймання-передачі. На сьогодні, відсутні будь-які обтяження у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна стосовно транспортного засобу, який потрібно перереєструвати. Зазначає, що банк не порушує та не оспорює право власності позивача на предмет лізингу та банк є неналежним відповідачем у справі.
28.03.2025 представник третьої особи Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в м. Києві, подав до суду письмові пояснення, в яких вказує, що згідно даних Єдиного державного реєстру транспортних засобів, транспортний засіб AUDI Q8, 2020 року випуску, об'єм двигуна 2967 см3, номер кузова НОМЕР_1 , який ОСОБА_1 має намір перереєструвати за договором фінансового лізингу на своє ім'я, обліковується зареєстрованим за ПАТ КБ «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570. Станом на 28.03.2025, згідно Єдиного реєстру боржників Міністерства юстиції України, ПАТ КБ «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) значиться боржником у 180 виконавчих провадженнях. За наявності відомостей про власника транспортного засобу в Єдиному реєстрі боржників, перереєстрація такого автомобіля не здійснюється відповідно до Порядку № 1388, дотримання вимог якого є обов'язковим під час здійснення державної реєстрації (перереєстрації) транспортних засобів.
А відтак, позивач не може вважатись власником автомобіля в розумінні вимог Закону України «Про дорожній рух» та Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх тинів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспорт них засобів та мопедів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388 (далі - Порядок).
Вважає, що рішення суду про визнання за позивачем права власності на транспортний засіб поряд із наявністю Договору фінансового лізингу, договору купівлі-продажу та акта приймання-передачі транспортного засобу, є абсолютно рівноцінними документами, що посвідчують перехід права власності від відповідача до позивача.
Також зазначає, що відповідно до Положення № 29 РСЦ ГСЦ МВС в м. Києві є відокремленим підрозділом Головного сервісного центру МВС, утвореним на правах філії без статусу юридичної особи, код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу - 43611844.
Ухвалою суду від 15.05.2025 року замінено третю особу Регіональний сервісний центр ГСУ МВС в м. Києві як неналежну юридичну особу з числа третіх осіб, залучивши до участі у справі в якості третьої особи належну юридичну особу Головний сервісний центр МВС (код ЄДРПОУ 40109173, місцезнаходження: м. Київ, вул. Лук'янівська, буд. 62).
13.06.2025 представник третьої особи Головний сервісний центр МВС, подав до суду письмові пояснення, в яких вказує, що згідно даних Єдиного державного реєстру транспортних засобів, транспортний засіб AUDI Q8, 2020 року випуску, об'єм двигуна 2967 см3, номер кузова НОМЕР_1 , який ОСОБА_1 має намір перереєструвати за договором фінансового лізингу на своє ім'я, обліковується зареєстрованим за ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570. Станом на 28.03.2025, згідно Єдиного реєстру боржників Міністерства юстиції України, ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570) значиться боржником у понад 120 виконавчих провадженнях. Враховуючи вищевикладене, у разі звернення особи, яка внесена до Єдиного реєстру боржників, для здійснення перереєстрації транспортного засобу з метою його відчуження, перереєстрація такого автомобіля не здійснюється відповідно до Закону України «Про дорожній рух» та Порядку № 1388, дотримання вимог яких є обов'язковим під час здійснення державної реєстрації (перереєстрації) транспортних засобів. Вказує, що судовим процесом фактично здійснюється лише спроба позивача підтвердити факт переходу права власності на підставі договору фінансового лізингу.
Від представника позивача адвоката Самодерженкової Т. О. надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, вимоги позовної заяви підтримала, просила задовольнити з викладених обставин.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, день та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, до суду направив заяву про розгляд справи без їх участі, з урахуванням наданих письмових пояснень.
Вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, надавши оцінку доводам та запереченням сторін в сукупності з наданими письмовими доказами та положеннями законодавчих актів, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 06.11.2020 між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк» було укладено договір фінансового лізингу № MRVPA00000471.
На виконання договору фінансового лізингу № MRVPA00000471 від 06.11.2020 року 07.08.2024 року між ОСОБА_1 АТ КБ «ПриватБанк» було укладено договір купівлі-продажу предмету лізингу № бн, щодо передачі права власності Покупцю - ОСОБА_1 на транспортний засіб - автомобіль Audi Q8 (VIN номер НОМЕР_1 , рік випуску - 2020), надалі - Предмет лізінгу.
Відповідно до п.1.1. договору купівлі-продажу предмету лізингу № бн, у зв'язку з повним розрахунком між Покупцем ( ОСОБА_1 ) і Продавцем (АТ КБ "ПриватБанк") за Предмет лізингу до дати укладення цього Договору шляхом виплати Покупцем усієї вартості Предмету лізингу, Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю Предмет лізингу.
Згідно з п.2.3 договору купівлі-продажу предмету лізингу № бн приймання-передача Предмету лізингу здійснюється уповноваженими представниками сторін шляхом підписання Угоди (Акту) про перехід права власності на транспортний засіб, який підтверджує належні якість, комплектність та кількість товару на момент його приймання-передачі. Покупець зобов'язаний у десятиденний строк з дня підписання договору купівлі-продажу предмету лізингу № бн здійснити перереєстрацію товару на своє ім'я.
07.08.2024 року АТ КБ «ПриватБанк» складено Акт звірки взаєморозрахунків та переходу права власності по фінансовому лізингу, який підписано ОСОБА_1 та довіреною особою Банку.
Даним актом підтверджено, що всі зобов'язання сторін по договору фінансового лізингу № MRVPA-00000471 від 06.11.2020 року були виконані належним чином, претензії у сторін відсутні, лізингоодержувач повністю сплатив Лізингодавцю всі платежі за договором Лізингу, а предмет лізингу - автомобіль марки Audi Q8, 2020 року випуску, VIN номер НОМЕР_1 разом з відповідними документами передано у власність Лізингоодержувачу.
07.08.2024 року між сторонами складено акт приймання-передачі транспортного засобу марки Audi Q8, 2020 року випуску, VIN номер НОМЕР_1 .
Позивач 19.12.2024 року Позивач звернувся із заявою до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС) в особі територіального сервісного центру МВС № 8047 (ТСЦ МВС № 8047) з питання перереєстрації автомобіля на своє ім'я, проте отримав відмову.
Відповідно до ч. 2 ст. 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 627 ЦК України, у договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Частиною 1 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.
Судом встановлено, що сторонами виконано умови договору фінансового лізингу, складено і підписано акт звірки взаєморозрахунків та переходу права власності по фінансовому лізингу, укладено договір купівлі-продажу предмету лізингу, оформлено акт прийому-передачі транспортного засобу, а відтак право власності на автомобіль марки AUDI Q8, 2020 року випуску, номер кузова (шассі) НОМЕР_2 , мало перейти до позивача з 07.08.2024 року, проте перереєструвати вказаний автомобіль на ім'я позивачу не виявилось можливим.
Єдиною підставою для відмови позивачу у перереєстрації транспортного засобу стало те, що АТ КБ «ПриватБанк» знаходиться у Єдиному реєстрі боржників.
Правове регулювання відносин, пов'язаних з купівлею-продажем транспортних засобів, здійснюється ЦК України з урахуванням загальних положень про договір та спеціальних правил, закріплених у Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 року № 1200 (далі Порядок № 1200) та Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 (далі Порядок № 1388), які визначають певні особливості укладення, виконання та правові наслідки невиконання відповідних договорів.
Відповідно до пункту 7 Порядку №1388 власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
Закон України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353-ХІІ(далі - Закон №3353-ХІІ) регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об'єднань).
Відповідно до статті 34 Закону №3353-ХІІ, державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, а також відсутності будь-яких обтяжень, у тому числі за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, присвоєнням буквено-числової комбінації номерних знаків з їх видачею або без такої, оформленням і видачею реєстраційних документів та/або їх формуванням в електронному вигляді.
Відповідно до пункту 8 Порядку №1388, державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність, для юридичних осіб - організаційно-розпорядчий документ про проведення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів та видана юридичною особою довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
Відповідно до пункту 8 Порядку №1388 одним із документів, що підтверджує придбання транспортного засобу є договір фінансового лізингу.
Згідно пункту 27 Порядку №1388, транспортні засоби, що придбаваються юридичною особою - лізингодавцем з метою подальшої передачі їх лізингоодержувачу на підставі договору фінансового лізингу, реєструються за лізингодавцем.
Після виконання договору фінансового лізингу транспортні засоби перереєстровуються за лізингоодержувачем на підставі зазначеного договору після повного розрахунку або зазначеного в договорі фінансового лізингу окремого договору купівлі-продажу (викупу) предмета лізингу або іншого договору, визначеного договором фінансового лізингу.
Суд зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України «Про фінансовий лізинг», фінансовий лізинг - вид правових відносин, за якими лізингодавець зобов'язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об'єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, а також які передбачають при цьому додержання принаймні однієї з ознак (умов) фінансового лізингу, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 5 цього Закону.
Частиною 4 статті 6 Закону України «Про фінансовий лізинг» визначено, що об'єкт фінансового лізингу підлягає реєстрації у випадках та порядку, передбачених законодавством.
В свою чергу, судом встановлено та не заперечувалось учасниками справи, що на момент виникнення спірних правовідносин АТ КБ «ПриватБанк» внесено до Єдиного державного реєстру боржників.
Згідно статті 34 Закону №3353-ХІІ, у разі звернення особи, яка внесена до Єдиного реєстру боржників, для здійснення перереєстрації, зняття з обліку транспортного засобу з метою його відчуження територіальні органи Міністерства внутрішніх справ України зобов'язані відмовити у вчиненні реєстраційної дії, про що не пізніше наступного робочого дня повідомити зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця із зазначенням відомостей про такий транспортний засіб.
Пунктом 15 Порядку №1388 визначено, що у разі надходження до сервісного центру МВС звернення щодо транспортного засобу, відомості про власника якого містяться в Єдиному реєстрі боржників, перереєстрація транспортного засобу не здійснюється, крім випадків, коли: перереєстрація транспортного засобу не пов'язана з його відчуженням; транспортний засіб придбано на електронному аукціоні в порядку, установленому статтею 61 Закону України «Про виконавче провадження»; транспортний засіб отримано в рахунок погашення боргу в порядку, установленому статтею 61 Закону України «Про виконавче провадження»; транспортний засіб придбано в порядку, установленому статтею 30 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»; транспортний засіб безоплатно отримано відповідно до пункту 14 Порядку розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. №985.
Встановлена Законом України «Про дорожній рух» та Порядком №1388 заборона на здійснення перереєстрації та зняття з обліку транспортного засобу, зареєстрованого за особою, яка є боржником та перебуває в Єдиному реєстрі боржників, покликана убезпечити вибуття майна такої особи боржника.
У даному випадку дії позивача щодо перереєстрації транспортного засобу спрямовані на завершення процедури відчуження майна від АТ КБ «ПриватБанк» до позивача за результатами виконання договору фінансового лізингу.
Статтею 15 Цивільного кодексу України закріплено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
За змістом ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод особа має право на ефективний спосіб захисту прав і це означає, що вона має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до статті 41 Конституції України, статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 328 ЦК України врегульовано, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом встановлено, що автомобіль був переданий позивачу, втім означена передача не призвела до реєстрації автомобіля за позивачем.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 911/1278/20 викладено висновок про те, що положеннями частини першої статті 334 ЦК України щодо переходу права власності на рухоме майно, так і спеціальним законодавством, що регулює порядок обліку та реєстрації транспортних засобів, не передбачено в імперативному порядку, що право власності на таке рухоме майно переходить до набувача транспортного засобу з моменту здійснення його державної реєстрації. Право власності на рухоме майно переходить до набувача відповідно до умов укладеного договору, що узгоджується з принципом свободи договору відповідно до статей 6, 627, 628 ЦК України. Якщо договором не передбачено особливостей переходу права власності у конкретному випадку шляхом вчинення певних дій, воно переходить з моменту передання транспортного засобу.
Слід зазначити, що транспортний засіб переданий позивачу, однак позивач був позбавлений можливості здійснити державну реєстрацію такого транспортного засобу за собою, а також розпорядитись автомобілем, оскільки за даними реєстрів МВС власником вказаного автомобіля є відповідач.
Враховуючи викладене, є підстави вважати, що право власності позивача фактично не визнається.
Саме наявність інформації про відповідача у реєстрі боржників стала підставою для відмови у реєстрації автомобіля за позивачем, що має наслідком порушення його прав.
Суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для визнання за позивачем права власності на вказаний автомобіль, з метою захисту його прав як споживача.
Зважаючи на встановлені судом фактичні обставини справи, та правовідносини, що виникли між сторонами, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 15140,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 12-13, 81-82, 89, 141, 258-259, 263-266, 352, 354-355 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»,третя особа: Головний сервісний центр МВС, про визнання права власності на транспортний засіб, задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на транспортний засіб автомобіль AUDI Q8, легковий-загальний, універсал В, 2020 року випуску, номер кузова (шассі) НОМЕР_1 , який згідно зі свідоцтвом про реєстрацію НОМЕР_3 зареєстрований на АТ КБ «ПриватБанк», реєстраційний номер автомобіля НОМЕР_4 .
Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 витрати з оплати судового збору в розмірі 15140,00 грн (п'ятнадцять тисяч сто сорок гривень 00 копійок).
На рішення може бути подана апеляція до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 ;
Відповідач - Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: вул. Грушевського, 1 Д, м. Київ, 01001,
Третя особа - Головний сервісний центр МВС, ЄДРПОУ 40109173, адреса місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Лук'янівська, буд. 62.
Повне рішення складено 02.07.2025 року.
Суддя Ю. Г. Головко