печерський районний суд міста києва
Справа № 758/2644/22
14.10.2025 Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючої судді ОСОБА_1
за участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
представника потерпілих ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12021100000001392, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.11.2021, за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, що має середню спеціальну освіту, працює водієм автотранспортних засобів відділу логістики в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Грінтех Харвест», одружений, має на утриманні неповнолітню дочку, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-
1. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
26.11.2021 близько 15 год. 54 хв. ОСОБА_10 , керуючи автомобілем марки «Toyota Highlander», державний номерний знак « НОМЕР_1 », рухаючись проїзною частиною вул. Оленівської у м. Києві, зі сторони вул. Костянтинівської, в напрямку вул. Набережно-Лугової, зупинився на регульованому світлофорними об'єктами перехресті з вул. Межигірською на червоний (забороняючий рух) сигнал світлофору. Після увімкнення зеленого (дозволяючого рух) сигналу, відновив рух та розпочав маневр лівого повороту на вул. Межигірську у м. Києві.
В цей час попереду, на регульованому пішохідному переході, розташованому на зазначеному перехресті та позначеному горизонтальною дорожньою розміткою 1.14.2 «Пішохідний перехід, де рух регулюється світлофором» Правил дорожнього руху України, проїзну частину вул. Межигірської переходив пішохід ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на зелений (дозволяючий рух пішоходів) сигнал світлофору, наближаючись зліва до смуги руху автомобілю марки «Toyota Highlander», державний номерний знак « НОМЕР_1 ».
Під час руху ОСОБА_12 допустив порушення вимог п.п. 1.5, 2.3 підпункту «б», 10.1 та 16.2 Правил дорожнього руху України:
- п. 1.5: дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;
- підпункт «б» п. 2.3: для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
- п. 10.1: перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;
- п. 16.2: на регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку.
Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_7 виявились у тому, що він, керуючи технічно справним автомобілем марки «Toyota Highlander», державний номерний знак « НОМЕР_1 », перебуваючи на регульованому світлофорними об'єктами перехресті вул. Оленівської з вул. Межигірською у м. Києві, будучи обізнаним, що на регульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, маючи об'єктивну змогу виявити пішохода, який по регульованому пішохідному переходу перетинав проїзну частину, на яку він повертав, та дати йому дорогу, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не переконався, що це буде безпечним та не створить небезпеки іншим учасникам руху, розпочав маневр повороту ліворуч, під час виконання якого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який переходив проїзну частину вул. Межигірської по регульованому пішохідному переходу на зелений (дозволяючий рух пішоходів) сигнал світлофору та мав перевагу в русі.
В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_11 було спричинено ушкодження - вiдкрита черепно-мозкова травма: забiйна рана в лобно-скроневій ділянцi злiва; синець на верхній повiцi лiвого ока, просочуючий крововилив у м'яких тканинах лобно-тім'яно-скроневої ділянки зліва (з просоченням скроневого м'язу); лiнiйний перелом луски лівої скроневої кістки, який переходить на основу черепу в передню та середню черепі ямки злiва; фрагментарний перелом лівої виличної дуги; правобічна субдуральна гематома; двобічний обмежено-дифузний субарахноїдальний крововилив; крововилив у шлуночки головного мозку; відкриті переломи обох кісток правої гомілки, закриті переломи обох кісток лівої стегнової кістки; просочуючі крововиливи у м'які тканини нижніх кінцівок (у тому числі у місцях переломiв); закрита травма грудної клітки: переломи 3-9 ребер справа по передньо-пахвовій лiнiї та 8-9 ребер справа по середньо-пахвовiй лiнії; лівобічний гемоторакс.
Після дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_11 був госпіталізований до КНП «КМКЛ ШМД», де 28.11.2021 від отриманих травм помер.
Смерть ОСОБА_11 настала від поєднаної травми голови, грудної клітки та нижніх кінцівок з множинними переломами кісток скелету та ушкодженням внутрішніх органів з розвитком у перебiry травматичного шоку, жирової емболії великого та малого кола кровообігу сильного ступеню.
Порушення водієм ОСОБА_13 вимог п. 1.5, підпункту «б» п. 2.3, п. 10.1 та п. 16.2 Правил дорожнього руху України знаходяться у прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.
2. Позиція сторони обвинувачення.
Правова позиція сторони обвинувачення відображена в обвинувальному акті, що був складений 18.05.2022 прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_14 , відповідно до якого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за викладених в обвинувальному акті фактичних обставин.
За наслідками судового розгляду прокурор вважав, що винуватість ОСОБА_7 в пред'явленому обвинуваченні повністю доведена та підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.
Просив врахувати обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого: щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відсутність обставин, що обтяжують його покарання, призначити обвинуваченому ОСОБА_15 основне покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі, та на підставі ст. 75 КК України звільнити останнього від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки, та додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк три роки. Крім того, прокурор просив стягнути з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати за залучення експертів на стадії досудового розслідування, долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
3. Позиція потерпілих (цивільних позивачів).
Потерпілими у кримінальному провадженні визнано ОСОБА_16 та ОСОБА_17 .
Вказаними особами як цивільними позивачами було заявлено цивільний позов.
Протягом судового розгляду потерпілий ОСОБА_16 помер, що вбачається зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (актовий запис № 175).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
Згідно ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 (актовий запис № 1434), сином ОСОБА_16 є ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Отже, ОСОБА_18 є правонаступником ОСОБА_16 , у зв'язку із чим ухвалою суду від 09.10.2025, внесеною до журналу судового засідання, залучено ОСОБА_18 до розгляду даного кримінального провадження в якості правонаступника цивільного позивача ОСОБА_16 .
Представник потерпілих - адвокат ОСОБА_9 провадження просив розглядати без участі безпосередньо потерпілої та правонаступника, посилаючись на те, що потерпіла ОСОБА_17 є лежачою хворою, а ОСОБА_18 служить. Водночас просив врахувати волю померлого потерпілого, який просив ОСОБА_7 суворо не карати, не позбавляти його волі. Зазначив, що аналогічну позицію має правонаступник померлого потерпілого та потерпіла ОСОБА_16 .
Також, цивільні позивачі ОСОБА_17 та ОСОБА_16 (правонаступником якого є ОСОБА_18 ) пред'явили цивільний позов до Торгового дому «Пальміра» (дочірнє підприємство компанії «Палма Груп С. А.» (Швейцарія)) і АТ «Страхова компанія «Аркс» про відшкодування моральної шкоди, який в ході дебатів вказаним представником потерпілих підтримано в частині вимог цивільного позову в інтересах ОСОБА_17 до обох цивільних відповідачів, та в інтересах правонаступника цивільного позивача ОСОБА_16 - ОСОБА_18 в частині вимоги до АТ «Страхова компанія «Аркс».
4. Позиція сторони захисту.
Правова позиція сторони захисту відображена у показаннях обвинуваченого ОСОБА_7 , його виступі під час дебатів та останнього слова.
Так, допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_12 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав та пояснив суду, що дійсно за обставин, вказаних в обвинувальному акті, 26.11.2021 року о 15 год. 54 хв., керуючи автомобілем «Toyota Highlander», номерний знак « НОМЕР_1 », рухався проїзною частиною вул. Оленівської у м. Києві, зі сторони вул. Костянтинівської, в напрямку вул. Набережно-Лугової, зупинився на регульованому світлофорними об'єктами перехресті з вул. Межигірською на червоний (забороняючий рух) сигнал світлофору. Після увімкнення зеленого (дозволяючого рух) сигналу, відновив рух та розпочав маневр лівого повороту на вул. Межигірську у м. Києві, оскільки прямував на автозаправочну станцію на вказаній вулиці, нікуди не поспішав.
Перед ним маневр лівого повороту на вул. Межигірську вже виконало три автомобілі, він рухався за ними. В цей час попереду, на регульованому пішохідному переході, розташованому на зазначеному перехресті, проїзну частину вул. Межигірської на зелений (дозволяючий рух пішоходів) сигнал світлофору, який мигав, переходив пішохід ОСОБА_11 , однак обвинувачений не помітив його і продовжив рух автомобілем. Вказав, що він не мав можливості помітити вказаного пішохода, однак розуміє, що відповідно до ПДР України повинен був помітити потерпілого на регульованому пішохідному переході. Допустив, що ймовірно дорожньо-транспортна пригода відбулася через його неуважність, однак додав, що потерпілий міг почати падати через автомобіль, який рухався попереду автомобіля під його керуванням.
Після цього почув звук у лівій частині автомобіля та зрозумів, що скоїв наїзд на потерпілого. Потерпілого забрала карета швидкої медичної допомоги, однак працівники поліції не відпускали обвинуваченого з місця події, тому в медичний заклад до потерпілого поїхав колега обвинуваченого. Наступного дня обвинувачений особисто поїхав до медичного закладу, щоб відвідати потерпілого, а лікарі повідомили обвинуваченого, що від нього ніякої допомоги не потрібно.
Вказав, що він все життя працює водієм та заробляє кошти для існування своєї сім'ї тільки такою роботою.
В судових дебатах та останньому слові обвинувачений беззаперечно визнав свою провину у вчиненні інкримінованого йому злочину та вказав, що щиро розкаюється у вчиненому діянні. Щодо цивільного позову позицію не висловив.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 підтримав позицію свого підзахисного та вказав, що ОСОБА_12 щиро каявся ще зі стадії досудового розслідування, повністю відшкодував завдану шкоду, надав першу медичну допомогу після ДТП, позитивно характеризується, до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягувався, має на утриманні неповнолітню дитину, їздить у зону бойових дій та є волонтером. Обвинувачений працює водієм на підприємстві у сфері оборони, а тому призначення йому додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами позбавить його можливості існувати. Просив призначити ОСОБА_15 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки, та на підставі ст. 75 КК України звільнити останнього від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком, без призначення вищевказаного додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Щодо цивільного позову позицію не висловив.
5. Позиція цивільних співвідповідачів.
Представник цивільного співвідповідача АТ «Страхова компанія «Аркс» в судові засідання не з'являвся, про місце, дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Подав до суду відзив на цивільний позов, в якому просив відмовити у задоволенні цивільного позову.
Представник цивільного співвідповідача Торгового дому «Пальміра» (дочірнє підприємство компанії «Палма Груп С. А.» (Швейцарія) в судові засідання не з'являвся, про місце, дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином, жодних заяв, клопотань чи інших процесуальних документів до суду не подав.
6. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, вважає, що винуватість ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.
6.1 Документи.
Як вбачається з протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 26.11.2021: місце проведення: м. Київ, перехрестя вулиць Межигірська та Оленівська; погодні умови: темно, без опадів, +6 градусів; місце ДТП: перехрестя вулиць Межигірська та Оленівська; елементи вулиці, дороги: пішохідний перехід, регульований; проїзна частина: горизонтальна ділянка, пряма в плані; вид та стан покриття: асфальтобетонне, сухе чисте; рух: в одному напрямку; число смуг для руху: 3; нерівностей та пошкоджень не виявлено; дорожня розмітка: 1.5, 1.14.2 ПДР України;
спосіб регулювання руху на цій ділянці: автоматичним світлофором; дорожні знаки: 5.35.1, 5.35.2; локалізація пошкоджень транспортного засобу: вмятина та потертості бруду на передньому лівому крилі; інші сліди: плями бурого кольору на асфальтному покритті, схожі на кров /том. 2 а. с. 28-37/.
У якості додатків до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 26.11.2021 долучені акт огляду та направлення транспортного засобу на майданчик тимчасового утримання транспорту і фототаблиці з місця ДТП /том. 2 а. с. 38-43/.
Відповідно до протоколу огляду речей і документів від 08.12.2021 та переглянутого в судовому засіданні відеозапису з назвою «Elenovskay_ch12_20211126155002 20211126181931»:
- о 16 год. 53 хв. 33 сек. 26.11.2021 на проїзній частині вул. Оленівської (по напрямку руху від вул. Костянтинівської в напрямок вул. Набережно-Лугової в м. Києві) перед регульованим перехрестям, а саме перед стоп-лінією, зупинився ряд транспортних засобів, в яких увімкнені світлові покажчики лівого повороту;
- о 16 год. 54 хв. 03 сек. на світлофорах (які розміщені по напрямку руху вулиці Оленівської) вмикається зелений сигнал для руху транспортних засобів, а також для руху пішоходів;
- о 16 год. 54 хв. на тротуарі, перед регульованим пішохідним переходом зупинився пішохід, одягнений в темний одяг. Також в цей час проїзною частиною вул. Оленівської, зі сторони вул. Костянтинівської в напрямку вул. Набережно-Лугової в м. Києві, рухається автомобіль марки «Toyota» чорного кольору;
- о 16 год. 54 хв. 14 сек. автомобіль марки «Toyota» чорного кольору розпочинає виконання маневру повороту ліворуч на вул. Межигірську у м. Києві;
- о 16 год. 54 хв. 15 сек. пішохід ступає на проїзну частину регульованого пішохідного переходу та починає перехід проїзної частини зліва направо відносно руху автомобіля марки «Toyota» чорного кольору;
- о 16 год. 54 хв. 17 сек. відбувається наїзд переднім лівим крилом автомобілю марки «Toyota» чорного кольору на пішохода;
- о 16 год. 54 хв. 19 сек. автомобіль марки «Toyota» чорного кольору зупиняється на проїзній частині /том. 2 а. с. 55-63/.
З листа заступника директора ТОВ «Білдінг Інвест Груп» від 29.11.2021 вбачається, що час на відеозаписі з камери відеоспостереження, яка встановлена на фасаді ТЦ «Podil Mall» в м. Київ по вул. Оленівська, буд. 23, на якому було зафіксовано момент вищеописаної дорожньо-транспортної пригоди, не відповідає дійсному часу, а саме поспішає на 1 годину. Дійсний час ДТП становить 15 год. 54 хв. /том. 2 а. с. 53/.
6.2 Висновки експертів.
Відповідно до даних висновку експерта № СЕ-19/111-21/58610-ІТ від 05.01.2022, який було надано на виконання постанови старшого слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_19 про призначення судової автотехнічної експертизи від 29.11.2024, на момент огляду автомобіль марки «Toyota Highlander», д. н. з. « НОМЕР_1 », гальмівна система, рульове керування та ходова частина цього автомобіля знаходиться в працездатному стані /том. 2 а. с. 72-77/.
Висновком експерта № СЕ-19/111-21/61018-ФП від 18.01.2022, який було надано на виконання постанови старшого слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_19 про призначення судової фототехнічної експертизи від 13.12.2021, встановлено, що швидкість руху автомобіля «Toyota Highlander», д. н. з. « НОМЕР_1 », перед наїздом пішохода становить 23, 04 км/год +- 4, 6 км/год. З моменту зупинки пішохода ОСОБА_11 перед регульованим пішохідним переходом, який розміщений на вул. Межигірська, до моменту наїзду на нього автомобілем марки «Toyota Highlander», д. н. з. « НОМЕР_1 », проходить від 4, 5 сек. до 5, 4 сек. З моменту вступу пішохода ОСОБА_11 на проїзну частину регульованого пішохідного переходу, який розміщений на вул. Межигірській, до моменту наїзду автомобілю марки «Toyota Highlander», д. н. з. « НОМЕР_1 », на пішохода ОСОБА_11 проходить від 2, 2 сек. до 2, 6 сек. /том. 2 а. с. /том. 2 а. с. 64-71/.
З висновку експерта № СЕ-19/111-21/4047-IT від 08.02.2022, який було надано на виконання постанови старшого слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_19 про призначення судової автотехнічної експертизи від 27.11.2021, вбачається, що в зазначеній вище дорожній ситуації, яка мала місце 26.11.2021 близько 15 год. 54 хв., з технічної точки зору, водій автомобіля «Toyota Highlander», н.з. « НОМЕР_4 », ОСОБА_12 повинен був керуватися вимогами пунктів: 10.1; 16.2 Правил дорожнього руху України, мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_11 шляхом виконання вимог пунктів: 10.1; 16.2 ПДР України, з технічної точки зору, експертом вбачаються невідповідності вимогам пунктів: 10.1; 16.2 ПДР України, причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди є невідповідність дій водія автомобіля «Toyota Highlander» р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_7 вимогам пунктів: 10.1; 16.2 ПДР України /том. 2 а. с. 78-80/.
З висновку експерта № 061-2086-2021 від 25.01.2022, в якому відображено судово-медичне дослідження шматочків внутрішніх органів з трупу ОСОБА_11 , вбачається, що виявлено крововилив, по типу гематоми, вторинні «свіжі» паравазальні крововиливи в м'яких мозкових оболонках, з деструкцією тканини мозку та дистрофією нейроцитів в головному мозку - із слабковираженою паравазальною лейко-лімфоцитарною реакцією, вогнещевий панкреостеатонекроз з геморагічним компонентом, набряк-набухання головного мозку, обширний крововилив у м'яких тканинах лівої скроневої області з початковою лімфо-лейкоцитарною інфільтрацією, вогнещевий серозно-геморагічний набряк, деякі ознаки дистрес-синдрому в легенях, гострий інфаркт міокарда, паравазальний та дрібновогнищевий замісний кардіосклероз із ішемічною дистрофією та вогнищевою фаргмантацією кардіоміоцитів, виражений ліпоматоз серця, реактивний гепатит, неповний септальний фіброз, вогнищевий артеріолоартеріонефросклероз з фокусами нефронекрозу, морфологічні ознаки порушення гемореології та мікроциркуляції в судинах внутрішніх органів, жирова емболія великого та малого кола кровообігу сильного ступеню /том. 2 а. с. 49-50/.
Висновком експерта № 021-3518-2021 від 26.04.2022, який було надано на виконання постанови старшого слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_19 , встановлено, що при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_11 , а також згідно даних медичної документації на його ім?я було виявлено наступні ушкодження: відкрита черепно-мозкова травма: забійна рана в лобно-скроневій ділянці зліва; синець на верхній повіці лівого ока, просочуючий крововилив у м?яких тканинах лобно-тім?яно-скроневої ділянки зліва (з просоченням скроневого м?язу); лінійний перелом луски лівої скроневої кістки, який переходить на основу черепу в передню та середню черепні ямки зліва; фрагментарний перелом лівої виличної дуги; правобічна субдуральна гематома; двобічний обмежено-дифузний субарахноїдальний крововилив; крововилив у шлуночки головного мозку; відкриті переломи обох кісток правої гомілки, закриті переломи обох кісток лівої гомілки; закритий капелом лівої стегнової кістки, просочуючі крововиливи у м?які тканини нижніх кінцівок (у тому числі у місцях переломів); закрита травма грудної клітки: переломи 3-9 ребер справа по передньо-пахвовій лінії та 8-9 ребер справа по середньо-пахвовій лінії; лівобічний гемоторакс. Також при судово-медичному дослідженні трупа було виявлено: морфологічні ознаки порушення мікроциркуляції в судинах внутрішніх органів, жирова емболія великого та малого кола кровообігу сильного ступеня. Виявлені ушкодження причинені тупими предметами, прижиттєві, утворилися незадовго до госпіталізації. Характер і особливості тілесних ушкоджень, їх локалізація та взаємне розташування вказують на можливість спричинення всього комплексу ушкоджень в результаті дорожньо-транспортної пригоди - наїзду транспортного засобу на пішохода. При цьому, в момент первинного контакту з автомобілем, що рухався, потерпілий знаходився у вертикальному чи близькому до нього положенні та був повернений правою бічною поверхнею тіла до транспортного засобу. Виявлені на трупі ОСОБА_11 тілесні ушкодження об'єднані механізмом травмування, в своїй сукупності обумовили розвиток у перебігу небезпечних для життя явищ - травматичного шоку, жирової емболії та малого кола кровообігу сильного ступеню, які призвели до настання смерті, у зв'язку з чим мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя. Смерть ОСОБА_11 настала від поєднаної травми голови, грудної клітки та нижніх кінцівок з множинними переломами кісток скелету та ушкодженням внутрішніх органів з розвитком у перебігу травматичного шоку, жирової емболії великого та малого кола кровообігу сильного ступеню. Між виявленими тілесними ушкодженнями та настанням смерті ОСОБА_11 вбачається прямий причинно-наслідковий зв'язок. Ознак переїзду колесами автомобіля на трупі ОСОБА_11 не виявлено /том. 2 а. с. 44-48/.
7. Статті (частини статті) КК України, що передбачають відповідальність за кримінальні правопорушення, винним у вчиненні яких визнається обвинувачений.
Встановлені судом фактичні обставини підтверджуються дослідженими безпосередньо судом в судовому засіданні доказами, заперечень щодо належності та допустимості яких сторонами не висловлювалось. Самі фактичні обставини також визнані та підтверджені в судовому засіданні показаннями обвинуваченого.
За таких обставин, суд надходить до висновку про доведеність винуватості обвинуваченого та кваліфікує дії ОСОБА_7 , які виразились у порушенні правил дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, за ч. 2 ст. 286 КК України.
8. Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого, суд приймає визнання ним винуватості, щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, судом не встановлено.
9. Мотиви призначення покарання.
Згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так й іншими особами.
В постанові від 03.08.2022 у справі № 415/299/20 Верховний Суд дійшов до висновку, що поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Підставами для судового розсуду при призначенні покарання виступають: кримінально-правові, відносно-визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважуючі норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема «особа винного», «щире каяття» тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб'єкта правозастосування, наприклад, при врахуванні пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин (ст. 66, ст. 67 КК), визначенні «інших обставин справи», можливості виправлення засудженого без відбування покарання, що має значення для застосування ст. 75 КК тощо; індивідуалізація покарання - конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб'єкта.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд, у відповідності до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, і виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Крім обставин, які пом'якшують і обтяжують покарання обвинуваченого, суд також враховує обставини, що характеризують особу обвинуваченого, а саме те, що ОСОБА_12 на обліку нарколога, психіатра не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має сталі соціальні зв'язки, зокрема, є батьком неповнолітньої дочки, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується посередньо, за попереднім місцем роботи зарекомендував себе як сумлінний працівник, на даний час офіційно працевлаштований.
Відповідно до п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 26.04.2006 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» у кожному випадку призначення покарання за ч. 2 ст. 286 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання-позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі викладеного, з урахуванням конкретних обставин кримінального правопорушення, при наявності обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_15 , відсутності обставин, що його обтяжують, особи обвинуваченого та критичного відношення винного до вчиненого, суд вважає за пропорційне призначити покарання ОСОБА_15 у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України на строк 4 (чотири) роки з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
З урахуванням викладеного, конкретних фактичних обставин кримінального правопорушення та особи винного, суд вважає, що мета покарання, визначена в ч. 2 ст. 50 КК України, буде досягнута при призначенні обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі та вважає за необхідне застосувати положення ст. 75 КК України, звільнивши ОСОБА_7 від відбування покарання з випробувальним строком, а при встановленні іспитового строку також врахувати тривалість судового розгляду, протягом якого ОСОБА_12 мав належну процесуальну поведінку.
При призначенні обвинуваченому додаткового покарання судом враховано, що обвинувачений відшкодовував спричинену потерпілим шкоду, працює на посаді водія автотранспортних засобів відділу логістики в ТОВ «Грінтех Харвест», регулярно їздить у відрядження по Україні в рамках реагування на надзвичайну гуманітарну ситуацію для реалізації заходів «Оксфам», нагороджувався подякою за допомогу із запчастинами до безпілотних літальних апаратів від військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_7, однак, вказані обставини навіть у своїй сукупності не можуть бути підставою для не призначення йому вищевказаного додаткового покарання, зокрема, у зв'язку зі значною суспільною небезпечністю вчиненого ним діяння та наслідками такого діяння у вигляді смерті потерпілого, яка є безповоротною.
Таке вирішення питання щодо призначення обвинуваченому додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, на переконання суду, є справедливим та не вплине негативно на виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме меті покарання, і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
10. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
Щодо цивільного позову, заявленого потерпілими ОСОБА_17 та ОСОБА_16 (правонаступник - ОСОБА_18 ) про відшкодування моральної шкоди, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 61 КПК України цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка (який) в порядку, встановленому цим Кодексом, пред'явила (пред'явив) цивільний позов.
Згідно з ч. 2 ст. 61 КПК України права та обов'язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.
Потерпілі ОСОБА_17 та ОСОБА_16 (правонаступник - ОСОБА_18 ) пред'явили цивільний позов до Торгового дому «Пальміра» (дочірнє підприємство компанії «Палма Груп С. А.» (Швейцарія)) та акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС».
В обґрунтування цивільного позову вказали, що в результаті вищевказаної ДТП їм завдано значної та непоправної моральної шкоди, яка полягає в тому, що вони втратили батька, який був опорою для них, а тому його смерть стала непоправною втратою та спричинила їм неймовірні душевні страждання. Починаючи з дня смерті ОСОБА_11 вони не мали можливості вести нормальний і здоровий спосіб життя, втратили сон та апетит, у зв'язку з чим змушені були консультуватися з медиками, тривалий час знаходились у стані душевної тривоги.
У зв'язку з цим цивільні позивачі просили стягнути з Торгового дому «Пальміра» (дочірнє підприємство компанії «Палма Груп С. А.» (Швейцарія)) на користь кожного з них по 250 000 грн моральної шкоди
Окрім того, згідно Полісу № AP/5682336 обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів автомобіль «Toyota Highlander», державний номерний знак « НОМЕР_1 », який належить на праві власності Торговому дому «Пальміра» (дочірнє підприємство компанії «Палма Груп С. А.» (Швейцарія)), застрахований акціонерним товариством «Страхова компанія «Аркс» .
Страховий випадок зареєстрований 26.11.2021 за фактом наїзду на пішохода ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , автомобілем «Toyota Highlander», д. н. з. « НОМЕР_1 », водієм ОСОБА_13 , при здійсненні маневру лівого повороту зі сторони вулиця Межигірська в напрямку вулиця Оленівська в місті Києві на регульованому пішохідному переході, внаслідок чого, в подальшому, настала смерть ОСОБА_11 . Відповідно до пункту 23.1 статті 23 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», шкодою, заподіяною життю та здоров?ю потерпілого внаслідок ДТП, є шкода, пов?язана зі смертю потерпілого.
Цивільними позивачами для виплати відшкодування 27.04.2022 подано заяви страховику, але Страховиком перерахунок коштів на особисті рахунки цивільних позивачів не проведено.
На адвокатський запит від 24.06.2022 представник страховика листом від 07.07.2022 № 5400/12цв відмовив у виплаті моральної шкоди цивільним позивачам.
Цивільні позивачі вважали таку відмову незаконною та такою, що порушувала їхнє право вільно володіти належним їм майном (страховими виплатами). У зв'язку з цим просили стягнути з АТ «СК «Аркс» на користь кожного з них по 36 000 грн моральної шкоди.
Вище судом зазначено, що ухвалою від 09.10.2025 ОСОБА_18 залучено в даній справі в якості правонаступника цивільного позивача ОСОБА_16 .
Цивільний відповідач АТ «СК «Аркс» подав відзив на цивільній позов, в обґрунтування якого вказав наступне.
Обов'язковою умовою визнання події страховим випадком за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і здійснення виплати страхового відшкодування є встановлення: протиправності дій (вини) особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, при експлуатації забезпеченого транспортного засобу; наявності шкоди, за заподіяння якої виникає відповідальність; взаємозв?язку між протиправними діями особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, та заподіяною шкодою. У випадку розгляду дорожньо-транспортної пригоди в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг строку для прийняття Страховиком рішення припиняється до дати, коли страховику стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили. На даний час вина водія ОСОБА_7 у вищевказаній ДТП не підтверджена, а тому страховик позбавлений можливості прийняти вмотивоване рішення за заявленою подією та здійснити виплату страхового відшкодування на користь цивільних позивачів.
Цивільний відповідач Торгового дому «Пальміра» (дочірнє підприємство компанії «Палма Груп С. А.» (Швейцарія) правом подання відзиву на цивільний позов не скористався.
Дослідивши матеріали справи, долучені цивільними позивачами докази на обґрунтування своїх вимог, а також долучені відповідачем матеріали, суд дійшов до наступних висновків.
Вище за текстом суд вже навів та обґрунтував свій висновок про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , актовий запис № 27541, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 92 роки /том. 1 а. с. 172/.
Відповідно до свідоцтв про народження серії НОМЕР_6 , актовий запис № 2487 та серії ІІ-ЯР № 014572, актовий запис № 1755, батьком ОСОБА_16 та ОСОБА_17 був ОСОБА_11 /том 1 а. с. 166, 170/.
Вище зазначено, що ОСОБА_16 помер і його правонаступником є його син - ОСОБА_18 , який є онуком померлого ОСОБА_11 .
Шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону (ч. 1 ст. 1177 ЦК України).
Згідно з ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 62 КПК України цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану кримінально протиправними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред'явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.
Згідно з ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.
Щодо заявлених вимог цивільних позивачів ОСОБА_17 та ОСОБА_16 (правонаступником якого є ОСОБА_18 ) про стягнення з Торгового дому «Пальміра» (дочірнє підприємство компанії «Палма Груп С. А.» (Швейцарія)) моральної шкоди у розмірі по 250 000 грн. кожному, суд зазначає наступне.
Як вбачається зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, а саме автомобіля марки «Toyota Highlander», д. н. з. « НОМЕР_1 », власником цього автомобіля є цивільний відповідач Торговий дім «Пальміра» (дочірнє підприємство компанії «Палма Груп С. А.» (Швейцарія)), в якому був працевлаштований обвинувачений ОСОБА_20 .
Суд погоджується з доводами цивільних позивачів, що смерть ОСОБА_11 , яка настала внаслідок протиправної винної поведінки ОСОБА_7 , спричинила їм моральну шкоду.
Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Згідно із постановою Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» (зі змінами і доповненнями) під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).
Особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди.
У постанові Верховного Суду від 04.07.2023, винесеній у справі № 686/20281/21, вказано, що шкода, в тому числі моральна, завдана внаслідок ДТП, з вини водія, який виконував трудові обв'язки та керував автомобілем, що належить роботодавцю, на відповідній правовій підставі, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.
В ході судового розгляду цивільним відповідачем Торговий дім «Пальміра» не надано відзиву на позовну заяву чи будь-яких заперечень щодо того, що 26.11.2021 близько 15 год. 54 хв. ОСОБА_10 , керуючи належним цивільному відповідачу автомобілем марки «Toyota Highlander» виконував свої трудові обов'язки.
У зв'язку з цим, з урахуванням вищевказаних встановлених судом обставин, зокрема, належності автомобіля марки «Toyota Highlander», д. н. з. « НОМЕР_1 » Торговому дому «Пальміра» (дочірнє підприємство компанії «Палма Груп С. А.» (Швейцарія)), виконання обвинуваченим трудових обов'язків станом на час ДТП, суд вважає наявними підстави для задоволення цивільного позову в цій частині та стягнення з Торгового дому «Пальміра» (дочірнє підприємство компанії «Палма Груп С. А.» (Швейцарія)) на користь цивільного позивача ОСОБА_17 відшкодування моральної шкоди в розмірі 150 000 грн.
Водночас, суд зазначає, що до спадкоємця переходить право на відшкодування моральної шкоди, яке було присуджено судом спадкодавцеві за його життя (частина третя статті 1230 ЦК України).
Під моральною шкодою розуміються фізичні та душевні страждання, завдані фізичній особі неправомірними рішеннями діями чи бездіяльністю, якими порушуються її особисті немайнові блага або посягають на належне фізичній особі майно, а також приниження честі, гідності та ділової репутації фізичної особи. По своїй суті право на компенсацію моральної шкоди є особистим, оскільки внаслідок заподіяння моральної шкоди відбувається негативний вплив на особисті немайнові блага фізичної особи. Саме тому у частині третій статті 1230 ЦК передбачено правило, що спадкується право на відшкодування моральної шкоди, яке було присуджено судом спадкодавцеві за його життя. У випадку якщо спадкодавець звернувся до суду з вимогою про компенсацію моральної шкоди й помер на стадії розгляду справи не допускається процесуальне правонаступництво за вимогою про компенсацію моральної шкоди.
Така позиція суду узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 13.07.2022, винесеній у справі № 753/15095/17.
З урахуванням того, що а ні померлий потерпілий ОСОБА_11 , а ні померлий цивільний позивач ОСОБА_16 , не мали права на отримання відшкодування моральної шкоди від Торговому дому «Пальміра» (дочірнє підприємство компанії «Палма Груп С. А.» (Швейцарія)) на момент їх смертей, таке право не перейшло до правонаступника ОСОБА_16 - ОСОБА_18 .
У зв'язку з цим цивільний позовом ОСОБА_16 (правонаступником якого є ОСОБА_18 ), в частині заявленої вимоги про відшкодування моральної шкоди до Торговому дому «Пальміра» (дочірнє підприємство компанії «Палма Груп С. А.» (Швейцарія)) слід залишити без задоволення.
Щодо заявлених вимог цивільних позивачів ОСОБА_17 та ОСОБА_16 (правонаступником якого є ОСОБА_18 ) про стягнення з АТ «СК «АРКС» моральної шкоди у розмірі по 36 000 грн. кожному, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» необхідною умовою виникнення обов?язку страховика за договором обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності осіб, які на відповідній правовій підставі володіють транспортними засобами, є настання страхового випадку (події, внаслідок якої завдано шкоди третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована за договором).
Згідно ч. 1, 2 ст. 35 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована та яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду, має право протягом одного року з дати настання дорожньо-транспортної пригоди звернутися до страховика, який застрахував відповідальність такої особи, а особа, відповідальність якої застрахована іноземною страховою компанією відповідно до умов міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка", - до МТСБУ, із заявою про компенсацію своїх витрат з відшкодуванням шкоди, заподіяної здоров'ю, життю та/або майну потерпілої особи, визначених відповідно до цього Закону, якщо такі витрати здійснені за згодою страховика (МТСБУ) або на виконання рішення суду у справі, в якій учасником був страховик (МТСБУ). Страховик (МТСБУ) за наявності документів, передбачених частиною третьою статті 32 цього Закону, та документів, що підтверджують витрати заявника, протягом 20 робочих днів з дня отримання заяви повідомляє особу, зазначену в частині першій цієї статті, про прийняте за її заявою рішення про здійснення компенсації витрат або про відмову в компенсації витрат у випадках, передбачених статтею 30 цього Закону.
Відповідно до п. 7, 13 ч. 3 ст. 32 вказаного Закону у разі вимоги про здійснення страхової (регламентної) виплати у зв'язку зі смертю потерпілої особи додається копія вироку суду чи іншого рішення, що набрало законної сили, що підтверджує завершення кримінального провадження, якщо дослідження обставин дорожньо-транспортної пригоди здійснювалося у кримінальному провадженні та страховик (МТСБУ) у межах строку, передбаченого частиною четвертою цієї статті, вимагає надання такого документа.
Відповідно до ч. 3 ст. 25 Закону страховик, а у випадках, передбачених частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону, - МТСБУ, відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю потерпілої фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір таких страхових (регламентних) виплат зазначеним особам стосовно одного померлого становить 25 розмірів мінімальної місячної заробітної плати, встановленої законом на дату настання страхового випадку.
Згідно змісту ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» мінімальна зарплата станом на 26.11.2021 становила 6 000 грн.
Відповідно до полісу АР № 5682336, цивільно-правова відповідальність Торгового дому «Пальміра» (дочірнє підприємство компанії «Палма Груп С. А.» (Швейцарія)), на транспортний засіб «Toyota Highlander», д. н. з. « НОМЕР_1 », була застрахована в АТ «СК «АРКС».
Суд зауважує, що cтраховий випадок за фактом події ДТП, яка досліджується в межах даного кримінального провадження, зареєстрований 26.11.2021, а 27.04.2022, в тому числі, ОСОБА_18 звертався до АТ «СК «АРКС» із заявою про виплату відшкодування завданої йому шкоди.
З урахуванням цього, право на отримання страхової виплати за надану моральну шкоду виникло у померлого ОСОБА_16 (правонаступником якого є ОСОБА_18 ) ще за його життя, а тому це право успадкував правонаступник ОСОБА_18 .
Таким чином, розмір відшкодування моральної шкоди за вказаних обставин стосовно одного померлого становить 150 000 грн. (25 х 6 000).
З урахуванням вищевстановлених фактів та, зокрема, наявності моральної шкоди, завданої потерпілій ОСОБА_17 , яка є дочкою померлого потерпілого, та ОСОБА_16 , який був сином померлого потерпілого (правонаступником якого є ОСОБА_18 , - онук померлого потерпілого), їх вимоги щодо стягнення моральної шкоди з АТ «СК «АРКС» в заявленому розмірі по 36 000 грн. кожному є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Вказаний розмір страхової виплати не перевищує відповідний розмір, встановлений ч. 3 ст. 25 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Питання процесуальних витрат суд вирішує відповідно до ч. 2 ст.124 КПК України. Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
На стадії досудового розслідування та судового розгляду запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався, підстави для його застосування до набрання вироком законної сили - відсутні.
Керуючись ст.ст. 124, 368-370, 373-374 КПК України, суд, -
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки та з покладенням на нього, відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, обов'язків періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, а також додатково покласти на підставі п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України обов'язок не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати на проведення:
-судової автотехнічної експертизи №СЕ-19/111-21/4047-ІТ від 08.02.2022 у розмірі 1 716, 20 грн.;
-судової автотехнічної експертизи №СЕ-19/111-21/58610-ІТ від 05.01.2022 у розмірі 1 716, 20 грн.;
-судової фототехнічної експертизи № СЕ-19/111-21/61018-ФП від 18.01.2022 у розмірі 2 059, 44 грн.
Речові докази:
- автомобіль «Toyota Highlander», державний номерний знак « НОМЕР_1 » - залишити у власника - Торгового дому «Пальміра» (дочірнє підприємство компанії «Палма Груп С. А.» (Швейцарія));
-цифровий диск формату «CD-R 700mb» із одним електронним файлом відеозапису - залишити в матеріалах кримінального провадження.
До набрання вироком суду законної сили запобіжний захід до ОСОБА_7 не застосовувати.
Цивільний позов потерпілих ОСОБА_17 та ОСОБА_16 (правонаступником якого є ОСОБА_18 ) до цивільних відповідачів Торгового дому «Пальміра» (дочірнє підприємство компані «Палма Груп С. А.» (Швейцарія)) та АТ «Страхова компанія «Аркс» про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, - задовольнити частково.
Стягнути з акціонерного товариства «Страхова компанія «Аркс», код ЄДРПОУ: 20474912, місцезнаходження юридичної особи: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд 8, на користь ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_7 , відшкодування моральної шкоди в розмірі 36 000 (тридцять шість тисяч) гривень.
Стягнути з Торгового дому «Пальміра» (дочірнє підприємством компанії Палма Груп С. А. (Швейцарія)), код ЄДРПОУ: 25422297, на користь ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_7 , відшкодування моральної шкоди в розмірі 150 000 (сто п'ятдесят тисяч) гривень.
Стягнути з акціонерного товариства «Страхова компанія «Аркс», код ЄДРПОУ: 20474912, місцезнаходження юридичної особи: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд 8, на користь ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є правонаступником ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , відшкодування моральної шкоди в розмірі 36 000 (тридцять шість тисяч) гривень.
Цивільний позов у частині вимоги ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , правонаступником якого є ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до Торгового дому «Пальміра» (дочірнє підприємством компанії Палма Груп С. А. (Швейцарія)), код ЄДРПОУ: 25422297, про відшкодування моральної шкоди в розмірі 250 000 (двісті п'ятдесят тисяч) гривень, залишити без задоволення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Роз'яснити учасникам судового провадження, що вони мають право ознайомитися із журналом судового засідання та подати на нього письмові зауваження, а обвинувачені та їх захисники - подати клопотання про помилування.
Копію вироку вручити учасникам кримінального провадження після його оголошення.
Суддя ОСОБА_1