10.11.2025
Справа № 369/10463/25
Провадження № 2/696/397/25
06 листопада 2025 року м. Кам'янка
Кам'янський районний суд Черкаської області у складі:
головуючої судді Білопольської Н.А.,
за участю секретаря судового засідання Бондарь Д.В.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Вишневий відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про припинення стягнення аліментів та звільнення від сплати аліментів, -
12 червня 2025 року ОСОБА_2 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_3 , третя особа: Вишневий відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про припинення стягнення аліментів, звільнення від стягнення аліментів та від стягнення нарахованої заборгованості за аліментами.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 грудня 2018 року розірвано шлюб між ним та відповідачем, який було зареєстровано 18 вересня 2014 року у виконкомі Жаботинської сільської ради, актовий запис № 5.
За рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 липня 2019 року стягуються аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 14 травня 2019 року.
Вишневим відділом державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) (змінено назву на Вишневий відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України) відкрито виконавче провадження під реєстраційним номером 59988797.
Позивач своєчасно та у повному обсязі сплачував аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З 01 липня 2024 року дочка фактично проживає з ним, що підтверджується доказами, долученими до позовної заяви.
За таких обставин позивач просив суд припинити стягнення з нього аліментів за рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 липня 2019 року на користь ОСОБА_3 на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму щомісячно до досягнення дитиною повноліття, з 01 липня 2024 року; звільнити від сплати аліментів на утримання дитини, стягуваних за виконавчим листом Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 вересня 2019 року (справа № 369/6124/19), виконавче провадження № 59988797, в подальшому, та від стягнення нарахованої заборгованості за аліментами по даному виконавчому провадженню. Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 червня 2025 року вищевказана заява передана до Кам'янського районного суду Черкаської області за підсудністю.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 липня 2025 року матеріали цивільної справи надійшли в провадження судді Кам'янського районного суду Черкаської області Білопольської Н.А.
Ухвалою судді Кам'янського районного суду Черкаської області від 17 липня 2025 року позовна заява залишена без руху.
Ухвалою судді Кам'янського районного суду Черкаської області від 06 серпня 2025 року відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Коломоєць О.К. позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, проти заочного розгляду справи і ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання повторно не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи по суті, що підтверджується матеріалами справи, відзив на позовну заяву не подала, а тому, керуючись правилами гл. 11 розд. III ЦПК України, розгляд справи проведено в заочному порядку, про що судом постановлено протокольну ухвалу.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Третя особа - Вишневий відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України свого представника у судове засідання не направив, при цьому пояснень, будь-яких заяв чи клопотань від органу державної виконавчої служби до суду не надходило.
Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим виконавчим комітетом Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області 26 листопада 2008 року, актовий запис № 30, батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , записані: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_3 (а.с. 59).
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 грудня 2018 року шлюб між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 18 вересня 2004 року у виконкомі Жаботинської сільської ради, актовий запис № 5, розірвано (а.с. 14-15, 54-55).
За рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 липня 2019 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягуються аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 14 травня 2019 року (а.с.16-18, 56-58).
Як вбачається з розрахунку заборгованості зі сплати аліментів головного державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Бесараб А.М., за ВП № 59988797 боржник ОСОБА_2 станом на 01 травня 2025 року має заборгованість в розмірі 20 087,72 грн (а.с. 20-21, 62-63).
Із акта щодо підтвердження місця фактичного проживання громадян від 20 січня 2025 року вбачається, що в будинку, який належить ОСОБА_5 та розташований за адресою: АДРЕСА_1 , дійсно проживають ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (зареєстрований), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (зареєстрована), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (незареєстрована, проживає з 01 липня 2024 року) (а.с. 19, 60).
З довідки Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області від 13 грудня 2024 року № 366 вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно навчається в 10 класі Юрівського ліцею Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області (а.с. 9, 61).
До початку першого судового засідання у справі в обґрунтування заявлених вимог пердставник позивача - адвокат Коломоєць О.К. через систему «Електронний суд» подав до суду акт щодо підтвердження місця фактичного проживання громадян від 25 вересня 2025 року, з якого вбачається, що в будинку, який належить ОСОБА_5 та розташований за адресою: АДРЕСА_1 , дійсно проживають ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (зареєстрований), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (зареєстрована), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (незареєстрована, проживає з 01 липня 2024 року), а також довідку Опорного закладу освіти Юрівського ліцею Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області від 24 вересня 2025 року № 266, відповідно до якої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно навчається в 11 класі Опорного закладу освіти Юрівський ліцею Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області (а.с. 88 (на звороті)).
Отже, судом встановлено, що змістом спірних правовідносин, які виникли на даний час між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_3 є відносини, які пов'язані із припиненням стягнення аліментів, звільненням від сплати аліментів (сімейні правовідносини). Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини (ч. 8 ст. 7 СК України).
Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно із ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно з положенням п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів і, відповідно, право на отримання аліментів, має той з батьків, з ким проживає дитина.
Разом з тим суд звертає увагу, що ч. 1 ст. 179 СК України передбачає, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.
При цьому відповідно до ст. 273 СК України якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати. Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у статтях 267-271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.
З аналізу правових норм вбачається, що припинення стягнення аліментів можливим є у тому випадку, коли одержувач аліментів, наприклад мати дитини, не витрачає отримувані нею аліменти на дитину. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на ім'я одержувача аліментів - матір дитини. При цьому обов'язок батька - платника аліментів утримувати дитину не припиняється.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх із способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України), та підстави припинення сплати аліментів. Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом, а ст. 273 СК України додатково вказує на підстави припинення виплати аліментів. Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження, а відсутність імперативної заборони на припинення виплати аліментів, за положеннями ст. 273 СК України, має на меті можливість скасування їх присудження.
Способи захисту сімейних прав та інтересів встановлені ч. 2 ст. 18 СК України, згідно з нормами якої способами захисту сімейних прав та інтересів є, зокрема, припинення правовідношення, а також визнання його недійсним, скасування.
Згідно з ч. 4 ст. 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Відтак, з урахуванням предмета даного спору (припинення стягнення аліментів на утримання дитини), однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживає дитина на час звернення до суду з позовом і розгляду справи судом та ухвалення рішення у справі, зокрема, з одержувачем аліментів чи з їх платником.
При вирішенні цього спору суд також враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 04 вересня 2019 року (справа № 711/8561/16), відповідно до якого за своєю суттю аліменти - це кошти, покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків, хто проживає з дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.
Окрім того, як зазначено в постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі № 596/826/21-ц щодо звільнення від сплати аліментів, з урахуванням предмета цієї категорії спорів (припинення стягнення аліментів на утримання дитини), однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживає дитина на час вирішення спору судом та ухвалення рішення у справі: з одержувачем аліментів чи з їх платником. Нарахування аліментів за період, коли дитина не проживала з матір'ю, суперечить цільовому призначенню аліментів, за рахунок яких утримується дитина.
Зміна фактичних обставин після ухвалення судом рішення про стягнення аліментів, а саме встановлення судом факту проживання дитини з іншим з батьків, а не з тим, на чию користь стягуються аліменти, є тією істотною обставиною, яка в розумінні ч. 2 ст.197 СК України може бути підставою для звільнення від сплати заборгованості за аліментами платника аліментів. Рішення про звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами повинно також відповідати найкращим інтересам дитини.
Висновки щодо застосування указаних норм матеріального права викладені у постановах Верховного Суду від 21 липня 2021 року у справі № 477/1165/20, від 03 лютого 2021 року у справі № 125/2525/18, від 26 грудня 2019 року у справі № 219/6287/17, від 26 вересня 2019 року у справі № 760/32225/18, від 27 лютого 2019 року у справі № 307/1186/17.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв'язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов'язаний надати належну оцінку цим доказам.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Суд за результатами оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, із врахуванням того, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, перевіривши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності для вирішення спору в частині припинення стягнення аліментів, дійшов наступного висновку.
Сторона позивача посилається як на обставину, яка має істотне значення для звільнення позивача від сплати аліментів та заборгованості за аліментами, на те, що змінились обставини, а саме їх спільна з відповідачем дочка проживає разом з ним, навчається в Опорному закладі освіти Юрівському ліцеї Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області.
Судовим розглядом встановлено, що неповнолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з батьком ОСОБА_2 за місцем його реєстрації у належному бабусі ОСОБА_5 будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та навчається в 11 класі Опорного закладу освіти Юрівський ліцею Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області.
Отже, проживання неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком, позивачем у справі, є підставою для припинення стягнення аліментів.
Відтак, враховуючи загальні принципи регулювання сімейних відносин, способи захисту сімейних прав, судову практику, що склалася при вирішенні аналогічних справ, суд вважає за необхідне захистити порушене право позивача шляхом припинення примусового стягнення на користь відповідача аліментів на утримання дитини, які стягуються на підставі рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області у справі № 369/6124/19 від 12 липня 2019 року, ВП № 59988797.
Позивачем при пред'явленні позову до суду заявлено вимогу про припинення стягнення аліментів з нього на користь відповідача на утримання дитини з 01 липня 2024 року. Вказану вимогу аргументовано моментом початку проживання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з позивачем.
При вирішенні вимоги про припинення стягнення аліментів у справі, що розглядається, суд зауважує, що таке припинення здійснюється за загальними принципами стягнення аліментів, враховуючи, що аліменти є поточними місячними платежами для поточного забезпечення потреб дитини, тому стягнення аліментів має бути припинено з дати подання позову до суду, тобто з 12 червня 2025 року.
Що стосується вимоги позивача про звільнення його від сплати аліментів на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягуваних за виконавчим листом Києво-Свяошинського районного суду Київської області від 05 вересня 2019 року (справа № 369/6124/19), ВП № 59988797, суд зазначає, що припинення стягнення аліментів є достатнім способом захисту прав позивача, а зазначені вимоги є тотожніми, як наслідок після припинення стягнення аліментів.
По суті аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 21 липня 2021 року у справі № 477/1165/20 та від 15 травня 2019 року у справі № 511/219/18.
Щодо звільнення від стягнення нарахованої заборгованості за аліментами по виконавчому провадженню, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
Аналогічна вимога встановлюється положенням ч. 1 ст. 273 СК України: якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати.
Тобто, в розумінні цих положень закону, підставою для звільнення від сплати заборгованості за аліментами можуть бути лише ті істотні обставини, які вплинули та пов'язані із самим фактом виникнення такої заборгованості. Інших підстав для звільнення від сплати заборгованості за аліментами діюче законодавство не передбачає.
Дійсно, вказані правові норми не встановлюють конкретного, вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для звільнення (повного або часткового) від сплати заборгованості за аліментами. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд. Повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за його позовом. За наявності встановлених судом обставин, що мають істотне значення, платник аліментів може бути повністю або частково звільнений від сплати заборгованості за ними на підставі судового рішення.
При цьому слід звернути увагу на те, що у такий спосіб законодавцем визначено право, а не обов'язок суду звільнити платника аліментів від сплати заборгованості. При вирішенні таких спорів необхідно виходити з інтересів дитини, оскільки аліменти за рішенням суду присуджені на утримання дитини з метою забезпечення достатнього матеріального рівня її життя. Викладене повністю узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах в справі № 343/860/17 від 21 листопада 2018 року та в справі № 344/12158/16-ц від 01 серпня 2018 року.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, а за передбачених ст. 197 СК України умов - повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789ХІІ (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Посилання позивача на необхідность звільнення від заборгованості за аліментами у зв'язку із зверненням його до суду з вимогою про припинення стягнення аліментів не дають суду підстав для звільнення від нарахованої заборгованості за аліментами по виконавчому провадженню. Крім того, позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено погіршення його майнового стану, стану його здоров'я, а також того, що відповідач ОСОБА_3 витрачала аліменти на дитину не за цільовим призначенням.
Отже, зазначені позивачем у позовній заяві доводи не можуть розцінюватись судом як обставини, що мають істотне значення, тому підстав для задоволення позовних вимог в цій частині суд також не знаходить.
Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 19, 89, 141, 259, 279, 263-265, 280-282, 289, 352 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Припинити з 12 червня 2025 року стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, які стягуються на підставі рішення Києво-Святошинського районного суду Київської від 12 липня 2019 року в справі № 369/6124/19.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 (шістдесят) коп.
В решті позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржене безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складено 10 листопада 2025 року.
Відомості про учасників справи:
Позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Третя особа - Вишневий відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, юридична адреса: вул. Лесі Українки, 86, м. Вишневе Бучанського району Київської області, 08132, ЄДРПОУ: 34903037.
Суддя Н.А. Білопольська