Справа № 522/23640/25
Провадження № 2/522/10192/25
10 листопада 2025 року Суддя Приморського районного суду міста Одеси Ковтун Ю.І., дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності,
До Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Бобровником Денисом Олександровичем, до ОСОБА_2 про визнання права власності, в якій просить: визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Позов за змістом і формою повинен відповідати вимогам ст. ст. 175-177 ЦПК України.
Суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Разом з тим, ціна позову позивачкою не зазначена.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розмір ставки судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, заявленої фізичною особою або фізичною особою підприємцем, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2025 року встановлено у розмірі 3028 грн.
Як слідує із позовної заяви, позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру.
У позовній заяві представником позивачки зазначено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 17.05.2001 квартира була придбана за 8035 грн.
На підтвердження вартості майна стороною позивача надано копію договору купівлі-продажу квартири від 17.05.2001.
Суд зауважує, що дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності. Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом ЦПК України такий обов'язок покладається на позивача.
Вартість майна визначається на момент пред'явлення позову.
Ціна позову має важливе значення, насамперед, для правильного визначення розміру судового збору, який повинен сплатити позивач при зверненні до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Відтак, зазначена стороною позивача вартість квартири у розмірі 8035,00 грн. є такою, що не відповідає дійсній вартості спірного майна.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.
Отже у разі, якщо встановлена позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.
Тому, оскільки позивачем визначено ціну позову, яка не відповідає дійсній вартості спірного майна, суд, відповідно до положень ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», встановлює позивачу максимальну суму судового збору, що встановлена законом за подання позову майнового характеру фізичною особою, а саме у розмірі 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 15140 грн з можливістю повернення суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи.
Таким чином, позивачці слід сплатити судовий збір за вимогою майнового характеру у розмірі 15140,00 гривень.
До позовної заяви додано квитанцію, відповідно до якої позивачкою при зверненні з позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн, тому позивачці слід доплатити судовий збір у розмірі 13929,80 грн на підтвердження чого надати суду оригінал відповідної квитанції (платіжного доручення).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суддя вважає, що позов слід залишити без руху та надати позивачці строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 175-177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, залишити без руху.
Надати позивачці строк 10 днів з дня вручення зазначеної ухвали для усунення недоліків.
Якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, вона буде вважатися неподаною і повернута позивачці.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://pm.od.court.gov.ua/sud1522/.
Копію ухвали надіслати позивачці.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Юлія КОВТУН