Справа 161/16155/21
Провадження 1-кп/522/3091/25
03.11.2025 м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі колегії суддів: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
перекладача ОСОБА_8 ,.
розглянувши обвинувальний акт у кримінальному провадженні за ЄРДР № 12017030010003718 від 11.08.2017, відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кутаїсі Республіки Грузія, грузина, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, який має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, місце проживання: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України,-
На розгляд надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
Згідно з обставинами зазначеними у обвинувальному акті молодший інспектор 2-ї категорії відділу режиму і охорони державної установи «Луцький слілчий ізолятор», яка відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» відноситься до правоохоронних органів, ОСОБА_9 , працюючи на вказані посаді, відповідно до наказу державної установи «Луцький слідчий ізолятор» за № 14/ОС-17 від 03.04.2017, заступивши, згідно наказу № 222 від 09.08.2017, на чергування 10.08.2017 о 08 годині 00 хвилин був призначений вивідним для проведення прогулянки в період з 09:00 по 18:15, в зв'язку з чим він перебував в форменому одязі із знаками розрізнення під час несення служби.
Так, 10.08.2017, близько 15 години 30 хвилин, ОСОБА_6 , знаходячись в коридорі режимного корпусу держаної установи «Луцький слідчий ізолятор», що за адресою м. Луцьк, вул. Нестора Бурчака, буд. 3, діючи з прямим умислом, з метою вчинення протиправних дій, ігноруючи законні вимоги молодшого інспектора режиму секретності і охорони державної установи «Луцький слідчий ізолятор» ОСОБА_9 , чинив фізичну протидію законним вимогам старшого інспектора під час несення останнім служби, у зв'язку із виконанням цим працівником службових обов'язків, а саме, умисно наніс декілька ударів кулаками обох рук в область тулуба потерпілого ОСОБА_10 чим завдав останньому тілесні ушкодження у вигляді внутрішньо-шкірного крововиливу в ділянці грудини та садна на передній поверхні грудної клітки зліва, що згідно висновку судово-медичної експертизи № 800 віл 11.08.2017 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Діяння ОСОБА_6 стороною обвинувачення кваліфіковано за ч. 2 ст. 345 КК України, як: умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
Захисник ОСОБА_7 подав до суду та у судовому засіданні підтримав клопотання про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, у зв'язку з закінченням строків давності та закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч.2 ст. 284 КПК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що діяння, яке ставиться у вину ОСОБА_6 вчинено 10.08.2017, а тому з урахуванням положень ст. 49 КК України строк притягнення останнього до кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 345 КК України, яке відноситься до злочинів невеликої тяжкості, минув 10.08.2022.
Також захисник вважав, що за відсутності реабілітуючого чи обвинувального рішень, які набрали законної сили, стосовно притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності за імовірно вчинені ним злочини в період перебігу строку давності, правильним є підхід до цього питання з урахуванням положень ч. 1 ст.17 КПК України, згідно з якими особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, доки ї вину не буде доведено у порядку, передбаченому КПК і встановлено обвинувальним вироком, що набрав законної сили. За тим самим принципом, не можна вважати притягнення до кримінальної відповідальності, як підставу для зупинення чи переривання перебігу давності за ч. ч. 2, 3 ст. 49 КПК України. В обгартування позиції захисник посилався на висновки суду надані у постанові Верховного Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 18 вересня 2025 року (справа № 761/24361/17).
Обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримав клопотання свого захисника та не заперечував проти закриття кримінального провадження із зазначених у клопотанні підстав.
Прокурор у судому засіданні заперечував проти клопотання захисника вважав, що передбачені ст. 49 КК України підстави для звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності відсутні.
Свою позицію прокурор обґрунтував тим, що під час досудового розслідування постановою слідчого від 02.01.2019 підозрюваний ОСОБА_6 був оголошений у розшук та кримінальне провадження було зупинено. Лише 21.07.2021, після того як було встановлено утримання ОСОБА_6 в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», постановою слідчого відновлено досудове розслідування у кримінальному провадженні.
З огляду на зазначене, прокурор вважав, що перебіг строку давності притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності зупинявся та на момент розгляду клопотання не минув.
Потерпілий ОСОБА_9 повідомлений про дату, час і місце судового засідання, на розгляд не з'явився, разом з цим від останнього до суду надійшло клопотання про проведення підготовчого судового засідання за його відсутності та призначення обвинувального акту до судового розгляду.
За даних обставин, за відсутності заперечень учасників судового провадження, з урахуванням положень ст. 325 КПК України, розгляд проведено без участі потерпілого.
Вислухавши доводи учасників судового провадження, дослідивши наявні матеріали суд встановив наступне.
Згідно з ч. 4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:
1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;
2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;
3) п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;
4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;
5) п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
Перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років.
Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Згідно з даними обвинувального акту діяння, у вчинені якого обвинувачується ОСОБА_6 мало місце 10.08.2017.
Відповідно до ст.12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 345 КК України, верхня межа санкції якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, відноситься до злочинів невеликої тяжкості.
Згідно з даними реєстру матеріалів досудового розслідування постановою слідчого від 02.01.2019 підозрюваний ОСОБА_6 був оголошений у розшук, а кримінальне провадження - зупинено. Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 08.04.2020 (справа № 161/5488/20, провадження № 1-кс/161/2690/20) надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_6 з метою його приводу для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Разом з цим, встановлено, що 18.09.2020 ОСОБА_6 було затримано, в порядку ст. 208 КПК України, у іншому кримінальному провадженні. 19.09.2020 ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України, та ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 19.09.2020 (справа № 522/16147/20, провадження № 1-«кс»/522/12711/20) до підозрюваного застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, з утриманням в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» до 16.11.2020.
В подальшому на підставі рішень слідчого судді та суду строк тримання під вартою ОСОБА_6 неодноразово продовжувався.
Вироком Приморського районного суду м. Одеси від 23.10.2025 ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ст. 118 КК України та звільнено його від покарання на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України. Також ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначено покарання у позбавлення волі на строк 5 років 3 місяці. Початок строку відбування покарання ОСОБА_6 постановлено рахувати з 18.09.2020. Застосований до ОСОБА_6 запобіжний захід у виді - тримання під вартою продовжено до дати набрання вироком законної сили, але не більше строку фактичного відбуття покарання за вироком.
Таким чином 18.09.2020 ОСОБА_6 було затримано, хоча і у іншому кримінальному провадженні, проте, починаючи із вказаної дати останній почав перебував під повним контролем держави, та не мав фізичної можливості з'явитися до слідчого у кримінальному провадженні.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 138 КПК України поважними причинами неприбуття особи на виклик є: затримання, тримання під вартою або відбування покарання.
З огляду на зазначене з 18.09.2020 ОСОБА_6 не ухилявся від досудового розслідування у кримінальному провадженні та перебіг строків давності, з урахуванням положень ч. 2 ст. 49 КК України, відновився.
За даних обставин строк давності притягнення останнього до кримінально відповідальності минув 27.02.2025.
Крім того, навіть, якщо вважати перебіг давності перерваним, у зв'язку із засудженням ОСОБА_6 вироком Приморського районного суду м. Одеси від 23.10.2025 за ч. 1 ст. 263 КК України, за діяння, що мало місце 18.09.2020, то і в цьому випадку строк давності притягнення останнього до кримінально відповідальності за ч. 2 ст. 345 КК України, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, минув 18.09.2025.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Абзацом 3 ч. 7 ст. 284 КПК України встановлено, що у разі якщо суд встановить наявність підстав для закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, суд на будь-якій стадії судового провадження зобов'язаний з'ясувати та врахувати думку обвинуваченого щодо закриття кримінального провадження.
Частиною 3 ст. 288 КПК України встановлено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження тa звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність передбачених законом підстав для задоволення клопотання захисника та звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, на підставі ч. 1 ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
На підставі викладеного, керуючись ст. 49 КК України, ст. ст. 110, 284-286, 288, 370-372, 376, 392,395,532 КПК України,-
ОСОБА_6 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, на підставі ч. 1 ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження за ЄРДР 12017030010003718 від 11.08.2017 - закрити, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси.
Копію ухвали негайно вручити прокурору, обвинуваченому та не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.
Судді
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3