Справа № 947/24565/25
Провадження № 2/947/4400/25
Іменем України
10.11.2025 м. Одеса
Суддя Київського районного суду м. Одеси Цирфа К.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду клопотання представника позивача про витребування доказів у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У липні 2025 року до Київського районного суду м. Одеси з позов звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі також - позивач, ТОВ «ФК «ЄАПБ»), поданим в його інтересах представником Москаленко Маргаритою Станіславівною до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2964393 від 07.07.2024 в розмірі 22 095 грн, з яких: 11 000 грн за тілом кредиту, 7 040,60 грн за процентами, 4 054,40 грн за комісією.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі кредитного договору первісним кредитором відповідачу надано кошти (кредит). У подальшому право вимоги за вказаним кредитним договором на підставі договору факторингу передано позивачу. Оскільки відповідачем не виконано обов'язок з повернення тіла кредитів та процентів за користування ним, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Ухвалою суду від 30.07.2025 провадження у справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.
Відповідач, належним чином повідомлений, відзив до суду не направив. Відтак суд уважає за можливе здійснити судовий розгляд за наявними матеріалами.
Обставини справи
Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, суд дійшов такого висновку.
07.07.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2964393 в електронній формі, відповідно до якого відповідачу надано кредит у розмірі 14 000 грн шляхом перерахування на його банківський рахунок (банківську картку) на умовах строковості, зворотності та платності. Строк надання кредиту - 30 днів, розмір денної процентної ставки - 0,01 %.
14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (клієнт) та ТОВ «ФК «ЄАПБ» (фактор) укладено договір факторингу № 14/06/21 відповідно до якого клієнт передає (відступає) фактору за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах. Відповідно до додаткової угоди № 44 від 26.11.2024 до вказаного договору факторингу між сторонами домовлено про передачу реєстру боржників за № 37 від 26.11.2024 та № 38 від 26.11.2024.
Факт передачі права вимоги підтверджено актом прийому-передачі реєстру боржників № 37 від 26.11.2024 до вказаного договору факторингу та витягом з реєстру боржників № 37 щодо передачі фактору права вимоги за заборгованістю відповідача за № 2964393 від 07.07.2024 в розмірі 22 095 грн.
Позивач зазначає, що первісний кредитор за вказаним кредитним договором свої зобов'язання виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, згідно з умовами договору. Натомість відповідач свої зобов'язання не виконав, тіло кредиту та нараховані проценти не повернув.
Мотиви прийнятого рішення
Так, основними засадами (принципами) судочинства, визначеними ч. 3 ст. 2 ЦПК України є, зокрема, змагальність сторін та диспозитивність судового розгляду справи.
Відповідно до ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Виходячи з принципу диспозитивності, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом (ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України).
З аналізу позову та долучених до нього документів випливає, що між відповідачем та первісним кредитором був укладений кредитний договір. У подальшому, на підставі договору факторингу, право вимоги за цим договором передано позивачу.
З цього приводу суд зазначає, що факт надання/отримання кредиту, оплати за кредитом, період нарахування та сплати процентів, неустойки, комісій тощо - є предметом доказування у справах цієї категорії. У разі передачі права вимоги від клієнта до фактора, окрім означеного, підлягають доказуванню обставини фактичної передачі права вимоги позивачу відносно відповідача, та підтвердження цього факту належними доказами, зокрема договором факторингу, актом приймання-передачі до нього прав вимоги, реєстру боржників та здійснення оплати фактором клієнту за цим договором.
Як установлено судом, на підтвердження переходу права вимоги за кредитним договором представником позивача до матеріалів справи долучено договір факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, укладений між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (клієнт) та ТОВ «ФК «ЄАПБ» (фактор).
Ціну продажу заборгованості в договорі факторингу не вказано. Документів, які підтверджували б факт оплати, не надано.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).
Отже договір факторингу є оплатним. Ціна продажу права вимоги є істотною умовою будь-якого договору факторингу.
Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
Оскільки в наданому позивачем договорі факторингу не вказано ціну продажу права вимоги, зазначений договір не можна вважати укладеним. Як наслідок, позивач не може отримати на його підставі право вимоги до відповідача.
Також позивачем до суду не надано належного розрахунку заявлених позовних вимог за кредитним договором із зазначенням бази нарахування (вихідної суми заборгованості) у поєднанні із застосованою процентною ставкою, коштів, які були сплачені позичальником та дату їх сплати, що надасть суду можливість підтвердити або спростувати факт наявної заборгованості, перевірити правильність зарахування сплачених сум на погашення тіла кредиту/процентів.
Окремо суд зауважує, що позивачем не надано до суду належних доказів факту перерахування кредитних коштів на платіжну картку саме позичальника. Інформація з банку - емітента платіжної картки щодо належності картки відповідачу та руху коштів за нею не надано. Інших первинних бухгалтерських документів, які підтверджували б факт перерахування коштів саме кредитодавцем на платіжну картку саме відповідача до суду також не надано.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Керуючись принципами змагальності сторін та диспозитивності судового розгляду суд доходить висновку, що позивачем не доведено перед судом належними, допустимими та достатніми доказами факт надання кредиту відповідачеві та наявної заборгованості, передачі права вимоги від первісного кредитора до позивача, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов не підлягає до задоволення, судові витрати позивача не компенсуються.
На підставі викладеного, керуючись ст. 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-289, 354 ЦПК України, суд
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя К. А. Цирфа