Справа № 493/1139/25
Провадження № 2/493/698/25
10 листопада 2025 року м. Балта Одеської області
Балтський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Волошина І.С.
секретаря судового засідання Доскоч А.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні в залі суду в м. Балта цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (надалі - ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
26 червня 2025 року ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» звернулося до Балтського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 06.11.2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір № 7243942 про надання споживчого кредиту, згідно умов якого кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки, у розмірі 25000,00 грн.
27.11.2024 р. між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» укладено Договір факторингу №27.11/24-Ф, а відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто права вимоги до Відповідача на загальну суму 33730,00 грн., із яких: 24800,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 8930,00 грн. - заборгованість за відсотками.
Враховуючи викладене, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором №7243942 від 06.11.2023 року у розмірі 33730,00 грн.; судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2422,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.
Ухвалою судді від 01.07.2025 року провадження по даній цивільній справі відкрите, постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
12.08.2025 року від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи з додатками, а також доручення до матеріалів справи знімки квитанцій про оплату кредиту від 13.05.2024 року на суму 8524,91 грн., від 05.01.2024 року на суму 10979,63 грн., від 04.02.2024 року на суму 14999,63 грн., від 04.04.2024 року на суму 14999,63 грн., від 05.03.2024 року на суму 14999,63 грн.
09.09.2025 року від відповідача ОСОБА_1 на офіційну електронну пошту суду надійшла заява про відкладення судового засідання з метою врегулювання спору з позивачем в позасудовому порядку.
07.10.2025 року від представника позивача до суду надійшли додаткові пояснення у справі, зі змісту яких вбачається, що відсутні будь-які домовленості щодо врегулювання заборгованості, скільки відповідач не виходить на зв'язок. Договір №7243942 про надання споживчого кредиту від 06.11.2023 року укладено в електронній формі відповідно до вимог чинного законодавства. Розрахунок заборгованості є обґрунтованим. Позивачем не здійснювалося жодних додаткових нарахувань і штрафних санкцій. Враховуючи викладене представник позивача просив суд витребувати докази у АТ КБ «ПРИВАТ БАНК», задовольнити позов у повному обсязі та здійснювати розгляд справи без його участі.
Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи шляхом направлення судової повістки в електронній формі на адресу електронної пошти, в судове засідання не з'явилася, відзиву на позовну заяву та будь-яких заяв чи клопотань до суду не подала, про поважність причин своєї неявки в судове засідання суду не повідомила.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши і об'єктивно оцінивши наявні у справі письмові докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позовної заяви, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 06.11.2023 року ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 уклали Договір №7243942 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідач підписала Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора С1125.
Відповідно до п.1.2. на умовах, встановлених Договором, Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
Згідно п.1.3. сума кредиту(загальний розмір) складає: 25000,00 гривень. Тип кредиту - кредит.
Пунктом 1.4.передбачено, що строк кредиту 360 днів (день). Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни(дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору.
Як зазначено у п.1.5. тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: п.1.5.1.стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору; п.1.5.2. знижена процентна ставка 1,493 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо Споживач до 06.12.2023 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.
Відповідно до п.2.1. Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .
06.11.2023 року відповідачем електронним підписом «С1125» було підписано Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, а також Паспорт споживчого кредиту. У вказаних документах містяться основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткова інформація та інші важливі правові аспекти.
ОСОБА_1 підтвердила, що розуміє та укладає кредитний договір на вищевказаних умовах, що підтверджується її підписом одноразовим ідентифікатором.
Норми права, які застосовував суд, та мотиви їх застосування.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зі змісту ч. 1 ст. 205 ЦК України вбачається, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року № 675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 6 ЗУ «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства (ч. 7 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Частиною 12 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
На підставі ч.13 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із ст. 64 ЦПК України.
Зі змісту абз.3 ч.1 ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію» вбачається, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Положеннями ч. 1 ст. 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору (ч. 3 цієї статті).
Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
В абз. 2 ч. 1 ст. 638 ЦК України зазначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Як передбачено ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як вбачається з листа ТОВ «ПЕЙТЕК» №20250519-23 від 19.05.2025 року було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» 06.11.2023 року у розмірі 25000,00 грн., призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 .
На виконання ухвали суду від 08.10.2025 року про витребування доказів від АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» 29.10.2025 року до суду надійшла інформація, з якої вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 . Згідно виписки за договором №б/н за період 06.11.2023 - 09.11.2023 було 06.11.2023 року зарахування переказу на картку у сумі 25000,00 грн.
Відповідно до картки обліку Договору (розрахунок заборгованості) №7243942 від 06.11.2023 року сума заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Авентус Україна» становить 33730,00 грн., з яких 24800,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 8930,00 грн. заборгованість за відсотками.
27.11.2024 ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» уклали Договір факторингу №27.11/24-Ф, згідно умов якого право вимоги перейшло до останнього.
Відповідно до витягу з Реєстру Боржників за Договором факторингу №27.11/24-Ф від 27.11.2024 від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 33730,00 грн.
Згідно ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Оскільки відповідач не виконала свої зобов'язання за Кредитним договором - виникла заборгованість у розмірі 33730,00 грн., яка складається з наступного: 24800,00грн. - заборгованість по кредиту; 8930,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, що вбачається із розрахунку заборгованості за укладеним договором №7243942 від 06.11.2023 року.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. (ч. ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Ст. 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, а також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.
Відтак судом встановлено, що первісний кредитор свої зобов'язання за кредитним договором №7243942 від 06.11.2023 рокувиконав в повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами в розмірі 25000,00 грн. на умовах, передбачених зазначеним договором, що підтверджується листом ТОВ «ПЕЙТЕК» №20250519-607 від 19.05.2025 року, а також витребуваними судом доказами, що надійшли від АТ КБ «ПРИВАТ БАНК».
В порушення вимог Закону ОСОБА_1 в односторонньому порядку відмовилася від виконання договірних зобов'язань, в установлені строки заборговані суми не повернула.
Відповідачка ОСОБА_1 не спростувала належними доказами наявність заборгованості перед позивачем, не довела факту виконання зобов'язань за кредитним договором, зокрема, по сплаті тіла кредиту та відсотків.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідач взяті на себе зобов'язання за вищезазначеним договором не виконала, у передбачений в договорах строк кошти (суми позики) не повернула, внаслідок чого у неї виникла заборгованість за основним зобов'язанням.
Таким чином, заборгованість відповідача за тілом кредиту в розмірі 24800,00 грн. та заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом у розмірі 8930,00 грн., по вказаному вище договору є доведеною, а тому вимоги позивача п ідлягають задоволенню.
Позивач також у своєму позові заявив вимогу про стягнення з ОСОБА_1 понесених ним судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача (п. 1 ч. 2 ст.141 ЦПК України).
При подачі позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн., що підтверджується копією платіжної інструкції в національній валюті від 30.05.2025 року №7243942.
Оскільки позов задоволено повністю, тому з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений ним судовий збір в розмірі 2422 гри. 40 коп.
Крім того у позовній заяві представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» витрати на професійну правову допомогу у розмірі 6000,00 грн.
Згідно ч.ч.1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі Договору про надання правової допомоги № 42649746 від 01.01.2025 року, Додаткової угоди №7243942 від 02.04.2025 року до Договору про надання правової допомоги № 42649746 від 01.01.2025 року, Акту №7243942 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 31.03.2025 року, Детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Білецьким Б.М., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» щодо стягнення кредитної заборгованості розмір заявлених позивачем до стягнення витрат з відповідача складає 6000,00 грн.
Суд вважає, що розмір вказаних витрат є завищеним, оскільки вказані в акті послуги такі як, формування додатків до позовної заяви, консультація щодо документів та доказів охоплюється єдиною метою надання правничої допомоги і такі послуги не можуть мати окремої вартості, оскільки виконання такої роботи є безумовним при наданні правничої допомоги.
Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу, суд враховує складність справи, а саме те, що вона є типовою і не складною, перелік наданих послуг, час, необхідний для складання позовної заяви у спорі, а також критерії розумності та співмірності.
Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Враховуючи наведе, розмір заборгованості та складність справи, яка не складною, суд вважає достатнім розміром вартість правових послуг 3000,00 грн., які відповідають зазначеним вище критеріям та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Крім того, суд звертає увагу, що вимога про стягнення витрат на правничу допомогу не є позовними вимогами в розумінні вимог ст. 4 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 205, 207, 509, 512, 514, 516, 525, 526, 610, 612, 626, 628, 629, 638, 639, 1054, 1082 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 89, 133, 137, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, будинок 8, ЄДРПОУ 42649746) заборгованість за Кредитним договором № 7243942 від 06.11.2023 року у розмірі 33730,00 грн., яка складається з: 24800,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту та 8930,00 грн. - заборгованість за відсотками; судовий збір в сумі 2422,40 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн., а всього 39152,40 грн.(тридцять дев'ять тисяч сто п'ятдесят дві гривні 40 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 10.11.2025 року.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, будинок 8, ЄДРПОУ 42649746);
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ).