Справа № 489/5571/25
Провадження № 2/489/2871/25
Іменем України
10 листопада 2025 року м. Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді Микульшиної Г.А.,
із секретарем судового засідання Тищенко Д.О.,
за участі:
представника позивача Дементьєвої Ю.С.,
допитавши свідка ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин зі спадкодавцями та встановлення факту прийняття спадщини,
встановив:
У липні 2025 року ОСОБА_2 через свого представника адвоката Дементьєву Ю.С. звернувся до суду з позовом про встановлення факту родинних відносин зі спадкодавцями - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та встановлення факту прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 .
В обґрунтування вимог вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_4 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мати - ОСОБА_5 . Після смерті спадкодавців відкрилась спадщина на частки у праві спільної сумісної власності на приватизовану квартиру АДРЕСА_1 . Право власності на цю квартиру на підставі свідоцтва про право власності на житло від 03.03.1997 належало на праві спільної сумісної власності його батькам та його рідному брату - ОСОБА_3 , який є відповідачем. Спадкодавці були зареєстровані в цій квартирі з 1986 року по день смерті, а позивач з 28.03.1997 по теперішній час.
В червні 2025 позивач звернувся до держаного нотаріуса із заява про видачу на своє ім'я свідоцтв про право на спадщину, яка залишилась після смерті його батьків, проте отримав відмови у вчиненні нотаріальних дій від 26.06.2025 через те, що не зміг підтвердити родинні відносини із своїми батьками через втрату його свідоцтва про народження, яке було складено у російській федерації; та йому необхідно підтвердити факт прийняття спадщини після смерті батька.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_2 просить суд:
-встановити факт родинних відносин між спадкоємцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та спадкодавцем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме те, що ОСОБА_2 є сином ОСОБА_4 а він є його батьком;
-встановити факт прийняття ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадщини, яка відкрилась після смерті спадкодавця ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
-встановити факт родинних відносин між спадкоємцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та спадкодавцем ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме те, що ОСОБА_2 є сином ОСОБА_5 , а вона є його матір'ю;
-стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати.
Ухвалою Інгульського районного суду міста Миколаєва від 21.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження у справі; витребувано у Другої миколаївської державної нотаріальної контори копії матеріалів спадкових справ, заведених після смерті ОСОБА_5 (№41/2023), померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , та після смерті ОСОБА_4 (№742/2005), померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Копії витребуваних спадкових справ надійшли на адресу суду 29.07.2025.
Згідно ухвали Інгульського районного суду м. Миколаєва від 08.09.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду по суті; викликано в судове засідання для допиту в якості свідка ОСОБА_1 .
В судовому засідання представник позивача ОСОБА_7 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлений судом про розгляд справи належним чином, шляхом направлення рекомендованим листом зі зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення копії ухвали про відкриття провадження у справі та судової повістки, а також додатково шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі «Судова влада». Направлена на його адресу судова кореспонденція повернута до суду поштовим зв'язком із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судове засідання.
Відповідач причини своєї неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав.
За таких обставин, з урахуванням положень статті 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення.
Свідок ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що з 1987 року є сусідкою сторін (проживає в кВ. АДРЕСА_2 ), які є рідними братами та їх батьків, які померли (батько позивача - ОСОБА_4 у травні 2005 року, а матір - ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_2 ). Вона була на їх похованні. Позивач при вселенні до квартири спочатку в ній не жив, бо служив спочатку в рф, потім у Ризі, а у 90-х роках після розвалу ОСОБА_8 повернувся у м. Миколаїв та проживав з батьками до їх смерті, проходив службу на аеродромі у м. Миколаєві. На початку повномасштабного вторгнення він ще служив на аеродромі, свідок неодноразово бачила його, як він приходить додому з автоматом та постійно бачила його дружину ОСОБА_9 . Їй відомо, що відповідач - брат позивача - ОСОБА_10 , одружився приблизно 15 років тому, бо має дитину приблизно такого віку, та проживав постійно поруч з їх будинком біля жіночої консультації. За життя мати сторін - ОСОБА_11 ходила до родини відповідача у гості, іноді приходили вони до неї. Син ОСОБА_12 турбувався про здоров'я матері, водив її до лікарів, оплатив їй дві операції на очах.
Вислухавши пояснення представника позивача, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Улан-Уде, Бур. УРСР. Його батьками у відповідності до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Свідоцтво про народження видано «Октябрьским рай. бюро ЗАГС г Улан-Уде» (мовою оригіналу) (а.с. 11).
У відповідності до свідоцтва про право власності на житло від 03.03.1997, виданого Миколаївською міською службою приватизації державного житлового фонду, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності належить кв. АДРЕСА_1 (а.с. 23).
ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ОСОБА_4 (а.с. 15). Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді належної йому на праві власності частки кв. АДРЕСА_1 .
Згідно інформації про зареєстроване місце проживання від 12.09.2023, виданої Департаментом з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради, позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 - з 28.03.1997 (а.с. 10).
Зі змісту спадкової справи № 742/2005, заведеної державним нотаріусом Другої миколаївської державної нотаріальної контори до майна ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається, що із завою про прийняття спадщини після смерті спадкодавця звернулась його дружина ОСОБА_5 . Відповідач ОСОБА_3 від прийняття спадщини відмовився на користь своєї матері ОСОБА_5 (а.с. 70-76).
Позивач ОСОБА_2 із завою про прийняття спадщини після смерті батька не звертався, оскільки був зареєстрований та проживав разом з ним за однією адресою.
ІНФОРМАЦІЯ_8 померла ОСОБА_13 (а.с. 19). Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді належної їй на праві власності частки кв. АДРЕСА_1 .
Зі змісту спадкової справи № 41/2023, заведеної державним нотаріусом Другої миколаївської державної нотаріальної контори до майна ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , вбачається, що із завою про прийняття спадщини після смерті спадкодавця звернувся її син ОСОБА_3 - відповідач по справі (а.с. 77-90). Позивач ОСОБА_2 прийняв спадщину після смерті своєї матері у відповідності до положень п. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживав та був зареєстрований разом зі спадкодавцем станом на час відкриття спадщини (а.с. 83).
У встановленому законом порядку ОСОБА_2 звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщин після смерті його батька - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Проте відповідно до постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 20.06.2025 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки неможливо достовірно встановити факт проживання спадкоємця разом зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини - згідно повідомлення Департаменту надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради картотека реєстраційного обліку осіб за адресою: АДРЕСА_3 до Департаменту не передавалась. Також відсутні належні документи, що підтверджують родинний зв'язок спадкоємця зі спадкодавцем - оригінал свідоцтва про народження позивача втрачено, відновити його не виявляється можливим, оскільки воно видано на території російської федерації, дипломатичні відносини з якою станом на теперішній час припинено. Крім викладеного нотаріусом встановлено, що спадкове нерухоме майно належить спадкодавцеві та іншим співвласникам на праві спільної сумісної власності - без визначення часток (а.с. 17-18).
Позивач ОСОБА_2 звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщин після смерті його матері - ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Проте відповідно до постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 20.06.2025 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки неможливо достовірно встановити факт проживання спадкоємця разом зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини - згідно повідомлення Департаменту надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради картотека реєстраційного обліку осіб за адресою: АДРЕСА_3 до Департаменту не передавалась. Також відсутні належні документи, що підтверджують родинний зв'язок спадкоємця зі спадкодавцем - оригінал свідоцтва про народження позивача втрачено, відновити його не виявляється можливим, оскільки воно видано на території російської федерації, дипломатичні відносини з якою станом на теперішній час припинено; відомості про актовий запис про народження ОСОБА_2 відсутні. Крім викладеного нотаріусом встановлено, що спадкове нерухоме майно належить спадкодавцеві та іншим співвласникам на праві спільної сумісної власності - без визначення часток (а.с. 21-22).
Як вбачається з пояснень заявника, на теперішній час він позбавлений можливості оформити свої спадкові права після смерті батька та матері, оскільки оригінал свідоцтва про його народження втрачено, відновити його не має можливості, оскільки воно було видано на території російської федерації.
Відповідно до повідомлення Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 21.03.2025 з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікт між ними, міжрегіональне управління не здійснює будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами юстиції росії ібілорусі на підставі міжнародних договорів України х питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних та кримінальних справах, та у галузі міжнародного приватного права. Актовий запис про народження на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Улан-Уде, складеного в відділом ЗАГС російської федерації, на підставі якого видається повторне свідоцтво про народження, та зберігається на території російської федерації (а.с. 14).
Разом з тим, згідно заяв про видачу паспорта від імені ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та форм № 1, наданих на запит адвоката Дементьєвої Ю.С. Управлінням Державної міграційної служби України в Миколаївській області, ОСОБА_14 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Улан-Уде, батьками якого є ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 36-41).
У відповідності до положень ст. 1268 ЦК України (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Враховуючи наявні в матеріалах справи письмові докази, пояснення свідка ОСОБА_1 , вбачається, що ОСОБА_15 є рідним сином ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також проживав та був зареєстрованим разом зі вказаними особами на момент відкриття спадщини після їх смерті (кожного окремо) за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частинами першою, другою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перш статті 13 ЦПК України).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019, викладеного при розгляді справи № 320/948/18, у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
У постанові Верховного Суду від 02.12.2020 у справі № 638/15738/17 зроблено висновок про те, що до заяви про встановлення факту родинних відносин, в якій зазначається мета, з якою заявник просить встановити цей факт, можуть додаватися не тільки такі письмові докази, як свідоцтва про народження, шлюб, смерть, актові записи про народження та смерть. Доказами, які підтверджують наявність цього юридичного факту також можуть бути: акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб. Крім того, судами підлягають врахуванню довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану. Також мають враховуватися показання свідків, яким достовірно відомо про стосунки померлого із заявником. Цей перелік не є вичерпним.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦПК України у рішенні суду про встановлення факту повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).
Частиною першою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) cмерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Перелік юридичних фактів, що підлягають установленню в судовому порядку, визначений у частині першій статті 315 цього Кодексу, не є вичерпним.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, при цьому має бути з'ясована мета його встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлено спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.
Таким чином юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Встановлення факту родинних відносин та факту прийняття спадщини необхідне заявнику для оформлення спадкових прав після смерті його батька та матері.
Враховуючи встановлені обставини, які свідчать про наявність родинних відносин між заявником і ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , прийняття спадщини ОСОБА_2 після смерті його батька, а також оскільки встановлення таких фактів необхідно заявнику для прийняття спадщини та породжує для нього юридичні наслідки, суд вважає, що заява підлягає задоволенню.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, оскільки позовні вимоги задоволено в повному обсязі, з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3 633,60 грн.
Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265, 280, 315, 319 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин зі спадкодавцями та встановлення факту прийняття спадщини - задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , є рідним сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , прийняв спадщину після смерті його батька, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , є рідним сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 3 633,60 грн. (три тисячі шістсот тридцять три гривні 60 коп.).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про учасників справи:
позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ;
відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 .
Повний текст судового рішення складено 10.11.2025.
Суддя Г.А. Микульшина