справа № 489/7463/25 провадження №2/489/3430/25
Іменем України
10 листопада 2025 року м. Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Коваленка І.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (в порядку письмового провадження) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
У вересні 2025 року позивач звернулась до суду з позовом в якому просить розірвати шлюб, зареєстрований між нею та відповідачем ОСОБА_2 .
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що подружні відносини між нею та відповідачем ОСОБА_2 фактично припинені, сімейне життя не склалося через відсутність взаєморозуміння та втрату почуттів поваги та любові один до одного. Позивач вважає, що збереження сім'ї неможливе. Від спільного шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Інгульського районного суду міста Миколаєва від 17.09.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України не надходило.
Відповідач надав до суду письмову заяву, в якій позовні вимоги визнав у повному обсязі.
У відповідності до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виходячи з вимог частини п'ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.
Суд, дослідивши матеріали справи і оцінивши наявні в ній докази, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Із позовної заяви та заяви відповідача встановлено, що на теперішній час подружні відносини між сторонами припинені та подальше їх спільне життя, як подружжя, і збереження шлюбу суперечитиме їхнім інтересам. Крім того, сторони наполягають на розірванні шлюбу, що підтверджується позовною заявою та заявою відповідача.
Шлюб між сторонами зареєстрований 23.10.2024 Інгульським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №357, що підтверджено свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
Від спільного шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Інгульським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №369.
Відповідно до частини 3 статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги статті 110 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (статті 110 СК України).
Відповідно до частини 2 статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Приймаючи до уваги, що причини, які спонукають наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя сторін та збереження шлюбу суперечитиме їхнім інтересам, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.
У зв'язку із визнанням відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, відповідно до частини 1 статті 142 ЦПК України з державного бюджету позивачу підлягає поверненню 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при зверненні до суду з позовом.
Інші 50 відсотків сплаченого позивачем судового збору, відповідно до статті 141 ЦПК України підлягають стягненню на її користь з відповідача.
Що стосується вимог про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.
Згідно частини другої статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини третьої статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано лише Договір про надання правничої допомоги №25-32 від 08.09.2025 та Додаткову угоду №1 до нього.
Ознайомившись з матеріалами справи, судом встановлено, що в матеріалах справи відсутній акт приймання-передачі наданих послуг та розрахунок витрат за надані послуги, пов'язані з розглядом даної справи. Вказана в Додатковій угоді №1 до Договору про надання правничої допомоги №25-32 від 08.09.2025 сума наданих послуг не містить жодного її розрахунку, тобто не зрозуміло за які саме послуги вона була нарахована.
Відтак, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача до відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись статтями 12, 13, 259, 263- 265, 268 ЦПК України, суд
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 23.10.2024 Інгульським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №357.
Після розірвання шлюбу позивачу ОСОБА_1 залишити прізвище, набуте під час шлюбу - « ОСОБА_4 ».
Повернути з Державного бюджету України ОСОБА_1 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні позову до суду за квитанцією №7677-5155-8888-1928 від 11.09.2025, що складає 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 коп.).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 коп.).
У відшкодуванні ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу відмовити.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 .
Повний текст судового рішення складено 10.11.2025.
Суддя І.В.Коваленко