справа № 489/7085/25 провадження №2/489/3326/25
Іменем України
10 листопада 2025 року м. Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Коваленка І.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомленням учасників справи (в письмовому провадженні) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (далі - ТОВ «ФК «ЕЙС») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
встановив:
У вересні 2025 року ТОВ «ФК «ЕЙС» через систему «Електронний суд» звернулось до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 641349787 від 31.12.2021 у розмірі 16343,53 грн., а також 2422,40 грн. судового збору і 7000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
Позов обґрунтувало тим, що 31.12.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено кредитний договір № 641349787 у формі електронного документу з використанням електронного підпису за допомогою одноразового персонального ідентифікатора «MNV77ВР8».
Кредитор свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконав, надавши кредит у розмірі 25800,00 грн. шляхом перерахування коштів на його банківську картку № НОМЕР_1 .
28.11.2018 між первісним кредитором - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01, з додатковими угодами про продовження строку цього договору, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 641349787 від 31.12.2021, що підтверджується Реєстром прав вимоги №175 від 05.05.2022.
23.02.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» був укладений договір факторингу № 23/0224-01, згідно з умовами якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідача за вищевказаним кредитним договором, що підтверджується Реєстром прав вимоги №1 від 23.02.2024.
08.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу № 08/07/25-Е. Відповідно до Реєстру прав вимоги до договору факторингу № б/н від 08.07.2025 до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 16343,53 грн.
Так як станом на день звернення до суду заборгованість за кредитним договором відповідачем добровільно не погашена, позивач просить стягнути заборгованість в судовому порядку.
Ухвалою Інгульського районного суду міста Миколаєва від 03.09.2025 справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи. Цією ухвалою за клопотанням позивача витребувано у Акціонерного товариства «Акцент Банк» відомості щодо емітованої платіжної картки на ім'я відповідача та про переказ на неї кредитних коштів.
Про розгляд справи сторони повідомлені належним чином, в т.ч. шляхом неодноразового розміщення оголошення на офіційному веб сайті судової влади. Направлена на адресу відповідача судова кореспонденція повернута до суду поштовим зв'язком із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судовий розгляд.
Зазначене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах від 09.08.2019 у справі № 906/142/18, провадження № 12-109гс19; від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17, провадження № 14-507цс18.
Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини п'ятої статті 279 ЦПК України не надходило.
Відзиву на позовну заяву відповідачем не надано.
Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виходячи з вимог частини п'ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.
Суд, дослідивши матеріали справи та встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Із матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що 31.12.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір № 641349787 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, відповідно до якого відповідачу було надано кредит в розмірі 25800,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності. Кредит надано строком на 140 днів. Зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 47,45 відсотків річних, що становить 0,13 відсотка в день від суми кредиту (дисконтна процентна ставка), а на умовах, викладених в пункті 1.6 договору - 474,50 відсотки річних, що становить 1,30 відсотків вдень від суми кредиту (пункти 1.1, 1.2, 1.4, 1.5).
Кредитний договір підписано відповідачем за допомогою одноразового персонального ідентифікатора «MNV77ВР8».
Згідно заявки на отримання грошових коштів в кредит від 31.12.2021, сформованої в системі «moneyveo», заявка містить загальну інформацію про позичальника - ОСОБА_1 , номер договору - 641349787, дату укладення - 31.12.2021, сума кредиту - 25800,00 грн., строк кредиту - 140 днів; персональні дані позичальника, його прізвище ім'я по батькові, номер мобільного телефону, адресу електронної пошти, дату народження, номер, серію та дату видачі паспорта, РНОКПП; адресу реєстрації та проживання; номер банківської картки - НОМЕР_1 .
Відповідно до довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» позичальнику ОСОБА_1 згідно заявки на кредит від 31.12.2021 було відправлено договір, який підписано одноразовим ідентифікатором «MNV77ВР8», направлений на номер телефона який введено позичальником 31.12.2021 та цього ж дня здійснено переказ коштів.
Перерахування коштів відповідачу підтверджується платіжним дорученням ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 31.12.2021 на суму 25800,00 грн.
Фактичне зарахування коштів на рахунок відповідача в розмірі 25800,00 грн. підтверджується відповіддю Акціонерного товариства «Акцент-Банк» від 06.10.2025, наданою на виконання ухвали суду про витребування доказів, згідно якої картка 4323-35ХХ-ХХХХ-2507 емітована Банком на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ).
До відповіді Банку додано платіжне доручення від 31.12.2021 на суму 25800,00 грн. та виписку по рахунку відповідача за період з 31.12.2021 по 05.01.2022, якою підтверджується фактичне зарахування 25800,00 грн. на рахунок відповідача.
Таким чином, виконання ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов'язання із надання відповідачу кредиту підтверджується належними і допустимими доказами.
Набуття прави вимоги заборгованості по кредитному договору позивач підтвердив наступним.
28.11.2018 між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, з додатковими угодами № 19 від 28.11.2019, № 26 від 31.12.2020, №27 від 31.12.2021, № 31 від 31.12.2022, № 32 від 31.12.2023, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитними договорами.
Згідно витягу з реєстру прав вимоги № 175 від 05.05.2022 до ТОВ «Таліон Плюс» згідно договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 перейшло право грошової вимоги до відповідача по кредитному договору № 641349787 від 31.12.2021, заборгованість по якому становила 18843,53 грн., з якої 17405,70 грн. основна заборгованість (по кредиту) та 1437,83 грн. по відсотках.
23.02.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 23/0224-01, відповідно до якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло право вимоги по кредитному договору № 641349787 від 31.12.2021, яка згідно Реєстру прав вимоги № 1 від 23.02.2024 становила 16343,53 грн. і складається із 16343, 53 грн. заборгованості по тілу кредиту.
08.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу 08/05/25-Е.
Відповідно до реєстру боржників від 08.07.2025 до вказаного договору факторингу до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 641349787 від 31.12.2021, яка згідно Реєстру боржників становила 16343,53 грн. і складається із 16343, 53 грн. заборгованості по тілу кредиту.
Згідно розрахунку позивача, оформленого у формі виписки з особового рахунка, загальна сума заборгованості відповідача станом на 31.07.2025 за кредитним договором № 641349787 від 31.12.2021 становить 16343,53 грн., з яких16343,53 грн. сума заборгованості по кредиту.
Правове обґрунтування та мотиви суду.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» на законодавчому рівні визначено організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлено порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначено права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У статті 3 вищевказаного Закону зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
За приписами статті 11 зазначеного Закону електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми)про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до статті 12 вказаного Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Верховний Суд у постанові від 07.10.2020 під час розгляду справи №127/33824/19 зауважив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір не був би укладений.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 14.06.2022 у справі №757/40395/20.
Дослідженими судом доказами підтверджується, що між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено кредитний договір в електронному вигляді за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію». Також належними і допустимими доказами підтверджується фактичне отримання відповідачем кредитних коштів, згідно наданих ним реквізитів при укладенні кредитного договору та утворення заборгованості у розмірі вказаному позивачем, на момент набуття ним права вимоги (укладення договору факторингу), яка нічим не спростована.
Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (стаття 519 ЦК України).
Отже, ЦК України встановлена можливість замінити кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким відступається.
При цьому слід враховувати, що у зв'язку із заміною кредитора у зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад в частині кредитора.
Таким чином, у спірних правовідносинах, позивач є новим кредитором відносно відповідача та в установленому законом порядку набув право вимоги заборгованості, що рахується за відповідачем, через неналежне виконання останнім зобов'язань за кредитним договором.
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням наведеного та встановлених обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову та його задоволення, оскільки матеріалами справи підтверджується невиконання відповідачем грошових зобов'язань за кредитним договором, внаслідок чого утворилася заборгованість в розмірі 16343,53 грн., яка нічим не спростована, право вимоги якої набув позивач.
У зв'язку із задоволенням позову, на підставі частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2422,40 грн.
При розподілі витрат на правничу допомогу суд виходить з наступного.
Відповідно до частин першої, пункту 1 частини третьої статті 133 та частин першої - третьої статті 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Зокрема, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем у галузі права, як зазначив суд попередньої інстанції. Що стосується часу, витраченого фахівцем у галузі права, то достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії.
Цей висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 01.10.2018 у справі №569/17904/17, від 13.12.2018 у справі №816/2096/17.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 14.11.2019 у справі №826/15063/18.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано договір про надання правничої допомоги № 09/07/25-01 від 09.07.2025, акт прийому - передачі наданих послуг від 17.07.2025 (згідно акту вартість: складання позовної заяви становить 5000, 00 грн., витрачений час 2 години; вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості - 1000,00 грн., витрачений час 2 години; підготовка адвокатського запису - 500,00 грн., витрачено часу 1 година; підготовка та подання клопотання про отримання інформації про зарахування кредитних коштів - 500,00 грн., витрачений час 1 година), свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, виданого 24.04.2012 адвокату Тараненку А.І.; ордер на надання правничої допомоги серії АА № 1600212, та довіреність позивача від 04.12.2024.
ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Такі висновки містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.
Аналогічні висновки щодо співмірності розміру витрат на правничу допомогу зі складністю справи та обсягом фактично наданих адвокатом послуг містяться в постанові Верховного Суду від 12.12.2019 у справі №2040/6747/18.
Тому враховуючи обсяг правничої допомоги наданої позивачу при розгляді справи, її складність, яка не є складною та не потребує значних витрат для збирання доказів та підготовки позову професійним адвокатом, а також ціну позову і часткове задоволення позовних вимог, суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, які мають бути відшкодовані позивачу за рахунок відповідача, слід визначити в сумі 3000,00 грн., що відповідає засадам співмірності зі складністю справи, ціною позову та обсягом наданих адвокатом послуг, а також критеріям розумності та справедливості.
Керуючись ст. ст. 4, 19, 141-142, 200, 263-265 ЦПК України, суд
вирішив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за договором № №641349787 від 31.12.2021 в розмірі 16343,53 грн. (шістнадцять тисяч триста сорок три гривні 53 коп.), 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.) судового збору та 3000,00 грн. (три тисячі гривень 00 коп.) витрат на правничу допомогу.
У іншій частині вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ 429, юридична адреса: м. Київ, вул. Харківське шосе, 19, офіс 2005.
відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1
Повний текст судового рішення складено 10.11.2025.
Суддя І.В.Коваленко