Р І Ш Е Н Н Я№ 127/9801/25
10 листопада 2025 р.Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Венгрин О.О.,
секретар - Усатюк О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи його тим, що відповідно до кредитного договору №907695 від 28.07.2023, укладеного між ТОВ "Селфі Кредит" та ОСОБА_1 , відповідач отримав кредит в розмірі 6400,00 грн, строком на 360 днів. 21.06.2024 між ТОВ "Селфі Кредит" та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" укладено договір факторингу №21062024, право вимоги за кредитним договором №907695 від 28.07.2023 перейшло до ТОВ "ФК "Кредит-Капітал".
Кредитним договором №907695 від 28.07.2023 передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості за кредитом, сплату нарахованих за період користування кредитом відсотків, інших витрат. Відповідач зобов'язання за договором належним чином не виконував, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 48918,84 грн, з яких 6398,98 грн - заборгованість за тілом кредиту, 42374,70 грн - заборгованість за процентами, 3% річних на прострочену суму заборгованості - 145,16 грн. (а.с. 1-4)
В судове засідання представник позивача ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" не з'явився, надав клопотання про розгляд справи у відсутність представника позивача, просить позов задоволити, не заперечує щодо заочного розгляду справи. (а.с. 76)
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явився, належним чином повідомлявся про день та час розгляду справи. (а.с. 60-61, 67, 70-71) Відзив не подано.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача відповідно до гл. 11 розд. ІІІ ЦПК України.
Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що 28.07.2023 між ТОВ "Селфі Кредит" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №907695, за яким відповідач отримав кредит в розмірі 6400,00 грн, строком на 360 днів (п. п. 1.3, 1.4). Договір підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідача. (а.с. 17 зворот) Стандартна процентна ставка, за якою нараховуються процентів, на період строку, визначеного у п. 1.4 договору, становить 2,2% в день (пп. 1.5.1).
Копія графіка платежів за договором про споживчий кредит №907695 від 28.07.2023 (додаток №1 до договору про споживчий кредит №907695 від 28.07.2023), підписаного за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідача ОСОБА_1 , - на а.с. 18. Згідно пояснень до таблиці (графіка платежів) якщо споживачем не будуть виконані умови договору для отримання зниженої процентної ставки, розмір процентів за цей період буде перераховано за стандартною процентною ставкою, в зв'язку з чим перший платіж зі сплати процентів збільшиться та становитеме 4224 грн, а загальна сума розмірів платежів, що зазначені у графіку платежів, буде мати наступні значення: 1) усього сума платежів за розрахунковий період складе 57088 грн, 2) усього сума процентів за користування кредитом складе 50688 грн, 3) реальна річна процентна ставка складе 47541,10%, 4) загальна вартість кредиту - 57088 грн.
Відповідно до копії паспорта споживчого кредиту, підписаного відповідачем ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 28.07.2023, загальні витрати за кредитом за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом складають 50688,00 грн. (а.с. 19)
Згідно довідки про ідентифікацію ОСОБА_1 , з яким укладено договір №907695 від 28.07.2023, ідентифікований ТОВ "Селфі Кредит". Акцепт договору позичальником здійснено підписанням аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора: одноразовий ідентифікатор - К263, час відправки ідентифікатора позичальнику - 28.07.2023 о 10-40 год., номер телефону, на який було відправлено ідентифікатор - НОМЕР_1 . (а.с. 21)
На а.с. 22 зворот - 28 - розрахунок заборгованості ТОВ "Селфі Кредит" за договором №907695 від 28.07.2023 станом на 21.06.2024, відповідно до якого заборгованість складає 44409,58 грн, з яких 6398,98 грн - заборгованість за тілом кредиту, 38010,60 грн - заборгованість за процентами.
На а.с. 29 - 31 - розрахунок заборгованості ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" за договором №907695 від 28.07.2023 за період з 22.06.204 по 25.03.2025, відповідно до якого заборгованість складає 48918,84 грн, з яких 6398,98 грн - заборгованість за тілом кредиту, 42374,70 грн - заборгованість за процентами, 145,16 - заборгованість за штрафом 3% річних.
На а.с. 22 - довідка ТОВ "Пайтек" від 11.03.2025, відповідно до якої між ТОВ «Пайтек» і ТОВ "Селфі Кредит" укладено договір про організацію переказу грошових коштів №03052022-1 від 03.05.2022. Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку, маска картки НОМЕР_2 , клієнта від ТОВ "Селфі Кредит" 28.07.2023 10:42:17 на суму 6400,00 грн.
Згідно інформації АТ “Ощадбанк» від 09.10.2025 на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 (IBAN НОМЕР_4 ; згідно платіжної інструкції №1335936227103 від 29.07.2023 на картку ОСОБА_1 перераховані грошові кошти у сумі 6400,00 грн. (а.с. 73, 74, 75)
21.06.2024 між ТОВ "Селфі Кредит" та ТОВ "ФК "Кредит Капітал" укладено договір факторингу № 21062024 за яким, з урахуванням реєстру боржників до договору факторингу № 21062024 від 21.06.2024, позивач набув право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №907695 від 28.07.2023 в сумі 44409,58 грн. (а.с. 32-36, 37)
Договір про відступлення права вимоги не визнаний недійсним (доказів протилежного суду не надано), згідно ст. 204 ЦК України договір є дійсним і враховується судом.
Надані позивачем докази у сукупності мають взаємний зв'язок, є належними і допустимими у зазначених спірних правовідносинах сторін, їх достовірність стороною відповідача не спростована (в тому числі і розмір заборгованості за договором). Умови договору не оспорюються, умови договору сторонами виконувались, що свідчить про дійсність договору.
Згідно ст. 1054 ч. 1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно ст. 207 ч. 1 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Ст. 628 ч. 2 ЦК України передбачено, що сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до ст. 639 ч. 2 абз. 2 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 625 ч. 2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Ст. 12 Закону України “Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис згідно ст. 6 ч. 1 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг».
На підставі викладеного суд дійшов висновку про наявність спірних правовідносин між сторонами, які відносяться до договірних зобов'язань, зокрема, кредиту, встановив, що права позивача відповідачем порушені, оскільки відповідач не виконував належним чином умови договору про споживчий кредит.
15.03.2022 був прийнятий Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», що набрав чинності 17.03.2022.
Цим Законом розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18 такого змісту:
"18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Отже, вимога позивача про стягнення із ОСОБА_1 3% річних у розмірі 145,16 грн задоволенню не підлягає.
З відповідача на користь позивача потрібно стягнути заборгованість за кредитним договором №907695 від 28.07.2023 в розмірі 48773,68 грн, з яких: 6398,98 грн - заборгованість за тілом кредиту, 42374,70 грн - заборгованість за процентами.
01.03.2024 між ТОВ “ФК “ Кредит-Капітал» та Адвокатським об'єднанням «Апологет» укладено договір про надання правової допомоги №0103. (а.с. 41)
На а.с. 41 зворот - витяг із замовлення №35 до договору про надання правової допомоги №0103 від 01.03.2025, згідно якого вартість послуги складає 7000,00 грн.
На а.с. 42 - детальний опис наданих послуг за договіром про надання правової допомоги №0103 від 01.03.2025.
На а.с. 42 зворот, 43 - копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Усенка М.І. та ордер серії ВС №1266140 від 01.03.2024 на надання правничої допомоги ТОВ “ФК “ Кредит-Капітал».
Відповідно до ст. 133 ч. 1 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (ст. 133 ч. 3 п. 1 ЦПК України).
Згідно ст. 137 ч. 2 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно ст. 137 ч.ч. 4, 5, 6 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
В постанові Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
На підставі викладеного, враховуючи те, що справа, яка розглядалась, не є складною, в справі - невелика кількість письмових доказів (справа в одному томі), суд вважає заявлений розмір витрат сторони позивача не співмірним із складністю справи та виконаною адвокатом роботою (наданими послугами), тому необхідно стягнути з відповідача на користь позивача 3500,00 грн витрат на правничу допомогу. В стягненні решти витрат на правничу допомогу потрібно відмовити.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України потрібно стягнути з відповідача на користь позивача 2415,13 грн судового збору.
Керуючись ст.ст. 1054, 639, 629, 628, 530, 527, 526, 207 ЦК України,
Законом України “Про електронну комерцію»,
Законом України “Про електронні документи та електронний документообіг»,
ст.ст. 13, 89, 141, 263-265, 268, 279, гл. 11 розд. ІІІ ЦПК України, суд
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" заборгованість за кредитним договором №907695 від 28.07.2023 в розмірі 48773 (сорок вісім тисяч сімсот сімдесят три) грн 68 к., з яких 6398,98 грн - заборгованість за тілом кредиту, 42374,70 грн - заборгованість за процентами,
а також стягнути 2415,13 грн судового збору і 3500,00 грн витрат на правничу допомогу, в стягненні решти витрат на правничу допомогу і в задоволенні решти позову (стягненні 3% річних) відмовити.
Заяву про перегляд заочного рішення суду може бути подано відповідачем протягом 30 днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня складення повного рішення до Вінницького апеляційного суду.
Згідно вимог ст. 265 ч. 5 п. 4 ЦПК України:
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", ЄДРПОУ 35234236, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28, 4 поверх;
відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 .
Повне рішення складено 10.11.2025.
Суддя О.О. Венгрин