Справа № 202/9295/25
Провадження № 2-з/202/80/2025
Іменем України
22 жовтня 2025 року м. Дніпро
Суддя Індустріального районного суду м. Дніпра Дребот І.Я., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
До суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
На обґрунтування заяви вказала, що рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18.09.2024 року позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради про визнання права користування житловим приміщенням, вселенням, встановлення порядку користування квартирою - задоволено частково, вселено ОСОБА_4 в квартиру АДРЕСА_1 , стягнуто судовий збір та в іншій частині позовних вимог відмовлено. Рішенням Дніпровського апеляційного суду від 30.07.2025 року рішення суду першої інстанції залишено без змін. Постановою державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 14.10.2025 року відкрито виконавче провадження № 79334320 по стягнення судового збору. Заявник просить зупинити виконавчі дії по виконавчому провадженню № 79334320 від 14.10.2025 року до набрання законної сили судовим рішенням.
Вивчивши заяву про забезпечення позову, дослідивши додані до неї документи, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви слід відмовити.
Суд встановив, що рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18.09.2024 року позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради про визнання права користування житловим приміщенням, вселенням, встановлення порядку користування квартирою - задоволено частково, вселено ОСОБА_4 в квартиру АДРЕСА_1 , стягнуто судовий збір та в іншій частині позовних вимог відмовлено. Рішенням Дніпровського апеляційного суду від 30.07.2025 року рішення суду першої інстанції залишено без змін. Постановою державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 14.10.2025 року відкрито виконавче провадження № 79334320 по стягнення судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2020 року у справі №753/22860/17 дійшла висновку, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
З огляду на викладене вбачається, що метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Отже забезпечення позову вживається у випадку, якщо позивач має побоювання, які викликані тим, що відповідачем протягом розгляду справи по суті буде вчинено дії, що приведуть до неможливості виконання рішення суду в разі ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог.
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Фактично заявник просить зупини стягнення по іншій цивільній справі та забезпечення якого жодним чином не впливатиме на вирішення поданої заявником позовної заяви.
Тому суд вважає, що вимога про зупинення виконавчих дій по виконавчому провадженню № 79334320 від 14.10.2025 року до набрання законної сили судовим рішенням, є безпідставною і задоволенню не підлягає. За таких обставин суд відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись статтями 150, 153, 260 ЦПК України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.Я. Дребот