Справа № 466/9390/25
Провадження № 3/466/3093/25
23 жовтня 2025 року м. Львів
Суддя Шевченківського районного суду м. Львова Невойт П.С., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працездатної, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, -
ОСОБА_1 , 23.09.2025., о 13:50 год., у АДРЕСА_1 , будучи матір'ю малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ухилилася від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо виховання своєї дитини, а саме: не вела належного контролю за його поведінкою, не забезпечила формування у нього належної дисципліни, поваги до оточуючих, відповідального ставлення до використання інформаційного простору. Відтак, гр. ОСОБА_2 , розмістив у соцмережі "Tik-Tok" відеозапис, на якому його однокласник ОСОБА_3 застосував фізичне насильство до ОСОБА_4 . Опублікування даного відео призвело до поширення принизливої інформації про потерпілого, серед невизначеного кола осіб, створило загрозу його морального приниження та порушило гарантовані йому законом права на повагу до честі, гідності та недоторканість особистості. Оскільки ОСОБА_5 на момент вчинення правопо- рушення, не досяг віку, з якого настає адміністративна відповідальність, гр. ОСОБА_1 , вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.184 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 надала пояснення, в якому свою вину визнала частково. Повідомила суд, що дійсно мав факт викладення її сином ОСОБА_6 в соцмережі " ІНФОРМАЦІЯ_3 " відеозапису з вчиненням конфлікту між учнями. Однак, на зауваження син одразу такий видалив, вибачився з цього приводу. Вона, як мама мала спілкування з батьками дітей і також вибачилася за поведінку сина. Вважає, що проведені виховні заходи з дитиною не дозволять продовженню негативної повединки сина.
Дослідивши матеріали справи, наявні докази, суд дійшов до таких висновків.
Обов'язки батьків визначені у ст. 150 Сімейного кодексу України, відповідно до якої батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Відповідно до статті 11 Закону України "Про охорону дитинства" сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.
Статтею 12 Закону України "Про охорону дитинства" визначено, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.
За ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 184 КУпАП України настає у разі ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП проявляється у невиконанні батьками або особами, які їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку потерпілого без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т. ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям); незабезпечення потерпілим безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.
Неналежне виконання обов'язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
У даній справі суд вважає, що вина ОСОБА_1 у скоєному правопорушенні підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №320427 від 30.09.2025, рапортом, відеозаписом та іншими матеріалами справи, з яких вбачається, що малолітній ОСОБА_5 , розмістив у соцмережі "Tik-Tok" відеозапис, на якому учень ОСОБА_3 застосував фізичне насильство до ОСОБА_4 та опублікував таке відео, що призвело до поширення принизливої інформації про потерпілого, серед невизначеного кола осіб, створило загрозу його морального приниження, а також порушило гарантовані йому законом права на повагу до честі, гідності та недоторканість особистості.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та матеріали справи, враховуючи особу правопорушниці, гр. ОСОБА_1 , яка до адміністративної відповідальності притягається вперше, наслідки вчиненого нею правопорушення та ступінь вини, вважаю, що її вина доведена, дії за ч. 1 ст. 184 КУпАП кваліфіковані вірно, тому до неї слід застосувати адміністративне стягнення у виді попередження, яке буде достатнім та співмірним до вчиненого правопорушення.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" слід стягнути з правопорушниці, на яку накладено адміністративне стягнення, судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. ст. 33, 40-1, ч. 1 ст. 184 КУпАП, ст. ст. 283, 284 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП та накласти на неї стягнення у виді попередження.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь державного бюджету України (Отримувач коштів ГУК Львiв/Шевченківський р-н/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38008294, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA888999980313181206000013955, Код класифікації доходів бюджету 22030101), судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп (шістсот п'ять гривень, шістдесят копійок).
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її постановлення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Суддя П. С. Невойт