Справа № 308/16079/25
1-кс/308/6390/25
31 жовтня 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю:секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області клопотання старшого слідчого СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12025071030001945, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.10.2025, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Ужгород Закарпатської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , тимчасово не працюючого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
Старший слідчий СВ Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатської області капітан поліції ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_7 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у рамках розслідування кримінального провадження № 12025071030001945, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.10.2025.
Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а зібрані у ході досудового розслідування фактичні дані, свідчать про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти зазначеним ризикам.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити та обрати підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Захисник в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання, зазначив, що підозрюваний має сім?ю та місці соціальні зв?язки. Просив обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби або у вигляді застави.
Підозрюваний у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника, просив застосувати запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши подане клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 та п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
У ході розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що Ужгородським районним управлінням поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12025071030001945, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
30 жовтня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаній з проникненням в інше приміщення, в умовах воєнного стану.
31 жовтня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, в умовах воєнного стану.
Сукупність фактичних даних, які містяться в матеріалах кримінального провадження, дають підстави вважати пред'явлену ОСОБА_4 підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні вже під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
При цьому, слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.
Злочин, в якому підозрюється ОСОБА_4 є тяжким, за яким підозрюваному загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від п?яти до восьми років, що може спонукати підозрюваного ухилятися від слідчого, прокурора, суду. При оцінці даного ризику, слідчим суддею взято до уваги позицію Європейського суду з прав людини, яка висвітлена в рішенні ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України», у якому зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку щодо доведеності існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Оцінюючи наявність ризиків впливу на потерпілих та свідка у кримінальному провадженні, зокрема на потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та свідка ОСОБА_10 , слідчий суддя виходить із встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України порядку отримання показань від свідків у кримінальному провадженні на різних його етапах, та уважає, що ризик такого впливу зберігається до отримання показань свідків безпосередньо судом під час розгляду справи по суті. Тим самим, не виключена ймовірність того, що підозрюваний не будучи обмежений у спілкуванні із потерпілими та свідком, яким відомі обставини вчинення злочину, у якому ОСОБА_4 підозрюється, він може здійснювати на них вплив шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, з метою їх спонукання до ненадання в суді показів, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Тим самим, наявності ризику впливу на свідків чи потерпілого існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів під час проведення досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Органом досудового розслідування доведено можливість здійснення тиску на свідків чи потерпілого у даному кримінальному провадженні.
Крім цього, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 раніше притягався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих умисних кримінальних правопорушень, має не зняту та непогашену судимість, що може свідчити про ймовірність вчинення ним інших кримінальних правопорушень.
Разом з цим, заявлений стороною обвинувачення ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином нічим не підтверджений.
Таким чином, слідчий суддя дійшов переконання, що прокурором під час розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, згідно з ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує також те, що підозрюваний повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, відшкодування шкоди, шляхом повернення викраденого, розмір майнових збитків, спричинених кримінальним правопорушенням, у вчиненні якого він підозрюється, наявність постійного місця проживання, скрутний майновий стан, наявність судимості.
Водночас, на думку слідчого судді, органом досудового розслідування та прокурором у ході розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не доведено, що встановлені під час його розгляду обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти встановленим ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно з ч. 3 ст. 176 слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
На підставі наведеного, враховуючи, що прокурором не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою статті 176 КПК України, не може запобігти встановленим під час розгляду клопотання ризикам. слідчий суддя дійшов висновку за можливе застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, а саме домашній арешт у нічний час доби, строком на два місяці, з покладанням на підозрюваного окремих обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 181,183, 186, 193, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання відмовити.
Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці, а саме до 30 грудня 2025 року включно, заборонивши залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , у нічний час доби, а саме, з 22 год. 00 хв. вечора до 06 год. 00 хв. ранку, без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою;
2) не відлучатись за межі населеного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Час та дата оголошення повного тексту ухвали 13 год. 15 хв. 05 листопада 2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1