10 листопада 2025 року
м. Київ
справа №320/20816/24
адміністративне провадження № К/990/43610/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мацедонської В.Е.,
суддів - Білак М.В., Желєзного І. В.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1
на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року
у справі № 320/20816/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , треті особи: Військова частина НОМЕР_2 , Військова частина НОМЕР_3 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , треті особи: Військова частина НОМЕР_2 , Військова частина НОМЕР_3 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України щодо не здійснення повного розрахунку позивача ОСОБА_1 за всіма видами належного на день звільнення грошового забезпечення у належних розмірах, та рішення відповідача щодо відмови у здійсненні нарахувань, перерахунків та доплати до належних розмірів індексації грошового забезпечення за період із липня 2015 року по грудень 2022 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2015-2022 роки та підйомної допомоги при переміщенні до нового місця служби у військову частину НОМЕР_3 (виплачено у вересні 2017 року), у військову частину НОМЕР_4 (виплачено у січні 2018 року) та у військову частину НОМЕР_1 (виплачено у серпні 2018 року) з урахуванням з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення, як розрахункової величини, індексації грошового забезпечення відповідного місяця, у якому були здійснені виплати такої грошової допомоги, нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення у належних розмірах за час затримки повного розрахунку при звільненні з військової служби по день здійснення повного розрахунку;
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не врахування вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період із серпня 2018 року по грудень 2022 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування, перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення на користь ОСОБА_1 : за період із липня по листопад 2015 року - із урахуванням фіксованого розміру індексації за червень 2015 року у розмірі 126,67 грн та базового місяця для подальшого нарахування індексації - серпень 2014 року; за період із грудня 2015 року по лютий 2018 року - із застосуванням січня 2008 року місяцем підвищення доходу для обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення; за період із березня 2018 року по грудень 2022 року - із застосуванням березня 2018 року місяцем підвищення доходу для обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення та з урахуванням вимог абзаців 4-6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 Nє 1078, в частині урахування індексації, що мала становити різницю між сумою індексації грошового забезпечення за березень 2018 року і розміром підвищення доходу за березень 2018 у порівнянні з лютим 2018 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити на користь ОСОБА_1 перерахунок і доплату грошової допомоги на оздоровлення: за 2015 рік - з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення, як розрахункової величини, індексації грошового забезпечення за червень 2015 року, коли була здійснена виплата такої грошової допомоги; за 2016 та 20217 роки - з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення, як розрахункової величини, індексації грошового забезпечення за серпень 2016 року та червень 2017 року відповідно, а також щомісячної додаткової грошової винагороди за відповідні місяці, що виплачувалась відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» за 2018-2022 роки - з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення, як розрахункової величини, індексації грошового забезпечення за серпень 2018 року, листопад 2019 року, липень 2020 року, грудень 2021 року та квітень 2022 року відповідно, коли були здійснені виплати такої грошової допомоги;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити на користь ОСОБА_1 перерахунок і доплату підйомної допомоги при переміщенні до нового місця служби: у військову частину НОМЕР_3 , що виплачена у вересні 2017 року, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення, як розрахункової величини, індексації грошового забезпечення за вересень 2017 року, а також щомісячної додаткової грошової винагороди, що виплачувалась відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій»; у військову частину НОМЕР_4 , що виплачена у січні 2018 року, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення, як розрахункової величини, індексації грошового забезпечення за січень 2018 року, а також щомісячної додаткової грошової винагороди, що виплачувалась відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій»; у військову частину НОМЕР_1 , що виплачена у серпні 2018 року, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення, як розрахункової величини, індексації грошового забезпечення за серпень 2018 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення у належних розмірах відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строку їх виплати» від 29.10.2000 № 2050-III та «Порядку проведення компенсації громадянам втрати грошових доходів у зв?язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159, з моменту виникнення права на виплату індексації грошового забезпечення кожного окремого місяця по день повного розрахунку;
- відповідно до ст. 117 Кодексу законів про працю України стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток (з урахуванням здійснених перерахунків та доплат індексації грошового забезпечення) за час затримки повного розрахунку при звільненні з військової служби за період з 11 серпня 2023 року по день фактичного розрахунку.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України щодо не здійснення повного розрахунку позивача ОСОБА_1 за всіма видами належного на день звільнення грошового забезпечення у належних розмірах, та рішення відповідача щодо відмови у здійсненні нарахувань, перерахунків та доплати до належних розмірів індексації грошового забезпечення за період із липня 2015 року по грудень 2022 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2015-2022 роки та підйомної допомоги при переміщенні до нового місця служби у військову частину НОМЕР_3 (виплачено у вересні 2017 року), у військову частину НОМЕР_4 (виплачено у січні 2018 року) та у військову частину НОМЕР_1 (виплачено у серпні 2018 року) з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення, як розрахункової величини, індексації грошового забезпечення відповідного місяця, у якому були здійснені виплати такої грошової допомоги, нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення у належних розмірах за час затримки повного розрахунку при звільненні з військової служби по день здійснення повного розрахунку.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не врахування вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період із серпня 2018 року по грудень 2022 року.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування, перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення на користь ОСОБА_1 : за період із липня по листопад 2015 року - із урахуванням фіксованого розміру індексації за червень 2015 року у розмірі 126,67 грн та базового місяця для подальшого нарахування індексації - серпень 2014 року; за період із грудня 2015 року по лютий 2018 року - із застосуванням січня 2008 року місяцем підвищення доходу для обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення; за період із березня 2018 року по грудень 2022 року - із застосуванням березня 2018 року місяцем підвищення доходу для обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення та з урахуванням вимог абзаців 4-6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, в частині урахування індексації, що мала становити різницю між сумою індексації грошового забезпечення за березень 2018 року і розміром підвищення доходу за березень 2018 у порівнянні з лютим 2018 року.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити на користь ОСОБА_1 перерахунок і доплату грошової допомоги на оздоровлення: за 2015 рік - з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення, як розрахункової величини, індексації грошового забезпечення за червень 2015 року, коли була здійснена виплата такої грошової допомоги; за 2016 та 2017 роки - з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення, як розрахункової величини, індексації грошового забезпечення за серпень 2016 року та червень 2017 року відповідно, а також щомісячної додаткової грошової винагороди за відповідні місяці, що виплачувалась відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» за 2018-2022 роки - з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення, як розрахункової величини, індексації грошового забезпечення за серпень 2018 року, листопад 2019 року, липень 2020 року, грудень 2021 року та квітень 2022 року відповідно, коли були здійснені виплати такої грошової допомоги.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити на користь ОСОБА_1 перерахунок і доплату підйомної допомоги при переміщенні до нового місця служби: у військову частину НОМЕР_3 , що виплачена у вересні 2017 року, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення, як розрахункової величини, індексації грошового забезпечення за вересень 2017 року, а також щомісячної додаткової грошової винагороди, що виплачувалась відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій»; у військову частину НОМЕР_4 , що виплачена у січні 2018 року, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення, як розрахункової величини, індексації грошового забезпечення за січень 2018 року, а також щомісячної додаткової грошової винагороди, що виплачувалась відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій»; у військову частину НОМЕР_1 , що виплачена у серпні 2018 року, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення, як розрахункової величини, індексації грошового забезпечення за серпень 2018 року.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05 липня 2024 року відкрито провадження у справі, та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Пунктом 2 ч. 5 статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до ч. 1 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Крім того, згідно з ч. 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч. 4 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у даній справі є визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не здійснення повного розрахунку позивача за всіма видами належного на день звільнення грошового забезпечення у належних розмірах, та рішення відповідача щодо відмови у здійсненні нарахувань, перерахунків та доплати до належних розмірів індексації грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення та підйомної допомоги при переміщенні до нового місця служби; визнання протиправними дії відповідача щодо не врахування вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення позивачу; зобов'язання відповідача здійснити нарахування, перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення на користь позивача, також здійснити на користь позивача перерахунок і доплату грошової допомоги на оздоровлення, індексації грошового забезпечення, підйомної допомоги при переміщенні до нового місця служби, компенсації втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків виплати, середнього заробітку за час затримки повного розрахунку при звільненні з військової служби.
Проаналізувавши встановлені судами обставини справи, предмет спору та обраний відповідачем спосіб захисту його прав, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про те, що характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовна практика, що складалася з приводу спорів цієї категорії, відсутність ознак, які відрізняють цю касаційну скаргу від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у справі за позовом ОСОБА_1 , розглянутої в порядку спрощеного позовного провадження, не підлягають касаційному оскарженню.
Оскаржуючи судові рішення у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, відповідач зазначає про наявність виняткових обставин, передбачених підпунктом в) пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Стосовно "виняткового значення" справи для учасника справи, то в даному випадку оцінка судом такої "винятковості" може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі.
У касаційній скарзі не наведено обставин, які б свідчили про наявність у справі ознак виняткового значення, а також не виділено особливо рідкісних, унікальних вимог, що дають підстави вважати, що вона має значення для уніфікованого розуміння та застосування права для сторін спору.
Суд враховує, що для кожної із сторін справа, в якій він є учасником має виняткове значення, оскільки спірні правовідносини, що склались, потребують судового втручання.
Разом з тим, скаржник повинен довести, що спірні правовідносини є винятковими та такими, що без судового захисту можуть призвести до незворотних наслідків.
Суд відхиляє твердження скаржника, що справа має виняткове значення для нього, оскільки вони не підтверджені належними доказами та не обґрунтовані обставинами, які б виділяли вимоги скаржника у цій справі в якусь особливу категорію спорів, є винятковими та такими, що без судового захисту можуть призвести до незворотних наслідків.
При цьому, суди попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень керувались висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №825/874/17, 19.07.2019 у справі №240/4911/18, від 05.02.2020 у справі № 825/565/17, від 30.04.2020 у справі № 140/2006/19, від 27.04.2021 у справі №380/1513/20 щодо виплати індексації грошового забезпечення; від 05.02.2020 у справі № 825/565/17 щодо визначення базового місяці при проведенні індексації; від 26.01.2022 у справі № 400/1118/21, від 12.05.2022 у справі №200/7006/21, від 28.06.2022 у справі № 420/4841/21, від 28.06.2022 у справі № 640/8991/21 щодо застосування січня 2008 року як базового місяця для нарахування індексації грошового забезпечення за період із грудня 2015 року по лютий 2018 року; постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі №522/2738/17, Верховного Суду від 09.06.2022 у справі №200/11472/20-а щодо віднесення винагород, які виплачуються щомісяця військовослужбовцям, до щомісячних видів грошового забезпечення.
Зміст касаційної скарги зводиться до викладення фактичних обставин справи та цитування норм права з посиланням на невірну оцінку судами попередніх інстанцій доказів у справі, однак, у силу частини 2 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Інші, наведені у касаційній скарзі доводи та мотиви не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції.
На підставі викладеного суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 248, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1
на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року у справі № 320/20816/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , треті особи: Військова частина НОМЕР_2 , Військова частина НОМЕР_3 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді М. В. Білак
І. В. Желєзний