10 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 340/1126/25
адміністративне провадження № К/990/43225/25
Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Мацедонська В.Е.,
перевіривши касаційну скаргу Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2025 року
у справі № 340/1126/25 за позовом Кропивницького апеляційного суду до Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та скасування вимоги/попередження,-
Кропивницький апеляційний суд звернувся до суду з позовом до Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області, у якому просив:
- визнати протиправною та скасувати вимогу відповідача №041108-15/2942-2024 від 05.12.2024 про усунення порушень, встановлених ревізією.
- визнати протиправними та скасувати попередження відповідача №041108-15/2926-2024 від 05.12.2024 про неналежне виконання бюджетного законодавства.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2025 року, позов задоволено.
Визнано протиправною та скасовано вимогу Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області №041108-15/2942-2024 від 05.12.2024 про усунення порушень, встановлених ревізією.
Визнано протиправним та скасовано попередження Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області №041108-15/2926-2024 від 04.12.2024 про неналежне виконання бюджетного законодавства.
Не погодившись з рішеннями попередніх інстанцій, скаржник звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
З матеріалів касаційної скарги встановлено, що вони оформлені без дотримання вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України в касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Перевіривши касаційну скаргу відповідача, Судом встановлено, що її зміст не відповідає вимогам пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, оскільки ним не обґрунтовано підстави, на якій подана касаційна скарга, що перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги установлено, що скаржник посилається на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.
Так скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах вiд 08 травня 2018 у справi № 826/3350/17, 20 лютого 2018 у справi № 822/2087/17, вiд 22 жовтня 2020 року у справi № 820/3089/17, вiд 31 травня 2021 року у справi № 826/18686/16, вiд 31 серпия 2021 року у справi № 160/5323/20, вiд 02 листопада 2021 року у справi № 420/6808/19, вiд 12 травня 2022 року у справi № 620/4169/20, вiд 22 грудня 2022 року, у справi № 826/13003/17, вiд 21 березня 2023 року у справi № 560/4370/22, вiд 23 листопада 2023 року у справi № 560/7524/22, а також у справі № 140/10477/23 щодо питання застосування норми матерiального права (пункту 7 статтi 1О, частини 2 статтi 15 Закону України «Про основнi засади здiйснення державного фiнансового контролю в Україні»).
Слід зазначити, що обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) у чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга). Обов'язковим є взаємозв'язок усіх чотирьох умов.
Суд зазначає, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України в касаційній скарзі зазначається норма права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд апеляційної інстанції застосував в оскаржуваному судовому рішенні; висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні; висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду із зазначенням дати її прийняття та номеру справи; обґрунтування подібності правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.
При цьому необхідно виходити з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови.
Посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судом попередньої інстанції у цій справі норм права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.
Посилаючись на неврахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, заявник не наводить обґрунтування, які б свідчили про подібність правовідносин у цій справі та у справах, у яких Верховним Судом, на його думку, були зроблені висновки.
Разом з тим, необхідно звернути увагу, що висновки судів попередніх інстанцій, у зв'язку з якими позов було задоволено, базувалися на наступному.
Так, враховуючи положення Закону № 2939-ХІІ та приписів п.3 та пп.2 п. 4 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2016 року №43, яким також визначено вичерпний перелік підконтрольних відповідачу установ, серед яких суди відсутні, судами наголошено, що чинне законодавство надає право Держаудитслужби виконувати свої повноваження відносно органів виконавчої влади, яка є окремою гілкою влади згідно із Конституцією України, і той же час не уповноважено здійснювати контрольні заходи стосовно судової гілки влади, стосовно діяльності якої в Україні діє спеціальне законодавство.
Оскільки оскаржені рішення відповідача були скасовані судом з підстав встановлення порушення процедури проведення перевірки, і ці підстави були самостійними і достатніми, іншим доводам, викладених в позові, суд не надавав оцінку, а отже колегія суддів не перевіряла обґрунтованість оскаржених рішень відповідача по суті.
Натомість, доводи касаційної скарги викладені без взаємозв'язку з висновками судів попередніх інстанцій та зводяться до обґрунтування позовних вимог позивача по суті.
Ураховуючи наведене, Суд уважає недоведеними наявність підстав касаційного оскарження, визначених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Згідно з вимогами частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження, а за змістом частини першої статті 341 КАС України, за винятком частини третьої цієї статті КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Таким чином межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, зазначеними скаржником, та викладеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження.
Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2025 року у справі № 340/1126/25 за позовом Кропивницького апеляційного суду до Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та скасування вимоги/попередження - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити скаржнику та іншим учасникам справи за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду адресатом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В. Е. Мацедонська