10 листопада 2025 року
м. Київ
справа №420/35951/24
адміністративне провадження №К/990/42787/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мацедонської В.Е.,
суддів - Білак М.В., Желєзного І. В.,
перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморський рибний порт"
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року
та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року
у справі № 420/35951/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморський рибний порт» до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області, Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАЛЬМІРА КАПІТАЛ", за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТРАНССЕРВІСБУД" про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
ТОВ "Чорноморський рибний порт" звернулося до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Одеській області, у якому просило:
- визнати протиправними дії УПП в Одеській області ДПП, які полягають у погоджені схеми організації дорожнього руху в частині облаштування залізничного переїзду за адресою: Одеська область, Одеський район, смт. Таїрове, вул. Пивоварна, 11 шляхом підписання т.в.о. заступника начальника Артемом Хілініченко листа "Про організацію дорожнього руху" №17165/41/13/07/02-2024 від 15 липня 2024 року та проставляння на аркуші Плану організації дорожнього руху штампу "УПП в Одеській області ДПП від 15 липня 2024 року №17165";
- зобов'язати УПП в Одеській області ДПП утриматися в подальшому від дій, пов'язаних із погодженням проектів та/або схем організації дорожнього руху на земельній ділянці з кадастровим номером 51237555800:01:003:4841 за зверненнями осіб, які не є власниками або володільцями цієї земельної ділянки або споруд, які на ній розташовані.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Так перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги установлено, що скаржник посилається на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України та зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано правові позиції, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2018 року у справі № 917/1345/17, постановах Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі № 826/3356/13- а, від 20 квітня 2021 року у справі №817/1269/17, від 17 квітня 2018 року у справі №822/1468/17 (щодо застосування п. 3 ч. 2 ст. 2, ч. 5, 7 ст. 72-78, ст. 90, 242 КАС України).
Також скаржник посилається на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України та зазначає, що наразі відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо питання застосування норм пп.1, 11, 13 ст.23 Закону України "Про Національну поліцію", ст. 9, ч.ч.1, 2 ст. 24, ч.1. 2 ст. 27 ст. 52-3 Закону України №3353-XII у подібних правовідносинах відносно порядку розроблення, погодження та впровадження проектів і схем організації дорожнього руху та кола осіб, які можуть звертатися до підрозділів Національної поліції за погодженням схем організації дорожнього руху на автодорогах та залізничних переїздах, та чи потребують такі схеми попереднього узгодження власників залізничних переїздів та автодоріг.
Окрім того, в касаційній скарзі зазначено, що вона подана на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною другою і третьою статті 353 КАС України, а саме неправильне застосування норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази (п. 1 ч. 2 ст. 353 КАС України).
Щодо посилання на те, що суди встановили обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів (п. 4 ч. 2 ст. 353 КАС України), слід зазначити, що згідно з приписами частини першої статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Указаним положенням установлено пряму заборону при розгляді та вирішенні адміністративної справи для суду брати до уваги докази з порушенням законної процедури їх одержання (нелегітимні докази, включаючи сфальсифіковані) як під час розгляду клопотання про долучення доказу до справи, так і в межах судового розгляду.
Слід зауважити, що у разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено доказ, який скаржник вважає недопустимим, обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, тобто такими, що одержані з порушенням законної процедури.
Окрім цього, надання неправильної оцінки наявним у матеріалах справах доказам не є тотожним встановленню судом обставин на підставі недопустимого доказу.
Проте, позивач у касаційній скарзі не зазначив які докази були недопустимими з належним обґрунтуванням такого посилання.
Враховуючи викладене, Суд вважає недоведеним наявність підстав касаційного оскарження, визначених пунктом 4 частини другої статті 353 КАС України у взаємозв'язку з п. 4 ч. 4 ст. 328 КАС України.
Проаналізувавши доводи касаційної скарги щодо підстав касаційного оскарження, визначених статтею 328 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі, оскільки вказані скаржником доводи є достатньо обґрунтованими та потребують перевірки.
Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі на підставі пунктів 1, 3, 4 частини 4 статті 328 КАС України.
Керуючись статтями 328-330, 334, 335, 338 КАС України, -
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморський рибний порт" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року у справі № 420/35951/24.
Витребувати із Одеського окружного адміністративного суду справу №420/35951/24.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді М. В. Білак
І. В. Желєзний