10 листопада 2025 року
м. Київ
справа №120/4111/24
адміністративне провадження №К/990/38928/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Єресько Л.О.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1
на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року
у справі №120/4111/24
за адміністративним позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась в суд з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі - В/ч НОМЕР_1 , відповідач) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 26 червня 2011 року по 20 березня 2024 року проходила військову службу у В/ НОМЕР_2 . Однак, як зазначає позивач, за час проходження військової служби нарахування грошового забезпечення відповідачем здійснювалось не у повному обсязі, а саме у період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення. Крім того, позивач вказує, що у період з 29 січня 2020 року по 20 березня 2024 року, відповідач нараховував та виплачував ОСОБА_1 грошове забезпечення без врахування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року, 01 січня 2024 року.
Зазначені дії відповідача позивач вважає неправомірними, а тому за захистом порушених, на її думку, прав та інтересів, звернулась до суду із цим позовом.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січня 2008 року.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року, грошової допомоги для оздоровлення за 2020-2023 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2022 рік, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01 січня 2020 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01 січня 2021 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01 січня 2022 року та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01 січня 2023 року.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок її грошового забезпечення з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 рок, грошової допомоги для оздоровлення за 2020-2023 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2022 рік, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01 січня 2020 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01 січня 2021 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01 січня 2022 року та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01 січня 2023 року на відповідні тарифні коефіцієнти, та провести виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні решти вимог відмовлено.
Не погодившись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.
Крім того, апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою.
Встановивши невідповідність апеляційної скарги вимогам ст.295 КАС України, Сьомим апеляційним адміністративним судом відповідно до ухвали від 25 червня 2025 року, залишено апеляційну скаргу без руху, відмовлено в задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2022 року.
Визнано неповажними причини пропуску Військовою частиною НОМЕР_1 строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року.
Залишено апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 без руху. При цьому, особі, яка подала апеляційну скаргу, запропоновано в строк протягом десяти днів з дня отримання вказаної ухвали звернутись до суду з заявою про поновлення строку і вказати інші поважні причини для поновлення строку.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
До Суду надійшла касаційна скарга Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року у справі №120/4111/24.
Ухвалою Верховного Суду від 08 жовтня 2025 року вказану касаційну скаргу залишено без руху з наданням скаржнику строку для усунення недоліків, шляхом надання документа про сплату судового збору в установленому законом розмірі.
На виконання цієї ухвали та в межах встановленого у ній строку, скаржник направив до суду заяву, в якій скаржник просить продовжити строк для усунення недоліків в частині сплати судового збору.
Проаналізувавши вищезазначене клопотання скаржника, Верховний Суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Зміст наведеної норми вказує на те, що продовження процесуального строку, встановленого судом, передбачає надання нового строку на вчинення тієї процесуальної дії, яка не була з поважних причин вчинена у первісно встановлений строк.
Враховуючи вищенаведене, Верховний Суд приходить до висновку про можливість для продовження процесуального строку, встановленого судом для усунення недоліків, для надання можливості скаржнику сплатити судовий збір в повному обсязі, строком у десять днів.
Керуючись частиною третьою статті 3, статтею 121, статтею 332 КАС України, Суд -
1. Клопотання військової частини НОМЕР_1 про продовження строку для усунення недоліків задовольнити.
2. Продовжити військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги для сплати судового збору в повному обсязі.
3. Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко
Л.О. Єресько ,
Судді Верховного Суду