10 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 200/1639/24
адміністративне провадження № К/990/31591/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Білак М.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 03 травня 2024 року (суддя Волгіна Н.П.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2024 року (колегія у складі суддів Компанієць І.Д., Казначеєва Е.Г., Гайдара А.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до некомерційної професійної організації "Асоціація приватних виконавців України" в особі Ради приватних виконавців України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Некомерційної професійної організації «Асоціація приватних виконавців України» в особі Ради приватних виконавців України, яка полягає у не наданні відповіді на звернення приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Матвійчук Наталії Євгеніївни від 15 грудня 2023 року;
- зобов'язати Некомерційну професійну організацію «Асоціація приватних виконавців України» (далі також - Асоціація, АПВУ, Асоціація приватних виконавців України) в особі Ради приватних виконавців України надати відповідь на звернення ОСОБА_1 від 15 грудня 2023 року.
Наведені у позові мотиви зводяться до того, що 15 грудня 2023 року позивачка звернулася з електронним листом на адресу Голови Асоціації приватних виконавців України, в якому зазначила, що переадресовує на її ім'я раніше направлені електронні листи від 28 липня та 15 серпня 2023 року, адресовані голові Комітету з етики приватних виконавців АПВУ та попередньому Голові АПВУ, на які ОСОБА_1 не отримала відповіді. Оскільки відповіді на лист від 15 грудня 2023 року позивачка також не отримала та вважаючи, що спір у цій справі виник з приводу вчинення відповідачем владних функції і як суб'єкт владних повноважень відповідач повинен був надати своєчасно відповідь на її звернення, ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду із цим позовом.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03 травня 2024 року, яку залишив без змін Перший апеляційний адміністративний суд постановою від 11 липня 2024 року, провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Суди попередніх інстанцій керувалися тим, що у межах спірних правовідносин відповідач - Некомерційна професійна організація «Асоціація приватних виконавців України», не здійснював владно-управлінської функції, тому спір у цій справі не є публічно-правовим і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі позивачка просить скасувати ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 03 травня 2024 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2024 року й направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Скаржниця доводить, що в цій справі спір виник з приводу вчинення відповідачем владних функції, і як суб'єкт владних повноважень відповідач повинен був надати своєчасно відповідь на звернення позивачки від 15 грудня 2023 року. Вказує, що це звернення не стосувалось питань внутрішньої діяльності інституту приватних виконавців, натомість містило повідомлення про нерозгляд посадовими особами Асоціації попередніх звернень ОСОБА_1 .
Позиція інших учасників справи
У відзиві відповідач просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
На його переконання, розгляд Асоціацією як некомерційною професійною організацією, що об'єднує всіх приватних виконавців України та утворюється з метою забезпечення реалізації завдань самоврядування приватних виконавців, звернень громадян, поданих в порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян», не є її владною управлінською функцією. Юридична природа спірних правовідносин, а саме, ненадання відповіді приватним виконавцем Оксаною Русецькою, яка одночасно є Головою Асоціації, на звернення ОСОБА_1 , не пов'язана зі здійсненням публічно-владних управлінських функцій, а тому юрисдикція адміністративних судів не поширюється на зазначені в позові вимоги.
Крім цього, відповідач вказує, що звернення позивачки від 15 грудня 2023 року було направлено на ім'я Голови Асоціації, водночас на електронну адресу відповідача у справі таке звернення не направлялося.
Рух касаційної скарги
13 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на судові рішення судів попередніх інстанцій у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 04 вересня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, подану нею касаційну скаргу залишено без руху та встановлено скаржниці десятиденний строк для усунення недоліків шляхом надання документу про сплату судового збору.
06 вересня 2024 року скаржниця подала клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Ухвалою Верховного Суду від 12 вересня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, відстрочено позивачці сплату судового збору до закінчення розгляду справи №200/1639/24 в касаційній інстанції та відкрито касаційне провадження за поданою ОСОБА_1 касаційною скаргою на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 03 травня 2024 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2024 року в цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 29 жовтня 2025 року справу призначено до розгляду.
Джерела права й акти їхнього застосування
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Конституційний Суд України, здійснюючи тлумачення статті 55 Конституції України, у пункті 4.1 Рішення від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів установлює обмеження щодо кола питань, які можна вирішити в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
Відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.
Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У пунктах 1, 2, 7 частини першої статті 4 КАС України унормовано такі визначення:
адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;
публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи;
суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг;
За правилами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
У пункті 2 частини шостої статті 12 КАС України конкретизовано, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію, що додатково засвідчує юрисдикційну належність вказаних спорів.
За усталеною позицією Верховного Суду, при визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Тобто юрисдикційність спору залежить від характеру спірних правовідносин, правового статусу суб'єкта звернення та предмета позовних вимог, а право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві.
У розглядуваному випадку спір виник між приватним виконавцем Матвійчук Н.Є. та Некомерційною професійною організацією «Асоціація приватних виконавців України» з огляду на ненадання відповідачем відповіді на адресований позивачкою Голові Асоціації електронний лист від 15 грудня 2023 року.
Відповідно до статті 47 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" Асоціація приватних виконавців України є некомерційною професійною організацією, що об'єднує всіх приватних виконавців України та утворюється з метою забезпечення реалізації завдань самоврядування приватних виконавців.
Асоціація приватних виконавців України є юридичною особою та діє через організаційні форми самоврядування приватних виконавців, передбачені цим Законом.
Асоціація приватних виконавців України: 1) представляє приватних виконавців у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності, громадськими об'єднаннями та міжнародними організаціями; 2) захищає професійні права приватних виконавців; 3) забезпечує високий професійний рівень та розвиток приватних виконавців; 4) забезпечує престижність професії приватного виконавця; 5) організовує перевірку оприлюднених фактів, що принижують честь і гідність, ділову репутацію приватного виконавця, та вживає заходів щодо їх спростування; 6) здійснює інші повноваження відповідно до цього Закону.
Асоціація приватних виконавців України утворюється з'їздом приватних виконавців України та не може бути реорганізована. Асоціація приватних виконавців України може бути ліквідована лише на підставі закону.
Статут Асоціації приватних виконавців України затверджується з'їздом приватних виконавців України та є її установчим документом.
З моменту державної реєстрації Асоціації приватних виконавців України її членами стають усі приватні виконавці, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру приватних виконавців України.
Приватний виконавець стає членом Асоціації приватних виконавців України з дня внесення інформації про нього до Єдиного реєстру приватних виконавців України.
Приватний виконавець зобов'язаний сплачувати членські внески Асоціації приватних виконавців України.
У разі припинення діяльності приватного виконавця припиняється і його членство в Асоціації приватних виконавців України.
Бюджет Асоціації приватних виконавців України формується за рахунок сплати приватними виконавцями членських внесків, а також надходжень від іншої діяльності відповідно до статутних документів Асоціації приватних виконавців України.
Установлення органами самоврядування приватних виконавців інших обов'язкових внесків, не передбачених цим Законом, забороняється.
Відповідно до статті 48 цього ж Закону органами Асоціації приватних виконавців України є: 1) з'їзд приватних виконавців регіону (Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя); 2) рада приватних виконавців регіону (Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя); 3) голова ради приватних виконавців регіону; 4) Рада приватних виконавців України; 5) Голова Ради приватних виконавців України; 6) ревізійна комісія; 7) з'їзд приватних виконавців України.
Асоціація приватних виконавців України може утворювати інші органи, необхідні для виконання повноважень, визначених цим Законом.
Згідно із частинами першою, сьомою статті 54 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" вищим органом самоврядування приватних виконавців є з'їзд приватних виконавців України. З'їзд приватних виконавців України: 1) обирає Голову та заступників Голови Ради приватних виконавців України і достроково відкликає їх з посад; 2) затверджує статут Асоціації приватних виконавців України та вносить зміни до нього; 3) затверджує Кодекс професійної етики приватних виконавців; 4) утворює Раду приватних виконавців України та ревізійну комісію; 5) призначає чотирьох членів Кваліфікаційної комісії та чотирьох членів Дисциплінарної комісії; 6) затверджує Положення про Раду приватних виконавців України, Положення про ревізійну комісію; 7) розглядає та затверджує звіти Ради приватних виконавців України, висновки ревізійної комісії та звіти інших органів, утворених Асоціацією приватних виконавців України; 8) затверджує кошториси Асоціації приватних виконавців України, її органів, а також звіти про їх виконання; 9) здійснює інші повноваження відповідно до цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 54 цього Закону у період між з'їздами приватних виконавців України функції самоврядування приватних виконавців здійснює Рада приватних виконавців України.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що за певних обставин спір, стороною якого є Асоціація приватних виконавців України (яка діє через відповідні організаційні форми самоврядування приватних виконавців) може мати ознаки публічно-правового спору.
Вирішуючи питання про те, чи підлягає ініційований позивачкою спір розгляду адміністративним судом, суд першої інстанції установив, що ОСОБА_1 12 липня 2023 року направила на електронну адресу Голови Ради приватних виконавців Одеської області Крецула В.А. лист, у якому повідомила про намір взяти участь у VI Щорічній міжнародній конференції приватних виконавців «Made in Odesa», однак відповіді не отримала.
У зв'язку із цим 28 липня 2023 року позивачка направила на електронну адресу Голови Ради приватних виконавців Одеської області Крецула В.А. нагадування, в якому просила надати відповідь на її лист від 12 липня 2023 року. Копію цього листа-нагадування позивачка скерувала також на електронну адресу голови Комітету з етики Асоціації приватних виконавців України Лисенка С.О.
Не отримавши відповідь, позивачка 15 серпня 2023 року направила електронні листи на адресу голови Комітету з етики Асоціації приватних виконавців України Лисенка С.О. та Голови Асоціації приватних виконавців України Чепурного В.М., у яких зазначила про неотримання відповідей на листи від 12 і 28 липня 2023 року та просила прийняти «міри реагування».
Не отримавши відповіді на ці листи, позивачка звернулася до суду з позовом (справа №200/7605/23), у якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Некомерційної професійної організації "Асоціація приватних виконавців України" в особі Ради приватних виконавців України, яка полягає у ненаданні відповідей на звернення приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Матвійчук Наталії Євгеніївни від 12 липня 2023 року та від 28 липня 2023 року адресовані Голові Ради приватних виконавців Одеської області Крецулу Вадиму Андрійовичу, від 28 липня 2023 року та від 15 серпня 2023 року адресовані Комітету з етики Асоціації приватних виконавців України, від 15 серпня 2023 року адресоване голові Асоціації приватних виконавців України Чепурному Віталію Миколайовичу;
- зобов'язати Некомерційну професійну організацію "Асоціація приватних виконавців України" в особі Ради приватних виконавців України надати відповіді на звернення Матвійчук Наталії Євгеніївни від 12 липня 2023 року та від 28 липня 2023 року адресовані Голові Ради приватних виконавців Одеської області Крецулу Вадиму Андрійовичу, від 28 липня 2023 року та від 15 серпня 2023 року адресовані Комітету з етики Асоціації приватних виконавців України, від 15 серпня 2023 року адресоване голові Асоціації приватних виконавців України Чепурному Віталію Миколайовичу.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 01 березня 2024 року позов задоволено.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року апеляційну скаргу Некомерційної професійної організації "Асоціація приватних виконавців України" в особі Ради приватних виконавців України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 березня 2024 року у справі №200/7605/23 задоволено частково. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 березня 2024 року у цій справі скасовано. Закрито провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України. Апеляційний суд дійшов висновку, що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Верховний Суд ухвалою від 28 жовтня 2024 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року у справі №200/7605/23.
15 грудня 2023 року позивачка звернулася з електронним листом на адресу новообраної Голови Асоціації приватних виконавців України Русецької О.О., в якому зазначила, що переадресовує на її ім'я раніше направлені електронні листи від 28 липня та 15 серпня 2023 року, адресовані голові Комітету з етики приватних виконавців АПВУ та попередньому Голові АПВУ, на які Матвійчук Н.Є. не отримала відповіді. Судом установлено, що відповідь позивачка просила направити на її електронну адресу (зазначена адреса електронної пошти). Відповідно до переліку додатків, до листа від 15 грудня 2023 року позивачкою було додано копії листів від 28 липня 2023 року та від 15 серпня 2023 року (два листи від цієї дати).
Положеннями частини першої статті 1 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Згідно зі статтею 3 цього Закону під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про звернення громадян» звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.
Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.
За змістом статей 18 і 19 Закону України "Про звернення громадян" громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.
Органи державної влади зобов'язані, зокрема: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення.
Необхідно зазначити, що відповідно до статті 11 Закону України «Про звернення громадян» одержані об'єднаннями громадян звернення із зауваженнями і пропозиціями щодо їх діяльності розглядаються цими об'єднаннями та їх органами відповідно до статутів об'єднань, а заяви і скарги на ущемлення чи порушення ними прав громадян - згідно з цим Законом.
У розглядуваному випадку питання юрисдикційної належності спору, що виник у зв'язку з ненаданням Некомерційною професійною організацією "Асоціація приватних виконавців України" в особі Ради приватних виконавців України відповідей на електронні листи ОСОБА_1 від 12 та 28 липня 2023 року, адресовані Голові Ради приватних виконавців Одеської області Крецулу В.А., від 28 липня 2023 року та від 15 серпня 2023 року адресовані Комітету з етики Асоціації приватних виконавців України, від 15 серпня 2023 року адресований голові Асоціації приватних виконавців України Чепурному В.М. вирішено судом у справі №200/7605/23.
Переадресація цих же електронних листів новообраній Голові Асоціації іншим електронним листом від 15 грудня 2023 року не змінює характеру відносин, що виникли між сторонами.
При цьому, вказане повідомлення від 15 грудня 2023 року, якщо його оцінювати окремо (самостійно) від інших згаданих листів, за своєю сутністю має виключно інформативний характер, позаяк не містить жодних прохань, вимог, порад, рекомендацій та інших елементів, визначальних для передбачених у статті 3 Закону України «Про звернення громадян» форм звернення, якими є пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Таким чином, на думку колегії суддів Верховного Суду, у значенні статті 3 Закону України "Про звернення громадян" лист позивачки від 15 грудня 2023 року, окремо, без додаткової оцінки інших листів від 28 липня та 15 серпня 2023 року, питання щодо яких суд вже вирішив, не підпадає під жодну з форм звернення, а є інформаційним (супровідним) додатком.
За правилами частини другої статті 350 КАС України не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Зважаючи на викладене, Верховний Суд не встановив порушення судом першої та апеляційної інстанції норм процесуального права, яке б призвело до ухвалення незаконного рішення і погоджується з висновками судів попередніх інстанцій.
За таких обставин, Суд констатує, що судові рішення суду першої та апеляційної інстанції у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, правильно визначили наявність правових підстав для закриття провадження в адміністративній справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.
Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права..
Зважаючи на викладене, Верховний Суд уважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Судові витрати
З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
Водночас ухвалою Верховного Суду від 12 вересня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору та відстрочено скаржниці сплату судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 03 травня 2024 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2024 року до закінчення розгляду справи №200/1639/24 в касаційній інстанції.
Відповідно до іншої ухвали Верховного Суду від 04 вересня 2024 року сума судового збору, яка підлягала сплаті за подання вказаної касаційної скарги становить 2422 грн 40 коп.
Таким чином, з огляду на закінчення касаційного перегляду справи №200/1639/24, зазначена сума судового збору підлягає стягненню зі скаржниці.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 03 травня 2024 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2024 року в справі №200/1639/24 залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок Державної судової адміністрації України (отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055"); призначення платежу - *;101) судові витрати на сплату судового збору за подання касаційної скарги в сумі 2 422 гривні 40 копійок.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
А.Г. Загороднюк
М.В. Білак
Ж.М. Мельник-Томенко
Судді Верховного Суду