10 листопада 2025 року
м. Київ
справа №380/21951/24
адміністративне провадження № К/990/42948/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Гімона М.М., Бившевої Л.І.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2025 у справі № 380/21951/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аутстафінгова компанія "Трудові ресурси" до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
21.10.2025 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Львівській області (далі - ГУ ДПС, скаржник) на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2025 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.01.2025.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за поданою касаційною скаргою, колегія суддів виходить із такого.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22.01.2025 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Аутстафінгова компанія "Трудові ресурси" задоволено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС звернулося до Восьмого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 24.02.2025 апеляційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги, а саме надання документа про сплату судового збору.
04.03.2025 на адресу апеляційного суду надійшла заява ГУ ДПС про продовження строку для усунення недоліку апеляційної скарги, обґрунтована відсутністю фінансування органів ДПС та впровадженням воєнного стану, що позбавило скаржника можливості сплати судового збору. У своїй заяві ГУ ДПС просило продовжити строк для усунення недоліку апеляційної скарги на строк не менше 30 днів.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.03.2025 заяву ГУ ДПС про продовження процесуального строку задоволено частково; подовжено скаржнику строк для усунення недоліку апеляційної скарги на 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2025 апеляційну скаргу ГУ ДПС на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.01.2025 повернуто скаржнику у зв'язку із неусуненням зазначеного вище недоліку.
24.06.2025 ГУ ДПС повторно звернулося до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Скаржником подано заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, яку обґрунтовано тим, що первина апеляційна скарга подана ГУ ДПС в межах строку на апеляційне оскарження, однак була повернута судом апеляційної інстанції.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2025 визнано неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження; апеляційну скаргу ГУ ДПС залишено без руху; встановлено скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку з відповідними обґрунтуваннями та доказами причин пропуску такого строку, та документа про сплату судового збору.
На виконання вимог зазначеної ухвали у встановлений судом строк скаржником не усунуто недоліків апеляційної скарги, оскільки не подано заяву про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням підстав для його поновлення.
Відтак, ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2025 відмовлено ГУ ДПС у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.01.2025 у справі № 380/21951/24.
У касаційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з такими висновками суду апеляційного інстанції, оскільки і при первинному зверненні з апеляційною скаргою, і при повторному в діях ГУ ДПС, на його думку, вбачається сумлінне, добросовісне ставлення до наявних у нього прав та обов'язків, встановлених законом або судом, та вчинено всі можливі та залежні від нього дії для вчасного подання апеляційної скарги. Також зазначає, що в інших справах Верховний Суд поновлював строк на касаційне оскарження судових рішень.
Проте колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
У даному випадку підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження стало те, що наведені скаржником причини пропуску строку є неповажними, та скаржником не усунуто недоліків апеляційної скарги шляхом подання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Усталеною є позиція Верховного Суду про те, що відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору. Сама по собі сплата судового збору суб'єктом владних повноважень не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб'єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача, оскільки зазначені скаржником причини пропуску строку визнані неповажними і на пропозицію суду ГУ ДПС не звернулося до суду апеляційної інстанції із заявою про зазначення інших поважних причин пропуску строку. Відсутнє посилання на наявність таких і в касаційній скарзі.
У наведених скаржником справах Верховним Судом сформовано висновки з урахуванням конкретних установлених фактичних обставин у справі, залежно від яких були відповідним чином застосовані норми процесуального права.
Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, та доводи, наведені у касаційній скарзі, не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2025 у справі № 380/21951/24 за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Аутстафінгова компанія "Трудові ресурси" до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії.
Копію цієї ухвали суду надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіВ.П. Юрченко М.М. Гімон Л.І. Бившева