10 листопада 2025 року
м. Київ
справа №990/541/25
адміністративне провадження № П/990/541/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.
суддів: Бучик А.Ю., Коваленко Н.В.,
перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання протиправними та нечинними постав, зобов'язання вчинити певні дії,-
06.11.2025 до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, в якій позивачка просить суд:
- визнати протиправними та нечинними постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2023 № 754 «Деякі питання соціального захисту ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань», від 02.04.2024 № 369 ««Про встановлення розмірів разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», у 2024 році»», від 29.04.2025 № 486 ««Про встановлення розмірів разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", у 2025 році»» у частині встановлення розміру разової грошової допомоги учасникам війни в сумі 450,00 грн;
- зобов'язати Кабінет Міністрів України провести перерахунок і виплату на користь позивачки - ОСОБА_1 учасника війни особи з інвалідністю 1 групи по зору - щорічної разової грошової допомоги за 2023, 2024 та 2025 роки у розмірі 3 мінімальних пенсій за віком;
- стягнути з відповідача на користь позивачки компенсацію моральної шкоди в сумі 100 000,00 грн за приниження гідності.
Вирішуючи питання про прийняття справи до провадження, Верховний Суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
За змістом частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.
Відповідно до частини першої статті 22 КАС України місцеві адміністративні суди (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди) вирішують адміністративні справи як суди першої інстанції, крім випадків, визначених частинами другою-четвертою цієї статті.
Частиною четвертою статті 22 КАС України передбачено, що Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Рахункової палати, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, рішень, дій чи бездіяльності органів, які обирають (призначають), звільняють членів Вищої ради правосуддя, щодо питань обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя, звільнення їх з таких посад, оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів призначення суддів Конституційного Суду України у процесі конкурсного відбору кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України, а також Дорадчої групи експертів щодо оцінювання таких кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України, бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою.
Згідно із частиною четвертою статті 20 КАС України Верховному Суду також підсудні справи про втручання в незалежність і повноваження Рахункової палати та її членів.
Отже, законодавцем встановлено вичерпний перелік суб'єктів владних повноважень, які можуть бути відповідачами у справах, що підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції.
Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, бездіяльності Кабінету Міністрів України передбачено статтею 266 КАС України, у частині першій якої зазначено, що правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо:
1) законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України;
2) законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
3) законності актів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
4) законності рішень Вищої ради правосуддя, ухвалених за результатами розгляду скарг на рішення її Дисциплінарних палат;
5) законності бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою.
Тобто, за загальним правилом судами, які вирішують адміністративні справи у першій інстанції є місцеві адміністративні суди (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди). І лише у встановлених процесуальним законом випадках певні категорії спорів підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Позивачка, звернувшись до суду з цим позовом, хоча визначила відповідачем Кабінет Міністрів України, водночас, її вимоги не стосуються бездіяльності цього органу щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення, прийнятого на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою, тобто тієї категорії справ, яка згідно з частиною четвертою статті 22 КАС України віднесена до виключної підсудності Верховного Суду як суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що позовні вимоги до Кабінету Міністрів України про визнання протиправними та нечинними постанов Кабінету Міністрів України та про зобов'язання його вчинити певні дії не підпадають під перелік справ, передбачених частиною четвертою статті 22 та статті 266 КАС України, й, відповідно, не підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції.
Отже, звертаючись з цим позовом до Верховного Суду як суду першої інстанції, позивачкою порушено визначені КАС України правила інстанційної підсудності.
За змістом статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Предметну юрисдикцію адміністративних судів розмежовує стаття 20 КАС України, частина перша якої визначає перелік справ, підсудних місцевим загальним судам як адміністративним судам, а частина друга цієї ж статті - перелік справ, підсудних окружним адміністративним судам.
Так, за змістом частин першої, другої статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:
1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;
2) адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо:
оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій;
уточнення списку виборців;
оскарження дій чи бездіяльності суб'єктів у сфері медіа, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників суб'єктів у сфері медіа, що порушують законодавство про вибори та референдум;
оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;
3) адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо:
примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства;
примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України;
затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;
продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;
затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні, або особами без громадянства;
затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті;
5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;
6) адміністративні справи за позовними заявами територіального центру комплектування та соціальної підтримки з приводу тимчасового обмеження громадян України у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.
Частиною другою статті 20 КАС України передбачено, що окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частинами першою та третьою цієї статті.
Відповідно до частини першої статті 27 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України чи іншого суб'єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України, крім випадків, визначених цим Кодексом, адміністративні справи з приводу оскарження рішень Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та рішень у сфері державної допомоги суб'єктам господарювання, адміністративні справи за позовом Антимонопольного комітету України у сфері державної допомоги суб'єктам господарювання, адміністративні справи, відповідачем у яких є дипломатичне представництво чи консульська установа України, їх посадова чи службова особа, а також адміністративні справи про оскарження актів, дій чи бездіяльності органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, та про скасування реєстрації політичної партії вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.
Виходячи з положень частини другої статті 20, частини першої статті 22 та частини першої статті 27 Кодексу адміністративного судочинства України, а також враховуючи, що позовні вимоги стосуються оскарження нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, справа підсудна окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.
За приписами пункту 2 частини першої статті 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до частини п'ятої статті 171 КАС України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу.
Враховуючи те, що подана ОСОБА_1 позовна заява не підсудна Верховному Суду як суду першої інстанції, а також беручи до уваги положення частини першої статті 27 КАС України, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для передачі зазначеної позовної заяви до Київського окружного адміністративного суду за підсудністю для вирішення цим судом питання про можливість відкриття провадження у справі.
Керуючись статтями 20, 22, 25, 29, 243, 248 КАС України,
Передати позовну заяву ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання протиправними та нечинними постав, зобов'язання вчинити певні дії до Київського окружного адміністративного суду.
Надіслати позивачці копію ухвали про передачу позовної заяви за підсудністю.
Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її прийняття та набирає законної сили після її перегляду в апеляційному порядку або після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
...........................
...........................
...........................
А.І. Рибачук
А.Ю. Бучик
Н.В. Коваленоко,
Судді Верховного Суду