Іменем України
10 листопада 2025 року
м. Київ
справа №990/447/25
адміністративне провадження № П/990/447/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стародуба О.П.
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І., Бевзенка В.М., Чиркіна С.М.,
розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення,
26.09.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Вищої ради правосуддя від 26.08.2025 № 1784/0/15-25 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Олевського районного суду Житомирської області за власним бажанням.
Ухвалою Верховного Суду від 30.09.2025 відкрито провадження в адміністративній справі.
Ухвалою Верховного Суду від 29.10.2025, постановленою в судовому засіданні без оформлення окремого документа, подальший розгляд справи вирішено здійснювати в порядку письмового провадження.
Під час розгляду справи судом встановлено, що Указом Президента України від 16.10.2024 №710/2024 позивач призначений на посаду судді Олевського районного суду Житомирської області.
Присягу судді позивач склав 11.12.2024, а наказом голови Олевського районного суду Житомирської області від 16.12.2024 № 64-к позивача зараховано до штату суду з 23.12.2024 з посадовим окладом згідно зі штатним розписом.
До Вищої ради правосуддя 15.08.2025 надійшла заява позивача від 15.08.2025 про звільнення з посади судді Олевського районного суду Житомирської області за власним бажанням на підставі частини 2 статті 116 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».
Протоколом автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 15.08.2025 у справі №3215/0/6-25 визначено доповідача - Мельника О.П., для підготовки питань, пов'язаних із розглядом заяви.
15.08.2025 від позивача на адресу відповідача надійшла заява, у якій позивач, у зв'язку з сімейними обставинами, просив розглянути його заяву про звільнення з посади судді за власним бажанням у найкоротші терміни.
Листом від 18.08.2025 №16846/0/9-25 член ВРП Мельник О.П. звернувся до позивача із запитом для з?ясування його дійсного волевиявлення та відсутності стороннього впливу або примусу під час звернення до ВРП із вказаною заявою.
На запит члена Вищої ради правосуддя позивач, у заяві від 18.08.2025, підтвердив своє волевиявлення про звільнення з посади судді Олевського районного суду Житомирської області за власним бажанням та зазначив, що під час прийняття рішення про звільнення стороннього впливу на нього або примусу не вчинялося.
За результатами вивчення заяви та доданих матеріалів, членом ВРП Мельником О.П. складено висновок від 18.08.2025, яким запропоновано ухвалити рішення про звільнення позивача з посади судді.
Відповідно до витягу з протоколу засідання ВРП №72 від 26.08.2025, Радою здійснено розгляд матеріалів щодо звільнення позивача з посади судді за власним бажанням, де, серед іншого, запропоновано шляхом голосування визначитись щодо викладеної членом ВРП Мельником О.П. пропозиції. За вказану пропозицію проголосували 11 членів ВРП, проти - 0.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 26.08.2025 № 1784/0/15-25 позивача звільнено з посади судді Олевського районного суду Житомирської області за власним бажанням.
Не погоджуючись з вказаним вище рішенням ВРП, вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з позовом.
Доводи позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що під час роботи на посаді судді Олевського районного суду Житомирської області та при вирішенні питання про звільнення із займаної посади, Вища рада правосуддя належно не виконала встановлені законодавством обов'язки, не дотрималася визначених власними рішеннями критеріїв щодо забезпечення незалежності кожного окремого судді, суду та підтримання авторитету правосуддя.
Покликається на те, що ВРП не надала оцінку його повідомленню про втручання у здійснення правосуддя, яке було подане за вісім місяців до звільнення; до вивчення питання про з'ясування його дійсного волевиявлення, а також фактів стороннього впливу на нього або примусу при прийнятті ним рішення про звільнення з посади судді за власним бажанням підійшла формально, що стало підставою для прийняття невмотивованого рішення від 26.08.2025 №1784/0/15-25.
Також покликається на те, що відповідач допустив бездіяльність щодо розгляду його повідомлення про втручання у здійснення правосуддя.
Доводи відповідача.
Відповідач позов не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Покликається на те, що ВРП дотрималася законодавчої вимоги щодо попереднього з'ясування дійсного волевиявлення судді, і позивач однозначно письмово підтвердив відсутність примусу чи стороннього впливу, а тому, відповідач не мав законних підстав відмовляти у задоволенні заяви про звільнення за власним бажанням.
Також покликається на те, що процедура розгляду заяви судді про звільнення за власним бажанням є окремою та самостійною процесуальною дією, яка не має правового зв'язку з процедурою розгляду повідомлень про втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя, а обидві процедури регулюються різними положеннями Закону України №1798-VIII та мають відмінне правове значення.
В процесі розгляду справи позивач позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Порядок та підстави звільнення суддів з посади визначено Конституцією України, Законами України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII) та «Про Вищу раду правосуддя» від 21.12.2016 №1798-VIII (далі - Закон №1798-VIII).
Відповідно до пункту 4 частини 6 статті 126 Конституції України підставами для звільнення судді є, зокрема, подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.
Відповідно до пункту 4 статті 131 Конституції України в Україні діє Вища рада правосуддя, яка, серед іншого, ухвалює рішення про звільнення судді з посади.
Відповідно до частини 2 статті 116 Закону №1402-VIII суддя має право у будь-який час перебування на посаді незалежно від мотивів подати заяву про звільнення з посади за власним бажанням.
Згідно з частиною 3 цієї ж статті заява про звільнення з посади за власним бажанням подається суддею до Вищої ради правосуддя, яка протягом одного місяця з дня надходження відповідної заяви ухвалює рішення про звільнення судді з посади.
Статтею 1 Закону №1798-VIII передбачено, що ВРП є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.
Згідно з частиною 1 статті 55 Закону №1798-VIII питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 1 та 4 частини 6 статті 126 Конституції України, розглядається на засіданні Вищої ради правосуддя.
Відповідно до частина 2 статті 55 Закону №1798-VIII у разі звернення судді із заявою про звільнення з посади за власним бажанням Вища рада правосуддя ухвалює рішення про звільнення судді з посади після попереднього з'ясування дійсного волевиявлення судді, чи не має місце сторонній вплив на нього або примус.
За результатами розгляду питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 1 та 4 частини 6 статті 126 Конституції України, Вища рада правосуддя ухвалює вмотивоване рішення (частина 4 статті 55 Закону №1798-VIII).
Зазначені вище норми кореспондуються із положенням глави 16 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням ВРП від 24.01.2017 №52/0/15-17 (далі - Регламент ВРП), яким визначено процедуру звільнення судді з посади за загальними обставинами.
Зокрема, відповідно до пункту 16.1 Регламенту ВРП питання про звільнення судді з підстави, зокрема, подання заяви про звільнення з посади за власним бажанням (пункт 4 частини 6 статті 126 Конституції України), розглядається Радою на засіданні у пленарному складі.
Підготовку питань, пов'язаних зі звільненням судді з посади, здійснює доповідач, визначений автоматизованою системою розподілу справ. За результатами попереднього розгляду заяви про звільнення судді доповідач складає висновок (пункт 16.3 Регламенту ВРП).
Згідно з пунктом 16.5 Регламенту ВРП Рада ухвалює рішення про звільнення судді з посади за власним бажанням після попереднього з'ясування дійсного волевиявлення судді, а також фактів стороннього впливу на нього або примусу.
Відповідно до пункту 16.6 Регламенту ВРП у разі відкликання суддею заяви про звільнення з посади за власним бажанням до моменту затвердження Радою порядку денного засідання ухвалою доповідача така заява про звільнення залишається без розгляду.
У разі відкликання такої заяви після затвердження Радою порядку денного вона залишається без розгляду ухвалою Ради.
Розгляд заяви про відставку або про звільнення за власним бажанням може бути відкладений за обґрунтованою заявою судді на строк не більше одного місяця у разі, якщо мотиви, наведені суддею, будуть визнані Радою поважними.
У справі, що розглядається судом встановлено, що рішення про звільнення позивача з посади судді за власним бажанням прийняте відповідачем на підставі особисто поданої ним заяви та попереднім з?ясуванням дійсного волевиявлення судді, а також відсутності фактів стороннього впливу на нього або примусу.
Позивачем такі фактичні обставини не заперечуються.
Крім того, позивач не скористався передбаченим пунктом 16.6 Регламенту ВРП правом на відкликання заяви про звільнення чи відкладення її розгляду, натомість подав до ВРП заяву, у якій, з покликанням на сімейні обставини, просив розглянути подану заяву про звільнення за власним бажанням у найкоротший строк.
Відповідачем дотримано всіх законодавчо визначених вимог щодо розгляду заяви позивача і у відповідача не було законних підстав для відкладення розгляду заяви позивача чи відмови у прийнятті рішення про звільнення позивача з посади судді за власним бажанням.
Покликання позивача на те, що питання його звільнення не могло бути розглянуте без з'ясування дійсних обставин та причин написання ним заяви про звільнення за власним бажанням є безпідставним, оскільки за правилами частини 2 статті 116 Закону №1402-VIII право на звільнення з посади судді не залежить від мотивів такого рішення.
Єдині обставини, які відповідно до Закону №1402-VIII підлягають з?ясуванню під час вирішення заяви про звільнення з посади судді за власним бажанням, це наявність дійсного волевиявлення судді та відсутність стороннього впливу на нього або примусу, і такі вимоги закону відповідачем було виконано.
Також безпідставним є покликання позивача в обґрунтування своїх доводів на те, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем без попереднього вирішення його заяви про втручання у здійснення правосуддя, оскільки такі умови прийняття рішення про звільнення з посади судді за власним бажанням Законом №1402-VIII не визначені.
Розгляд заяви про звільнення судді за власним бажанням та вжиття заходів забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя є самостійними повноваженнями відповідача, спрямовані на забезпечення дотримання різних прав та гарантій суддів, які між собою не пов?язані і реалізація яких не поставлена у залежність один від одного.
За таких обставин та правового регулювання, суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржуване рішення, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
За таких обставин, доводи позивача щодо протиправності рішення ВРП про звільнення його з посади судді за власним бажанням не знайшла свого підтвердження, а отже, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Керуючись статтями 241-246, 255, 266, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.
Рішення Верховного Суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення Верховного Суду може бути подана до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді:
О.П. Стародуб
А.Ю. Бучик
А.І. Рибачук
В.М. Бевзенко
С.М. Чиркін