06 листопада 2025 року Справа № 460/11709/24 пров. № А/857/21570/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
судді-доповідача - Качмара В.Я.,
суддів - Гудима Л.Я., Онишкевича Т.В.,
при секретарі судового засідання - Гладкій С.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові питання про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 », Національної поліції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року, -
У провадженні Восьмого апеляційного адміністративного суду перебувала справа за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року (далі Рішення суду).
25 вересня 2025 року за результатами апеляційного перегляду Рішення суду, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення суду змінено, в частині мотивів відмови в задоволенні позову. В решті Рішення суду залишено без змін.
01.10.2025 позивачем до суду апеляційної інстанції надіслано заяву про ухвалення додаткового судового рішення (далі Заява) щодо розподілу судових витрат.
Просить стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та Національної поліції України (далі Департамент, Нацполіція відповідно) 190100 грн витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
Відповідачі у своїх поясненнях заперечують вимоги такої, просять у задоволенні Заяви відмовити.
Позивач та відповідач Департамент в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши доводи вказаної Заяви, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що така не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
За змістом частин першої, п'ятої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС) суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 3 частини першої та частини третьої статті 252 КАС суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справ и чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За змістом частин третьої-четвертої статті 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, також належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 КАС передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно із частиною третьою статті 134 КАС для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини четвертої цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Тобто в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС).
Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду щодо вирішення питань про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Аналогічних висновків також дійшла Велика Палата в додатковій постанові від 15 червня 2022 року у справі №910/12876/19.
З матеріалів справи встановлено, що Рішенням суду у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту, Нацполіції про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та скасування наказів відмовлено повністю.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення суду змінено, в частині мотивів відмови в задоволенні позову. В решті Рішення суду залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що зміна рішення суду першої інстанції в частині мотивів відмови у задоволенні позову не свідчить про часткове задоволення позову. Водночас за змістом статті 139 КАС судові витрати підлягають відшкодуванню у разі повного чи часткового задоволення позову.
На підставі викладеного, зважаючи на те, що за результатами апеляційного перегляду Рішення суду, позовні вимоги в цілому залишено без задоволення, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідачів на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись статтями 132, 134, 139, 143, 252, 308, 321, 325, 328, 329 КАС, суд,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення відмовити.
Додаткова постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар
судді Л. Я. Гудим
Т. В. Онишкевич
Повний текст судового рішення складено 10.11.2025.