Номер провадження 22-ц/821/1392/25Головуючий по 1 інстанції
Справа № 706/533/25 Категорія: 304090000 Орендарчук М. П.
Доповідач в апеляційній інстанції
Сіренко Ю. В.
10 листопада 2025 року
м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів :
Сіренка Ю.В., Гончар Н.І., Фетісової Т.Л.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство «Акцент-Банк»;
відповідач - ОСОБА_1 ;
особа, яка подала апеляційну скаргу - Акціонерне товариство «Акцент-Банк»,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на заочне рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 12 травня 2025 року в справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У квітні 2025 року АТ «Акцент-Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 20.09.2017 відповідач підписав Анкету-Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в А-БАНК. 29.02.2024 відповідач, будучи клієнтом банку, уклав з позивачем кредитний договір № АВН0СТ155101709234909239. Відповідачу надано кредит в розмірі 31900,00 грн строком на 12 місяців (тобто до 27.02.2025) зі сплатою процентів у розмірі 85,0 % річних та комісії в розмірі 0,00 грн. АТ «А-Банк» свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов договору. Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав.
У зв'язку з неналежним виконанням своїх зобов'язань за вказаним кредитним договором відповідач станом на 26.04.2025 має заборгованість у загальному розмірі 30 744,61 грн, яка складається з: 21 592,64 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 6 399,35 грн - загальний залишок заборгованості за процентами; 2 752,62 грн - загальний залишок заборгованості за пенею.
Заочним рішенням Христинівського районного суду Черкаської області від 12.05.2025 позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № ABH0CT155101709234909239 від 29.02.2024 у розмірі 27 991,99 грн, з яких: 21 592,64 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 6 399,35 грн - загальний залишок заборгованості за процентами.
У задоволенні решти вимог позову відмовлено.
Здійснено розподіл судових витрат.
Мотивуючи прийняте рішення, суд першої інстанції зазначив, що оскільки відповідач, будучи клієнтом банком, 29.02.2024 підписав кредитний договір № АВН0СТ155101709234909239, тому наявні підстави для стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за вказаним кредитним договором в розмірі 27 991,99 грн, яка складається з: 21 592,64 грн - заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 6 399,35 грн - заборгованості за процентами.
Щодо відмови в стягненні пені, суд зазначив, що хоча умовами Кредитного договору сторони і обумовили нарахування та сплату позичальником пені, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми виконаного/неналежно виконаного зобов'язання, проте п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що позичальники, у період воєнного стану, звільняються від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання), у тому числі, і в кредитних зобов'язаннях.
Не погодившись з рішенням Христинівського районного суду Черкаської області від 12.05.2025 в частині відмовлених позовних вимог, представник АТ «Акцент-Банк» - адвокат Омельченко Є.В. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив вказане рішення в оскаржуваній частині скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що норми ЦК України в питанні нарахування пені є загальними та поступаються в пріоритеті застосування нормам спеціального законодавства Закону України «Про споживче кредитування», Прикінцеві та перехідні положення якого встановлюють, що неустойка не застосовується до кредитів, що були укладені до 24.01.2024 (оскільки Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24.12.2023 + 30 днів), а з 24.01.2024 заборона нарахування відсутня.
Відзив на апеляційну скаргу до Черкаського апеляційного суду не надходив.
Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів доходить висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з огляду на таке.
Із матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлено, що 20.09.2017 відповідач ОСОБА_1 підписав Анкету-Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в А-БАНК.
29.02.2024, будучи клієнтом банку, ОСОБА_1 уклав з позивачем кредитний договір № ABH0CT155101709234903239 щодо надання кредиту в розмірі 31 900,00 грн, строком на 12 місяців (тобто до 27.02.2025) зі сплатою процентів у розмірі 85 % річних.
При підписанні договору сторони використовували електронний підпис.
АТ «А-Банк» свої зобов'язання за кредитним договором виконало та надало позичальнику грошові кошти у сумі 31 900,00 грн, що підтверджується меморіальним ордером № TR.34124109.149265.65455 від 29.02.2024, де зазначено призначення платежу «видача кредиту згідно договору № ABH0CT155101709234903239 від 29/02/2024».
Згідно з випискою по кредиту АТ «Акцент-банк» від 26.04.2025, клієнт ОСОБА_1 , інформація по кредиту № ABH0CT155101709234903239, період: 29.02.2024-25.04.2025, заборгованість (станом на 25.04.2025) становить 30 744,61 грн.
Згідно з наданим розрахунком заборгованості за договором № ABH0CT155101709234903239 від 29.02.2024, укладеним між АТ «Акцент-Банк» та клієнтом ОСОБА_1 станом на 26.04.2025 заборгованість останнього становить 30 744,61 грн та складається з: 21 592,64 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 6 399,35 грн - загальний залишок заборгованості за процентами; 0,00 грн - загальний залишок заборгованості за комісією; 2 752,62 грн - загальний залишок заборгованості за пенею.
Згідно ч. 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи, що апеляційна скарга не містить доводів щодо незгоди з рішенням суду в частині задоволених позовних вимог, відповідно до положень ст. 367 ЦПК України, колегія суддів не переглядає рішення суду в цій частині.
Щодо можливості нарахувань пені за кредитним договором колегія суддів зазначає, що відповідно до Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється, зокрема, від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24.02.2022 до теперішнього часу.
Відтак, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог банку про стягнення з позичальника пені, нарахованої кредитором за прострочення виконання договірних зобов'язань щодо повернення кредитних коштів у погоджені строки.
Колегія суддів не погоджується з аргументами скаржника про те, що норми ЦК України в питанні нарахування пені є загальними та поступаються в пріоритеті застосування нормам спеціального законодавства Закону України «Про споживче кредитування», оскільки за змістом ч. 2 ст. 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є саме Цивільний кодекс України.
Якщо суб'єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов'язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України.
Так основним регулятором договірних відносин є ЦК України, а не окремі закони, що вбачається з аналізу висновків постанови Верховного Суду від 10.10.2018 у справі № 362/2159/15-ц.
Водночас, як зазначає скаржник у даній справі, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що у разі прострочення споживачем у період з 01.03.2020 до припинення зобов'язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов'язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.
З системного аналізу як приписів п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», про які вказує скаржник, так і п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, який застосував суд першої інстанції, відхиляючи відповідні позовні вимоги, вбачається, що відповідні положення Закону України «Про споживче кредитування» не мають предметом свого правового регулювання правовідносини щодо нарахування пені під час воєнного стану в державі, а стосуються унормування цивільного законодавства у зв'язку з іншими обставинами, а саме прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».
Відтак, аргументи скаржника, у даній справі, свого підтвердження при апеляційному перегляді не знайшли.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів висновує, що заочне рішення Христиніського районного суду Черкаської області від 12.05.2025 в оскаржуваній частині є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування скаржником не доведено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції в цій частині - без змін.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк» залишити без задоволення.
Заочне рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 12 травня 2025 року в справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в оскаржуваній частині, залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і підлягає касаційному оскарженню в порядку і строках, визначених ЦПК України.
Судді Ю.В. Сіренко
Н.І. Гончар
Т.Л. Фетісова