Справа № 554/3107/25 Номер провадження 22-ц/814/4046/25Головуючий у 1-й інстанції Михайлова І. М. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.
05 листопада 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача): Карпушина Г.Л., суддів: Обідіної О.І., Чумак О.В., при секретарі судового засідання: Буйнової О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Полтави від 19 серпня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову,-
До Шевченківського районного суду м. Полтави звернувся ОСОБА_2 - опікун (законний представник) в інтересах недієздатного ОСОБА_3 з позовом до ПАТ «ВТБ Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: державний реєстратор Дмитренко Тетяна Іванівна, Міністерство юстиції України, ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора.
Позивачем ОСОБА_2 , який є законним представником ОСОБА_3 11.07.2025 року було подано клопотання про забезпечення позову в якому останній прохав накласти: - арешт на нежитлове приміщення 1 по АДРЕСА_1 , загальною площею 931,6 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 585241153101); - заборонити ТОВ ФК «Поліс», державним реєстраторам та іншим особам, які виконують функції державної реєстрації, вчиняти будь-які реєстраційні дії відносно спірного нежитлового об'єкта нерухомого майна; - заборонити ТОВ ФК «Поліс», державним реєстраторам, а також іншим суб'єктам, на яких покладено функції державного реєстратора, у будь-який спосіб відчужувати, передавати у користування спірне нерухоме майно.
В обгрунтування даного клопотання вказував, що ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави у справі № 554/8713/24 забезпечено позов шляхом накладення обтяження на будівлю в м. Полтава, проспект Першотравневий, 17-Б. Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 27.03.2025 року відмовлено в задоволенні позовної заяви про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном (справа № 554/8713/24) з тих підстав, що позивач не є власником майна. Відмова у задоволенні позову у справі № 554/8713/24 потягне скасування застосованих заходів забезпечення позову.
Зазначив, що за заявою ОСОБА_1 відкрито кримінальне провадження № 12024170420001619 від 15.10.2024 року про вчинення державним реєстратором Дмитренко Т.І. кримінального правопорушення, унаслідок чого права на спірне нерухоме майно недієздатного ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,, були порушені та вказаним особам кримінально протиправними діями державного реєстратора завдано матеріальної шкоди.
ТОВ «ФК «Поліс» розмістило публічне оголошення про продаж будівлі в обласному рекламно-інформаційному щотижневику «НОВА ГАЗЕТА», що на думку заявника, свідчить про намір остаточного відчуження спірного майна. В зв'язку з наявністю ризику відчуження такого нерухомого майна на користь третіх осіб, заявник просив вжити зазначені заходи забезпечення позову.
Одночасно з клопотанням ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , яка є третьою особою по справі на стороні позивача, була подана заява на підтримку клопотання ОСОБА_2 про забезпечення позову, з проханням задовольнити його і вжити заходів забезпечення позову запропоновані ним.
В подальшому 19.08.2025 року до суду надійшло письмове пояснення ОСОБА_1 (в підтримку клопотання ОСОБА_2 законного представника недієздатного ОСОБА_3 про забезпечення позову), у якому зазначено, що ОСОБА_1 позивачем у цивільній справі № 554/8713/24 оскаржено в апеляційному порядку рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 27.03.2025 року, відкрито апеляційне провадження за її апеляційною скаргою, також те, що вона подала до суду апеляційної інстанції заяву про відмову від позову в порядку ст.206 ЦПК України, засідання суду апеляційної інстанції у провадженні за її апеляційною скаргою у справі № 554/8713/24 призначено на 17.09.2025 року, тому вважає, що існує ризик розгляду судом апеляційної інстанції її заяви про відмову від позову, навіть раніше призначеного судового засідання, а відтак і ризик скасування заходів забезпечення позову.
Окрім того, зазначила, що ТОВ «ФК «Поліс» звернулося до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову, накладених на спірне приміщення, розгляд цієї заяви у справі № 554/9012/16-ц призначено Шевченківським районним судом міста Полтави на 26.08.2025 року.
Вважала, що вищезазначені обставини є ризиком необґрунтованого скасування заходів забезпечення на спірне приміщення та можливості його відчуження в подальшому відповідачем.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Полтави від 19 серпня 2025 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про забезпечення позову.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Полтави від 19 серпня 2025 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Не погодившись із ухвалою суду про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, її в апеляційному порядку оскаржено ОСОБА_1 , в якій остання прохала просить ухвалу скасувати, як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, оскільки суд вирішуючи питання про забезпечення позову вийшов за межі своїх повноважень, фактично розгляду справу по суті зазначивши в мотивувальній частині ухвали передчасний висновок про правомірність набуття права власності відповідачем на майно. Постановити нове рішення, яким забезпечити позов у відповідний спосіб.
Окрім того вказувала, що районний суд не врахував, що під час розгляду заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення прозову і не вирішується справа по суті.
Зазначала, що вона не перебувала з ПАТ « ВТБ Банк» та ТОВ « ФК « ПОЛІС» в правовідносинах та не підписувала договорів (правочинів), що є підставою для віндикаційного позову про витребування майна з чужого незаконного володіння щодо права власності на частину будівлі по АДРЕСА_1 .
Також вказує, що суд в ухвалі про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову посилається на правомірність набуття відповідачем ТОВ «ФК « Поліс» права власності на спірний об'єкт нерухомості майна, в той чаc, як доказів чим встановлена така правомірність не навів, та фактично вирішив спір по суті, що є порушенням норм процесуального права.
Судове засідання в суді апеляційної інстанції проводилося в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи. На момент розгляду справи були присутні ОСОБА_1 , Дігоров І.М., представник ТОВ « ФК « ПОЛІС», інші особи, які брали участь в розгляді справи будучи належним чином та завчасно повідомленими про час і місце слухання справи, в судове засідання не з'явилися.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково зважаючи на наступне.
Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України, за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно із ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову районний суд виходив з того, що станом на час розгляду судом заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у виді накладення арешту на спірне нерухоме майно, є чинними та продовжуються заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 03.09.2024 року, зміненою постановою апеляційного суду від 02.04.2025 року у справі № 554/8713/23 відносно спірного об'єкта нерухомого майна, а саме на нежитлове приміщення 1 по АДРЕСА_1 , загальною площею 931,6 кв.м. та за відсутності судових рішень про скасування обтяжень спірного нерухомого майна та виходячи з того, що розгляд справи № 554/8713/23 триває, оцінюючи ризики утруднення чи неможливості виконання рішення суду у цій справі, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення цієї заяви про забезпечення позову.
Проте, колегія суддів не може повністю погодитись з таким висновком районного суду з огляду на наступне.
Так, відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Згідно з частинами першою та другою статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 124 Конституції України визначений принцип обов'язковості судових рішень.
Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову (пункт 3 частини першої статті 151 ЦПК України). Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Із матеріалів справи вбачається, що із заявою про забезпечення позову у даній справі звернувся ОСОБА_2 який є опікуном недієздатного ОСОБА_3 .
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Полтави від 19 серпня (провадження № 2-з/554/50/2025) відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову .
Вказана ухвала суду не оскаржена в апеляційному порядку, а тому суд апеляційної інстанції позбавлений можливості надавити оцінку вказаній ухвалі суду.
Також, із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 подала до районного суду заяву (т.5 а.с.3-5 )на підтримку клопотання ОСОБА_2 , який діє в інтересах недієздатного ОСОБА_3 про забезпечення позову а в подальшому письмове пояснення (т.5 а.с. 227-256), в яких підтримала позицію ОСОБА_2 щодо забезпечення позову та види забезпечення позову запропоновані останнім.
Окремої заяви про забезпечення позову в порядку ст.ст.149-152 ЦПК України ОСОБА_1 не подавалося.
Як вбачається із оскаржуваної ухвали, районний суд, на вказане уваги не звернув та безпідставно розглянув вказану заяву по суті відповідно до ст.153 ЦПК України, ухваливши про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Оскільки в матеріалах справи відсутні відомості щодо подачі ОСОБА_1 заяви про забезпечення позову у даній справі, в суду першої інстанції були відсутні підстави для її розгляду, а тому колегія суддів вважає, що ухвала районного суду постановлена с порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що за вказаних обставин суд апеляційної інстанції, також позбавлений можливості постановлення нового рішення по суті заяви ОСОБА_1 , окрім рішення щодо повернення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи по суті.
Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Полтави від 19 серпня 2025 року за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову - скасувати.
Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено 05 листопада 2025 року.
Головуючий: _______________________________ Г.Л. Карпушин
Судді: ______________________Обідіна О.І. ___________________Чумак О.В.