Справа № 530/1805/25 Номер провадження 11-сс/814/775/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
05 листопада 2025 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
представника ТОВ «Зоря» - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора Котелевського відділу Диканської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Котелевського районного суду Полтавської області від 18 вересня 2025 року, -
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання старшого дізнавача СД ВП №4 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області про арешт, виявленого під час огляду місця події від 22.08.2025 року майна, а саме:
- земельної ділянки (кадастровий номер 5322283000:00:001:1403), площею 17, 0037 га;
- земельної ділянки (кадастровий номер 5322283000:00:001:1404), площею 20 000 га;
- земельної ділянки (кадастровий номер 5322283000:00:001:1405), площею 20 000 га;
- земельної ділянки (кадастровий номер 5322283000:00:001:1406), площею 20 000 га;
- земельної ділянки (кадастровий номер 5322283000:00:001:1407), площею 20 000 га;
- земельної ділянки (кадастровий номер 5322283000:00:001:1408), площею 20 000 га.
Як вбачається зі змісту клопотання, підрозділом дізнання ВП №4 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12025175490000183 від 29.07.2025 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України.
В клопотанні дізнавача зазначено, що 28.07.2025 року до ч/ч ВП № 4 Полтавського РУП через канцелярію з УСР в Полтавській області надійшов рапорт працівника поліції про те, що співробітниками УСР здійснено збір фактів щодо можливих протиправних діянь ТОВ «Зоря», котрі самовільно зайняли земельні ділянки, шляхом засівання с/г культур, з кадастровими номерами 532228300:00:003:0287 площею 63 га, 5322283000:00:003:0304 площею 35,31 га, 5322283000:00:001:1322 площею 116,99 га, 5322283000:00:003:1122 площею 50,66 га, розташованих на території Великорублівської сільської ради, чим завдали значної шкоди її законному володільцю.
29.07.2025 за даним фактом внесені відповідні відомості до ЄРДР та розпочато кримінальне провадження за №12025175490000183 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України.
03 грудня 2009 між орендодавцем Котелевською районною державною адміністрацією в особі голови Котелевської РДА ОСОБА_8 та орендарем ТОВ «Зоря» в особі голови товариства ОСОБА_9 укладено договір оренди землі, зареєстрований у Котелевському районному відділі Полтавської регіональної філії ДМ "Центр державного земельного кадастру» за № 04094500017 від 07.12.2009 строком на 15 років, тобто до 2024 року включно.
Вказана земельна ділянка за кадастровим номером 5322283000:00:001:1322, загальною площею 117,0037 га, розташована на території Великорублівської сільської ради, а саме поблизу с.Ковжижа Полтавського району, Полтавської області.
26.01.2023 Виконавчим комітетом Великорублівської сільської ради було направлено лист-пропозицію директору ТОВ "Зоря" ОСОБА_10 щодо внесення змін до договору оренди землі, та запропоновано заключити додаткові угоди для внесення змін у договори, зокрема і на земельну ділянку з кадастровим номером 5322283000:00:001:1322 загальною площею 117,0037 га.
07.06.2024 від директора ТОВ «Зоря» ОСОБА_11 на адресу Великорублівської сільської ради надіслано лист щодо укладення додаткової угоди та додано проект додаткової угоди про внесення змін до договору.
14.10.2024 рішенням Великорублівської сільської ради Полтавського району Полтавської області №01-01/LII-14 ТОВ "Зоря" було відмовлено у розгляді клопотання у продовженні (поновлені) Договору оренди землі №040954500017 від 03.12.2009 шляхом укладення додаткової угоди на земельну ділянку площею 117,0037 га, кадастровий номер 5322283000:00:001:1322, термін дії якого закінчується 07.12.2024.
10 грудня 2024 року рішенням сесії Великорублівської сільської ради було прийнято рішення про розроблення технічних документацій із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок комунальної власності в тому числі і земельну ділянку за кадастровим номером 5322283000:00:001:1322 площею 117,0037 га та зобов'язано Виконавчий комітет Великорублівської сільської ради розробити технічну документацію із землеустрою щодо поділу вищевказаної земельної ділянки на 6 окремих земельних ділянок з кадастровими номерами 5322283000:00:001:1403 площею 17,0037 га, 5322283000:00:001:1404 площею 20000 га, 5322283000:00:001:1405 площею 20 000 га, 5322283000:00:001:1406 площею 20 000 га, 5322283000:00:001:1407 площею 20 000 га та 5322283000:00:001:1408 площею 20 000 га.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 09.09.2025 року встановлено, що на земельні ділянки з кадастровими номерами: 5322283000:00:001:1403 площею 17,0037 га, 5322283000:00:001:1404 площею 20 000 га, 5322283000:00:001:1405 площею 20 000 га, 5322283000:00:001:1406 площею 20 000 га, 5322283000:00:001:1407 площею 20 000 га та 5322283000:00:001:1408 площею 20 000 га, відомості відсутні у зв'язку з розробленням технічної документації, які на даний час не передані у приватну власність чи оренду та є землями сільськогосподарського призначення з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Постановою старшого дізнавача СД ВП №4 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області вказані земельні ділянки визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
З огляду на вказане, в ході досудового розслідування виникла необхідність у збереженні майна, яке є об'єктом кримінально-протиправних дій, а також може бути використано як доказ у кримінальному провадженні. Збереження майна на час проведення досудового розслідування можливе лише за умови накладення арешту на час проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.
Відмовляючи у задоволенні клопотання, слідчий суддя вказав на відсутність правових підстав для накладення арешту на вказане у клопотанні майно, оскільки дізнавачем не доведено наявності розумних підстав вважати, що вказані матеріальні об'єкти є доказом вчинення кримінального правопорушення у вказаному кримінальному провадженні.
Крім того, не надано доказів, що на вказаних земельних ділянках проводяться певні роботи, про заборону проведення яких ставив питання прокурор. Також відсутні дані про вчинення іншими особами дій, направлених на їх знищення, пошкодження чи відчуження або намагання перешкодити досудовому розслідуванню іншим чином.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати у зв'язку із невідповідністю висновків фактичним обставинам провадження, та постановити нову, якою задовольнити клопотання та накласти арешт на виявлені під час огляду місця події земельні ділянки із встановленням заборони відчуження, знищення, перетворення як власникам, так і іншим третім особам, що заявляють право вимоги на них, а також вчиняти будь-які нотаріальні, реєстраційні та виконавчі дії з боку уповноважених на це службових та інших посадових осіб (державних та приватних нотаріусів, реєстраторів, виконавців тощо). Вказує, що дане майно відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України, є матеріальними об'єктами, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а отже потребують вжиття заходів щодо їх збереження та проведення судових експертиз.
Вказує, що ТОВ «Зоря» свідомо, знаючи про непродовження договору оренди на землю, самовільно зайняло земельні ділянки шляхом засівання с/г культурами.
Прокурор, будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час слухання, в судове засідання не з'явився. Просив розгляд провадження провести за його відсутності.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку представника ОСОБА_6 , який вважав ухвалу слідчого судді законною та обгрунтованою, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду прийшла до такого висновку.
Обґрунтовуючи клопотання про арешт вилученого під час огляду місця події майна, дізнавач зазначив, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Розглядаючи клопотання слідчого, слідчий суддя перевірив вказані обставини та дійшов правильного висновку про те, що законних підстав для накладення арешту немає.
Диспозицією ч.1 ст.197-1 КК України передбачено відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику.
Безпосереднім об'єктом кримінального правопорушення являються земельні відносини як суспільні відносини власності щодо володіння, користування і розпорядження землею. Об'єктами відносин є земля в межах України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї). Земельні відносини опосередковуються правом власності на землю і регулюються ЗК та іншими нормативно-правовими актами.
Предметом злочину є земельна ділянка як об'єкт права власності. Земельна ділянка - це частина земельної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами суб'єктів власності. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки.
Об'єктивна сторона кримінального правопорушення полягає у самовільному зайнятті земельної ділянки. Самовільне зайняття ділянки - це активні протиправні дії по заволодінню (захопленню) всупереч встановленому порядку земельної ділянки. Остання належить на праві власності іншій особі (фізичній чи юридичній), яка володіє нею на інших законних підставах (наприклад, на підставі договору оренди). Причому земельна ділянка для винної особи є чужою, вона не має необхідних і достатніх прав на володіння, користування чи розпорядження ділянкою як власник чи як особа, якій надано право постійно чи тимчасово володіти і користуватися нею.
Самовільне зайняття земельної ділянки з об'єктивної сторони може полягати у різних діях - у незаконному огорожуванні ділянки, знищенні і встановленні «своїх» межових знаків, у протиправному використанні землі у своїх потребах: обробка, удобрення землі, насадження насіння, дерев чи кущів, виконання меліоративних, інших робіт, завезення і розміщення будівельних матеріалів тощо. Але у всіх випадках особа протиправно заволодіває земельною ділянкою, вчинює відносно неї певні дії як «власник» чи «законний користувач» і при цьому порушує суб'єктивні інтереси учасників земельних правовідносин у галузі правомірного використання, відтворення та охорони земель.
Обставин, які б підтверджували, що виявлені під час огляду місця події земельні ділянки містять на собі сліди кримінального правопорушення, немає.
Доказове значення цих земельних ділянок для доведення факту вчинення зазначених у диспозиції статті дій, є сумнівним. Дізнавачем належним чином не мотивовано мету зберігання ділянок землі в якості речових доказів.
Відповідно до ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.
Крім того, дізнавачем не доведено, що незастосування арешту може призвести до приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження земельних ділянок. Як і не було доведено, що арешт землі у даному випадку забезпечить дане кримінальне провадження.
Таким чином слідчий суддя, враховуючи вимоги ст.ст. 171, 173 КПК України, вірно оцінив відсутність підстав для накладення арешту, розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для власників майна та третіх осіб.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що органом досудового розслідування не доведено законних підстав для накладення арешту, а тому ухвала слідчого судді є законною і підстав для її скасування немає.
Отже, апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора Котелевського відділу Диканської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Котелевського районного суду Полтавської області від 18 вересня 2025 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4