Справа № 159/7894/25 Провадження №11-сс/802/618/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
10 листопада 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ковельського міськрайонного суду від 04 листопада 2025 року про відмову в задоволенні клопотання слідчого СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 (ЄРДР №12025030550001301),
Ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду від 04 листопада 2025 року в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, ОСОБА_8 відмовлено, та застосовано до останнього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 2 (два) місяці, тобто до 02.01.2026 включно, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що слідчим та прокурором не надано доказів про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні, а тому прийшов до висновку про можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, а саме - домашнього арешту з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Посилається на те, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, а клопотання про обрання запобіжного заходу безпідставно відхилено. Судом не прийнято до уваги те, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а тому наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, міркування прокурора, який підтримав апеляційну скаргу з підстав викладених в ній, думку підозрюваного та захисника, які заперечили щодо задоволення апеляції, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Слідчий суддя при розгляді клопотання, у відповідності до ст.194 КПК України, правильно прийшов до висновку, про обґрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та про те, що прокурор не довів що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, не може запобігти вказаним ризикам, а тому відмовив в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та застосував більш м'який запобіжний захід.
Як вбачається із матеріалів справи, при розгляді в суді першої інстанції клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий та прокурор не довели того, що застосований до ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Інші доводи апеляції прокурора є недоведеним припущенням щодо можливої процесуальної поведінки підозрюваного.
Посилання в апеляції щодо тяжкості інкримінованого злочину, в якому підозрюється ОСОБА_8 не можуть, на думку суду, безумовно свідчити про наявність ризиків, про які вказує ст.177 КПК України.
При цьому слідчим суддею вірно встановлено та взято до уваги те, що ОСОБА_8 раніше не судимий, має постійне місце проживання, позитивно характеризується.
За таких обставин, слідчий суддя обґрунтовано відмовив у обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому законних підстав для скасування ухвали слідчого судді і постановлення нової ухвали по викладених в апеляційній скарзі доводах прокурора, апеляційний суд не вбачає.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ковельського міськрайонного суду від 04 листопада 2025 року про відмову в задоволенні клопотання слідчого СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді