Справа № 161/16232/23 Головуючий у 1 інстанції: Яремчук С. М.
Провадження № 22-ц/802/1106/25 Доповідач: Шевчук Л. Я.
30 жовтня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого-судді Шевчук Л. Я.,
суддів Данилюк В. А., Киці С. І.,
секретар с/з Черняк О. В.,
з участю:
представника позивача - Ковальчук С. О.,
представника третьої особи - Костюкевича Ю. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства імені Івана Франка, третя особа - Фермерське господарство «Еліт-ресурс», про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, за апеляційною скаргою відповідача Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства імені Івана Франка на рішення Горохівського районного суду Волинської області від 31 липня 2025 року,
У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся в суд із зазначеним позовом, який обґрунтував тим, що він є власником земельної ділянки площею 4,1238 га з кадастровим номером 0720881500:01:002:0022 для ведення особистого селянського господарства на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії Р2 № 119617, виданого 07 травня 2003 року, що знаходиться на території Городищенської територіальної громади Луцького району Волинської області.
Позивач також зазначив, що з 2020 року його земельною ділянкою самовільно користується Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство (далі - ПОСП) імені Івана Франка, хоча будь-яких договорів з цим підприємством, у тому числі і договору оренди, він не укладав. 09 вересня 2023 року позивачу стало відомо про порушення його права власності, а саме про самовільне заволодіння і користування земельною ділянкою. Він викликав працівників поліції, яким надав пояснення та підтвердив своє право власності відповідними документами. Позивач зазначив, що ПОСП імені Івана Франка самовільно здійснює обробіток земельної ділянки всупереч його волі. Оскільки договір оренди землі між позивачем та відповідачем не укладався, то й не виникало жодних передумов та зобов'язань у останнього щодо обробітку земельної ділянки позивача.
Покликаючись на зазначені обставини, позивач просив суд зобов'язати відповідача не чинити йому перешкод у здійсненні ним права приватної власності нерухомим майном, а саме земельною ділянкою з кадастровим номером 0720881500:01:002:0022 площею 4,1238 га; зобов'язати відповідача повернути йому безпідставно набуте майно в натурі, а саме земельну ділянку з кадастровим номером 0720881500:01:002:0022 площею 4,1238 га, що належить йому на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії Р2 № 119617, виданого 07 травня 2003 року, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства.
Рішенням Горохівського районного суду Волинської області від 31 липня 2025 року у цій справі позов ОСОБА_1 задоволено.
Ухвалено зобов'язати Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство імені Івана Франка не чинити ОСОБА_1 перешкоди у здійсненні ним права власності на нерухоме майно, а саме земельною ділянкою з кадастровим номером 0720881500:01:002:0022 площею 4,1238 га.
Зобов'язано Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство імені Івана Франка повернути ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 0720881500:01:002:0022 площею 4,1238 га, що належить на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії Р2 № 119617, виданого 07 травня 2003 року, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства.
Стягнуто з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства імені Івана Франка в користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 073,60 грн та 20 000 грн витрат на правову допомогу.
Не погоджуючись із ухваленим рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Відзив на апеляційну скаргу не подавався.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 та представник третьої особи Костюкевич Ю. М. апеляційну скаргу заперечили, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Представник позивача подав апеляційному суду заяву, в якій просив апеляційну скаргу задовольнити, а розгляд справи провести за його відсутності.
ОСОБА_1 в судове засідання не з?явився, хоча у встановленому законом порядку був повідомлений про час і місце розгляду справи, а тому апеляційний суд розглянув справу у його відсутності.
Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_2 та представника третьої особи Костюкевича Ю. М., дослідивши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу відповідача Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства імені Івана Франка слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.
Задовольняючи позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач чинить позивачу, який є власником земельної ділянки, перешкоди у користуванні цією земельною ділянкою, оскільки самовільно користується земельною ділянкою.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи і зроблені з дотриманням вимог закону.
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частиною 1 статті 10, частиною 3 статті 12, частиною 1 статті 13 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За матеріалами справи судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 4,12 га, яка призначена для ведення особистого селянського господарства відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії Р2 № 119617 від 07 травня 2003 року (т. 1, а. с. 21, 22).
Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав № 333340149 від 25 травня 2023 року та Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, номер інформаційної довідки 346763665 від 15 вересня 2023 року, земельна ділянка площею 4,1238 га з кадастровим номером 0720881500:01:002:0022 на праві власності належить ОСОБА_1 . 16 травня 2023 року державним реєстратором виконавчого комітету Луцької міської ради Волинської області Назарчуком С. Ю. проведено реєстрацію права власності (т. 1, а. с. 23, 24).
Судом також встановлено, що цією земельною ділянкою користується ПОСП ім. Івана Франка Луцького району Волинської області.
02 червня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до керівника ПОСП ім. Івана Франка ОСОБА_3 з вимогою припинити обробіток належної йому земельної ділянки (паю) площею 4,1238 га з кадастровим номером 0720881500:01:002:0022, а також утриматись від вчинення дій, які б перешкоджали йому використовувати належну йому земельну ділянку після збору відповідачем урожаю 2023 року. Зазначене повідомлення ПОСП імені Івана Франка отримано 22 червня 2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, а також трекінгом Укрпошти (т. 1, а. с. 18-20).
Крім того судом встановлено, що з цього приводу позивач звертався до правоохоронних органів.
Постановою дізнавача СД ВП № 3 (місто Луцьк) Луцького РУП ГУНП у Волинській області лейтенанта поліції Перевозніка М. В. від 22 листопада 2024 року закрито кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023035610000316 від 18 листопада 2023 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого часиною 1 статті 197-1 КК України. У постанові про закриття кримінального провадження зазначено, що в результаті проведення усіх слідчих дій здобуто переконливі докази, які підтверджують вину та причетність ОСОБА_3 до самовільного зайняття земельної ділянки з кадастровим номером 0720881500:01:002:0022, однак сума збитків не перевищує неоподаткований мінімум, регламентований Податковим кодексом України, для притягнення до кримінальної відповідальності відповідно до статті 197-1 КК України. Механізатор ПОСП ім. Івана Франка ОСОБА_4 дав показання про те, що під час обробітку земельних ділянок, належних ПОСП ім. Івана Франка, будь-яких межових знаків земельної ділянки з кадастровим номером 0720881500:01:002:0022 ним не виявлено. Показання ОСОБА_4 про відсутність межових знаків підтвердив також агроном підприємства ОСОБА_5 .
Постанову про закриття кримінального провадження направлено до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області щодо вирішення питання про притягнення до адміністративної відповідальності на підставі статті 53-1 КУпАП ПОСП імені Івана Франка в особі директора Тарарая Олега Васильовича (т. 2, а. с. 88-92).
Згідно з повідомленням Головного управління Держгеокадастру у Волинській області за № 10-3-0.414-5130/2-24 від 16 грудня 2024 року, наданого на адресу дізнавача СД ВП № 3 (місто Луцьк) Луцького РУП ГУНП у Волинській області лейтенанта поліції Максима Перевозніка, земельна ділянка з кадастровим номером 0720881500:01:002:0022 перебувала у користуванні на умовах оренди в ПОСП імені Івана Франка, дата укладення договору (після 2013 року)/дата державної реєстрації 06 жовтня 2010 року, строк дії договору оренди 10 років, дата закінчення - 06 вересня 2020 року, в Державному реєстрі речових прав інше речове право на земельну ділянку припинено. Земельна ділянка з кадастровим номером 0720881500:01:002:0022 знаходиться всередині масиву, поряд знаходяться земельні ділянки з кадастровими номерами 0720881500:01:002:0020, 0720881500:01:002:0021, 0720881500:01:002:0023, які перебувають у користуванні на умовах оренди ПОСП імені Івана Франка. Земельна ділянка з кадастровим номером 0720881500:01:002:0022 використовується ПОСП імені Івана Франка без укладеної цивільно-правової угоди щодо користування земельної ділянки, а, отже, є самовільно зайнятою земельною ділянкою (т. 2, а. с. 104, 105).
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 4/П/01/-24 від 31 грудня 2024 року при перевірці дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки площею 4,1238 га з кадастровим номером 0720881500:01:002:0022, яка знаходиться на території Городищенської сільської ради Волинської області, відповідно до постанови про закриття кримінального провадження від 22 листопада 2024 року за № 12023035610000316, встановлено, що 01 листопада 2024 року факт самовільного зайняття земельної ділянки шляхом обробітку (розорана, залишки сільськогосподарської продукції) земельної ділянки ПОСП імені Івана Франка площею 4,1238 га з кадастровим номером 0720881500:01:002:0022, категорія земель - сільськогосподарського призначення з цільовим призначенням - ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Городищенської сільської ради Волинської області та на праві приватної власності належить ОСОБА_1 , що є порушенням статей 125, 126 Земельного кодексу України, пункту «б» частини 1 статті 211 Земельного кодексу України, відповідальність за що передбачена статтею 53-1 КУпАП. Зазначений протокол по адміністративне правопорушення складений щодо ОСОБА_6 , який працює на посаді агронома ПОСП імені Івана Франка (т. 2, а. с. 94-96).
Постановою державного інспектора сектору державного контролю за використанням та охороною земель № 4 Управління з контролю за використанням та охороною земель ГУДК у Волинській області Бущак Т. Я. за № 4/По/02/-24 від 31 грудня 2024 року ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 53-1 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн (т. 2, а. с. 97-100).
Зазначений штраф сплачений ОСОБА_6 03 січня 2025 року, що підтверджується копією квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №6 від 03 січня 2025 року (т. 2, а. с. 101).
У суді першої інстанції представник позивача зазначив, що у 2010 році ОСОБА_1 надав дозвіл ОСОБА_3 на тимчасове користування його земельною ділянкою. З 2010 року по теперішній час відповідач користується спірною земельною ділянкою згідно попередньої домовленості. У червні 2023 року позивач звернувся до керівника ПОСП імені Франка Тарарая О.В. з вимогою звільнити його земельну ділянку, так як сам бажає обробляти та користуватись нею, однак відповідач відмовився звільнити земельну ділянку.
Статтею 14 Конституції України передбачено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до частин 1, 2 статті 78 Земельного Кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
Поняття земельної ділянки як об'єкта права власності визначено у частині першій статті 79 ЗК України як частини земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Згідно з частиною 1 статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина 1 статті 317 ЦК України).
Відповідно до статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Статтею 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Частиною 1 статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Порушення, невизнання або оспорювання права власності особи на земельну ділянку є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Суд повинен установити: чи були порушені, не визнані, обмежені або оспорені права, свободи чи інтереси цієї особи; у чому полягає таке порушення прав; якими доказами воно підтверджується. Залежно від установленого суд повинен вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Згідно із статтею 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.
З урахуванням наведеного апеляційний суд погоджується з висновками місцевого суду про те, що належна позивачу земельна ділянка фактично використовується відповідачем по справі, який перешкоджає власникові у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, засіваючи на ній сільськогосподарські культури. Відсутність межових знаків земельної ділянки унеможливлює використання земельної ділянки позивачем.
Окрім того в суді першої інстанції представник відповідача не заперечував, що ПОСП імені Івана Франка користується суміжними земельними ділянками і водночас ствердив, що про наявність межових знаків йому нічого не відомо.
У своїй позовній заяві ОСОБА_1 зазначив, що відповідач користується належною йому земельною ділянкою та чинить йому перешкоди у користуванні цією земельною ділянкою.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач чинить позивачу перешкоди у користуванні належною йому на праві власності земельною ділянкою, а тому позивач як власник земельної ділянки має право вимагати від відповідача усунення перешкод у здійсненні ним права володіння і користування своєю земельною ділянкою.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову ОСОБА_1 .
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не впливають на правильність судового рішення.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі наведеного суд апеляційної інстанції доходить висновку, що рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу відповідача Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства імені Івана Франка залишити без задоволення.
Рішення Горохівського районного суду Волинської області від 31 липня 2025 року у цій справі залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Судді