Справа № 155/694/25 Головуючий у 1 інстанції: Яремчук С. М.
Провадження № 22-ц/802/1183/25 Доповідач: Данилюк В. А.
10 листопада 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Данилюк В. А.,
суддів Киці С. І., Шевчук Л. Я.,
розглянувши в місті Луцьку в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Горохівського районного суду Волинської області від 27 серпня 2025 року,
Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Фінтраст Капітал» адвокат Столітній Михайло Миколайович звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 49782,60 гривень.
Позов обґрунтовано тим, що 27 листопада 2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» укладено електронний договір №7314655 про надання споживчого кредиту. Вказаний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі, і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна», затверджених наказом №1364-ОД від 20 листопада 2023 року та розміщених їх на сайті https://creditplus.ua/ru/documents. Кредитний договір укладено на таких умовах: сума кредиту - 10500,00 гривень, строк кредиту - 360 днів, дата повернення кредиту - 21 листопада 2024 року. ТОВ «Авентус Україна» свої зобов'язання за Кредитним договором виконало, відповідач отримав кредит в розмірі 10500,00 гривень шляхом зарахування кредитних коштів на його платіжну картку № НОМЕР_1 .
Відповідно до п. 1.5.1, 1.5.2 кредитного договору стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується відповідно до таких умов: у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 договору; знижена процентна ставка становить 1,692% в день та застосовується відповідно до умов вказаних у договорі.
Станом на 03 грудня 2023 року відповідач не здійснив оплату процентів згідно графіку платежу та не повернув тіло кредиту.
Вказує, що 25 липня 2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТзОВ «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна» укладено Договір факторингу №25-07/24-Ф, відповідно до умов якого ТзОВ «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна» набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором.
Позивач зазначає, що станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача за Кредитним договором становить 49782,60 гривень, з яких 10500,00 гривень - тіло кредиту та 14208,60 гривень - нараховані відсотки, нараховані позивачем відсотки за 120 календарних днів - 25074,00 гривень.
Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 49782,60 гривень, з яких 10500,00 гривень - сума кредиту, 14208,60 гривень - нараховані відсотки за користування кредитом, нараховані позивачем відсотки за 120 календарних днів - 25074,00 гривень та понесені судові витрати, а саме: сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 гривні та витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 гривень.
Рішенням Горохівського районного суду Волинської області від 27 серпня 2025 рокупозовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Фінтраст Капітал» (місцезнаходження: місто Київ, вулиця Загородня, будинок 15, офіс 118/2, код ЄДРПОУ: 44559822) 24708 (двадцять чотири тисячі сімсот вісім) гривень 60 копійок заборгованості за кредитним договором.
Стягнуто з ОСОБА_1 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Фінтраст Капітал» (місцезнаходження: місто Київ, вулиця Загородня, будинок 15, офіс 118/2, код ЄДРПОУ: 44559822) понесені судові витрати, а саме: сплачений судовий збір у розмірі 1202 (одна тисяча двісті дві) гривні 24 копійки та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду в частині задоволених позовних вимог скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у частині задоволених вимог, а у частині відмовлених позовних вимог залишити без змін.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_2 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, також просить стягнути витрати на правову допомогу у апеляційній інстанції у розмірі 8000,00 гривень.
Відповідно до вимог ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України справу розглянуто без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 5 ст. 268, ст. 381 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог не оскаржується, а тому апеляційним судом, відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, не переглядається.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін з таких підстав.
Судом та матеріалами справи встановлено, що 27 листопада 2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №7314655, який підписаний електронним підписом позичальника шляхом відтворення одноразового ідентифікатора С3473 (а. с. 32-39).
Сума кредиту - 10500,00 гривень. Тип кредиту - кредит (п. 1.3 Кредитного договору).
Строк кредиту 360 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів), що є Додатком №1 до цього договору. Графік платежів розраховується за зниженою процентною ставкою, виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов'язки на умовах та в строки, визначені в Договорі (п. 1.4 Кредитного договору).
Відповідно до п.1.5. кредитного договору тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 договору.
Знижена процентна ставка 1,692% в день застосовується відповідно до таких умов. Якщо споживач до 03.12.2023 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач, як учасник програми лояльності, отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, споживач розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим договором. Споживач погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для споживача, оскільки надання кредиту за цим договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки.
Згідно з п. 1.7, пп. 1.7.1, 1.7.2 кредитного договору орієнтовна реальна річна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 95385,90% річних; за зниженою ставкою - 86077,92% річних.
Відповідно до п. 1.8, пп. 1.8.1, 1.8.2 Кредитного договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення кредитного договору складає: за стандартною ставкою - 85722,00 гривні; за зниженою ставкою - 85533,95 гривні.
Обчислення орієнтовної реальної річної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту базується на припущенні, що договір залишається дійсним протягом погодженого строку, та що товариство та споживач виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені договором (п. 1.9 кредитного договору).
Згідно з 2.1 кредитного договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 . У випадку, якщо після здійснення (ініціювання здійснення) товариством платежу за реквізитами вищевказаної платіжної картки виявиться, що платіж не може бути зарахований на рахунок з будь-яких причин, які не залежать від Товариства (в тому числі, але не виключно у випадку відсутності авторизації платіжної картки), сторони укладають додаткову угоду про зміну платіжних реквізитів споживача для надання кредиту за цим договором. При цьому, така додаткова угода може бути укладена лише протягом 24-х годин з моменту прийняття товариством рішення про надання кредиту споживачу. Якщо сторони з будь-яких причин у вказаний строк не укладуть вказану додаткову угоду споживач втрачає право отримати кредитні кошти за цим договором, а у товариства не виникає прострочення кредитора.
Відповідно до п.2.1 кредитного договору дата надання кредиту: 27.11.2023 року або 28.11.2023 року .
Згідно з п. 3.1 кредитного договору проценти, що нараховуються за цим договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».
Встановлено, що ОСОБА_1 27 листопада 2023 року разом з кредитним договором підписав електронним підписом Додаток №1 до цього договору, а саме: таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит. Крім того, ОСОБА_1 27 листопада 2023 року підписав електронним підписом Паспорт споживчого кредиту, в якому зазначена повна інформація про строки та умови кредитування за кредитним договором, в тому числі, порядок обчислення відсотків за користування кредитом (а.с. 11-13, 40-зворот).
Із дослідженого судом договору встановлено, що ОСОБА_1 уклавши договір, підтвердив, що ознайомився повністю, розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримувались Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (а.с. 45-54).
ТОВ «Авентус Україна» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 10500,00 гривень шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача, про що свідчить довідка ТОВ «Пейтек Україна» від 08 вересня 2024 року (а.с. 71-73).
Згідно з наданою ТОВ «Авентус Україна» Карткою обліку договору, яка містить інформацію за договором споживчого кредиту №7314655 від 27 листопада 2023 року (позичальник ОСОБА_1 ), відповідач свої зобов'язання за Кредитним договором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконував, жодного платежу на погашення тіла кредиту чи відсотків внесено не було. Проценти за кредитним договором №7314655 від 27 листопада 2023року за стандартною процентною ставкою 1,99% нарахованні ТОВ «Авентус Україна» за період з 27.11.2023 року по 03.02.2024 року та становлять 14208,60 гривень (а.с. 16-22).
В подальшому, 25 липня 2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТзОВ «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна» укладено Договір факторингу №25.07/24-Ф (а.с. 76-80).
Відповідно до п. 1.1 Договору факторингу фактор ТзОВ «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна» зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта ТОВ «Авентус Україна» (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, який формується згідно Додатку №1 та є невід'ємною частиною Договору.
Згідно з Витягом з реєстру боржників до договору факторингу №25.07/24-Ф від 25 липня 2024 року ТзОВ «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 в розмірі 24708,60 гривень, з яких 10500,00 гривень - тіло кредиту та 14208,60 гривень - нараховані відсотки (а.с. 27).
Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «Авентус Україна» повідомило відповідача шляхом направлення 25 липня 2024 року повідомлення на електронну пошту останнього (а.с. 14).
Доводи апеляційної скарги про те, що матеріали справи не містять жодних фінансових документів з приводу відступлення (продажу) на умовах визначених договором факторингу суми боргу перед первісним кредитором, не заслуговують на увагу, оскільки позивачем надано копію договору факторингу, розрахунок заборгованості за кредитним договором №7314655 від 27 листопада 2023 року, який становить 35574,00 гривень, з яких 10500,00 гривень - тіло кредиту та 25074,00 гривень - нараховані відсотки за період з 25.07.2024 року по 21.11.2024 року (а.с. 23-24) та виконаний станом на 25 липня 2024 року ТзОВ «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна» щодо боргу ОСОБА_1 та витяг з реєстру боржників, зокрема, що передачі боргових зобов'язань ОСОБА_1 (а.с. 27).
Крім того, ТОВ «Авентус Україна» не є банківською установою, та відповідно позбавлена можливості відкривати будь-які рахунку для клієнтів, і, як наслідок, формувати платіжні доручення та виписки за такими рахунками не може.
Також, матеріали справи не містять даних про те, що відповідач оспорював цей договір факторингу в частині переданої позивачу вимоги за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №7314655 від 27 листопада 2023 року з підстав недійсності внаслідок невидачі кредиту чи припинення зобов'язання у зв'язку з повним виконанням тощо.
Отже, матеріалами справи доведено, що ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» придбало право вимоги за цим договором до ОСОБА_1 .
Статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Змагальність сторін є одним із основних принципів цивільного судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, зобов'язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість відповідача, яку просить стягнути позивач за кредитним договором №7314655 від 27 листопада 2023 року становить 35574,00 гривень, з яких 10500,00 гривень - тіло кредиту та 25074,00 гривень - нараховані відсотки за період з 25.07.2024 року по 21.11.2024 року (а.с. 23-24).
Також судом встановлено, що рішенням №251124/1 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 року змінено найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».
Таким чином, установлено, що між сторонами існують зобов'язальні правовідносини, що виникли з кредитного договору.
Контррозрахунку заборгованості чи доказів її відсутності відповідач не подав.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 цього Кодексу, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути заборгованість частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Згідно з ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять його умови. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Згідно ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Згідно ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Відповідно до ст.3,12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
За змістом ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК).
У постанові від 07.04.2021у справі№ 623/2936/19 Верховний суд дійшов висновку, що використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором при укладенні договору відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Згідно зі ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами укладено договір велектронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому, відповідаччерез особистий кабінет на веб-сайті первісного кредитора подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, тапідтвердив умови отримання кредиту, після чого первісний кредитор надіслав позичальнику за допомогою засобів зв'язку, на зазначений нимномер телефону, одноразовий ідентифікатор який відповідач використав для підтвердження підписання кредитного договору.
Укладений між ТзОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 договір про надання споживчого кредиту № 7314655 від 27 листопада 2023 року підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором С3473 (а.с. 32-39), який був власноручно введений відповідачем для електронного підпису. Зазначений підпис підтверджує, що відповідач ознайомився та погодився з усіма умовами договору які відповідають вимогам Закону України «Про електронну комерцію», підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором, який є аналогом власноручного підпису. Отже, сторони погодили усі істотні умови та уклали в належній формі кредитний договір.
Відповідач, підписавши кредитний договір, не лише погодив умови договору, але й скористався кредитом.
Відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували належне виконання нимзобов'язань та які б спростовували суми заборгованості, оскільки вказаний договір єдійсним та ніким не оспореними.
Укладення кредитних договорів онлайн знаходиться в рамках правового поля України. Сторони електронних правочинів відповідають заневиконання своїх зобов'язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором. Повернення кредиту за електроннимдоговором є обов'язковим.
На підставі викладеного, суд відхиляє доводи відповідача, що позивачем не було надано жодних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідачем ОСОБА_1 підписувався кредитний договір.
Отже, з урахуванням відсутності спростування відповідачем презумпції правомірності договору на рівні закону або судового рішення, не можливості учасників цивільних відносин на рівні того чи іншого договору здійснювати його кваліфікацію як недійсного (нікчемного чи оспорюваного), суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, яким у повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а зводяться до переоцінки доказів та відхиляються апеляційним судом.
Відтак, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду та відхиляються апеляційним судом доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість рішення, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права та ухилення суду від вирішення спору по суті.
Інші доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на доказах та законі, не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, яким у повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а зводяться до переоцінки доказів та відхиляються апеляційним судом.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив правову природу заявленого позову, в достатньому обсязі визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку в силу вимог статей 12, 13, 81, 89 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам статей 263, 264 ЦПК України, підстави для його скасування з мотивів, які викладені в апеляційній скарзі, відсутні.
Будь-яких інших доводів та доказів на їх підтвердження, що є правовою підставою для скасування або зміни рішення суду першої інстанції апелянтом надано не було, у зв'язку з чим, апеляційний суд не вбачає правових підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Представник позивача ТзОВ «Фінансова компанія» Фінтраст Капітал» адвокат Крюкова М. В. при поданні відзиву на апеляційну скаргу просила стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 8000,00 гривень, повноваження представника та факт надання правничої допомоги, її вартість доведені належними та допустимими доказами.
Відповідно до положень ч.1, п. 1 ч.3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (ч.3 ст.3 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 - 4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Отже, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Факт понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем доказами, а саме: договором про надання правової допомоги №07/07-2022 від 07 липня 2022 року, квитанцією до № 8082 від 13 жовтня 2025 року на суму 8 000 гривень, звітом про надання правової допомоги згідно Договору №07/07-2022 від 07.07.2022 року.
Разом з тим, враховуючи складність справи, час, затрачений представником позивача на написання відзиву, колегія суддів вважає, що розмір витрат, визначений позивачем, є неспівмірним з обсягом виконаних робіт та є дещо завищеним .
Зважуючи на зазначене, враховуючи, що апеляційна скарга залишена без задоволення, а рішення суду залишене без змін, колегія суддів вважає за необхідне визначити розмір судових витрат з правничої допомоги, який підлягає відшкодуванню у розмірі 4000,00 гривень.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Горохівського районного суду Волинської області від 27 серпня 2025 року залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» 4000 (чотири тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий
Судді