Справа № 761/39130/25
Провадження № 1-кс/761/25258/2025
10 листопада 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна накладеного ухвалою Київського апеляційного суду від 31.07.2025 року у справі № 761/27792/25-к, в межах кримінального провадження № 72025001120000015 від 28.01.2025 року
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна накладеного ухвалою Київського апеляційного суду від 31.07.2025 року у справі № 761/27792/25-к, в межах кримінального провадження № 72025001120000015 від 28.01.2025 року.
На думку заявника, на даний час відпала необхідність в арешті майна, а тому просить слідчого суддю його скасувати.
Заявник просив суд проводити розгляд клопотання без його участі, та просив задовольнити клопотання.
Прокурор просив проводити розгляд клопотання без його участі та зазначив, що проти задоволення клопотання не заперечує.
Проаналізувавши доводи клопотання, вивчивши додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Так, згідно з ч. 1 ст. 174 КПК підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Як встановлено в судовому засіданні, ухвалою Київського апеляційного суду від 31.07.2025 року у справі № 761/27792/25-к, в межах кримінального провадження № 72025001120000015 від 28.01.2025 року, було накладено арешт на тимчасово вилучене 25 червня 2025 року в ході проведення обшуку за місцем проживання Директора ТОВ «Інтелтек Україна» ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , майно, а саме: блокнот зеленого кольору; ноутбук Lenovo PW-06DWGB темно-сірого кольору; мобільний телефон Samsung Galaxy SM-A705FN/DS, S/n НОМЕР_1 , Imei № НОМЕР_2 .
Зі змісту ухвали вбачається, що арешт на майно було накладено з метою збереження речових доказів.
Відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю або частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Приписами ст. ст. 131, 132 КПК України передбачено, що арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
При цьому, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
В судовому засіданні встановлено, що підставою для накладення арешту зазначено, що на час розгляду клопотання у органу досудового розслідування були достатні підстави для висновку, що арешт на вищезазначене майно необхідно накласти з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні.
В той же час в судовому засіданні було встановлено, що арештоване майно таким вимогам не відповідає, що було підтверджено прокурором, який у своїй заяві зазначив, що не заперечує проти задоволення клопотання адвоката ОСОБА_3 .
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини продовження заходів забезпечення кримінального провадження як впродовж досудового розслідування, так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Аналіз наявних в розпорядженні слідчого судді матеріалів свідчить про відсутність підстав для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, оскільки вищевказані обставини в своїй сукупності викликають сумніви в розумності і співрозмірності подальшого обмеження права власності з завданнями кримінального провадження, враховуючи, зокрема, і наслідки арешту майна для третіх осіб.
Враховуючи викладене, слідчий суддя, виходячи з принципу змагальності сторін у кримінальному провадженні, приходить до висновку, що доводи, зазначені в клопотанні є обґрунтованими.
Одночасно вирішуючи клопотання, необхідно врахувати загальні засади застосування заходів забезпечення кримінального провадження у відповідності до Розділу ІІ КПК України, якими передбачено обґрунтування необхідності такого ступеню втручання у права і свободи особи потребами досудового розслідування, принцип співмірності.
За таких обставин слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість клопотання та доведеності, що в подальшому відпали обставини, які слугували підставою для вжиття заходу забезпечення кримінального провадження, а відтак наявність підстав для скасування вжитого заходу забезпечення у виді арешту накладеного на майно, що належить ОСОБА_4 .
Керуючись статтями 131-132, 170, 172, 173, 174, 309, 372, 376, 532 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна накладеного ухвалою Київського апеляційного суду від 31.07.2025 року у справі № 761/27792/25-к, в межах кримінального провадження № 72025001120000015 від 28.01.2025 року - задовольнити.
Скасувати арешт накладений ухвалою Київського апеляційного суду від 31.07.2025 року у справі № 761/27792/25-к, в межах кримінального провадження № 72025001120000015 від 28.01.2025 року, на тимчасово вилучене 25 червня 2025 року в ході проведення обшуку за місцем проживання Директора ТОВ «Інтелтек Україна» ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , майно, а саме: блокнот зеленого кольору; ноутбук Lenovo PW-06DWGB темно-сірого кольору; мобільний телефон Samsung Galaxy SM-A705FN/DS, S/n НОМЕР_1 , Imei № НОМЕР_2 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1