Справа № 620/2414/25 Суддя (судді) першої інстанції: Наталія БАРГАМІНА
10 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Мельничука В.П., Файдюка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства освіти та науки України на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти та науки України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне підприємство «Інфоресурс» про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства освіти та науки України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне підприємство «Інфоресурс» в якому просив:
- визнати протиправним рішення Міністерства освіти і науки України щодо відображення в довідці Єдиної державної електронної бази з питань освіти № 557098 від 13.01.2025 року інформації про порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" щодо ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Міністерство освіти і науки України вжити заходів щодо внесення змін до Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформації про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" щодо ОСОБА_1 , а саме в розділі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч.2 ст. 10 Закону України «Про освіту» - вказати «Так, не порушує».
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 травня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до виписки з Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо документів про освіту і інформації про навчання особи, позивач навчався:
- в Поліському національному університеті за освітнім рівнем бакалавра з 01.09.2019 по 30.06.2022, отримав диплом бакалавра;
- в Приватному закладі вищої освіти «Східноєвропейський університет імені Рауфа Аблязова» за освітнім рівнем магістра, з терміном навчання з 26.09.2022 по 30.12.2023 відрахований 14.12.2023;
- в Поліському національному університеті за освітнім рівнем магістра з терміном навчання з 01.09.2024 по 30.06.2028.
На запит позивача Поліський національний університет 13.01.2025 сформував довідку № 557098 про здобувача освіти за даними ЄДЕБО щодо ОСОБА_1 , в якій зазначено, що поточне здобуття освіти порушує послідовність, визначену частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».
Представник позивача звернувся до Міністерства освіти і науки України із заявою щодо порушення послідовності здобуття освіти, на яку листом від 21.02.2025 № 3/1692-25 було повідомлено про те, що згідно з інформацією, яка міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, здобувач освіти ОСОБА_1 26.09.2022 зарахований на навчання за освітнім рівнем магістра до ПЗВО «Східноєвропейський університет імені Рауфа Аблязова», відрахований 13.12.2023. 23.09.2024 ОСОБА_1 повторно зарахований на навчання за освітнім рівнем магістра до Поліського національного університету. Таким чином, ОСОБА_1 здобуває освіту в непослідовному порядку. Саме тому у довідці, сформованій на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, у відповідному полі зазначено «Ні, порушує», що відповідає дійсності.
Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин 1, 3 статті 53 Конституції України, кожен має право на освіту. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.
Положенням про Міністерство освіти і науки України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №630 (далі - Положення №630), визначено, що Міністерство освіти і науки України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної діяльності, інноваційної діяльності в зазначених сферах, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов'язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.
Міністерство освіти і науки України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Відповідно до Указу Президента України від 30 вересня 2010 року №926 «Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні» постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2011 року №752, затверджено Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти.
Міністерству освіти і науки, молоді та спорту: забезпечено створення до 01 січня 2012 року та функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти; розробити та затвердити порядок формування та функціонування зазначеної Єдиної бази.
16 травня 2024 року постановою Кабінету Міністрів України №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Цей Порядок, як в ньому зазначено, визначає, в тому числі, процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.
Відповідно до абзацу першого пункту 62 Порядку №560 здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України Про освіту, а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, надають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9, та документи (нотаріально засвідчені копії документів), що підтверджують зарахування на навчання до інтернатури згідно з додатком 5.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року №3543-XII, в редакції Закону від 11 квітня 2024 року №3633-IX, який набрав чинності 18 травня 2024 року, призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також, зокрема: здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Таким чином, у період проведення загальної мобілізації, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, які є здобувачами, зокрема, вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».
Відповідно до пояснювальної записки до проекту Закону України від 11 квітня 2024 року №3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» необхідність прийняття такого акту обумовлена тим, що у зв'язку з триваючою військовою агресією російської федерації проти України, нарощування зусиль агресора щодо подальшого захоплення території нашої держави, постало питання щодо удосконалення механізмів проведення заходів мобілізації для залучення більшої кількості населення бажаючого стати на захист суверенітету і територіальної цілісності України, а також забезпечення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів та удосконалення окремих питань проходження військової служби.
Завданням законопроекту є уточнення питань військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, посилення соціального захисту військовослужбовців під час отримання медичної допомоги та після звільнення з полону, уточнення обов'язків органів місцевого самоврядування, місцевих державних адміністрацій, військово-цивільних адміністрацій, військових адміністрацій, підприємств, установ і організацій та громадян України під час проведення мобілізації, уточнення підстав для надання відстрочки та звільнення від призову на військову службу, а також підстав для звільнення з військової служби під час дії воєнного стану.
Отже, очевидним є те, що положення пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» направлені на дотримання справедливого балансу між конституційним правом особи на освіту та її конституційним обов'язком щодо захисту незалежності та територіальної цілісності України.
Задля цього законодавцем запроваджено певні умови здобуття освіти, як підстави для надання відстрочки від призову на військову службу, а саме те, що особою здобувається рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти та у послідовності визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».
Таким чином, у разі здобуття військовозобов'язаним вищої освіти, який навчається за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобуває рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», за відсутності з його боку зловживанням права на освіту у різних формах, він не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Відповідно до частини другої статті 10 Закону України від 05 вересня 2017 року №2145-VIII «Про освіту» рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону України від 01 липня 2014 року №1556-VII «Про вищу освіту» вища освіта - це сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у закладі вищої освіти (науковій установі) у відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень повної загальної середньої освіти.
Згідно з абзаців першого-п'ятого частини першої статті 5 Закону № 1556-VII підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти:
- початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти;
- перший (бакалаврський) рівень;
- другий (магістерський) рівень;
- третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.
В свою чергу, відповідно до частини другої статті 5 вказаного Закону здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти:
1) молодший бакалавр;
2) бакалавр;
3) магістр;
4) доктор філософії/доктор мистецтва.
Законом України «Про вищу освіту» вища освіта визначається як сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у закладі вищої освіти (науковій установі) у відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень ніж рівень повної загальної середньої освіти.
Після першого зарахування на навчання для здобуття відповідного рівня освіти, особі, яка приступила до навчання, впродовж періоду навчання надавалися необхідні освітні послуги, які забезпечували, зокрема, формування знань, умінь, навичок та загальних компетентностей на тому самому рівні вищої освіти.
Повторне зарахування означає, що особа знову формуватиме такі знання, уміння, навички та загальні компетентності. У термінах визначення послідовності здобуття освіти це свідчить про здобуття освіти в непослідовному порядку.
З матеріалів справи вбачається, що позивач навчався в Приватному закладі вищої освіти «Східноєвропейський університет імені Рауфа Аблязова» за освітнім рівнем магістра, з терміном навчання з 26.09.2022 по 30.12.2023 відрахований 14.12.2023. В подальшому, позивача повторно зараховано до Поліського національного університету за освітнім рівнем магістра з терміном навчання з 01.09.2024 по 30.06.2028.
У листі Міністерства освіти і науки України від 03.06.2024 № 1/9758-24 наявна інформація щодо роз'яснення алгоритму (методики) визначення послідовності здобуття освіти та формування довідки про здобувача освіти на основі даних Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО).
Вищевказаним листом керівників закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, Міністерство оборони України та Державне підприємство «Інфоресурс» поінформовано, що з метою реалізації пункту 62 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, здійснено доопрацювання програмного забезпечення Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - ЄДЕБО) для забезпечення закладам освіти можливості формування в ЄДЕБО довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО за формою, визначеною додатком 9 до Порядку.
Зокрема у вказаному листі зазначено, що, наприклад, якщо здобувач освіти у 2021 році вступив для здобуття ОС бакалавра та був відрахований у 2023 році, а у 2024 році повторно вступив (був зарахований) для здобуття ОС бакалавра, то у довідці буде зазначено «Ні, порушує».
Разом з тим, не вважається порушенням послідовності наступне здобуття освіти, зокрема якщо в записах про попереднє навчання рік початку навчання не менше року початку поточного навчання.
Отже, враховуючи те, що наступним освітнім рівнем після освітнього рівня магістра є освітньо-науковий/освітньо-творчий рівень, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи МОН України, що позивач здобуває освіту в непослідовному порядку, а в довідці, сформованій відповідно до вимог законодавства на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, у відповідному полі зазначено «Ні, порушує», що відповідає дійсності.
Доводи позивача про те, що він повністю не здобув належного рівня освіти , суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки після першого зарахування на навчання для здобуття відповідного рівня вищої освіти, особі, яка приступила до навчання, впродовж періоду навчання надавалися необхідні освітні послуги, які забезпечували, зокрема, формування знань, умінь, навичок та загальних компетентностей на відповідному рівні вищої освіти.
Повторне зарахування означає, що особа знову формуватиме такі знання, уміння, навички та загальні компетентності на тому самому рівні вищої освіти.
У термінах визначення послідовності здобуття освіти це свідчить про здобуття вищої освіти в непослідовному порядку, що ніяким чином не пов'язано з реалізацією особою права на здобуття освіти.
Посилання позивача на те, що для цілей застосування положень пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» раніше здобутий рівень освіти слід вважати саме завершений процес, що підтверджується відповідним документом про освіту (в даному випадку дипломом бакалавра), а тому зарахування та подальше відрахування з навчального закладу не можливо вважати здобутим рівнем освіти, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки за умови такого тлумачення вказаної норми права здобувач освіти, задля можливості отримання відстрочки від призову, може постійно перебувати в статусі «здобувача освіти» - зараховуючись (поступаючи) та відраховуючись з навчального закладу на той же самий (з того ж самого) рівень освіти.
У такому випадку мета вступу до навчального закладу буде полягати не в здобутті освіти, а в отриманні відстрочки від призову, що буде суперечити положенням пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» метою яких, як зазначено вище, є дотримання справедливого балансу між конституційним правом особи на освіту та її конституційним обов'язком щодо захисту незалежності та територіальної цілісності України.
Таким чином, встановлені у справі обставини є підставою для висновку, що позивачем порушено послідовність здобуття рівнів освіти, визначена ч. 2 ст. 10 Закону № 2145-VIII, оскільки позивач вже здобував освіту за рівнем, який був подібний наявному у нього рівня освіти, отримував необхідні освітні послуги, які забезпечували, зокрема, формування знань, умінь, навичок та загальних компетентностей на відповідному рівні вищої освіти, а тому довідка про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти від 13 січня 2025 року №557098 сформована правильно.
Враховуючи встановлені вище обставини справи та правове регулювання спірних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 шляхом зобов'язання МОН України внести зміни до даних, що містяться в ЄДЕБО, оскільки як встановлено вище, позивачем дійсно була порушена черговість здобуття освіти, визначена статтею 10 Закону України «Про освіту».
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Приписи п.п. 1, 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Оскільки суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відповідача - задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Разом з цим, колегія суддів зазначає, що положеннями статті 139 КАС України передбачено право на відшкодування судових витрат, лише у разі задоволення позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень шляхом їх стягнення за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Беручи до уваги вищенаведене, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Міністерства освіти та науки України - задовольнити.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року - скасувати, прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства освіти та науки України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне підприємство «Інфоресурс» про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.
Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев
cуддя В.П.Мельничук
суддя В.В.Файдюк