Справа № 320/34686/25 Суддя (судді) першої інстанції: Горобцова Я.В.
10 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Мельничука В.П., Файдюка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України до товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВЕНЕРГОБУД 2006", директора товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВЕНЕРГОБУД 2006" ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента - боржника за межі України,
Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України звернулось до товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВЕНЕРГОБУД 2006", директора товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВЕНЕРГОБУД 2006" ОСОБА_1 в якому просило встановити тимчасове обмеження у праві виїзду керівника ТОВ «КИЇВЕНЕРГОБУД 2006» ОСОБА_1 за межі України, до погашення податкового боргу загальним розміром - 2 329 102, 67 грн.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10 липня 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимог у повному обсязі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «КИЇВЕНЕРГОБУД 2006» (код ЄДРПОУ 34355587; місцезнаходження юридичної особи: вул. Глибочицька, буд. 40, прим. 60, м. Київ, 04052) зареєстроване як юридична особа з 18.05.2006, номер запису: 10741020000017241 та перебуває на податковому обліку як платник податків в Головному управлінні ДПС у м. Києві.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, керівником ТОВ «КИЇВЕНЕРГОБУД 2006» є ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1).
Згідно з картки особового рахунку платника податків за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 2 329 102, 67 грн, з податку на додану вартість.
Відповідно до п. 59.5. ст.59 Податкового кодексу України контролюючим органом було сформовано податкову вимогу від 07.08.2024 №0016223-1302-2615 на суму 1 453 685, 31 грн та надіслано поштою ТОВ «КИЇВЕНЕРГОБУД 2006» за адресою: проспект Берестейський, 104, м. Київ, 01033, яка повернулась на адресу податкового органу як не вручена.
У зв'язку із непогашенням заборгованості протягом 240 календарних днів з дати вручення ТОВ «КИЇВЕНЕРГОБУД 2006» податкової вимоги про сплату податкового боргу, позивач звернувся з заявою до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі території України керівника ТОВ «КИЇВЕНЕРГОБУД 2006» - ОСОБА_1.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України регулює Закон України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року № 3857-XII.
Верховною Радою України прийнято Закон України від 30 листопада 2021 року №1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень».
Згідно з нормами цього Закону з 1 січня 2022 року набирають чинності положення Закону у частині встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника платника податків - боржника за межі України.
Так, Законом внесено зміни, зокрема, до статей 14, 20, 87 та 91 Податкового кодексу України, статей 283 i 289-2 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 6 Закону України від 21 січня 1994 року №3857-ХІІ «Про порядок виїзду з України i в'їзду в Україну громадян України».
Відповідно до статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли, зокрема він є керівником юридичної особи або постійного представництва нерезидента (згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру, наданими відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»), що не виконує встановленого Податковим кодексом України податкового обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу в сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, - до погашення суми такого податкового боргу, у зв'язку з яким таке обмеження встановлюється.
Відповідні підстави для застосування тимчасового обмеження права керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента на виїзд з України відображені в пункті 87.13 статті 87 Податкового кодексу України (у редакції з 01.01.2022 із змінами внесеними Законом №1914-IX).
Так, у відповідності з пунктом 87.13 ст. 87 Податкового кодексу України (далі - ПК України) у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу.
Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України встановлюється як забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу.
У разі запровадження тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України згідно з рішенням суду, яке набрало законної сили, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня з дня отримання рішення суду:
інформує про зазначене центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, в порядку обміну інформацією, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони державного кордону, що є підставою для скасування встановленого тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України;
розміщує відповідну інформацію в Реєстрі керівників платників податків - боржників.
Таким чином, застосування забезпечувального заходу у вигляді тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України можливе лише у випадку виникнення сукупності таких передумов:
- наявність у юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень;
- судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу;
- не сплата такого боргу протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги.
Пунктом 87.14 ст. 87 ПК України встановлено, що закінчення дії тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника здійснюється у разі погашення суми податкового боргу, зазначеної у рішенні суду, у зв'язку з якою було застосовано таке обмеження, або у разі отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про зміну керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника, або у разі початку судових процедур у справах про банкрутство стосовно такого боржника.
Як свідчать встановлені у даній справі обставини, згідно з картки особового рахунку платника податків за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 2 329 102, 67 грн з податку на додану вартість.
Відповідно до п. 59.5. ст.59 ПК України контролюючим органом було сформовано податкову вимогу від 07.08.2024 №0016223-1302-2615 на суму боргу та надіслано поштою ТОВ «КИЇВЕНЕРГОБУД 2006» за адресою: проспект Берестейський, 104, м. Київ, 03115, яка повернулась на адресу податкового органу як не вручена.
При цьому, відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань місцезнаходження юридичної особи є - вул. Глибочицька, буд. 40, прим. 60 (в літ. Н.П.), м. Київ, 04052.
Крім того, вказана вище адреса зазначена позивачем у поданій до суду заяві про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента - боржника за межі України (в порядку статті 298-2 КАС України).
Суд зазначає, що матеріали справи не містять відомостей про зміну адреси місцезнаходження відповідача та його перебування за адресою: проспект Берестейський, 104, м. Київ, 01033.
Беручи до уваги, що податковим органом було направлено податкову вимогу від 07.08.2024 №0016223-1302-2615 за адресою проспект Берестейський, м. Київ, 01033, яка повернулась до податкового органу як не вручена, а не за адресою місцезнаходження юридичної особи - вул. Глибочицька, буд. 40, прим. 60, м. Київ, 04052, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що податковим органом не виконано вимоги пункту 87.13 ст. 87 ПК України.
Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 липня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев
cуддя В.П.Мельничук
суддя В.В.Файдюк