Справа № 752/2773/25
10 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Мєзєнцева Є. І., суддів Мельничука В. П., Файдюка В. В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 22 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та закриття справи про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії AB № 00003946 від 07.01.2025 року, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 22 квітня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2025 апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишено без задоволення, а рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 22 квітня 2025 року - без змін.
04 листопада 2025 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 5000 грн.
Враховуючи, що судове рішення суду апеляційної інстанції було ухвалено в порядку письмового провадження, згідно з ч.3 ст.252 КАС України питання про ухвалення додаткового рішення також підлягає вирішенню в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, доводи заяви про ухвалення додаткового судового рішення, колегія суддів вважає можливим заяву задовольнити, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно з вимогами частини першої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Як вбачається з пункту 1 частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно з вимогами пункту 2 частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до положень частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно із з частиною п'ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Водночас, відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно з пунктом четвертим частини 1статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт дев'ятий частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт шостий частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
31 жовтня 2025 року між адвокатом Рябком Сергієм Олександровичем та ОСОБА_1 укладено Договір №31/10/24 про надання правничої допомоги.
Так, позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн.
Позивачем на підтвердження заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн. було надано суду такі документи:
· Договір №31/10/24 про надання правничої допомоги від 31.10.2024;
· Акт прийому - передачі наданих послуг №1 від 04.11.2025;
Згідно з Акту прийому-передачі наданих послуг №1 від 04.11.2025, позивачу надано послуги з підготовки та подачі відзиву на апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 22 квітня 2025 року по справі № 752/2773/25 на суму 5000,00 грн.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (Заява №71660/11), пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Проаналізувавши розрахунок та надані докази на підтвердження здійснення відповідних витрат за укладеним договором про надання правової допомоги, враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат під час розгляду апеляційної скарги колегія суддів, вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн., понесені ОСОБА_1 , є документально підтвердженими, обґрунтованими та співмірними зі складністю цієї справи, значенням справи для учасників процесу, наданим адвокатом обсягом послуг у суді апеляційної інстанції, відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру, а тому, такі витрати слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 134, 139, 241, 242, 252, 311, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення - задовольнити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 5000 грн. (п'ять тисяч гривень).
Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач Є. І. Мєзєнцев
Судді В. П. Мельничук
В. В. Файдюк