Справа № 703/7287/25
3/703/2707/25
31 жовтня 2025 року місто Сміла
Суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Проценко А.М., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з ВП № 2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП невідомо, працює в Смілянському комунальному підприємстві "Комунальник", проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП,
встановила:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 23.10.2025 року (серія ВАД № 475358) 23.10.2025 близько 20 год. 30 хв. за адресою с. Будки, вул. Незалежності, буд. 178, біля магазину ""Квіточка", громадянин ОСОБА_1 повторно протягом року вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру щодо сестри, громадянки ОСОБА_2 , внаслідок чого була завдана шкода психологічному здоров'ю останньої, що має ознаки адміністративного правопрорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 з'явився та підтвердив зазначені в протоколі обставини.
Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні повідомила, що у вказаний день та час її брат ОСОБА_1 під час конфлікту вдарив її кулаком в груди, після чого штовхнув на бруківку, внаслідок чого вона впала і забила спину.
В рапорті поліцейського СРПП ВП № 2 Черкського РУП ГУНП в Черкаській області Федорова Д.К. чітко зазначено, що 23.10.2025 отримано заяву та зареєстровано ЄО за № 26457 від 23.10.2025 як: бійка. В результаті опрацювання вказаної інформації встановлено наступне: 23.10.2025 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 23.10.2025 о 20 год. 30 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , відбувається бійка між трьома особами, у заявниці травма спини (її кидали на землю). Під час розмови чутно крики чоловіків та звуки боротьби.
Статтею 173-2 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, частиною 3 передбачено повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Пояснення потерпілої вказують на те, що за зазначених обставин відбулося не просто вчинення домашнього насильства фізичного та психологічного характеру, а і ймовірне посягання на здоров'я потерпілої, проте дані обставини до ЄРДР не вносилися та в межах кримінального провадження не перевірялися, а також не встановлювалася завдана здоров'ю шкода задля визначення наявності чи відсутності ознак кримінального правопорушення в діях ОСОБА_1 .
Суд зауважує, що в матеріалах справи міститься протокол про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від потерпілої, проте відсутні відомості щодо належного реагування на таку заяву, про встановлення наявності чи відсутності ознак кримінального правопорушення, внесення такої заяви до ЄРДР у відповідності до положення статті 214 КПК України, або встановлення відсутності підстав для такого внесення.
Водночас в поясненнях потерпіла зазначає про намір провести судово-медичну експертизу завданих їй тілесних ушкоджень, проте будь-яких результатів розгляду цього питання чи надання їм належної оцінки за можливої відсутності потреби чи відмови від цього потерпілої в подальшому, суду не надано, що в свою чергу виключало б ймовірність вчинення кримінального правопорушення з огляду на обставини вказаних подій та пояснень ОСОБА_3 .
Суду надано копію постанови про вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 щодо своєї сестри і раніше та застосування щодо нього стягнення у виді штрафу, тобто такі дії щодо потерпілої вчинено не вперше, застосоване покарання не зупинило ОСОБА_1 .
Слід зазначити, що категорія справ про вчинення домашнього насильства вимагає ретельного дослідження та з'ясування обставин його вчинення, належної та повної перевірки, оскільки має враховуватися ризик перебування жертви в полі зору свого кривдника як в фізичному, так і моральному аспекті, а також неспроможність в повній мірі оцінити характер вчинюваних щодо неї дій.
За приписами статті 4 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" діяльність, спрямована на запобігання та протидію домашньому насильству, ґрунтується на таких засадах:
1) гарантування постраждалим особам безпеки та основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на життя, свободу та особисту недоторканість, на повагу до приватного та сімейного життя, на справедливий суд, на правничу допомогу, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини;
2) належна увага до кожного факту домашнього насильства під час здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
3) врахування непропорційного впливу домашнього насильства на жінок і чоловіків, дітей та дорослих, дотримання принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків під час здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
4) визнання суспільної небезпеки домашнього насильства та забезпечення нетерпимого ставлення до будь-яких проявів домашнього насильства;
5) повага та неупереджене і небайдуже ставлення до постраждалих осіб з боку суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, забезпечення пріоритетності прав, законних інтересів та безпеки постраждалих осіб під час здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
6) конфіденційність інформації про постраждалих осіб та осіб, які повідомили про вчинення домашнього насильства;
7) добровільність отримання допомоги постраждалими особами, крім дітей та недієздатних осіб;
8) врахування особливих потреб та інтересів постраждалих осіб, зокрема осіб з інвалідністю, вагітних жінок, дітей, недієздатних осіб, осіб похилого віку;
9) ефективна взаємодія суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, з громадськими об'єднаннями, неурядовими організаціями, медіа та іншими особами;
10) недопустимості обов'язкових альтернативних процесів з вирішення спорів, у тому числі посередництва, примирення, медіації, щодо всіх форм домашнього насильства.
Європейський Суд з пра людини у своєму рішенні "Івашків проти України" зазначив, що суд вказав, що в контексті домашнього насильства органи державної влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось і не покладатися на поспішні або необґрунтовані висновки.
З огляду на те, що під час судового розгляду суддею встановлено обставини, що можуть вказувати на наявність ознак кримінального правопорушення проти здоров'я особи та підлягають перевірці виключно в межах кримінального провадження після отримання заяви про його вчинення від потерпілої.
За приписами статті 253 КУпАП якщо при розгляді справи орган (посадова особа) прийде до висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору або органу досудового розслідування.
Згідно з ч. 1 ст. 250 КУпАП прокурор, заступник прокурора, здійснюючи нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів при провадженні в справах про адміністративне правопорушення має право, зокрема, перевіряти законність дій органів (посадових осіб) при провадженні в справі, вчиняти інші передбачені законом дії.
На думку суду, надані матеріали адміністративної справи свідчать про можливу наявність ознак кримінального правопорушення, що вимагає належного і ретельного розслідування та перевірки у встановленому законом порядку.
За таких обставин, матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 підлягають направленню прокурору Смілянської окружної прокуратури, а справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі ч. 2 ст. 284 КУпАП.
При цьому, закон не вимагає, щоб на момент направлення матеріалів прокурору чи органу досудового розслідування суд з достовірністю встановив усі елементи складу злочину. Для ініціювання питання про проведення досудового розслідування достатньо наявності в діях особи, яка притягається до відповідальності, ознак кримінального правопорушення.
Направляючи справу для вирішення питання про проведення досудового розслідування, суддя заздалегідь не вирішує питання про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки з'ясування всіх обставин у справі, зокрема щодо наявності умислу, вини, причинно-наслідкового зв'язку та надання правильної кваліфікації дій можливо лише на підставі оцінки доказів, які можуть бути отримані процесуальним шляхом в ході проведення досудового розслідування.
Керуючись ст. 9, 173-2, 253, 284 КУпАП, суддя
постановила:
Матеріали адміністративної справи № 703/7287/25 щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП передати прокурору Смілянської окружної прокуратури.
Провадження у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, щодо ОСОБА_1 закрити.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області протягом 10 днів з дня її винесення
Суддя А.М. Проценко