Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/5608/25
Номер провадження2/711/2637/25
10 листопада 2025 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого судді Петренка О.В.,
за участю секретаря судових засідань Овезової Ю.В.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
23 червня 2025 року АТ «Універсал Банк», в інтересах якого діє представник за довіреністю Мєшнік Костянтин Ігорович, звернулося до Придніпровського районного суду м.Черкаси з вказаною позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» у розмірі 68 361,85 грн та судові витрати (вхідний №24924/25, а.с.3-7).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 02 травня 2024 року відповідач встановила мобільний додаток «monobank», тобто сервіс банку, що дозволяє надавати клієнту банківські послуги через смартфон за допомогою означеного додатку.
Пройшовши реєстрацію, відповідач підписала анкету-заяву клієнта до договору про надання банківських послуг «monobank» шляхом застосування цифрового власноручного підпису.
Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank, таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.
Підписавши анкету-заяву відповідач підтвердила, що ознайомилася та отримала у мобільному додатку примірники вказаних документів, що складають договір, та зобов'язується виконувати його умови.
Підсумовуючи викладене, позивач констатує, що між АТ «Універсал Банк» та відповідачем укладено договір про надання банківських послуг від 02.05.2024, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 35000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .
Позивач також у позові зазначає, що АТ «Універсал Банк» свої зобов'язання за означеним договором виконав в повному обсязі та надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та в межах встановленого кредитного ліміту.
Станом на 27.12.2024, у відповідача прострочення зобов'язання зі сплати щомісячного мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів, у зв'язку з чим відбулося істотне порушення клієнтом зобов'язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 27.12.2024 направив повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості.
Проте, відповідач на контакт не виходила, суму заборгованості не погасила, у зв'язку з чим та відповідно до п.5.18, 5.19 Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank кредит 26.01.2025 став у формі «на вимогу».
Загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Універсал Банк» за кредитним договором, станом на 08.04.2025, становить 68361,85 грн., що складається з: 47 453,78 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 9758,27 грн - заборгованість за пенею; 11149,8 грн - заборгованість за порушення грошового зобов'язання.
У зв'язку з викладеним, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Мonobank» від 02.05.2024, станом на 03.04.2025, в розмірі 68361,85 грн, а також судові витрати.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 червня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості; визнано справу малозначною, а її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначено розгляд справи по суті о 11 год 00 хв 31 липня 2025 року в приміщенні Придніпровського районного суду м. Черкаси (а.с.49).
Протокольною ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 31.07.2025 розгляд справи був відкладений до 11 год 10 хв 09 жовтня 2025 року (а.с.56).
14 серпня 2025 відповідач ОСОБА_1 подала відзив на позовну заяву, в прохальній частині якого просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю (вхідний №32474/25, а.с.62-63).
Заперечення проти позовних вимог відповідача обгрунтовує тим, що у зв'язку зі складними життєвими обставинами вона не змогла сплачувати відсотки за користування кредитним лімітом понад пільговий період користування, що і стало підставою звернення АТ «Універсал Банк» з позовом до суду.
Також відповідач у відзиві зазначає, що вона зверталась до позивача із заявою про реструктуризацію заборгованості за кредитним договором.
Крім того звертає увагу суду, що вона є особою з інвалідністю І групи (підгрупа «А») з дитинства та їй призначена державна соціальна допомога як особі з інвалідністю з дитинства, що становить 8044,70 грн/місяць; інших виплат та доходів відповідач не отримує.
Додатково відповідач акцентує увагу суду на тому, що власного житла вона не має, тому змушена на означену суму коштів знімати собі житло та платити комунальні послуги, купляти продукти харчування, ліки, а також необхідні засоби догляду та гігієни.
Як зазначає відповідач у мотивувальній частині відзиву, однією з причин отримання кредитних коштів і була необхідність закрити базові потреби у вищевказаних речах та послугах.
У відзиві на позовну заяву відповідач не заперечує той факт, що вона має повернути АТ «Універсал Банк» суму кредитних коштів в розмірі 35000 грн (тіло кредиту), натомість з незрозумілих підстав позивач в позовній заяві вказує, що загальний залишок заборгованості за наданим кредитом становить 47 453,78 грн.
Також відповідач у відзиві заперечує проти задоволення позовної вимоги про стягнення пені в розмірі 9758,27 грн, а також заборгованості за порушення грошового зобов'язання в розмірі 11149,78 грн, обгрунтовуючи тим, що чинним законодавством України у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за відповідним договором, до позичальника не можуть бути застосовані штрафні санкції за таке прострочення (а.с.62-63).
26 серпня 2025 року представником позивача АТ «Універсал Банк» Мєшніком К.І. до суду подана відповідь на відзив, у прохальній частині якої просить суд задовольнити позовні вимоги АТ «Універсал Банк» про стягнення заборгованості з фізичної особи ОСОБА_1 (вхідний №33927/25, а.с.67-69).
Відповідь на відзив обгрунтована тим, що відповідно до виписки про рух коштів по картці, всього за весь строк користування карткою, боржником було проведено поповнень карткового рахунку на суму 1000 грн та зроблено витрат по картці на суму 69361,85 грн. У зв'язку з цим представник позивача робить висновок, що сума коштів, що досі лишається неповернутою банку, становить 68361,85 грн (69361,85 грн - 1000 грн = 68361,85 грн).
У цьому контексті представник позивача звертає увагу суду, що поповнення, які здійснювала відповідач, свідчать про те, що відповідач усвідомлювала, що винна банку кошти, які використала з кредитного ліміту, а тому повною мірою розуміла наслідки та була ознайомлена з умовами використання наданих їй коштів.
Щодо не проведення реструктуризації, то представник позивача у відзиві зазначає, що до АТ «Універсал Банк», станом на день як подання позовної заяви, так і подання відповіді на відзив, не надходила заява відповідача про реструктуризацію заборгованості. Без отримання зазначеної заяви в позивача відсутній обов'язок повідомляти та зобов'язувати відповідача укласти договір реструктуризації боргу.
Відносно заперечень відповідача про неправомірність стягнення пені, то означені обгрунтування представник позивача вважає безпідставними та такими, що не відповідають умовам договору та чинному законодавству.
У цьому контексті представник позивача звертає увагу суду на те, що сторонами в кредитному договорі було погоджено спеціальний вид пені, яка не є штрафною санкцією за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання, а є формою забезпечення виконання зобов'язань, прямо передбаченою умовою договору.
Протокольною ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 31.07.2025 розгляд справи був відкладений до 11 год 00 хв 06 листопада 2025 року (а.с.230-231).
Представник позивача Мєшнік К.І. у судове засідання не з'явився, причин не прибуття у судове засідання суду не повідомив, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, зокрема, шляхом направлення судової повістки про виклик до суду до електронних кабінетів як позивача, так і його представника Мєшніка К.І., що були отримані цими учасниками справи 11.10.2025 о 02 год 34 хв 34 сек (а.с.235 та 235 зворот). Водночас представник позивача Мєшнік К.І., в п.3 прохальної частини позовної заяви (а.с.6 зворот) зазначив, що у разі неявки в судове засіданні відповідача позивач не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника банку та винесення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, не заперечувала проти стягнення з неї заборгованості за тілом кредиту в сумі 35000 грн, у решті позовні вимоги просила суд залишити без задоволення з підстав, що викладені в мотивувальній частині відзиву на позовну заяву. Додатково пояснила, що у час укладення кредитного договору, вона перебувала в тяжкій життєвій ситуації, що була пов'язана зі станом здоров'я. Укладаючи кредитний договір, вона розраховувала, що зможе сплатити кошти, однак єдиними її доходом лишається пенсія, а тому сума боргу, яку просить позивач стягнути, є непідйомною для неї навіть з огляду на те, що їй треба купувати велику кількість ліків.
06 листопада 2025 року суд, після оголошення про перехід до стадії ухвалення судового рішення, керуючись положеннями ч.1 ст.244 ЦПК України, відклав ухвалення та проголошення судового рішення до 16 год 50 хв 10 листопада 2025 року.
Заслухавши вступне слово, що проголошене відповідачем ОСОБА_1 , дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 02 травня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до АТ «Універсал банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг (далі - Анкета-заява). Юридичний факт підписання Анкети-заяви позичальником ОСОБА_1 підтверджується формою підтвердження електронного документа, що знаходиться в матеріалах справи на а.с.19.
Відповідно до Анкети-заяви, підписуючи цей документ власноручним підписом ОСОБА_1 : 1) просить відкрити поточний рахунок в АТ «Універсал Банк» у гривні на її ім'я № НОМЕР_2 ; 2) просить встановити кредитний ліміт на суму, вказану у мобільному додатку; у разі виходу з пільгового періоду, що складає 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1% на місяць з першого дня користування кредитом; 3) підтвердила, що надані нею документи є чинними (дійсними) та наведені вище їх копії відповідають оригіналу, а надана нею інформація є правдивою; 4) засвідчила генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем та відповідним йому відритим ключем; 5) погодилася з тим, що невід'ємною частиною Анкети-заяви є запевнення клієнта до договору, з підписанням якого в мобільному застосунку договір набуває чинності (а.с.13).
На підтвердження факту укладення договору про надання банківський послуг «Monobank», позивачем долучено до матеріалів справи, а судом безпосередньо досліджено в судовому засіданні, запевнення клієнта до договору про надання банківських послуг, зі змісту якого суд встановив, що підписуючи власним удосконаленим електронним підписом в мобільному застосунку це запевнення, що є невід'ємною частиною Анкети-заяви до договору, ОСОБА_1 підтвердила, зокрема, що: 1) отримала примірник договору про надання банківський послуг «Monobank» (далі - Договір) в мобільному застосунку «monobank»; 2) ознайомилася та згодна з умовами Договору, згідно з яким буде здійснюватись відкриття і обслуговування її рахунків, розміщення нею вкладів, отримання споживчого кредиту тощо; 3) беззастережно погодилася із тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту (а.с.16-17).
На підтвердження факту укладення договору про надання банківський послуг «Monobank», позивачем долучено до матеріалів справи, а судом безпосередньо досліджено в судовому засіданні умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank, тарифи за карткою monobank (Чорна картка monobank) та паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank (а.с.17 зворот - 18, 22-30).
Із довідки АТ «Універсал Банк» про розмір встановлення ліміту від 03.04.2025 суд встановив, що кредитний ліміт позивачем був встановлений відповідачу в наступному порядку і розмірі: 02.05.2024 о 10 год 37 хв 49 сек - 35000 грн та 02.05.2024 о 11 год 59 хв 09 сек - 34999 грн (а.с.21).
Із розрахунку заборгованості за договором б/н від 02.05.2024, станом на 03.04.2025, та руху коштів по картці від 03.04.2025, суд встановив, що відповідач ОСОБА_1 використовувала кредитний ліміт, встановлений їй позивачем у зв'язку з підписанням Анкети-заяви від 02.05.2024. Водночас із означених письмових доказів суд встановив, що повернення відповідачем АТ «Універсал Банк», отриманих грошових коштів, здійснювалось лише один раз в сумі 1000 грн. У зв'язку з цим, станом на 03.04.2025, загальний розмір заборгованості відповідача перед АТ «Універсал Банк», щодо виконання умов означеного вище договору, становить 68361,85 грн, з яких 47 453,78 грн - залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 9758,27 грн - заборгованість за пенею, та 11149,80 грн - заборгованість за порушення грошового зобов'язання (а.с.10, 12).
Із довідки про наявність рахунку від 03.04.2025, що підготовлена позивачем, суд встановив, що ОСОБА_1 як клієнту АТ «Універсал Банк» відкрито банківський рахунок № НОМЕР_2 та видано банківську картку НОМЕР_3 , тип рахунку: картка Чорна, валюта рахунку: UAH, статус картки: активна до 06/28 (а.с.20).
Згідно банківської ліцензії № 92 від 10.10.2011 суд встановив, що АТ «Універсал Банк» має право надання банківських послуг, визначених ч. 3 ст. 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність» (а.с.40).
Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 29.12.2018 АТ «Універсал Банк» зареєстроване як юридична особа 20.01.1994, основний вид економічної діяльності: 64.19 - інші види грошового посередництва (а.с.41).
Відповідно до ч.1,2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ч.1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Таким чином, із досліджених безпосередньо в судовому засіданні анкети-заяви (а.с.13), умов і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank, тарифів за карткою monobank (Чорна картка monobank) та паспорту споживчого кредиту Чорної картки monobank (а.с.22-33), а також запевнення клієнта до договору про надання банківських послуг (а.с.16-17) суд встановив, що його сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано такий кредит, строк та умови його надання, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення означеного договору на, викладених вище, умовах шляхом підписання такого правочину власноручно своїм підписом (а.с.13).
Згідно ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Проте всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України, відповідач не надала суду жодних доказів як неотримання нею в кредит від АТ «Універсал Банк» грошових коштів за договором про надання банківських послуг «Monobank», так і доказів своєчасного та у повному обсязі виконання його умов, зокрема, сплати заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) в розмірі 47 453,78 грн.
У постанові Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16 зазначено, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто, виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами існування заборгованості за кредитним договором.
Отже, надані банком виписка про рух коштів по картці відповідача та розрахунок заборгованості є належними доказами, які підтверджують розмір заборгованості за кредитним договором, оскільки містять детальний розпис нарахованої заборгованості за кредитним договором, дати здійснення платежів боржником, кількість днів, за які нарахована заборгованість, залишок заборгованості за наданим кредитом, дати нарахування складових загальної заборгованості за кредитом.
З огляду на викладене, беручи до уваги, що ОСОБА_1 не виконала грошове зобов'язання щодо повернення позивачу суми кредиту за договором про надання банківських послуг «Monobank», тому суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 47 453,78 грн в рахунок погашення заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) підлягає задоволенню.
Суд відхиляє обгрунтування відповідача щодо відсутності підстав для стягнення заборгованості за наданим кредитом з призми того, що відповідач є фінансово неплатоспроможною з огляду на стан здоров'я, оскільки означена обставина не обумовлена сторонами у договорі про надання банківських послуг «Monobank» як така, що є підставою для не сплати суми боргу за наданим кредитом.
Що стосується заборгованості за пенею в сумі 9758,27 грн, то суд зазначає про таке.
Частинами 1,3 ст.549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Водночас ч.1 ст.550 ЦК України встановлено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Проте Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».
Тлумачення пункту 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється:
1) у періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;
2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, договір про споживчий кредит, тобто договори, відповідно до яких позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем);
3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки - звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов'язань.
Аналогічний правовий висновок, щодо аналізу п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі № 910/10901/23, який, відповідно до положень ч.4 ст.263 ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі.
Згідно правового висновку, що викладений у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23), дія п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і не скасований на час розгляду судом цієї справи.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що хоч Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank, з якими погодилася позичальник, підписавши 02.05.2024 Анкету-заяву, і обумовлено нарахування та сплату позичальником пені в зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання, проте п.18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України позичальники, у період воєнного стану, звільняються від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання), в тому числі, і в кредитних зобов'язаннях.
У зв'язку з викладеним, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з позичальника неустойки у виді пені в період воєнного стану, а тому дійшов висновку, що в задоволенні позовної вимоги про стягнення пені в розмірі 9758,28 грн слід відмовити.
Щодо позовної вимоги про стягнення 11149,80 грн у рахунок заборгованості за порушення грошового зобов'язання, то суд зазначає про таке.
У мотивувальній частині позовної заяви позивач, обгрунтовуючи означену позовну вимогу, посилається на положення ст.625 ЦК України та підпункту 8.20 пункту 8 розділу І Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank (абз.1 стр.6 позовної заяви, а.с.5 зворот).
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Підпунктом 8.20 пункту 8 розділу І Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank, з якими погодилася позичальник ОСОБА_1 , підписавши Анкету-заяву від 02.05.2024, встановлено, що з урахуванням положень частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, сторони погодили, що за несвоєчасне виконання клієнтом вимоги про повне повернення всієї суми заборгованості за кредитом, що свідчить про несанкціоноване користування чужими грошовими коштами, клієнт несе відповідальність за порушення грошового зобов'язання шляхом сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 74,4 (69,6 процентів - для держателів платіжної картки Monobank Platinum або Iron Bank) процентів річних від простроченої суми за весь час прострочення (а.с.164).
Як вже суд зазначав, надаючи правову оцінку позовній вимозі про стягнення пені, пунктом 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Отже, з аналізу означеної норми матеріального права суд зробив висновок, що ЦК України встановлено спеціальні правові наслідки прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) грошового зобов'язання за кредитними договорами. Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки - звільнення від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов'язань, зокрема, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і не скасований на час розгляду судом цієї справи.
У зв'язку з викладеним, суд дійшов висновку, що протягом дії в Україні воєнного стану відсутні підстави застосування до спірних правовідносин положень підпункту 8.20 пункту 8 розділу І Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank у взаємозв'язку з положеннями ч.2 ст.625 ЦК України, а тому відсутні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за порушення грошового зобов'язання в сумі 11149,80 грн, а тому в задоволенні означеної позовної вимоги слід відмовити.
Щодо розподілу судових витрат, то суд зазначає про таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Із дослідженої платіжної інструкції №CF_111210 від 10.06.2025 (а.с.44) судом встановлено, що позивачем понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028 грн, які, згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, підлягали стягненню з відповідача на користь позивача.
Проте, згідно ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються, особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Як вбачається з копії довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №769730, що видана 07.05.2020, відповідач ОСОБА_1 є особою з інвалідністю І групи (підгрупа «А») безтерміново (а.с.65).
Ураховуючи, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 47453,78 грн, що складає 69,39% від ціни позову (47453,78 грн / 68361,85 грн), а відповідач ОСОБА_1 , відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», звільнена від сплати судового збору, оскільки є особою з інвалідністю І групи, суд, з урахуванням положень ч.1, 6 ст.141 ЦПК України, дійшов висновку, що судові витрати позивача по сплаті судового збору у сумі 2 101,13 грн, тобто 69,39% від розміру сплаченого позивачем судового збору (3028 х 0,6939), слід компенсувати позивачу за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст. 207, 526, 626, 625, 633, 634, 638, 1054, 1055, п.18 «Прикінцеві та перехідні положення», ст. 13, 76, 77, 79, 80, 81, 89, 133, 141, 244, 264, 265, 354, 355 ЦПК України, суд
позовну заяву акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованості за договором про надання банківських послуг «Мonobank» від 02 травня 2024 року, станом на 03 квітня 2025 року, в сумі 47 453 (сорок сім тисяч чотириста п'ятдесят три) гривні 78 (сімдесят вісім) копійок.
Компенсувати акціонерному товариству «Універсал Банк» за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2101 (дві тисячі сто одна) гривня 13 (тринадцять) копійок.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складене 10 листопада 2025 року.
Сторони у справі:
Позивач: акціонерне товариство «Універсал Банк», ЄДРПОУ: 21133352, місцезнаходження: 04082, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 .
Головуючий: О. В. Петренко