Справа № 697/1496/25
провадження №2-а/697/17/2025
05 листопада 2025 року м. Канів
Канівський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - Скирди Б.К.,
за участю секретаря судового засідання: Васянович Ю.В.,
представника позивача - адвоката Ткачука-Коваленка О.В. (в режимі відеоконференції),
представника відповідача - Желізняк Ю.В. (в режимі відеоконференції)
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Каневі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора Відділу поліції № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області підполковника поліції Кучер Володимира Миколайовича, Відділу поліції № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, Головного управління Національної поліції в Черкаській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення про адміністративне правопорушення, -
Позивач ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд з позовом до старшого інспектора Відділу поліції № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області підполковника поліції Кучер Володимира Миколайовича, Відділу поліції № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, Головного управління Національної поліції в Черкаській області (далі також - ГУ НП в Черкаській області, відповідач) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позову зазначив, що 16.03.2025 о 08:46:59 за адресою: м. Канів, вул. Енергетиків, 86, ст. інспектор ВП № 1 (м. Канів) ГУНП в Черкаській області підполковник поліції Кучер В.М. розглянув справу відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КУпАП, а саме: « ОСОБА_1 02.12.2024 керував транспортним засобом та відповідно до висновку експерта СЕ-19/124-24/17399-ІТ залишкова товщина гальмівних дисків передніх коліс автомобіля не відповідає вимогам підприємства-виробника, чим порушив п. 31.4.1 ПДР - керування водієм транспортного засобу, що має несправності системи гальмового керування з якими, відповідно до встановлених правил, експлуатація його забороняється, переобладнаний з порушенням» та прийнято рішення за постановою - штраф 340 грн.
Справа про нібито скоєне правопорушення була розглянута з грубим порушенням вимог Закону та процедури, без повідомлення та участі особи, яка притягувалась до відповідальності.
Позивач не визнає, що 02.12.2024 він керував своїм транспортним засобом «Daewoo Lanos» на якому товщина гальмівних дисків передніх коліс автомобіля не відповідає вимогам підприємства-виробника.
У висновку експерта № СЕ-19/124-24/17399-ІТ, всупереч вимогам до проведення та оформлення експертиз відсутні посилання на використану літературу як на офіційне джерело інформації зареєстроване в Міністерстві юстиції України, яке використовував експерт коли виконував вказану експертизу.
Висновок експерта щодо товщини гальмівних дисків передніх коліс автомобіля, що не відповідає вимогам підприємства-виробника є лише суб'єктивною думкою експерта, тому висновок експерта не може бути належним та допустимим доказом.
Виходячи з вищевикладеного, позивач просить суд скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 4279830 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення.
Крім того, разом із позовною заявою позивачем подано заяву про поновлення процесуального строку в якій позивач зазначає, що копію оскаржуваної постанови він отримав 25.04.2025.
05.05.2025 в його інтересах до Канівського міськрайонного суду Черкаської області було подано адміністративний позов про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення про адміністративне правопорушення.
До позову з додатками долучалось два примірника позову для відповідачів та ним було сплачено судовий збір.
03.06.2025 йому стало відомо, що Канівським міськрайонним судом 21.05.2025 на його домашню адресу було направлено ухвалу про повернення позовної заяви через не усунення недоліків, а саме, що станом на 20.05.2025 ухвала суду від 07.05.2025 не виконана.
Однак, станом на 10.06.2025 він так і не отримував від Укрпошти жодного документа (ухвали), що направляв йому Канівський міськрайонний суд Черкаської області.
З огляду на зазначені обставини, позивач просить також визнати поважною причину пропуску строку та поновити йому строк на оскарження постанови від 16.03.2025 (а.с.12-13).
Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 24.06.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, у зв'язку з тим, що з матеріалів позовної заяви з додатками та заяви позивача про поновлення строку звернення до суду, судом не встановлено доказів на підтвердження обставин, які свідчать про поважність пропуску позивачем строку звернення до суду, а тому відсутні підстави для прийняття рішення про поновлення такого строку. Також позивачу необхідно надати суду належний доказ сплати (перерахування) судового збору в сумі 605 грн. 60 коп. або надати докази того, що він відповідно до чинного законодавства звільнений від сплати судового збору. Позивачу надано строк для усунення недоліків шляхом зазначення інших підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду з наданням доказів на їх підтвердження та сплати зазначеного розміру судового збору або надання доказів на підтвердження звільнення від сплати судового збору - тривалістю десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху (а.с.19-22).
На виконання вимог ухвали суду від 24.06.2025, позивачем направлено на адресу суду заяву про усунення недоліків в якій, зокрема, зазначив, що з об'єктивних причин він не може усунути вказані судом недоліки по причині того, що він не отримував від суду будь-якої кореспонденції чи ухвали суду про повернення йому поданого первинно адміністративного позову у зв'язку з не усуненням ним недоліків. Всю інформацію він отримував по телефону від судового секретаря. Тому просить визнати поважною причину пропуску строку та поновити йому строк на оскарження постанови від 16.03.2025 (а.с.29-30).
Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 17.07.2025 продовжено позивачу ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви, встановлений ухвалою судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 24.06.2025 на п'ять днів з моменту вручення копії даної ухвали, у зв'язку з тим, що станом на 16.07.2025 позивач, недоліки, визначені судом в ухвалі від 24.06.2025 не усунув у встановлений КАС України спосіб (а.с.34-35).
28.07.2025 від ОСОБА_1 надійшла заява на виконання ухвали суду від 17.07.2025 та надано ухвалу суду від 07.05.2025 про залишення його адміністративного позову без руху та ухвалу суду від 20.05.2025 про повернення адміністративного позову.
Необхідність поновлення строку для звернення до суду обґрунтована тим, що оскаржувану постанову серії ЕНА № 4279830 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП, позивач отримав 25.04.2025 та 07.05.2025 його представником було подано адміністративний позов до Канівського міськрайонного суду Черкаської області.
Ухвалою суду від 07.05.2025 його позов було залишено без руху у зв'язку з ненаданням копій позовних заяв з додатками у відповідності до кількості учасників справи.
У зв'язку з не усуненням недоліків, ухвалою суду від 20.05.2025 адміністративний позов було повернуто позивачу.
Як зазначено позивачем, про наявність ухвали суду про повернення його адміністративного позову стало відомо 03.06.2025, що позбавило його можливості вчасно звернутись до суду з метою захисту своїх порушених прав (а.с.37-58).
Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 28.07.2025 справу прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін. Одночасно, звернуто увагу учасників справи на положення ч. 4 ст. 123 КАС України, відповідно до яких, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду (а.с.59-61).
07.08.2025 від Головного управління Національної поліції в Черкаській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача зазначає про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 , оскільки несправність системи гальмового керування є тією обставиною, яка зумовлює заборону експлуатації транспортного засобу.
Доказом, що підтверджує вказану обставину є висновок експерта від 23.12.2024 № СЕ-19/124-24/17399-ІТ згідно якого залишкова товщина гальмових дисків передніх коліс автомобіля «Daewoo Lanos», р.н. НОМЕР_1 не відповідає вимогам підприємства-виробника, тому згідно з вимогами п. 31.4.1 а) Правил дорожнього руху, експлуатація вказаного транспортного засобу забороняється. Водій автомобіля «Daewoo Lanos», р.н. НОМЕР_1 мав можливість виявити вказані невідповідності шляхом своєчасного проведення технічного обслуговування транспортного засобу.
Отже, несправність гальмівної системи підтверджена належним доказом у справі, а саме - висновком експерта.
Таким чином, оскаржувана постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності винесена на підставі висновку експерта, яким доводиться вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення.
Крім цього, експертиза призначена на підставі постанови від 03.12.2024 про призначення експертизи технічного стану транспортного засобу, яка винесена старшим слідчим СВ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області Ю.М. Науменко у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.12.2024 № 12024250370002101 та експерт попереджений про відповідальність за завідомо неправдивий висновок за ст.ст. 384, 385 КК України (а.с.78-82).
Також, 07.08.2025 до суду від Головного управління Національної поліції в Черкаській області надійшло клопотання про залишення адміністративного позову ОСОБА_1 без розгляду, яке мотивоване наступним.
Так, вперше ОСОБА_1 звернувся до Канівського міськрайонного суду з позовом до старшого інспектора ВП № 1 ГУНП в Черкаській області та ВП № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення (справа № 697/1152/25) 07.05.2025, а про оскаржувану постанову серії ЕНА 4279830 позивач дізнався 25.04.2025, про що він зазначає в позовній заяві.
Отже, останнім днем строку звернення до суду було - 05.05.2025.
11.06.2025 позивач повторно подає позов до Канівського міськрайонного суду Черкаської області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - справа 697/1496/25 із заявою про поновлення процесуального строку, в якій вказує, що 03.06.2025 останньому стало відомо про те, що Канівським міськрайонним судом винесено ухвалу про повернення позовної заяви через не усунення недоліків (справа № 697/1152/25). Позивач вказує, що станом на 10.06.2025 не отримував від Укрпошти жодного документу, тому просить визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду.
Однак, сам факт повернення позовної заяви не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність викладених заявником причин суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої позовної заяви, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу.
Зокрема, ухвала Канівського міськрайонного суду від 07.05.2025 по справі № 697/1152/25 була належним чином доставлена до електронного кабінету представника позивача. Проте, недоліки не усунуто у строки встановлені судом.
Ухвала Канівського міськрайонного суду від 20.05.2025 по справі № 697/1152/25 про повернення позовної заяви також була належним чином доставлена до електронного кабінету представника позивача та направлена позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу вказану ним у позовній заяві. Проте вказаний лист повернувся до суду як не вручений, у зв'язку з тим, що адресат відсутній за вказаною адресою.
Отже, неотримання поштової кореспонденції в точці видачі є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) позивача щодо належного отримання листа, тобто є його власною волею.
Позивач не виконував ухвали суду про залишення позову без руху належним чином, що стало наслідком повернення позовної заяви. Такі дії свідчать про недобросовісність дій позивача, оскільки позивач не вчиняв всі необхідні дії, не реалізовував свої процесуальні права з метою їх захисту (а.с.116-121).
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, свої інтереси уповноважив представляти адвоката Ткачука-Коваленка О.В.
В судовому засіданні представник позивача - адвокат Ткачук-Коваленко О.В. просив поновити строк звернення до суду з позовом та задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 з викладених у позові підстав.
Представник відповідача ГУ НП в Черкаській області Желізняк Ю.В. в судовому засіданні просила залишити без розгляду адміністративний позов ОСОБА_1 у зв'язку з пропуском позивачем встановленого строку звернення до суду та відсутністю поважних причин для його поновлення.
Заслухавши в судовому засіданні думку учасників процесу, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою серії ЕНА № 4279830 від 16.03.2025 у справі про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, ОСОБА_1 піддано адміністративному стягненню за ч. 1 ст. 121 КУпАП у виді штрафу у розмірі 340 грн. (а.с.9, 129-зв.).
Згідно вказаної постанови, складеної відносно ОСОБА_1 , 02.12.2024 ОСОБА_1 керував транспортним засобом та відповідно до висновку експерта СЕ-19/124-24/17399-ІТ від 23.12.2024, залишкова товщина гальмових дисків передніх коліс автомобіля не відповідає вимогам підприємства-виробника, чим порушив п. 31.4.1 ПДР - керування водієм ТЗ, що має несправності системи гальмового керування з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, переобладнаний з порушенням, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою відповідача, вважаючи її протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Положеннями ч. 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується (ч. 3 ст. 6 КАС України).
За змістом ч.ч. 1-3 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За правилами ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу (ст. 289 КУпАП).
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011. Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, зокрема і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У п. 37 та 38 рішення від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" ЄСПЛ нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть звужувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. Водночас такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (рішення від 28.03.2006 у справі "Мельник проти України", заява № 23436/03, п. 22-23).
Отже, за практикою ЄСПЛ, застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.
Відповідно до ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.
За ст. 287 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим. Постанова суду про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом.
В судовому засіданні встановлено, що 16.03.2025 стосовно позивача винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4279830.
Згідно з вказаною постановою, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.
При цьому, позивач наголошує, що про наявність зазначеної постанови він дізнався 25.04.2025 коли на його адресу було доставлено поштовий конверт від Відділу поліції № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області з супровідним листом та копією оскаржуваної постанови.
Отже, останнім днем строку звернення до суду було 05.05.2025.
05.05.2025 адвокат Ткачук-Коваленко О.В., який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку направив до Канівського міськрайонного суду Черкаської області адміністративний позов до старшого інспектора ВП № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області Кучера В.М., ВП № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення (справа № 697/1152/25). Зазначений позов надійшов до суду 07.05.2025 (а.с.125-132).
У зв'язку з ненаданням представником позивача копії позовних заяв з додатками у відповідності до кількості учасників справи, ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 07.05.2025 у справі № 697/1152/25 адміністративний позов адвоката Ткачука-Коваленка О.В., діючого в інтересах ОСОБА_1 залишено без руху (а.с.133-зв. - 134).
Вказана ухвала суду надійшла до електронного кабінету адвоката Ткачука-Коваленка О.В. 08.05.2025 о 18:24:37, про що свідчить відповідна довідка про доставку електронного документу (а.с.134-зв.).
Крім того, копія цієї ухвали суду була направлена також засобами поштового зв'язку на адресу ОСОБА_1 , яка зазначена його представником в адміністративному позові: АДРЕСА_1 (а.с.135, 142-143), однак від її отримання ОСОБА_1 відмовився про що свідчить відповідна відмітка в довідці Укрпошти (а.с.141-зв.).
Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 20.05.2025, адміністративний позов адвоката Ткачука-Коваленка О.В., діючого в інтересах ОСОБА_1 - повернуто позивачу у зв'язку з невиконанням позивачем ОСОБА_1 та його представником - адвокатом Ткачуком-Коваленком О.В. вимог ухвали суду від 07.05.2025 (а.с.135-зв.).
Вказана ухвала суду від 20.05.2025 надійшла до електронного кабінету адвоката Ткачука-Коваленка О.В. 21.05.2025 о 0:29:36, про що свідчить відповідна довідка про доставку електронного документу (а.с.136-зв.), а також була направлена на поштову адресу позивача ОСОБА_1 20.05.2025 (а.с.136, 139, 140), однак не отримана останнім у зв'язку з тим, що адресат відсутній за вказаною адресою (а.с.138-зв.).
Згідно з частиною п'ятою статті 251 КАС України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення в електронній формі надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно частини шостої статті 251 КАС України, днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Відповідно до частини сьомої статті 251 КАС України, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
За змістом частини одинадцятої статті 251 КАС України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
У частині першій статті 18 КАС України передбачено, що у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.
Позовні та інші заяви, скарги та інші визначені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів (частина друга статті 18 КАС України).
Згідно з частиною четвертою статті 18 КАС України, Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина п'ята статті 18 КАС України).
Відповідно до частин шостої, сьомої статті 18 КАС України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
За частиною восьмою статті 18 КАС України, реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до статті 42 КАС України, учасниками справи є сторони, треті особи. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
За частинами першою, другою статті 46 КАС України, сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.
Згідно з частинами першою, другою статті 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.
Відповідно до частин першої, другої статті 60 КАС України, представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.
Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.
За частиною третьою статті 60 КАС України, про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю має бути повідомлено суду шляхом подання письмової заяви.
Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року в справі №480/8341/22, в ситуації, коли позивач (як фізична особа) не має офіційної електронної адреси, але її має адвокат, який представляв в суді його інтереси, суд, відповідно до приписів частини п'ятої статті 18 КАС України, надсилає електронну копію судового рішення адвокату як представнику позивача на офіційну електронну адресу, що, в розумінні приписів частини сьомої статі 251 КАС України, є належним і достатнім способом вручення судового рішення учаснику справи, з датою якого можна пов'язувати строк на його апеляційне оскарження позивачем як «учасником справи».
З наведених мотивів Об'єднана палата дійшла висновку, що сам факт ненадіслання судом першої інстанції безпосередньо позивачеві копії судового рішення ухваленого за наслідками розгляду справи на паперових носіях (тобто засобами поштового зв'язку), але за наявності підтвердження належного надіслання (як і вручення) копії судового рішення представнику позивача (адвокату) із застосуванням єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, не дає достатніх підстав вважати, що позивач не отримав судового рішення, відповідно не міг знати про результат розгляду своєї справи, з яким він, власне, не погоджується.
Вказана позиція також підтримана Верховним Судом у постановах від 9 січня 2025 року у справі № 480/11349/23 та 9 лютого 2025 року у справі № 440/8024/23.
Як зазначено вище, адвокат Ткачук-Коваленко О.В. є представником ОСОБА_1 у цій справі та має електронний кабінет у підсистемі ЄСІТС «Електронний суд».
З цих мотивів, ухвала суду від 07.05.2025 про залишення позову ОСОБА_1 без руху та ухвала суду від 20.05.2025 про повернення позову ОСОБА_1 були направлені саме в електронний кабінет представника позивача та отримані ним, відповідно, 08.05.2025 о 18:24:37 (а.с.134-зв.) та 21.05.2025 о 0:29:36 (а.с.136-зв.). При цьому, суд зважає на те, що ухвала суду від 07.05.2025 доставлена до електронного кабінету 08.05.2025 після 17:00 год., тому вона вважається врученою 09.05.2025.
Однак, з порушенням строку встановленого ухвалою суду від 07.05.2025, а саме 20.05.2025 представником позивача - адвокатом Ткачуком-Коваленком О.В. подано заяву про усунення недоліків, які зазначені в ухвалі суду від 07.05.2025 (отримана судом 22.05.2025) (а.с.137-138).
Як зазначено представником позивача в судовому засіданні, надсилання до суду заяви про усунення недоліків лише 20.05.2025 зумовлено тим, що про існування ухвали суду від 07.05.2025 сторона позивача дізналася випадково.
11.06.2025 позивачем ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку вдруге направлено до Канівського міськрайонного суду адміністративний позов про скасування постанови серії ЕНА № 4279830 (а.с.16), який отримано судом 16.06.2025 (а.с.1).
Крім того, позивачем подано також заяву про поновлення процесуального строку в якій зазначає, що 03.06.2025 останньому стало відомо про те, що Канівським міськрайонним судом винесено ухвалу про повернення позовної заяви через не усунення недоліків (справа № 697/1152/25) та вказує, що станом на 10.06.2025 не отримував від Укрпошти жодного документу, тому просить визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду.
Як зазначалося вище, ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 24.06.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, у зв'язку з тим, що, зокрема, з матеріалів позовної заяви з додатками та заяви позивача про поновлення строку звернення до суду, судом не встановлено доказів на підтвердження обставин, які свідчать про поважність пропуску позивачем строку звернення до суду, а тому відсутні підстави для прийняття рішення про поновлення такого строку. Позивачу надано строк для усунення недоліків шляхом зазначення інших підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду з наданням доказів на їх підтвердження - тривалістю десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху (а.с.19-22).
На виконання вимог ухвали суду від 24.06.2025, позивачем направлено на адресу суду заяву про усунення недоліків в якій, зокрема, зазначив, що з об'єктивних причин він не може усунути вказані судом недоліки по причині того, що він не отримував від суду будь-якої кореспонденції чи ухвали суду про повернення йому поданого первинно адміністративного позову у зв'язку з не усуненням ним недоліків. Всю інформацію він отримував по телефону від судового секретаря. Тому просить визнати поважною причину пропуску строку та поновити йому строк на оскарження постанови відповідача від 16.03.2025 (а.с.29-30).
Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 17.07.2025 продовжено позивачу ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви, встановлений ухвалою судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 24.06.2025 на п'ять днів з моменту вручення копії даної ухвали, у зв'язку з тим, що станом на 16.07.2025 позивач, недоліки, визначені судом в ухвалі від 24.06.2025 не усунув у встановлений КАС України спосіб (а.с.34-35).
28.07.2025 від ОСОБА_1 надійшла заява на виконання ухвали суду від 17.07.2025 та надано ухвалу суду від 07.05.2025 про залишення його адміністративного позову без руху та ухвалу суду від 20.05.2025 про повернення адміністративного позову.
З метою забезпечення доступу позивача до суду, ухвалою Канівського міськрайонного суду від 28.07.2025 справу прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін. Однак в зазначеній ухвалі суд звернув увагу учасників справи на положення ч. 4 ст. 123 КАС України, відповідно до яких, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду (а.с.59-61).
Однак, в судових засіданнях, ні позивачем ОСОБА_1 , ні його представником - адвокатом Ткачуком-Коваленком О.В. не зазначено жодних інших обставин щодо поновлення строку звернення до суду, а представником позивача зазначено, що 20.05.2025 він отримав лише ухвалу суду від 07.05.2025 про залишення адміністративного позову ОСОБА_1 без руху, а тому відразу ж на адресу суду направив заяву про усунення недоліків.
Зазначені доводи представника позивача судом не беруться до уваги, оскільки, в такому випадку, якщо представник позивача вважав, що ним вчасно усунуто недоліки адміністративного позову, то він не був позбавлений можливості в апеляційному порядку оскаржити ухвалу суду від 20.05.2025 про повернення адміністративного позову.
Проте, ухвала суду від 20.05.2025 стороною позивача не оскаржувалась, а відтак вважається, що сторона позивача погодилася з мотивами зазначеної ухвали.
Суд звертає увагу, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
У постанові Верховного Суду від 15.05.2020 у справі № 922/1467/20 зазначено, що закон не наводить переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання позову з пропуском строку позовної давності. Тому, дане питання віднесено до компетенції суду, який розглядає судову справу по суті заявлених вимог.
До висновку про поважність причин пропуску строку позовної давності можна дійти лише після дослідження усіх фактичних обставин та оцінки доказів у кожній конкретній справі. При цьому, поважними причинами при пропущенні позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред'явлення позову неможливим або утрудненим.
Крім того, ст. 44 КАС України передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо дотримання процесуальних строків. Вимоги до позовної заяви передбачені ст. 160 та 161 КАС України.
Таким чином, особа, яка має намір подати позов, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту позовної заяви (її підписання, підтвердження повноважень представника тощо), в тому числі процесуальних строків її подачі.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Сам факт повернення позовної заяви не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність викладених заявником причин суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньої позовної заяви, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати позовну заяву, усіх можливих та залежних від неї у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов'язку щодо дотримання строку звернення до суду.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17.06.2020 у справі № 280/4951/19, від 18.06.2020 у справі № 400/524/19, від 19.06.2020 у справі № 280/4682/19.
Суд зазначає, що дотримання процесуальних строків звернення до суду з позовом є процесуальним обов'язком сторони, яка вважає, що права порушено суб'єктом владних повноважень.
Зважаючи на викладене, право на повторне звернення з адміністративним позовом після його повернення не є абсолютним. Вчасна первинна подача позову не означає, що після його повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності. Повернення адміністративного позову не зупиняє та не перериває строк на звернення до суду і не дає права позивачу у будь-який необмежений час після сплину строку звернення до суду реалізовувати право на звернення до суду повторно.
Кодекс адміністративного судочинства України не встановлює додатковий 10-денний строк для повторного звернення до суду з адміністративним позовом у справах про адміністративне правопорушення після первинного повернення адміністративного позову.
Верховний Суд у постановах від 24.07.2023 у справі № 200/3692/21 та від 07.09.2023 у справі № 120/3679/22 сформував правовий висновок, відповідно до якого, строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Такий підхід до визначення категорії поважності причин пропуску процесуального строку окреслено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 9901/546/19 в які акцентувалась увага й на тому, що нормами статті 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Позивач у встановлений судом строк не виконував вимог ухвали суду про залишення позову без руху належним чином, що стало наслідком повернення адміністративного позову. Такі дії свідчать про недобросовісність дій позивача, оскільки позивач не вчиняв всі необхідні дії та не реалізовував свої процесуальні права з метою їх захисту. З дня отримання представником позивача - адвокатом Ткачуком-Коваленком О.В. ухвали суду про повернення позовної заяви від 20.05.2025 (доставлено до електронного кабінету 21.05.2025) до дня повторного направлення до суду адміністративного позову позивачем ОСОБА_1 (11.06.2025) минуло 21 календарних дні та позивачем не зазначено жодних поважних причин, які перешкоджали йому повторно звернутися до суду з адміністративним позовом у найкоротший строк.
В судових засіданнях, ні позивачем ОСОБА_1 , ні його представником не вказано жодних поважних причин пропуску строку звернення до суду та не надано жодних доказів поважності пропуску строку звернення до суду. Наявність ухвали суду про повернення позовної заяви не може бути беззаперечною підставою для його поновлення, оскільки, в такому випадку, позивач має довести, що саме перешкоджало йому добросовісно користуватися своїми процесуальними правами, а не отримання ухвали суду залежало від суб'єктивної поведінки позивача щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу. Крім цього, стороною позивача не вказано про наявність обставин, які перешкоджали для подання позову повторно у найкоротший термін після його повернення з усуненням недоліків.
Таким чином, враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 подано поза межами строку звернення до суду за захистом свого порушеного права і при цьому будь-яких доказів щодо поважності причин пропуску цього строку, які об'єктивно та істотно перешкоджали зверненню до суду, і не залежали від волевиявлення позивача, матеріали справи не містять та стороною позивача не надано.
Згідно з ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Позивачем не наведено поважних причин, які б унеможливили його звернення до суду в межах установленого КАС України строку, а обставини, на які він посилається, не свідчать про існування будь-яких перешкод у реалізації ним свого права на судовий захист з метою відновлення прав, свобод чи законних інтересів. Крім того, будь-яких інших обставин щодо поважності причин пропуску процесуального строку, позивачем не наведено.
Отже, з огляду на викладене, враховуючи те, що позивачем ОСОБА_1 пропущено встановлений законом строк звернення до суду з даним позовом, позивачем не доведено, що причини для поновлення строку звернення до суду з даним позовом є поважними, суд дійшов висновку про необхідність залишення даного адміністративного позову ОСОБА_1 без розгляду.
Керуючись ст.ст. 120, 122, 123, 286 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до старшого інспектора Відділу поліції № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області підполковника поліції Кучер Володимира Миколайовича, Відділу поліції № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, Головного управління Національної поліції в Черкаській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення про адміністративне правопорушення - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину ухвали суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали суду складено 10.11.2025.
Головуючий Б . К . Скирда