Справа № 697/2869/25
Провадження № 1-кс/697/475/2025
Іменем України
07 листопада 2025 року м. Канів
Слідчий суддя Канівського
міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши скаргу ОСОБА_3 на постанову дізнавача про закриття кримінального провадження від 29.08.2025, -
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді зі скаргою на постанову дізнавача про закриття кримінального провадження від 29.08.2025.
Скарга обґрунтована наступним.
23.10.2025 ОСОБА_3 отримав копію постанови старшого дізнавача ВП №1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 від 29.08.2025 про закриття кримінального провадження №12025255340000107 на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України - у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. Вважає дану постанову незаконною та необґрунтованою, досудове розслідування проведено неповно та однобічно, дізнавачем не допитано свідків, не проведено експертизи, не витребувано докази руху коштів, не перевірено обставини виконання домовленостей.
У зв'язку з наведеним скаржник звернувся до суду з даною скаргою, просить поновити строк на подання вказаної скарги, скасувати постанову про закриття кримінального провадження від 29.08.2025.
У судове засідання ОСОБА_3 не з'явився, скерував до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, скаргу підтримав повністю та просив її задовольнити.
Представник ВП № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області для розгляду скарги не з'явився, хоча про час розгляду справи повідомлявся належним чином, направлено до суду витребувані матеріали кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги, встановив наступні обставини.
16.04.2025 ОСОБА_3 звернувся до ВП № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення.
Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_5 не повертає йому борг в сумі 4500,00 грн. та 250 доларів США.
Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 17.06.2025 було зобов'язано внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 від 16.04.2025.
Старшим дізнавачем СД ВП № Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 29.08.2025 винесено постанову про закриття кримінального провадження №12025255340000107 від 21.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України (а.с.5-7).
Постанова обґрунтована тим, що допитавши ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , дізнавачем було встановлено, що останні підтвердили факт спільної купівлі контейнера за 500 доларів США. Також ОСОБА_7 підтвердила, що ОСОБА_6 надавав їй товар під реалізацію, однак вона всі кошти йому за наданий товар повернула. Факт передання ОСОБА_6 коштів за контейнер в сумі 250 доларів США ОСОБА_7 підтвердив свідок ОСОБА_8 .
Оскільки між сторонами склалися цивільно-правові правовідносини по купівлі контейнера (сторони домовилися про купівлю), а також по реалізації ОСОБА_7 продукції (винограду) наданої ОСОБА_6 , однак спір виник через неналежне оформлення документів щодо передачі продукції і грошей, кримінальне провадження було закрите у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
З метою виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, прийняттю слідчим рішення про закриття кримінального провадження має передувати вжиття ним всіх можливих заходів у передбаченому цим Кодексом порядку для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Відповідно до ч.2 ст.9 КПК України, слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до ч.1 ст.94 КПК України, слідчий за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Закриття кримінального провадження відповідно до положень Глави 24 КПК України є формою закінчення досудового розслідування, яке здійснюється внаслідок наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження та оцінки слідчим всіх зібраних доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
Однією із підстав закриття кримінального провадження є встановлення відсутності в діянні складу кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України).
Відповідно до вимог ст. 110 КПК України постанова слідчого, дізнавача, прокурора повинна містити зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України.
Матеріали кримінального провадження містять пояснення ОСОБА_3 , згідно яких він разом з ОСОБА_9 (тел. НОМЕР_1 ) придбали контейнер за 500 доларів США, кожен віддав по 250 доларів США. Також ним неодноразово надавалася продукція ОСОБА_10 для реалізації, і вона віддавала йому гроші, однак близько 3 років назад вона отримавши товар (виноград та калину близько 200 кг) не повернула кошти за нього через відсутність реалізації. Кошти за товар, на думку ОСОБА_3 становлять 4500,00 грн. (кримінальне провадження а.с.9, 18-19).
Також було допитано свідка ОСОБА_7 (тел. НОМЕР_1 ), яка підтвердила факт спільної купівлі контейнера, та про отримання пропозиції від ОСОБА_3 щодо продажі контейнера. Але вона продавати контейнер не хоче, а віддасть йому борг як з'являться кошти. Щодо продажі продукції (винограду та калини), то зазначає, що всі кошти були повернуті ОСОБА_3 повністю, і ніяких боргів перед ним не має (кримінальне провадження а.с.31-33).
Доказів передачі коштів, продукції ОСОБА_3 не надано, більш того сторони підтверджують наявність усних договірних відносин по спільній купівлі контейнеру та по реалізації продукції.
Доказів які б давали підстави прийти до висновку, що гроші чи продукція були отримані в наслідок шахрайства матеріали кримінального провадження не містять, більш того, в поясненні ОСОБА_3 від 16.04.2025 він зазначає, що розуміє, що це цивільно-правові правовідносини, і не може самостійно домовитися із ОСОБА_11 щодо повернення коштів, однак вважає, що треба повідомити поліцію.
Верховний Суд в постанові від 19 березня 2024 року у справі № 295/17062/15-к, вказав на відмежування шахрайства від цивільно-правових деліктів. Так, отримання майна з умовою виконання якого-небудь зобов'язання може бути кваліфіковане як шахрайство, якщо встановлено, що винна особа вже в момент заволодіння цим майном мала на меті його привласнити, а зобов'язання - не виконувати. Розмежування кримінально караного злочину від цивільно-правової угоди необхідно здійснювати не за тим, як оформлені укладені між сторонами договори, а за тим, що стало результатом цієї договірної діяльності. Якщо одна сторона, беручи на себе зобов'язання, не має реальних можливостей і бажання їх виконувати, то йдеться про шахрайство.
Верховний Суд у постанові від 15.08.2022 по справі № 442/3912/19, зазначив, шахрайство (ст. 190 КК) слід відмежовувати від цивільно-правових деліктів з урахуванням того, що отримання майна з умовою виконання зобов'язання може бути кваліфіковане як шахрайство, якщо встановлено, що винна особа вже в момент заволодіння цим майном мала на меті його привласнити, а зобов'язання - не виконувати.
Якщо одна сторона договору, яка отримала передоплату для купівлі та встановлення сонячних батарей на території домоволодіння потерпілого, приймаючи на себе зобов'язання за цим договором, почала виконувати його умови, розпочавши певні роботи, у тому числі за власні кошти, однак припинила це робити через конфлікт з потерпілим.
Зважаючи на викладене, матеріалами кримінального провадження не встановлено, що ОСОБА_12 не мала на меті привласнити гроші, як за контейнер, так і за продукцію, а навпаки був придбаний контейнер, а продукція реалізовувалася, то це свідчить про відсутність ознак шахрайства та вказує на наявність цивільно-правових відносин між сторонами договору.
Таким чином, постанова дізнавача є законною і обґрунтованою.
З огляду на вищевикладене, у задоволенні скарги слід відмовити.
Поряд з наведеним, слідчий суддя звертає увагу, що заявник не позбавлений права звернутися в порядку цивільного судочинства з відповідними вимогами про вирішення спору.
Щодо поновлення строку на звернення до суду зі скаргою
Оскільки, як зазначає сам скаржник, постанова дізнавача про закриття кримінального провадження була отримана ним лише 23.10.2025, що підтверджується матеріали кримінального провадження (розписка на палітурці кримінального провадження) , а відтак строк на оскарження скаржником пропущено з поважних причин.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 КПК України, -
Поновити заявнику строк на звернення зі скаргою на постанову про закриття кримінального провадження.
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову дізнавача про закриття кримінального провадження від 29.08.2025 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти діб.
Слідчий суддя ОСОБА_1