Справа № 569/9752/24
10 листопада 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
представника потерпілого-адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника-адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Рівне кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024181010000564 від 29 лютого 2024 року про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тайкури, Рівненського району, Рівненської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- вироком Рівненського районного суду Рівненської області від 28 квітня 2016 року за ч. 1 ст. 155 КК України до покарання у вигляді 3 років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки,
- вироком Рівненського районного суду Рівненської області від 11 квітня 2024 року за ч. 1 ст. 155, ч. 4 ст. 152 КК України, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді 11 років позбавлення волі, який залишено без змін ухвалою Рівненського апеляційного суду від 24 жовтня 2024 року,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_6 , 28 лютого 2024 року о 17 год. 38 хв., перебуваючи поблизу магазину «Подільський фермер», що по вул. Академіка Грушевського, 2А, проявивши злочинну недбалість, тобто не передбачив можливості настання суспільно-небезпечних наслідків своїх дій у вигляді спричинення середньої тяжкості тілесних ушкоджень, хоча міг і повинен був їх передбачити, в ході конфлікту та шарпанини, що раптово виникли між ними на ґрунті особистих неприязних стосунків, умисно штовхнув ОСОБА_4 руками в тулуб, в результаті чого потерпілий втративши рівновагу впав на асфальтне покриття на ліву ногу, внаслідок чого отримав тілесне ушкодження у вигляді внутрішньосуглобового уламкового перелому латерального плато (виростка) великогомілкової кістки поєднаного з авульсією передньої хрестоподібної зв'язки, розривом глибокої порції медіальної колатеральної зв'язки, частковим розривом сухожилка підколінного м'яза, розривом передньо-нижнього меніско-підколінного пучка, меніско-капсульною сепарацією медіального меніска, контузією медіального виростка стегнової кістки, ускладнений гемартрозом, які в сукупності відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості по критерію тривалого розладу здоров'я.
Таким чином, ОСОБА_6 інкримінуються умисні дії, які виразилися в необережному спричиненні середньої тяжкості тілесних ушкоджень, тобто вчинення злочину, передбаченого ст. 128 КК України.
В ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_6 вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого 128 КК України не визнав. Суду дав показання, що він разом з ОСОБА_4 працювали на ТОВ «Укрбіотал». На роботі в них склалися неприязні стосунки. 28.02.2024 він разом зі своїм колегою ОСОБА_8 перебували поблизу магазину «Подільський фермер», що по вул. Грушевського в м. Рівне та пили пиво. В цей час повз них проходив ОСОБА_4 , який привітався з ОСОБА_8 , а з ним не привітався. Він запитав чому він не вітається, на що у відповідь ОСОБА_4 висловився в його сторону нецензурною лайкою та пішов у магазин. Він вирішив поговорити з ОСОБА_4 та пішов за ним. Чекав його біля магазину. Коли ОСОБА_4 вийшов, він схопив його за плече, щоб останній не втік, стрепехнув його за куртку. В ОСОБА_4 з рук випали продукти і він присів, щоб їх підняти. В подальшому потерпілий встав та присів на підвіконня біля магазину. Після цього, він пішов в одну сторону, а ОСОБА_4 пішов до машини. Стверджує, що не застосовував фізичну силу до ОСОБА_4 , останній оговорює його.
Незважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_6 , його винуватість повністю доводиться дослідженими в ході судового розгляду доказами. Такий висновок ґрунтується на зібраних у встановленому законом порядку і перевірених судом допустимих доказах.
Так потерпілий ОСОБА_4 , будучи допитаним безпосередньо в судовому засіданні дав покази, що 28.02.2024 близько 18.00 год. йшов у магазин «Подільський фермер», що по вул. Грушевського в м. Рівне, за покупками. В цей час неподалік вказаного магазину перебували два його колишніх колеги ОСОБА_8 та ОСОБА_6 . Він до них підійшов та привітався з ОСОБА_8 , а з ОСОБА_6 не привітався, оскільки раніше в них склалися неприязні стосунки. Відбулась словесна перепалка з ОСОБА_9 , далі він пішов в магазин. Коли він виходив з магазину, то його перестрів ОСОБА_6 , який щось сказав та наніс один чи два удари кулаком в голову, від ударів він трохи зігнувся, з рук випали продукти. Він присів та хотів позбирати продукти, однак ОСОБА_6 наніс йому один удар в живіт, від якого він впав на ногу та не зміг піднятись. В цей час обвинувачений продовжував шарпати його за куртку. До них підбіг якийсь чоловік та почав їх розбороняти. Коли намагався встати з тротуару, то відчув сильний біль в лівій нозі. Він дошкутильгав до машини, нога опухла. Подзвонив своєму братові, який відвіз його в травмпункт, де в нього діагностували перелом.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показала, що працює продавцем - консультантом в магазині «СЦ-iFixApple», що знаходиться за адресою: м. Рівне вул. А. Грушевського, 2А. 28.02.2024 близько 18 год. перебувала на робочому місці. Через вікно побачила конфлікт між двома чоловіками. Один був високий в світлій курточці, інший нижчий в темній курточці. Вони сварились, боролись та шарпались між собою. Чоловік у світлій куртці штовхнув чоловіка в темній куртці на вітрину магазину, від чого останній впав на землю. Після цього, підбіг третій чоловік та почав їх розбороняти. Бачила, що той чоловік що впав почав кульгати на ногу, а йому допомагав йти якийсь інший чоловік.
Показання потерпілого та свідка ОСОБА_10 є чіткими, послідовними та дають змогу відтворити обставини кримінального правопорушення. В суду немає обґрунтованих підстав вважати, що свідок оговорює обвинуваченого, оскільки в суді не було встановлено таких об'єктивних причин, а її показання повністю узгоджуються та відповідають і іншим доказам у справі.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показав, що 28.02.2024 близько 18 год. перебував біля магазину «Подільський фермер» по вул. Грушевського, 2А в м. Рівне зі своїм колегою ОСОБА_6 та пили пиво. Повз них проходив ОСОБА_4 та привітався лише з ним, а до ОСОБА_6 не привітався. ОСОБА_6 запитав у ОСОБА_4 чому він з ним не вітається, на що останній відповів йому нецензурною лайкою і після цього одразу пішов в магазин «Подільський фермер». ОСОБА_6 сказав, що поговорить з ОСОБА_4 та пішов за ним до магазину. У цей час, до нього підійшов знайомий та вони спілкувалися між собою. Стверджує, що не був очевидцем подій, оскільки розмовляв зі знайомим. Коли глянув в сторону магазину «Подільський фермер», на відстані 20-30 метрів, побачив як ОСОБА_6 та інший невідомий чоловік ніби піднімали ОСОБА_4 . Далі, між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 відбулася словесна перепалка. Після цього ОСОБА_6 пішов в одну сторону, а ОСОБА_4 пішов до машини. Ввечері йому зателефонував брат потерпілого та повідомив, що в ОСОБА_4 зламана нога.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показав, що працює на посаді командира взводу №2 роти №2 батальйону УПП в Рівненській області ДПП. 28.02.2024 заступив в наряд спільно з інспектором взводу №2 роти №2 батальйону УПП в Рівненській області ДПП ОСОБА_12 у складі екіпажу патрульної поліції «АЗОВ-153». 28.02.2024 близько 19.00 год., на службовий планшет отримали повідомлення про нанесення тілесних ушкоджень по вул. Грушевського в м. Рівне. Зв'язавшись телефоном із заявником, з'ясували, що заявник перебуває в Рівненській ЦМЛ. Прибувши до лікарні, ними було виявлено громадянина ОСОБА_4 , який пояснив, що його знайомий ОСОБА_6 , після словесного конфлікту, наніс йому кілька ударів в голову та живіт, після чого штовхнув. Від поштовху він впав та травмував ногу. Потерпілий ОСОБА_4 був тверезий, шкутильгав на ногу. Вони відібрали в нього заяву та пояснення, бачили висновок лікаря.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 показав, що працює на посаді інспектора взводу №2 роти №2 батальйону УПП в Рівненській області ДПП. 28.02.2024 заступив в наряд спільно з командиром взводу №2 роти №2 батальйону УПП в Рівненській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_11 у складі екіпажу патрульної поліції «АЗОВ-153». 28.02.2024 близько 19.00 год., на службовий планшет отримали повідомлення про нанесення тілесних ушкоджень. Зв'язавшись телефоном із заявником, поїхали до Рівненської ЦМЛ. Прибувши до лікарні, ними було виявлено громадянина ОСОБА_4 , який пояснив, що його знайомий ОСОБА_6 , після словесного конфлікту, наніс йому кілька ударів та штовхнув. Від поштовху він впав та травмував ногу. Потерпілий ОСОБА_4 був тверезий, не міг стати на ногу. Вони відібрали в нього заяву та пояснення, бачили висновок лікаря.
Крім того, винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 також підтверджується наступними доказами.
З повідомлення з органів охорони здоров'я вбачається, що о 19 год. 28 хв. 28.02.2024 на лінію 102 надійшло повідомлення, що в травмпункт ЦМЛ звернувся ОСОБА_4 . Діагноз - перелом міжвиросткового підвищення лівої великогомілкової кістки зі значним зміщенням, розрив передньо-хрестоподібної зв'язки. Тілесні ушкодження наніс відомий біля магазину «Подільський фермер» (а.к.п. 7).
З заяви про кримінальне правопорушення від 28.02.2024, вбачається, що попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину ОСОБА_4 просить притягнути до відповідальності ОСОБА_6 (а.к.п. 8).
З протоколу проведення слідчого експерименту від 09.03.2024, проведеного за участю потерпілого ОСОБА_4 та оглянутого в судовому засіданні відеозапису судом встановлено, що останній показав та розповів про обставини, які мали місце 28.02.2024. Потерпілий повідомив, що він йшов в магазин «Подільський фермер», який знаходиться за адресою вул. Грушевського, 2 біля «АТБ» і побачив двох своїх колишніх колег, які стояли біля магазину де пиво наливають. Прізвища його колег: ОСОБА_13 та ОСОБА_14 . Потерпілий вказав, що він підійшов до них та привітався з ОСОБА_15 , а з ОСОБА_16 не привітався, так як раніше з ним в нього був конфлікт. Привітавшись потерпілий пішов у магазин, купив у магазині ковбасу, сир, масло. Далі потерпілий вказав, що коли він вийшов з магазину, то ОСОБА_17 вже його чекав біля магазину і запитав у потерпілого чому він з ним не привітався, на що потерпілий йому повідомив, що не захотів. Після цього як казав потерпілий ОСОБА_17 наніс йому один удар кулаком в обличчя з правої сторони. Після цього наніс другий удар кулаком в обличчя з лівої сторони. Після цього ОСОБА_17 як вказав потерпілий вдарив його кулаком в живіт, а саме тримаючи його рукою за куртку наніс один удар кулаком в живіт. Далі потерпілий вказав що від вказаних ударів він зігнувся та дещо присів і ліва нога в нього пішла під низ, а ОСОБА_17 хотів ще раз його зверху вдарити і потерпілий впав. ОСОБА_17 його шарпнув за куртку і потерпілий впав. Потерпілий пояснив, що коли він намагався встати, то стояв на одній нозі, а ОСОБА_17 його буцімто «розкручував», а ліва нога в нього була підкошена. Далі потерпілий вказав, що до них підбіг якийсь чоловік, якого він не знає, та почав розбороняти їх. Потерпілий намагався встати тримаючись за двері магазину і сів на парапет, ОСОБА_17 ще запитував чому потерпілий не хотів з ним привітатись, на що потерпілий йому відповів: «Не хочу дай не хочу». Після цього почали збігатися люди. ОСОБА_17 розвернувся та пішов в іншу сторону. Далі потерпілий вказав, що він якось дошкандибав до автомобіля оскільки йти вже не міг, доскакав на одній, а коли хотів сісти в машину, то в нього вже спухла нога, він нею не міг пошевелити, а тому потерпілий подзвонив до свого брата, який відвіз його в лікарню в травмпункт (а.к.п. 16-25).
Відповідно до висновку експерта №207 від 15.03.2024 згідно з наданими медичними документами, у гр. ОСОБА_4 лікарями відмічені такі тілесні ушкодження: внутрішньосуглобовий уламковий перелом латерального плато (виростка) великогомілкової кістки поєднаний з авульсією передньої хрестоподібної зв'язки, розривом глибокої порції медіальної колатеральної зв'язки, частковим розривом сухожилка підколінного м'яза, розривом передньо-нижнього меніско-підколінного пучка, меніско-капсульною сепарацією медіального меніска, контузією медіального виростка стегнової кістки, ускладнений гемартрозом.
Вказані тілесні ушкодження могли утворитися незадовго до звернення потерпілого в лікувальний заклад, тобто не суперечать вказаному в обставинах терміну, а саме 28 лютого 2023 року, в даному випадку розглядаються в єдиному механізмі виникнення і, в сукупності згідно п.2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.95р. №6. відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості по критерію тривалого розладу здоров'я.
Найбільш ймовірно дані тілесні ушкодження виникли при сильному згинанні кінцівки в колінному суглобі з подальшою її ротацією, що в цілому не суперечать даним при проведені слідчого експерименту за участю потерпілого 09 березня 2024 року («... ОСОБА_17 ... Наніс один удар кулаком в живіт. Далі потерпілий вказав що від вказаних ударів він зігнувся та дещо присів і ліва нога в нього пішла під низ, а ОСОБА_17 хотів ще раз його зверху вдарити і потерпілий впав. ОСОБА_17 його шарпнув за куртку і потерпілий впав. Потерпілий пояснив, що коли він намагався встати, то стояв на одній нозі, а ОСОБА_17 його буцімто «розкручував», а ліва нога в нього була підкошена…») (а.к.п. 37-39).
Допитаний у судовому засіданні судовий експерт ОСОБА_18 показала, що у висновку нею була допущена технічна помилка, а саме невірно вказано, що «Вказані тілесні ушкодження могли утворитися незадовго до звернення потерпілого в лікувальний заклад, тобто не суперечать вказаному в обставинах терміну, а саме 28 лютого 2023 року», замість вірного «Вказані тілесні ушкодження могли утворитися незадовго до звернення потерпілого в лікувальний заклад, тобто не суперечать вказаному в обставинах терміну, а саме 28 лютого 2024 року».
З протоколу огляду речей, документів від 06.03.2024 та оглянутого в судовому засіданні відеозапису судом встановлено, що відеозйомка проводиться з камери «Безпечне місто» по вул. Грушевського м. Рівне. На відеозаписі зафіксовано, як о 17.33 год. 28.02.2024 біля магазину на вулиці розмовляють між собою троє чоловіків, один з яких вдягнутий у світлу куртку, інший в темний одяг, а третій вдягнутий у темний одяг з світлим капюшоном. О 17 год. 33 хв. 17 сек. Чоловік, одягнутий у темну куртку з світлим капюшоном, заходить у магазин. В подальшому на відеозаписі зафіксовано, як чоловік з світлим капюшоном заходить у магазин, а чоловік у світлій куртці підходить до входу до вказаного магазину та стоїть там. В подальшому на відеозаписі зафіксовано, як о 17.38 год. з магазину виходить чоловік вдягнутий у темну куртку з світлим капюшоном, а до нього підходить чоловік вдягнутий у світлу куртку та наносить йому удари по тілу, від яких чоловік у світлому капюшоні дещо зігнувся. Далі чоловік у темній куртці з світлим капюшоном падає на землю, а чоловік у світлій куртці стоїть над ним. Далі на відеозаписі зафіксовано, як чоловік у світлій куртці піднімає за куртку чоловіка з світлим капюшоном та наносить йому ще удар по тілу, а чоловік з світлим капюшоном ніби «прикульгує» та намагається піднятись. Після цього чоловік з світлим капюшоном присів на парапет біля магазину, а чоловік у світлій куртці відійшов в сторону, а потім знову підійшов до чоловіка у світлому капюшоні. Далі чоловік зі світлим капюшоном прикульгуючи встав та пішов (а.к.п. 45-51).
З протоколу проведення слідчого експерименту від 21.03.2024, проведеного за участю свідка ОСОБА_10 та оглянутого в судовому засіданні відеозапису судом встановлено, що остання показала та розповіла про обставини, які мали місце 28.02.2024. Повідомила, що бачила через вікно як двоє чоловіків сварилися, один вищий в світлій курточці, а інший нижчий у чорній куртці. Повідомила, що вона бачила як вони штовхалися і вищий чоловік штовхнув того другого в чорній курточці і він впав на землю. Після цього як повідомила свідок до них підійшов якийсь третій чоловік та допоміг йому (чоловіку у чорній куртці) встати. Повідомила, що той чоловік, який впав не міг самостійно встати бо вже кульгав. Чоловіки стояли один до одного обличчям і той чоловік що у світлій куртці якось штовхнув того другого чоловіка у чорній куртці в область грудей, після чого, той чоловік у чорній курці впав (а.к.п. 62-70).
Відповідно до висновку експерта №207/Д-226 від 24.03.2024 судово-медичні дані встановлені при судово-медичній експертизі ОСОБА_4 , в частині механізму виникнення тілесних ушкоджень, в цілому не суперечать показам, даним свідком ОСОБА_10 при проведені слідчого експерименту за її участю 21 березня 2024 року («... вищий чоловік штовхнув того другого в чорній курточці і він впав на землю, …свідок повідомила що той чоловік впав... через те що той чоловік у світлій курточці його штовхнув якось у груди чи за руки, а потім ще якось надавив на нього чи що, точно свідок вказати не може …») (а.к.п. 76-77).
З протоколу огляду речей, документів від 22.03.2024 та оглянутого в судовому засіданні відеозапису судом встановлено, що відеозйомка проводиться з одного з нагрудних відеореєстраторів працівників поліції в приміщенні КНП ЦМЛ РМР по вул. М. Карнаухова, 25А в м. Рівне. На вказаному відеозаписі зафіксовано, як потерпілий ОСОБА_4 в присутності двох працівників поліції пише заяву про спричинення йому тілесних ушкоджень. На відеозаписі зафіксовано, як ОСОБА_4 в ході написання пояснення розповідає працівникам поліції, як його знайомий ОСОБА_14 після словесного конфлікту, через те, що потерпілий з ним не привітався біля магазину «Подільський фермер» вдарив його кілька разів в голову і живіт. Жінка, яка сидить напроти ОСОБА_4 запитує в нього «Він шо тебе ззаду вдарив», на що ОСОБА_4 відповів «він мене вдарив получається я стою но... (не розбірливо) він мене получається дьоргнув я получається тако стою на но... (не розбірливо) і получається впав», «я присів і получається і він мене дьоргнув получається я не знаю.... і потім впав». В подальшому ОСОБА_4 розповідає, що їх коли він бився з ОСОБА_16 підійшов якийсь чоловік та розборонив їх і він сів на парапет біля магазину, вони ще хвилину поговорили і він (Кілюшик) пішов в іншу сторону в невідомому напрямку, а потерпілий став на ногу і пошкандибав до автомобіля, бо вже повноцінно йти не міг. В подальшому ОСОБА_4 пише заяву називаючи в голос прізвище ОСОБА_6 , який наніс йому тілесні ушкодження (а.к.п. 79-83).
Судом в ході судового розгляду досліджені всі процесуальні джерела доказів, які були заявлені та надані сторонами на підтвердження обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Про дослідження будь-яких інших джерел доказування сторони не зазначали, клопотань про долучення, дослідження або перевірку таких доказів до суду не надходило, сторони висловили свою думку про закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами.
Проаналізувавши всі докази в їхній сукупності, зокрема показання обвинуваченого, потерпілого, свідків, дані висновків експерта, дослідивши відео, суд вбачає, що показання потерпілого ґрунтовні, послідовні та підтверджуються іншими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Разом з тим, суд критично оцінює показання обвинуваченого ОСОБА_6 вважає їх неспроможними, даними з метою уникнення відповідальності за вчинене, розцінює їх як спосіб захисту, оскільки вони є суперечливими та спростовуються дослідженими у судовому засіданні письмовими документами, а також показаннями потерпілого ОСОБА_4 , свідків, які є послідовними, узгоджуються з іншими матеріалами кримінального провадження, не суперечать іншим доказам, наявним у матеріалах провадження й дослідженим в судовому засіданні. Така стратегія захисту, на думку суду, є нічим іншим, як способом уникнення обвинуваченим кримінальної відповідальності.
Твердження сторони захисту про те, що потерпілий оговорює обвинуваченого, суд визнає неспроможними, оскільки будь-яких підтверджуючих даних про це матеріали справи не містять, а конкретні обставини справи, не дають підстав прийти до такого висновку.
Порушень кримінального процесуального закону під час встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, зокрема і будь-яких порушень прав та свобод людини, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винуватість обвинуваченого та на кваліфікацію дій або перешкодили чи могли б перешкодити суду повно і всебічно розглянути кримінальне провадження та ухвалити законне і обґрунтоване рішення, судом не встановлено.
Згідно з ст. 94 КПК України суд, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Сукупність досліджених доказів дала суду можливість поза розумним сумнівом спростовувати версію сторони захисту про відсутність в діях ОСОБА_6 складу інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Судом достовірно встановлено, що дії обвинуваченого ОСОБА_6 стали безпосередньою причиною настання наслідків у вигляді заподіяння потерпілому ОСОБА_4 тілесних ушкоджень.
За таких обставин, суд, оцінивши кожний доказ та сукупність зібраних доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку, що ОСОБА_6 своїми умисними діями, які виразилися в необережному спричиненні середньої тяжкості тілесних ушкоджень, вчинив злочин, передбачений ст. 128 КК України.
Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення кримінального правопорушення, тяжкості наслідків, що настали.
У відповідності до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до вимог ст. 12 КК України, відноситься до категорії нетяжкого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого, у відповідності до ст.ст. 66, 67 КК України, судом не встановлено.
Обвинувачений ОСОБА_6 раніше судимий, однак має постійне місце проживання, одружений, інформація про негативну характеристику відсутня, на обліку в лікарів нарколога чи психіатра не перебуває.
На підставі викладеного, враховуючи обставини вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, думку потерпілого, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, з огляду на положення ч. 2 ст. 50 КК України, обираючи розмір покарання, передбачений санкцією закону, за яким визнав ОСОБА_6 винуватим, вважає за необхідне призначити останньому покарання у виді позбавлення волі.
Крім того, судом встановлено, що вироком Рівненського районного суду Рівненської області від 11 квітня 2024 року ОСОБА_6 засуджений за ч. 1 ст. 155, ч. 4 ст. 152 КК України, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді 11 років позбавлення волі, вирок набрав законної сили 24.10.2024.
Зважаючи на те, що, ОСОБА_6 до постановлення вироку Рівненського районного суду Рівненської області вчинив злочин, тому суд призначає остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань.
На глибоке переконання суду, призначене остаточне покарання, яке необхідно відбувати реально, є виваженим, справедливим, необхідним і достатнім для виправлення й попередження вчинення як обвинуваченим, так і іншими особами, нових кримінальних правопорушень.
Згідно ч. 4 ст.70 КК України в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
Таким чином, строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_6 необхідно рахувати з моменту взяття під варту за вироком Рівненського районного суду Рівненської області від 11 квітня 2024 року, тобто з 11 квітня 2024 року.
У зв'язку із відбування ОСОБА_6 покарання за попереднім вироком Рівненського районного суду Рівненської області від 11 квітня 2024 року до набрання вироком законної сили запобіжний захід не обирати.
Вирішуючи цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 суд виходить з наступного.
Позивач ОСОБА_4 просить стягнути з ОСОБА_6 на його користь 83 402 грн. 70 коп., з яких 3 402 грн. 70 коп. майнова шкода, 80 000 грн. моральна шкода.
Частиною 1 ст. 128 КПК України передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Згідно ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Статті 1166, 1167 ЦК України регламентують підстави відповідальності за завдану майнову шкоду та моральну шкоду.
В судовому засіданні було підтверджено належними та допустимими доказами те, що потерпілий ОСОБА_4 поніс витрати, які були пов'язані з діагностикою, лікуванням купівлею лікарських препаратів (а.с. 28). Зазначені витрати підтверджені оглянутими в судовому засіданні фінансовими документами: фіскальний чек від 28.08.2024 на суму 331 грн.,фіскальний чек від 05.03.2024 на суму 2 500 грн., фіскальний чек від 06.06.2023 на суму 270 грн. 70 коп., а всього на суму 3 101 грн. 70 коп.
У матеріалах справи є надані позивачем докази користування ним послугами таксі на загальну суму 301 грн. Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення витрат щодо послуг таксі, оскільки суду не надано доказів сплати вартості поїздок саме позивачем, в роздруківках не зазначено, що це саме позивач користувався послугами таксі, не підтверджено, що всі поїздки були здійснені саме з метою доставки позивача до лікарні.
При вирішенні позову у частині моральної шкоди, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болі і стражданнях яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням його здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Суд вважає, що заподіяння ОСОБА_6 потерпілому тілесних ушкоджень призвело до фізичного болю і фізичних страждань, а також до моральних страждань останнього, його переживань з приводу вчиненого по відношенню до нього злочину, настання негативних наслідків для здоров'я потерпілого, що порушило його нормальний життєвий ритм. Таким чином, потерпілому заподіяно моральну шкоду.
Між вказаним протиправним діянням відповідача (вчиненням злочину) та заподіяною моральною шкодою потерпілому наявний причинний зв'язок і вбачається вина відповідача, а тому, вимоги про стягнення моральної шкоди є законними.
При встановленні розміру відшкодування моральної шкоди, суд враховує обставини вчинення злочину щодо потерпілого, характер фізичних та душевних страждань потерпілого, ступінь вимушених змін у його житті, їх тривалість, поведінку заподіювача шкоди, а тому, виходячи із засад розумності та справедливості, приходить до висновку про наявність фактичних та правових підстав для стягнення з обвинуваченого на користь потерпілого моральної шкоди в розмірі 60 000 грн.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Судові витрати по кримінальному провадженню відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд,
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань за вироком Рівненського районного суду Рівненської області від 11 квітня 2024 року та за цим вироком, визначити до відбуття ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 11 (років) років 6 (шість) місяців.
Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_6 рахувати з 11 квітня 2024 року.
Запобіжний захід відносно до ОСОБА_6 не обирати.
Речові докази у справі, а саме: DVD-R «Axent» 4.7 Gb для лазерних систем зчитування, з відеозаписом проведення 09.03.2024 слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_4 ; диск DVD-R «Axent» 4.7 Gb для лазерних систем зчитування, на якому зображено відеозапис з камери комплексної системи відеоспостереження та відеоаналітики Рівненської міської ради територіальної громади в період часу з 17.00 год. по 18.20 год. за 28.02.2024; DVD-R «Axent» 4.7 Gb для лазерних систем зчитування, з відеозаписом проведення 21.03.2024 слідчого експерименту з свідком ОСОБА_10 ; диск DVD-R «Нр» 4.7 Gb для лазерних систем зчитування, на якому зображено відеозапис з портативних відеореєстраторів виданих на час несення служби командиру взводу №2 роти №2 батальйону УПП в Рівненській області ДПП старшому лейтенанту поліції ОСОБА_11 та інспектору взводу №2 роти №2 батальйону УПП в Рівненській області ДПП старшому лейтенанту поліції ОСОБА_12 ; DVD-R «Axent» 4.7 Gb для лазерних систем зчитування, з відеозаписом проведення 01.04.2024 слідчого експерименту з свідком ОСОБА_19 - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про стягнення майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в сумі 3 101 (три тисячі сто одна) гривня 70 копійок та моральну шкоду в сумі 60 000 (шістдесят тисяч) гривень.
В іншій частині позовних вимог, відмовити.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду може бути оскаржений учасниками судового провадження до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Рівненський міський суд Рівненської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1