Справа № 569/23260/24
1-кс/569/7803/25
20 жовтня 2025 року м. Рівне
Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1
з участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
підозрюваного - ОСОБА_4
адвоката ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Рівне у залі суду скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 про скасування повідомлення старшого слідчого управління ГУ НПУ в Рівненській області від 08.08.2025 про підозру ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого 4.2 ст. 366-2 КК України, з урахуванням повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 18.09.2025, у кримінальному провадженні N?12024180000000701 від 05.11.2024, -
До суду надійшла скарга адвоката ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 про скасування повідомлення старшого слідчого управління ГУ НПУ в Рівненській області від 08.08.2025 про підозру ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого 4.2 ст. 366-2 КК України, з урахуванням повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 18.09.2025, у кримінальному провадженні N?12024180000000701 від 05.11.2024.
Вимоги скарги обґрунтовані тим, що 08.08.2025 ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 366-2 КК України:
Умисне внесення суб?єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 2500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
18.09.2025 слідчий повідомив ОСОБА_7 про зміну раніше повідомленої підозри: з зазначенням ще двох епізодів нібито недостовірного декларування, без зміни кваліфікації дій.
Сторона захисту вважає, що повідомлення про підозру, з врахуванням змін, ОСОБА_6 не відповідає вимогам статті 277 КПК України, а докази, на які посилається сторона обвинувачення, є недостатніми для повідомлення підозри останньому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 366-2 КК України. Підозра є необгрунтованою і має бути скасована.
ОСОБА_8 не мав наміру, мотиву та мети приховувати від громадськості чи контролюючих органів інформації про будинок при поданні декларації за 2022 рік.
Факт існування вказаного об?єкту та його належність ОСОБА_9 був загальновідомим: в будинку неодноразово знімалися сюжети різноманітних телепередач для місцевих каналів за участю підозрюваного; в 2009 році будинок пограбували, внаслідок чого було відкрите кримінальне провадження, а ОСОБА_8 мав статус потерпілого; в 2011 рокі в будинку проводився обшук в межах досудового розслідування кримінального правопорушення.
ОСОБА_8 також вживав заходи для усунення недоліків шляхом комунікації з НАЗК та шляхом заповнення виправленої декларації.
3 послідовності дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», які вчиняв ОСОБА_8 в період з 02.01.2024 по 29.03.24, вбачається, що перед поданням декларації підозрюваний 15 днів по кілька годин на день (12.01.2024 - 8 годин) витрачав на те, щоб правильно внести відомості до своєї декларації. Крім того, за цей час, ОСОБА_6 сім разів було повідомлено про логічні помилки.
Вказане свідчить про відсутність прямого умислу на внесення завідомо недостовірних відомостей та сумлінне ставлення до заповнення деклараці. Відсутність умислу у діях особи виключає наявність суб?єктивної сторони та складу кримінального правопорушення.
В повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри від 18.09.2025 слідчий додатково зазначає, що ОСОБА_8 , в порушення вимог п.7 ч. 1 ст. 46 Закону, у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» поданої декларації зазначив відомості про розмір доходу члена сім?ї (дружини) -
ОСОБА_10 , у вигляді пенсії від Управління ПФУ в місті Рівне, що відрізняються від достовірних на суму 2 305, 56 грн., та відомості про розмір доходу члена сім?ї (матері) - ОСОБА_11 у вигляді пенсії від Управління ПФУ в місті Рівне, що відрізняється від достовірних на суму 200 грн.
ОСОБА_8 вказану інформацію про доходи членів своєї сім?ї вказував на підставі інформації про розмір пенсії, яку останньому надали його дружина та матір. Умислу зазначати недостовірні відомості ОСОБА_8 не мав.
В повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри від 18.09.2025 слідчий також вказує про те, ОСОБА_12 , в в порушення вимог п.9 ч. 1 ст. 46 Закону, у розділі 13 «Фінансові зобов?язання» поданої декларації не зазначив про фінансове зобов?язання члена сім?ї (дружини) - ОСОБА_10 у вигляді заборгованості перед членом сім?ї (батьком) - ОСОБА_13 , розмір якого станом на 01.01.2022 становив 170 000 дол. США.
Однак, вважаючи фінансове зобов?язання своєї дружини як спільний борг подружжя, в розділі 13 поданої декларації за 2022 рік ОСОБА_8 вказав цю суму боргу з врахуванням іншого фінансового зобов?язання як своє власне. Загальний розмір зобов?язання за позикою (кредитом) станом на початок звітного періоду 01.01.2022 вказаний в декларації в сумі 12 691 348 гривень.
Таким чином, ОСОБА_8 не приховував суму боргу дружини, однак припустився помилки щодо зазначення вказаного боргу як окремого фінансового зобов?язання члена своєї сім?ї. Поведінка підозрюваного при декларуванні доходів та фінансових зобов?язань членів своєї сім?ї свідчить про те, що останній не мав умислу на невнесення завідомо недостовірних відомостей.
Підозрюваний - ОСОБА_4 та його адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні вимоги скарги підтримали та просили їх задоволити.
Прокурор в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні скарги за безпідставністю, вважає встановленими фактичних обставин, які містяться у повідомлені про підозру та у повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри, правову кваліфікацію кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення .
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу та дослідивши матеріали справи, матеріали кримінального провадження, доходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що в провадженні старшого слідчий слідчого управління Головного управління Національної поліції в Рівненській області майор поліції ОСОБА_14 , розглянувши матеріали кримінального провадження № 12024180000000701 від 05.11.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 КК України, та встановивши наявність достатніх доказів для повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, відповідно до ст. ст. 40, 42, 276, 277, 278 КПК України
Відповідно до ч.1 ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Ст. 24 КПК України гарантує кожному право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, в порядку, передбаченого КПК України.
Рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, передбачені ч.1 ст. 303 КПК України.
Повідомлення слідчого, прокурора про підозру є рішенням, оскарження якого допускається відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Таке рішення може бути оскаржено підозрюваним, його захисником чи законним представником після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду з обвинувальним актом.
Процесуальна процедура повідомлення про підозру регулюється положеннями глави 22 КПК України: порядок повідомлення про підозру передбачено ст. 278 КПК України, випадки повідомлення про підозру передбачені ст. 276 КПК України, зміст повідомлення про підозру ст. 277 вказаного закону.
Відповідно до положень ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов'язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені статтею 42 цього Кодексу. Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов'язані детально роз'яснити кожне із зазначених прав.
Згідно із ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.
Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ст. 278 КПК України). У випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов'язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор (ст. 279 КПК України).
В тому разі, якщо підставою скасування повідомлення про підозру є порушення вказаних процесуальних норм, то можна зробити висновок про недійсність повідомлення про підозру з моменту його (повідомлення) здійснення.
Перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри з врахуванням положень ст. 17 КПК України не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.
Визнання доказів недопустимими належить виключно до компетенції суду під час судового розгляду (ст.89 КПК України).
На стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття «обґрунтована підозра» як існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п. 175 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява N42310/04, рішення від 21 квітня 2011 року, остаточне 21 липня 2011), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.
При цьому повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з'ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.
В судовому засіданні встановлено, що як вбачається із тексту повідомлення про підозру, від 08.08.2025 року ОСОБА_4 в ньому вказані зміст підозри та правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
За своїм змістом повідомлена 08.08.2025 року ОСОБА_4 підозра відповідає вимогам ст.277 КПК України, при врученні повідомлення слідчим були дотримані вимоги ст.278 КПК України, повідомлення про підозру здійснено за наявності достатніх доказів, які давали можливість дійти переконання в тому, що ОСОБА_4 причетний до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 КК України.
В обґрунтуванні підозри зазначено, що ОСОБА_4 , будучи директором комунального підприємства «Дитячий санаторно-оздоровчий комплекс «Електронік-Рівне» Рівненської міської ради - суб'єктом декларування відповідно до п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону, 29.02.2024 о 12 год 07 хв, перебуваючи в м. Рівне, використовуючи шлюз доступу до мережі «Інтернет» з ІР-адресою НОМЕР_1 та власний кваліфікований електронний підпис (АЦСК АТ КБ «Приватбанк» номер d70fcf02-625-483c-bbfe-f51877119c3c), на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції за URL-адресою: https://nazk.gov.ua/, шляхом заповнення форми, визначеної Національним агентством, подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік (унікальний ідентифікатор документа - с18а27d7-a3a5-418f-8663-c9efb8c06f81), до якої умисно вніс завідомо недостовірні відомості.
А саме, ОСОБА_4 , в порушення вимог п. 2-1 ч. 1 ст. 46 Закону, у розділі 4 «Об'єкти незавершеного будівництва» поданої декларації не зазначив відомості про належний суб'єкту декларування об'єкт незавершеного будівництва - не зареєстрований в установленому законом порядку та не прийнятий в експлуатацію житловий будинок, загальною площею 374,7 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який розміщений на земельній ділянці, що належить суб'єкту декларування загальною площею 619 кв.м. (кадастровий номер 5610100000:01:055:0270), вартість якого станом на 31.12.2022 становила 8 197 000, 00 грн.
Отже, ОСОБА_4 , будучи директором комунального підприємства «Дитячий санаторно-оздоровчий комплекс «Електронік-Рівне» Рівненської міської ради - суб'єктом декларування, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», зокрема, ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», до щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік умисно вніс недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на загальну суму 8 197 000, 00 грн, що перевищує 2500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється в умисному внесенні суб'єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 2500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 КК України.
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Отже, на стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття «обґрунтована підозра» як існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п. 175 Рішення в справі "Нечипорук і Йонкало проти України" (заява N42310/04, рішення від 21.04.2011 року, остаточне 21.07.2011 року), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.
При цьому, повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з'ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.
Як встановлено при розгляді скарги, за своїм змістом повідомлення про підозру відповідає вимогам ст. 277 КПК України, при врученні повідомлення слідчим були дотримані вимоги ст. 278 КПК України.
На підставі викладеного, прихожу до висновку про безпідставність скарги адвоката ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 і відмову в її задоволенні .
Керуючись ст. ст. 303, 306, 309 КПК України, -
В задоволені скарги адвоката ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 про скасування повідомлення старшого слідчого управління ГУ НПУ в Рівненській області від 08.08.2025 про підозру ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого 4.2 ст. 366-2 КК України, з урахуванням повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 18.09.2025, у кримінальному провадженні N?12024180000000701 від 05.11.2024 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду, протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_15